Російські правозахисники у зверненні до влади Чехії виступили на захист Тетяни Параскевич

  • 20.09.2016
  • Автор: Редакція

(Переклад з російської мови)

Генеральному прокурору Чеської Республіки Павелу Земану
660 55, вулиця Єзуітська, 4, місто Брно,
Чеська Республіка, podatelna@nsz.brn.justice.cz;

Директору Відділу міграційної політики та притулку
Міністерства внутрішніх справ
Чеської Республіки Томашу Хаішману
21/ОАМ, вул. Над Штолоу, 3, 170 34 Прага 7,
katerina.stehlikova@mvcr.cz; tomas.haisman@mvcr.cz;

Міністру юстиції Чеської Республіки Роберту Пелікану
16 Vyšehradská Street, 128 10 Prague 2,
Чеська Республіка, posta@msp.justice.cz;

Міністру закордонних справ
Чеської Республіки Любомиру Заоралеку
5 Loretánskénáměstí, 118 00 Prague 1,
Чеська Республіка, epodatelna@mzv.cz; info@mzv.cz;

Голові Урядової Ради з прав людини
у Чеській Республіці Якубу Махачці
4 Edvarda Beneše Embankment, Prague 1,
Чеська Республіка, machacka.jacub@vlada.cz

19 вересня 2016 року, Москва

Шановні Пані та Панове,

Ми, представники російських правозахисних організацій, поділяємо побоювання з приводу долі громадянки Росії Тетяни Параскевич, якій загрожує екстрадиція з Чехії. Тетяна Параскевич звинувачується в рамках справи проти казахстанського опозиційного політика, бізнесмена і політичного біженця Мухтара Аблязова. Відомо, що Мухтар Аблязов був одним із засновників опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану», і через свою опозиційну діяльність в 2002-2003 рр. відбував термін у казахстанській в'язниці. Аблязов залишається одним з останніх політиків, хто відкрито виступає проти багаторічного правління автократа Назарбаєва.

Ми обізнані з деталями справи Аблязова, а також ознайомилися з опублікованими документами, які стосуються справи. У квітні 2016 року в листі до уряду Франції ми виклали результати аналізу справи Мухтара Аблязова. Зараз ми представляємо інформацію щодо переслідування Тетяни Параскевич в рамках справи Аблязова, і будемо вдячні чеському уряду за можливість ознайомитися і взяти до уваги наші висновки.

У 2009 році влада Казахстану звинуватила Мухтара Аблязова і його соратників у «розкраданні коштів казахстанського БТА Банку». Росія і Україна також порушили кримінальні справи на прохання Казахстану, який не має договорів про екстрадицію з більшістю країн ЄС. При цьому російський суд заявив, що «викрадені Аблязовим кошти» використовувалися для «підготовки повалення влади в Казахстані» (рішення від 24.08.2016 щодо опозиціонера і націоналіста Олександра Поткіна, одного із фігурантів справи Аблязова). Це стало ще одним свідченням політичного контексту справи Аблязова, про що неодноразово заявляли правозахисні організації та представники Європарламенту. 9 держав ЄС надали притулок соратникам Аблязова і відмовили в їх екстрадиції до Казахстану, Росії та України.

Нам відомо, як казахстанський режим полює на своїх опонентів. Неабиякого розголосу набула справа дружини Аблязова Алми Шалабаєвої, яка разом із 6-річною дочкою була викрадена з Італії, і тільки завдяки зусиллям Європарламенту і ООН сім'ю вдалося повернути з Казахстану до Європи. У справі Параскевич казахстанський режим використовує свої методи при тісній корупційній співпраці з Україною і Росією.

У 2014 році на опозиційному порталі kazaword.wordpress.com було оприлюднено листування казахстанських чиновників. Влада Казахстану заявила, що урядове листування було зламане. У квітні цього року в листі до уряду Франції ми представили найбільш показові документи листування, які були опубліковані в ЗМІ. Ці матеріали підтвердили, що представники Казахстану готували для українського і російського слідства проекти звинувачень щодо Аблязова і Параскевич, а також вказували слідчим «потрібну» суму нібито викрадених грошей.

Російські слідчі зі «списку Магнітського» погрожували родичам Параскевич фізичною розправою. Крім того, як повідомила адвокат Параскевич, представники казахстанського БТА Банку пропонували «закрити кримінальні справи в Україні та Росії» в обмін на «надання правдивих свідчення щодо діяльності Аблязова». Цей факт ілюструє масштаб впливу Казахстану на українські та російські слідчі органи в рамках справи Параскевич.

У 2014 році Чехія відмовила Росії та Україні в екстрадиції Параскевич. Однак Росія й Україна майже одночасно відправили повторні запити на екстрадицію. Відомо, що до запитів були додані ті ж документи, які Чехія уже розглядала в 2014 році.

Ще однією загрозою для Параскевич стало ініціювання процедури позбавлення її притулку. Так, 18.02.2014 МВС Чехії надало Параскевич додатковий захист – один з видів міжнародного захисту. 16.02.2015 цей статус був продовжений ще на два роки. Як повідомила адвокат Параскевич, представники націоналізованого казахстанського БТА Банку зверталися до чеських правоохоронних органів з вимогою відмовити Параскевич у наданні додаткового захисту.

Зараз чеська прокуратура намагається через суд анулювати додатковий захист, наданий Параскевич, що, за наявною інформацією, є першим подібним випадком в Чехії. Відомо, що суд м. Праги задовольнив позов прокуратури про скасування рішення від 18.02.2014 про надання Параскевич додаткового захисту, і тепер прокуратура вимагає також скасувати рішення від 16.02.2015 про продовження додаткового захисту. З огляду на оприлюднену інформацію про дії казахстанських лобістів, існують підстави вважати, що вони могли вплинути на ініціювання анулювання статусу біженця Параскевич.

Одним із аргументів прокуратури на підтримку скасування додаткового захисту була віра в гарантії Росії про неприпустимість тортур щодо Параскевич та її передачі Казахстану. Звертаємо увагу, що такі висновки суперечать реальним фактам, а також інформації правозахисників та інституцій ЄС. Екстрадиційні гарантії Росії є формальними і непереконливими.

На цей момент ми констатуємо системні порушення прав людини в Росії, а також глибоку кризу правоохоронної, судової і пенітенціарної систем держави. Застосування тортур з метою отримання зізнань стало повсякденним явищем у Росії. За нашими даними, в 2014-2015 рр. близько 25% ув'язнених скаржилися на катування (тобто кожен четвертий російський ув'язнений зазнає тортур).

Поширеною практикою є тиск на обвинувачених в СІЗО із залученням кримінальних елементів. Факти насильницьких смертей в СІЗО і колоніях навмисно приховуються, а винні залишаються непокараними. Жертви свавілля правоохоронної системи втратили останньою можливості домогтися справедливості, оскільки російська влада відмовилася від обов'язкового виконання рішень ЄСПЛ.

Вірогідність справедливого суду в Росії є практично нульовою. Частка виправдальних вироків становить 0,3%. За даними правозахисного товариства «Меморіал», кількість політичних в'язнів у Росії становить понад 80 чоловік.

Крім того, казахстанські спецслужби матимуть безперешкодний доступ до Параскевич в Росії. Наприклад, відповідно до документів kazaword, представники казахстанської влади самі допитували фігурантів справи Аблязова в Росії і змушували їх підписати «потрібні» свідчення.

Анулювання статусу додаткового захисту Параскевич буде свідчити про беззахисність політичних біженців із авторитарних держав, тому ми закликаємо чеську владу не допустити цього. Крім того, можна з упевненістю стверджувати, що в разі екстрадиції життя і здоров'я Параскевич будуть під загрозою. Ми закликаємо владу Чеської Республіки взяти до уваги політичний контекст справи, реальну загрозу тортур, несправедливого суду і передачі в Казахстан, і у зв'язку з цим відхилити повторні запити на екстрадицію Параскевич.

Людмила Алексєєва, голова Московської Гельсінкської групи
Валерій Борщов, член Московської Гельсінської групи
Олександр Петров, член Московської Гельсінської групи
Сергій Сорокін, член Московської Гельсінської групи
Світлана Ганнушкіна, керівник Комітету «Громадянське сприяння», член Московської Гельсінської групи
Лев Пономарьов, директор Загальноросійського громадського руху «За права людини», член Московської Гельсінської групи