Звернення правозахисників України і Казахстану щодо неприпустимості екстрадиції з Чехії Тетяни Параскевич

  • 25.10.2016
  • Автор: Редакція

Директору Відділу притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки Томашу Хаішману – public@mvcr.cz; krivova@mvcr.cz;

Міністру юстиції Чеської Республіки Роберту Пелікану – posta@msp.justice.cz;

Генеральному прокурору Чеської Республіки Павелу Зееману – podatelna@nsz.brn.justice.cz;

Голові Урядової Ради з прав людини у Чеській Республіці Якубу Махачці – machacka.jacub@vlada.cz;

Міністру закордонних справ Чеської Республіки Любомиру Заоралеку – epodatelna@mzv.cz; info@mzv.cz

Київ, 17 жовтня 2016 року

Звернення правозахисників України і Казахстану щодо неприпустимості екстрадиції з Чехії Тетяни Параскевич

Закликаємо чеську владу виступити на захист Тетяни Параскевич, яка зазнала переслідувань в рамках політично мотивованої справи, і зараз зіткнулася з новими погрозами. По-перше, Україна і Росія не погодилися з рішенням чеської влади про неприпустимість екстрадиції Параскевич і відправили повторні запити на її екстрадицію. По-друге, викликає тривогу ініціювання перегляду статусу біженця Параскевич.

Тетяна Параскевич звинувачується в рамках справи казахстанського опозиційного політика і бізнесмена Мухтара Аблязова. У 2001 році Аблязов став одним із засновників опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану», після чого більше року провів у казахстанської в’язниці. У Великій Британії Аблязов отримав статус біженця. Він залишається одним з небагатьох активних представників демократичної опозиції Казахстану. Колишні опоненти президента Назарбаєва були або вбиті, або кинуті до в’язниці, або ж припинили громадську діяльність через страх за своє життя.

Переслідування Параскевич – це частина кампанії казахстанської влади, яка за допомогою Росії і України намагається будь-якими способами отримати доступ до Аблязова і його близьких. Про політичний контекст справи Аблязова заявляли провідні правозахисні організації, зокрема українські, російські та казахстанські. Amnesty International, Чеський Гельсінський комітет, депутати Європарламенту і парламентарії держав ЄС відзначали неприпустимість екстрадиції Тетяни Параскевич з Чехії.

Звертаємо увагу чеського уряду на те, що Австрія, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Литва, Польща і США надали притулок для соратників і родичів Аблязова. Крім того, Велика Британія відмовила Україні у екстрадиції Ігоря Кононка та Романа Солодченка, а Литва відмовила Україні у екстрадиції Сирима Шалабаєва – усі вони проходять по тій же справі, що і Тетяна Параскевич. Зокрема, ми повідомляли литовській владі про політичний контекст справи Сирима Шалабаєва, родича Аблязова. Литва взяла до уваги наші аргументи, надала Шалабаєву притулок і 29.07.2016 відмовила Україні і Казахстану у його екстрадиції.

Чехія у 2014 році відмовила у екстрадиції Тетяни Параскевич. Проте в 2016 році Росія і Україна синхронно відправили повторні екстрадиційні запити (разом з тими ж документами, що Чехія вже розглянула два роки тому). Такі «злагоджені» дії Росії та України можна пояснити корупційним і політичним впливом Казахстану, який стоїть за цим переслідуванням.

У 2009 році, після конфлікту з Назарбаєвим, Аблязов був звинувачений у «розкраданні коштів казахстанського БТА Банку». Крім цього, Казахстан інкримінував Аблязову «розпалювання соціальної ворожнечі» (в рамках Жанаозенської справи). Казахстан, який не має договорів про екстрадицію з більшістю держав ЄС, звернувся до українських і російських правоохоронним органів. В результаті Росія і Україні також звинуватили Аблязова і його соратників у фінансових злочинах. Показово, що в матеріалах російської кримінальної справи зазначено, що Аблязов «використовував викрадені кошти» для «зміни конституційного ладу» в Казахстані.

Будь-які звинувачення Мухтара Аблязова у економічних злочинах не можна розглядати поза контекстом його політичного переслідування за опозиційну діяльність. При цьому Казахстан здійснював серйозний позапроцесуальний вплив на українське та російське слідство у справі Аблязова і Параскевич.

У 2014 році на порталі kazaword.wordpress.com було оприлюднене листування казахстанських чиновників, на яке звернули увагу європейські ЗМІ. Влада Казахстану підтвердила справжність листування і зараз через американські і новозеландські суди вимагає заборонити його поширення. На підставі листування французькі правоохоронні органи порушили кримінальну справу проти свого прокурора Соланж Легра, яка в обхід законної процедури отримувала від представників України, Росії та Казахстану документи у справі про екстрадицію Аблязова.

В Україні ж під тиском громадськості слідчому Максиму Мельнику були висунуті кримінальні звинувачення у перевищенні повноважень. Відповідно до оприлюдненого листування, слідчий отримував від представників казахстанської сторони (фірма «Ілляшев та Партнери») тексти звинувачень, питання для допитів та інші «поради». Наприклад, в одному з оприлюднених листів представники Казахстану дають вказівки українському слідчому про те, що допит «повинен показати»: Параскевич була однією з «людей Аблязова», що «керували офшорами». 09.04.2014 Високий суд Лондона, розглядаючи запит України на екстрадицію Ігоря Кононка, зазначив, що слідчому Мельнику «представляли документи на підпис, а він, як видається, взагалі не брав участі у прийнятті рішень».

Як стало відомо, казахстанські лобісти не лише давали вказівки українському слідству, але і намагалися поширити свій вплив на чеські правоохоронні органи. За словами адвоката Параскевич, представники Казахстану в Чехії вимагали від МВС відмовити Параскевич у притулку. Незважаючи на це, 18.02.2014 чеське МВС надало Параскевич додатковий захист (одна з форм міжнародного захисту). 16.02.2015 було прийнято друге рішення про продовження цього статусу на два роки.

Ми стурбовані тим, що зараз чеська Генеральна прокуратура через суд домагається скасування додаткового захисту Параскевич, стверджуючи, що МВС не досить ретельно розглянуло її справу. Прокуратура вже домоглася скасування рішення від 18.02.2014 і відправлення його в МВС на новий розгляд. Тепер прокуратура вимагає скасувати друге рішення про додатковий захист від 16.02.2015. Це перший подібний випадок в Чехії. Згідно з листуванням, раніше представники Казахстану вже контактували з представниками чеської прокуратури у справі Параскевич. Тому є побоювання, що влада Казахстану можуть впливати на процедуру анулювання додаткового захисту, створюючи небезпечний прецедент, що дозволяє позбавити захисту біженців в ЄС.

Ми звертаємо увагу чеської влади на те, що Україна і Росія не можуть забезпечити виконання екстрадиційних гарантій у справі Параскевич. Українська влада продовжує саботувати реформу правоохоронних органів. Прокуратура і суди не були оновлені. Проблема жорстокого поводження в місцях ув’язнення є системною, а умови в українських СІЗО навіть гірші, ніж в колоніях. Показово, що частка виправдувальних вироків в Україні майже така ж низька, як і у Росії (0,3%).

Результати наших моніторингів підтверджують, що Україна досі залишається небезпечною для біженців і шукачів притулку. У вересні 2016 року міграційна служба відмовилася розглядати заяву громадянки Росії Амінат Бабаєвої про надання притулку, після чого вона була силою схоплена співробітниками Служби безпеки України і примусово відправлена в Росію. Ще один приклад – у травні 2016 року правозахисникам і посольству Німеччини вдалося запобігти спробі української прокуратури екстрадувати до Азербайджану правозахисника Аловсата Алієва, який отримав статус біженця в Німеччині.

Крім того, 29.08.2016 Генеральна прокуратура України прийняла постанову про екстрадицію В’ячеслава Платона (Кобальова), і цього ж дня він був екстрадований до Молдови. Згідно з українським законодавством, екстрадиція здійснюється у разі, якщо протягом 10 днів рішення про екстрадицію не оскаржено. Однак Платону (Кобальову) не дозволили скористатися правом оскарження рішення про екстрадицію.

Останні два роки Україна систематично відмовляє в наданні притулку десяткам громадянам Росії і Білорусі, яких переслідують за підтримку Євромайдану і незгоду з анексією Криму. Така політика виглядає дивною на тлі фактичної війни з Росією.

Крім того, в Україні Тетяні Параскевич може загрожувати незаконна передача Казахстану або викрадення казахстанськими спецслужбами. Досі не покарані ті, хто причетний до викрадення російського опозиціонера Леоніда Развозжаєва, який у 2012 році був схоплений невідомими особами біля київського офісу УВКБ ООН і доставлений до російської в’язниці. Для Казахстану практика викрадень не є чимось новим. Широкого розголосу набула справа дружини Аблязова Алми Шалабаєвої, яка у 2013 році разом з 6-річною дочкою була викрадена з Італії, і тільки завдяки зусиллям міжнародної громадськості сім’ю вдалося повернути з Казахстану до Європи.

На тлі анексії Криму і залучення Росії у війну на Донбасі, «надання послуг» російського і казахстанського авторитарного режиму у політичній справі Аблязова компрометує нові українські влади. Українська прокуратура не може підготувати належним чином документи для міжнародного розшуку представників режиму Януковича, але при цьому наполегливо домагається екстрадиції наближених до опозиціонера Аблязова людей.

Найімовірніше, Казахстан, діючи через Україну і Росію, за допомогою повторних екстрадиційних запитів має на меті обмежити Параскевич у пересуванні і виснажити її новими судовими позовами. Європейський парламент у резолюції від 13.04.2016 засудив дії урядів деяких держав Центральної Азії, які зловживають системою Інтерполу і екстрадиційними процедурами з метою переслідування політичних опонентів. Європарламент закликав країни ЄС забезпечити більш ефективний захист жертвам таких переслідувань і не допустити їх висилки.

Задоволення екстрадиційних запитів України або Росії по справі Параскевич буде мати трагічні наслідки. У разі екстрадиції Тетяні Параскевич буде загрожувати несправедливий суд, неналежне поводження, видача до Казахстану або викрадення казахстанськими спецслужбами. Сподіваємося, що влада Чеської Республіки візьме це до уваги, а також зверне увагу на оприлюднені докази політичного контексту справи Аблязова. Ми закликаємо чеську владу не допустити анулювання додаткового захисту Тетяни Параскевич і відхилити повторні запити на її екстрадицію.

 

Фундація «Відкритий Діалог»

 

 

 

Центр Громадянських Свобод

 

 

 

Центр інформації про права людини

 

 

 

Харківська правозахисна група

 

 

 

Євген Жовтіс, казахстанський правозахисник

Муратбек Кетебаєв, казахстанський опозиціонер, дисидент та політичний біженець в Польщі

Ірина Петрушова, незалежний журналіст, колишній головний редактор казахстанської газети «Республіка»