Звернення до редакції газети «Україна молода» з вимогою спростувати неправдиві твердження щодо діяльності Фундації «Відкритий Діалог» та справи Мухтара Аблязова

  • 11.05.2017
  • Автор: Редакція

№11052017                                    Редактору газети «Україна молода» Михайлу Дорошенку

03047, Київ, пр. Перемоги, 50

novyny@umoloda.kiev.ua; politika@umoloda.kiev.ua; lykhoviy@umoloda.kiev.ua

 

04.05.2017 газета «Україна молода» (далі – «УМ») у рубриці «новини» опублікувала статтю «Казахстанський олігарх-утікач і колишній банкір із темним минулим диктує свої умови в ЄС». Стаття містить неправдиві твердження щодо діяльності міжнародної правозахисної організації «Фундація «Відкритий Діалог», а також щодо справи Мухтара Аблязова.

Фундація «Відкритий Діалог» має постійні представництва у Варшаві, Києві та Брюселі. Метою Фундації є захист прав людини, демократії та верховенства права на пострадянському просторі. Особлива увага Фундації зосереджена на таких країнах регіону, як Казахстан, Україна, Росія та Молдова. Фундація поширює свої звіти серед інституцій ЄС, ОБСЄ, ПАРЄ, ООН, правозахисних організацій, медіа, міністерств і парламентів держав ЄС.

Фундація надавала гуманітарну допомогу учасникам Євромайдану, військовим у зоні АТО та внутрішньо переміщеним особам. Також Фундація працює над проектами по люстрації та реформі правоохоронних органів в Україні. Фундація є одним із учасників правозахисної кампанії LetMyPeopleGo і займається захистом прав українців, які зіткнулися з політично мотивованими переслідуваннями в Росії.

Фундація надає широку експертизу щодо захисту прав політичних в’язнів і політичних біженців. Справа Мухтара Аблязова є одним із кейсів, над яким Фундація експертно працює протягом останніх кількох років.

Мухтар Аблязов – казахстанський опозиційний політик, бізнесмен, колишній голова казахстанського недержавного БТА Банку. Аблязов фінансував опозицію та недержавні ЗМІ, що спричинило конфлікт між ним та Президентом Назарбаєвим. Після цього в 2009 році БТА Банк був примусово націоналізований, а Аблязову та його колегам були висунуті звинувачення у фінансових злочинах. Назарбаєв вважає Аблязова своїм особистим ворогом. Казахстанський суд заборонив опозиційну партію «Алга!» і 34 недержавні ЗМІ за звинуваченням в «екстремізмі» та «співробітництві з Аблязовим».

У статті в «УМ» наводиться не лише неправдива, але й неповна інформація, що має ознаки маніпулювання та може свідчити про замовний характер матеріалу.

1. У статті «УМ» наводяться прямі неправдиві звинувачення на адресу Фундації «Відкритий Діалог»

«Але факт залишається фактом: Аблязов через підконтрольні йому структури активно фінансує сили, що виступають проти політики діючих урядів багатьох країн на пострадянському просторі. Кошти проводяться через фонд «Відкритий діалог», зареєстрований у Польщі. Через цей же фонд фінансуються взаємини Аблязова з європейськими політиками», – цей фрагмент статті «УМ» містить пряме звинувачення на адресу Фундації «Відкритий Діалог» і ставить під сумнів незалежність організації. Фундація фінансується за рахунок пожертвувань і грантів, які надходять від приватних осіб, а також польських та закордонних організацій. Фінансові звіти Фундації подаються в Міністерство закордонних справ Польщі та публікуються на сайті Фундації згідно з чинним законодавством.

Неправдива інформація щодо джерел фінансування неодноразово використовувалася недоброзичливцями Фундації. Мета цих дій – перешкодити співпраці Фундації з європейськими депутатами та неурядовими організаціями. В одному з таких випадків Фундація була змушена звернутися до суду, щоб домогтися спростування неправдивих тверджень на свою адресу.

У розпал діяльності Фундації на підтримку Євромайдану в Україні, у журналі «Wprost» була опублікована стаття «Лобісти олігарха». У статті стверджувалось, що Фундація «фінансується Аблязовим». Фундація звернулася до суду. У жовтні 2016 року суд запропонував сторонам досягти мирової угоди. В результаті, «Wprost» повністю виконав вимоги Фундації та опублікував спростування неправдивої інформації в друкованій і електронній версії журналу.

2. «УМ» опублікувала статтю, яка раніше була розміщена на сумнівному російському сайті

Текст статті в «УМ» є ідентичним до тексту російськомовної статті, опублікованої 12.04.2017 на сайті «Новости Содружества Независимых Государств». Хоча у статті «УМ» використано інший заголовок та видалено кілька абзаців, в цілому обидва тексти на 90% ідентичні. При цьому «УМ» опублікувала статтю без посилання на російський сайт, де ця стаття була розміщена кількома тижнями раніше.

Таким чином, є всі підстави вважати, що лобісти казахстанської влади розіслали цей текст декільком ЗМІ, і, на жаль, «УМ» стала однією з площадок для поширення досить грубої пропаганди. Відомо, що казахстанський уряд уклав декілька багатомільйонних контрактів з PR-фірмами та лобістами, які ведуть чорну PR-кампанію проти Мухтара Аблязова. Після того, як Франція визнала справу Аблязова політичною, казахстанська влада активізувала пропагандистську кампанію проти нього.

3. «УМ» не розкрила мотивації рішення Державної Ради Франції про відмову в екстрадиції Аблязова

«УМ» зазначає про «натяки у французьких ЗМІ» на те, що одна з французьких партій «отримала вагому спонсорську допомогу від Аблязова в обмін на його звільнення». Проте насправді рішення про звільнення Аблязова прийняла 09.12.2016 Державна Рада Франції – вища інстанція по адміністративному судочинству, яка є незалежною від будь-якого політичного, у тому числі партійного, впливу. Більше того, на політичному рівні саме Казахстан і Росія впливали на французьку владу, щоб домогтися екстрадиції Аблязова. Але французькі державні інститути виявилися сильнішими за це лоббі.

У статті «УМ» не згадана важлива мотивація рішення Державної Ради Франції. Цей орган відмовив у екстрадиції Аблязова, підкресливши, що Казахстан чинив тиск на українські та російські органи влади, вимагаючи від них направлення запитів на екстрадицію Аблязова.

Казахстан не має договорів про екстрадицію з більшістю країн ЄС. Тому влада Казахстану звернулася за допомогою до українських та російських правоохоронних органів, які також відкрили кримінальні справи проти Аблязова та його колег (казахстанський БТА Банк має представництва в Україні та Росії).

В 2014 році на порталі kazaword.wordpress.com було опубліковане листування казахстанських чиновників та їхніх представників. Частина листування також була оприлюднена на інформаційному порталі Trust.ua. Опубліковані документи засвідчили, що представники казахстанської влади готували для українського та російського слідства проекти звинувачень по справі БТА Банку, давали прямі інструкції по справі, а також вказували «потрібну» суму начебто вкрадених коштів. Ці документи отримали широкий розголос серед європейських ЗМІ та правозахисних організацій. В результаті, у Франції було порушено кримінальну справу проти прокурора Соланж Легра, яка, згідно опублікованного листування, незаконно співпрацювала з представниками України, Росії та Казахстану у справі щодо екстрадиції Аблязова.

4. «УМ» оминула факти щодо характеру «доказів», які використовуються у справі БТА Банку

Після того, як Франція визнала справу Аблязова політичною, влада Казахстану активізувала пошуки додаткових «аргументів» на підтвердження своєї позиції. Стаття «УМ» згадує про заочний суд проти Аблязова, який почався у березні 2017 року в Алмати. При цьому слід підкреслити, що в якості доказів по справі БТА Банку влада Казахстану використовує «зізнавальні показання»,  отримані шляхом погроз, тиску, викрадення. Останні приклади – викрадення Жаксилика Жаримбетова та арешт Жанболата Мамая.

21.01.2017 казахстанські спецслужби викрали із Туреччини Жаксилика Жаримбетова, колишнього топ-менеджера БТА Банку, який отримав у Великобританії статус біженця по відношенню до Казахстану. Після 10 днів перебування в казахстанському СІЗО Жаримбетов почав «свідчити» проти Аблязова. На основі цих показів 11.02.2017 був арештований казахстанський журналіст Жанболат Мамай, якого звинуватили у «відмиванні через газету коштів БТА Банку». Десятки правозахисних організацій стали на захист Мамая.

5. У статті «УМ» проігноровано важливий факт про те, що країни ЄС визнали політичний контекст справи Аблязова та відмовили в екстрадиції його соратників

«Упродовж восьми років, доки тривало слідство у справі БТА Банку, казахстанська прокуратура намагалася депортувати олігарха», – зазначається у статті «УМ». По-перше, влада Казахстану домагається не депортації, а екстрадиції Аблязова. Термін «депортація» більше підходить до справи дружини Аблязова Алми Шалабаєвої. У травні 2013 року вона разом з 6-річною донькою була незаконно депортована з Італії до Казахстану. Це спричинило урядову кризу в Італії, і лише завдяки зусиллям міжнародної спільноти сім’ю вдалося повернути в Європу.

По-друге, держави ЄС уже прийняли більше 10 рішень про відмову Казахстану, Росії та Україні в екстрадиції соратників Аблязова. Влада Казахстану домагається їх екстрадиції, щоб отримати від них «зізнавальні покази» проти Аблязова. 12 колег і родичів Аблязова отримали притулок чи додатковий захист в ЄС і США (більшість із них переслідуються по справі БТА Банку). Наприклад, Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця у Великобританії, Олександр Павлов – в Іспанії, Алма Шалабаєва та Алуа Аблязова – в Італії, Тетяна Параскевич – у Чехії, Артур Трофімов – в Австрії, Гаухар Кусаїнова – у США, Куаниш Нургазін і Сирим Шалабаєв – у Литві, Муратбек Кетебаєв – у Польщі, Ботагоз Жардемалі – в Бельгії.

Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна Федерація за права людини, the Human Rights Foundation, російська та українська Хельсінкські спілки, Спецдоповідач ООН з питань тортур, а також більш ніж 60 депутатів Європейського парламенту підкреслили політичний контекст справи Аблязова та недопустимість його екстрадиції. 27.04.2017 ПАРЄ підтримала резолюцію та звіт щодо проблеми зловживання системою Інтерполу з боку авторитарних держав. Справа Мухтара Аблязова була наведена як один із прикладів зловживання Інтерполом у політичних цілях.

6. Стаття «УМ» хибно стверджує про вину Аблязова як «доведений факт»

Стаття «УМ» говорить про те, що багато країн «визнали факт шахрайства Аблязова та його подільників». При цьому робиться посилання на рішення судів Великобританії. Але насправді немає рішення жодного європейського суду про вчинення Аблязовим кримінального злочину. У Великобританії були проведені не кримінальні, а цивільні судові процеси.

У 2009 році в Великобританії націоналізований БТА Банк подав цивільні позови проти Аблязова. Британські юристи, які формально представляли БТА Банк, насправді працювали на державу Казахстан. Таким чином, БТА Банк ввів в оману британський суд, стверджуючи, що цивільні позови «не мають політичної мотивації». Аблязов відмовився надати Лондонському суду повну інформацію про свої активи, посилаючись на небезпеку переслідувань його соратників з боку режиму Назарбаєва. У зв’язку з цим, 16.02.2012 Аблязов був засуджений до 22 місяців арешту за «неповагу до суду». Лондонський суд позбавив Аблязова права на захист, доки він не відбуде арешт.

Аблязов отримував попередження від британської поліції про загрозу вбивства або викрадення за політичними мотивами. Тому він виїхав із Великобританії в 2012 році. Після цього Лондонський суд прийняв рішення по цивільним позовам без проведення розгляду по суті і без урахування аргументів захисту (default judgment).

У статті «УМ» стверджується про те, що «присвоєна Аблязовим і його оточенням сума – близько 12 млрд. доларів». Показово, що в різний час казахстанська прокуратура називала різну суму коштів, яку «привласнила злочинна група Аблязова» – від 5 млрд дол. до 7,5 млрд дол. Далі – ще більш показовий момент. «УМ» пише, що цими коштами «були безпосередньо пенсійні вклади населення, особисті заощадження громадян Казахстану, позики від іноземних фінансових інститутів». Ця фраза з точністю повторює заяву Антикорупційної служби Казахстану від 27.02.2017: «Похищенные средства являлись пенсионными вкладами населения, личными сбережениями граждан Казахстана и займами от иностранных финансовых институтов».

7. У статті «УМ» наведені неповні факти щодо переслідування сім'ї Храпунових

«УМ» наводить дані про переслідування Казахстаном Віктора Храпунова (колишнього міністра енергетики Казахстану). Проте у статті не зазначено, що Швейцарія двічі відмовила Казахстану в екстрадиції Віктора Храпунова. Казахстан оголосив сім’ю Храпунових у розшук. За версією казахстанської сторони, Ільяс Храпунов (зять Аблязова) «керував злочинною групою» в Казахстані вже у 1997 році, коли йому було 14 років і він навчався у швейцарській школі.

Крім того, Україна звинуватила Ільяса Храпунова в «хакерській діяльності щодо українських адвокатів казахстанського БТА Банку». Тобто йдеться про оприлюднене листування фірми «Ілляшев та Партнери», яке набуло розголосу і підтвердило факти фабрикації справи Аблязова. Звинувачення з боку України виглядають досить сумнівними, оскільки Казахстан досі намагається знайти «невідомих хакерів», ініціювавши судові процеси в США і навіть у Новій Зеландії. При цьому в суді США представники Казахстану вимагали видалити з сайту казахстанського ЗМІ «Республіка» всі публікації з аналізом оприлюденого листування, а також отримати доступ до особистих даних журналістів. Але суд США визнав неправомірними претензії казахстанської влади до журналістів «Республіки».

8. Вимога спростувати неправдиву інформацію про діяльність Фундації «Відкритий Діалог», а також опублікувати наведені альтернативні факти щодо справи Мухтара Аблязова.

У статті «УМ» не вказано, що даний матеріал має рекламний характер. Це означає, що редакція газети несе відповідальність за опубліковані у статті твердження. На жаль, стаття «УМ», яка раніше була опублікована на сумнівному російському сайті, прямо ретранслює пропаганду казахстанського авторитарного режиму – найближчого союзника Росії. Нагадаємо, що Казахстан визнав кримський референдум «вільним волевиявленням населення». Стаття «УМ» відстоює позицію казахстанської влади по справі Мухтара Аблязова, яка використовується у тому числі як інструмент боротьби з казахстанськими журналістами і недержавними ЗМІ. Подібні матеріали підривають довіру аудиторії до газети, яка позиціонує себе як проукраїнська.

Ми вимагаємо опублікувати позицію Фундації «Відкритий Діалог» щодо статті «УМ». У разі невиконання даної вимоги, ми маємо намір публічно відстоювати свої права у судовому порядку.

Президент Фундації «Відкритий Діалог»
Людмила Козловська