Роки за ґратами без вироку. Тривале тримання під вартою в Україні внаслідок порушення розумних строків кримінального провадження

  • 18.08.2016
  • Автор: Ігор Савченко, Катерина Савченко, Сергій Кишенько, Єнджей Череп, Крістін Брандауер

Фундація «Відкритий Діалог» під егідою Асоціації правників України підготувала звіт, присвячений проблемі тривалого тримання під вартою в Україні внаслідок порушення розумних строків кримінального провадження. Проект реалізовано в рамках гранту Нідерландської організації наукових досліджень.

Понад 2% кримінальних проваджень в Україні розглядаються судами протягом 2 років, а ще 4,2% проваджень – у строк від 6 місяців до 1 року. Українське законодавство визначає максимальну тривалість досудового розслідування. Що стосується судового розгляду, КПК наголошує на необхідності його проведення «протягом розумного строку», але ці строки не конкретизуються.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на часті порушення Україною розумних строків кримінального провадження. Найбільше страждають від цього ті, кого тримають під вартою. Станом на 01.04.2016 майже 2000 осіб утримувалися в СІЗО від 6 місяців до 1 року, а 958 осіб – від 1 року і більше. Генеральний прокурор Юрій Луценко, призначений на цю посаду у травні 2016 року, наголошував: «Знаю, що в українських тюрмах до суду люди перебувають один, чотири, десять, чотирнадцять і навіть двадцять років»... «У Лук’янівському СІЗО, наприклад, люди по 10 і більше років чекають рішення суду».

Тривале тримання під вартою часто є ознакою грубих порушень з боку слідства і використовується слідчими органами для здійснення тиску або вибивання зізнавальних показань. У цьому звіті представлено 17 кейсів, у яких описані справи осіб, яких тримали або тримають в СІЗО протягом кількох років (в окремих випадках – 8 і 10 років). У цих провадженнях, зокрема, зафіксовані випадки застосування тортур з боку правоохоронних органів.

Як підтвердили розглянуті кейси, перебування в СІЗО призводило до значного погіршення стану здоров’я і навіть до каліцтва обвинувачених. В окремих випадках особи помирають в СІЗО, не дочекавшись на рішення суду. Правозахисні організації наголошують, що в українських СІЗО умови значно гірші, ніж в колоніях. Офіс омбудсмена вказує на системну проблему жорстокого поводження із ув’язненими, а також зазначає, що норма житлової площі для взятих під варту осіб не відповідає європейським стандартам.

Один із ключових чинників затягування розгляду кримінальних проваджень – це «негласний обов’язок» прокурорів добиватися обвинувального вироку та продовжувати підтримувати обвинувачення навіть за відсутності доказів вини. Однак при цьому від прокурорів складно добитися розслідування випадків тортур, корупції або службових злочинів з боку співробітників правоохоронних органів.

Ще однією проблемою є обвинувальний ухил у роботі суддів та випадки порушення ними принципу змагальності. У 2013 та 2015 роках частка виправдувальних вироків в Україні склала 0,24% та 0,32% відповідно. Українські суди продовжують масово застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання прокурорів про взяття особи під варту або продовження строку тримання під вартою часто розглядаються формально, без належної оцінки аргументів. Причинами порушення розумних строків також є тривалі перерви через неявку учасників судового процесу, недоставку підозрюваних чи обвинувачених із місць тримання під вартою, а також інші організаційні недоліки.

Дослідження Фундації «Відкритий Діалог» проведене під егідою Асоціації правників України. Джерельна база дослідження така: матеріали кримінальних справ; статистичні дані з відповідей Державної пенітенціарної служби та Державної судової адміністрації на запити Фундації «Відкритий Діалог»; відповіді українського омбудсмена на запити Фундації «Відкритий Діалог»; дані правозахисних організацій та ЗМІ; інформація з адвокатської практики членів Асоціації правників України та з практики Фундації «Відкритий Діалог»; положення українського законодавства та рішення ЄСПЛ.

Асоціація правників України та Фундація «Відкритий Діалог» підготували рекомендації до органів влади, а також пропозиції внести зміни до КПК щодо забезпечення права на розумні строки кримінального провадження. Звіт підготовлений з урахуванням коментарів адвокатів, аналітиків громадських організацій, представників Міністерства юстиції та Генеральної прокуратури, які 28.07.2016 взяли участь у обговоренні попередніх результатів дослідження.