Мінські угоди, відносини між Росією і ЄС і значення накладених санкцій - дебати в ЄП

  • 21.10.2016
  • Автор: Редакція

У середу, 19.10.2016, Фундація «Відкритий Діалог» і найбільші політичні групи Європейського парламенту провели дискусію під назвою: «The Minsk Agreements, EU-Russia relations and the role of sanctions» (Мінські угоди, відносини між Росією і ЄС і значення накладених санкцій). Захід проводили депутати Європейського парламенту: Петрас Ауштравічюс (Альянс лібералів і демократів за Європу), Міхал Боні (Європейська народна партія), Анна Гомес (група Прогресивного альянсу соціалістів і демократів), Чарльз Теннок (Європейські консерватори і реформатори) і Ребекка Хармс (фракція Зелених і Європейського вільного альянсу).

В рамках заходу євродепутати, спікери з академічних кіл, журналісти і представники громадянського суспільства взяли участь у жвавій дискусії про статус мінських домовленостей і ефективності західних обмежувальних заходів, що застосовуються щодо Кремля.

Під час дискусії, що відкрилася темою стану механізмів, реалізації та причин невдач Мінських угод, імениті гості порушили питання про суттєві проблеми, а також сформулювали рекомендації щодо поточного стану російсько-українського конфлікту. Російський вчений, письменник і соціальний аналітик Андрій Піонтковський попередив присутніх про зіткнення інтерпретації мінських домовленостей і дій Росії, яка буде зловживати ними. Російська журналістка-розслідувач Анастасія Кириленко пояснила, чому мирні процеси, здійснювані на пострадянському просторі, як правило, закінчуються провалом. Ще один з учасників, директор політичного департаменту Міністерства закордонних справ України Олексій Макєєв звернув увагу на необхідність політичних і дипломатичних дій, покликаних зупинити російську агресію. Перший заступник головного спостерігача Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг закликав до створення ефективної системи моніторингу та перевірки Мінських угод.

Переглянути повну галерею

У другій і заключній частині заходу, присвяченій ефективності санкцій і подальших дій в даній області, Андрій Ілларіонов, російський економіст і колишній радник президента Росії Володимира Путіна, представив свої пропозиції щодо створення комплексної системи західних санкцій. Нідерландський депутат Європарламенту Ханс ван Баал (Альянс лібералів і демократів за Європу) висловив свою думку з приводу рейсу MH17 і загрози російської пропаганди. Ендрю Рейтман, британський журналіст, який спеціалізується у сфері зовнішньої політики, підкреслив важливість санкцій ЄС як інструменту для зміни режиму, що панує в Росії. Президент Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська в цьому контексті звернула увагу на необхідність створення нового пакета санкцій. Згідно з даними Фундації, цільові персональні санкції є найбільш ефективними у здійсненні впливу на дії російського режиму, а також важливим інструментом для звільнення усіх «заручників Кремля».

Учасники заходу дійшли спільної згоди з питання продовження санкцій відносно Росії. Водночас, спікери наголосили на необхідності перевірки як самого процесу реалізації Мінських угод, так і механізму їх перевірки – як ефективного інструменту політичних і дипломатичних переговорів і гарантій територіальної цілісності України, при одночасному вдосконаленні системи західних санкцій в якості тимчасового інструменту боротьби з путінською Росією.

Після дискусії представники Фундації «Відкритий Діалог» разом з Андрієм Ілларіоновим і Анастасією Кириленко взяли участь у супутніх заходах – зустрічах з євродепутатами та представниками ЗМІ.

Манфред Вебер, Гі Верхофстадт і Ребекка Хармс, які очолюють Європейську народну партію, Альянс лібералів і демократів за Європу, фракцію Зелених і Європейський вільний альянс, відправили спільне звернення голові Європейського Союзу Дональду Туску, закликаючи до подальших дій і накладення додаткових санкцій у зв’язку з російської військової політикою, що проводиться в Сирії. З повним текстом листа можна ознайомитися ТУТ.

Фон подій: участь Росії в конфлікті на Донбасі і незаконна анексія Криму

Незаконна анексія Криму та Севастополя, а також так званий «кримський референдум», що відбувся в березні 2014 року, моментально викликали осуд з боку міжнародного демократичного співтовариства. Після підтримки Росією військової агресії в Луганській і Донецькій областях зазнали загрози суверенітет і територіальна цілісність України. У зв'язку з цим західні країни-члени ЄС і США зробили політичні та дипломатичні зусилля для мирного врегулювання конфлікту. У вересні 2014 року сторони конфлікту досягли угоди про припинення вогню – так званих Мінських угод. Наступні кроки зі стабілізації ситуації були зроблені в лютому 2015 року в рамках так званих Мінських угод-2.

Західна стратегія деескалації російсько-українського конфлікту передбачає цільові обмежувальні заходи в поєднанні з політичним і дипломатичним діалогом. Однак, тривалість цих обмежень суттєво залежить від повної реалізації Мінських угод і дотримання норм міжнародного права Росією, яких дотепер не вдалося досягти.

З березня 2014 року Європейський Союз реагував на порушення Росією суверенітету України і норм міжнародного права, вводячи політичні, дипломатичні та економічні обмеження. Ці санкції включають: політичні і дипломатичні засоби на європейському та міжнародному рівні, спрямовані проти певних осіб, безпосередньо відповідальних за порушення територіальної цілісності України, а також економічні санкції, що поширюються на окремі галузі російської економіки. Також було призупинено економічну і двосторонню регіональну співпрацю між Росією і Європейським Союзом з розширенням обмежень на окуповані території Криму і Севастополя.

Повний відеозапис виступу доступний тут (2:15:22) https://alde.livecasts.eu/the-minsk-agreements.

Читати також: