Звіт: 28 заручників Кремля

  • 20.01.2016
  • Автор: Андрій Осаволюк (Фундація «Відкритий Діалог»), Паліна Бродік, Марія Лисенко (Центр Громадянських Свобод, «Євромайдан SOS»)

Фундація «Відкритий Діалог» спільно з Громадською ініціативою «Євромайдан SOS» у рамках правозахисної кампанії LetMyPeopleGo представляють звіт про 27 українців і 1 громадянина європейської держави, які зіткнулися з незаконним кримінальним переслідуванням з політичних мотивів у Росії і окупованому Криму.

Влада Росії сприйняла демократичну революцію в Україні як безпосередню загрозу російському авторитарному режиму. У відповідь послідувала військова агресія і окупація частини України, яку завжди позиціонували як «братню державу» для Росії.

Для легітимації у громадській думці анексії Кримського півострова і участі російської армії у збройному конфлікті на Донбасі влада вдалася до потужної державної пропаганди, покликаної створити з України і її жителів образ зовнішнього ворога. Одним з механізмів підтримки цього образу стало порушення низки сфабрикованих кримінальних справ проти українців за звинуваченням у таких важких злочинах як «геноцид», «масові вбивства», «тероризм» і «шпигунство». Жертвами кримінального переслідування стали невинуваті люди, які волею випадку або внаслідок дій спецслужб опинилися в руках російських «правоохоронних органів».

Хвиля політично мотивованих переслідувань прокотилася також по території анексованого Криму. Метою цих переслідувань було створення атмосфери страху на півострові і тим самим припинення будь-яких виступів громадськості проти окупаційної влади.

Методи, які при цьому використовуються російськими спецслужбами та правоохоронними органами (викрадення, застосування тортур, залякування, відмова у наданні юридичного та дипломатичного захисту, проведення показових судових процесів), характеризує Росію як державу, що використовує «державний тероризм» проти цивільних осіб.

Крім пропагандистських цілей Москва також використовує ув’язнених українців як заручників, спекулюючи темою їхнього можливого звільнення під час міжнародних переговорів. Також у ЗМІ постійно з’являється інформація про можливий обмін українців на російських військовослужбовців, затриманих на території України.
На сьогодні відомо про близько трьох десятків українців, які зіткнулися з незаконним кримінальним переслідуванням в Росії на ґрунті їх національної приналежності або політичних переконань. Реальна кількість переслідуваних може бути значно більшою.

Росія не обмежується переслідуванням тільки українців. У вересні 2014 року з території Естонії був викрадений співробітник естонської поліції безпеки Естон Кохвер. Цей випадок продемонстрував, що європейським державам також загрожує викрадення і несправедливе кримінальне переслідування їхніх громадян у Росії.

Міжнародна громадськість неодноразово висловлювала свою підтримку ув’язненим в Росії українцям, а також визнавала їх кримінальне переслідування політично мотивованим і таким, що суперечить загальноприйнятим правовим нормам. Питання необхідності звільнення всіх українських заручників неодноразово порушувалося в ході Мінських переговорів і було зафіксовано у підписаних угодах. Однак Росія продовжує практику невиконання власних міжнародних зобов’язань і не звільняє українців. У зв’язку з цим Мінські угоди не можуть вважатися виконаними, а отже режим санкцій щодо Росії має бути продовжений.

Переслідування українців у Росії має політичний мотив, тобто явні або найчастіше приховані справжні причини дій або бездіяльності представників влади, які здійснюють переслідування. Насамкінець, усі різноманітні форми й обставини мотивації переслідування зводяться до двох цілей авторитарного російського режиму: недобровільного припинення або зміни характеру чиєїсь публічної діяльності, а також для збереження при владі конкретної політичної сили.

Звіт доступний, зокрема, у російськомовній версії: