• Дата

Захід Фундації «Відкритий Діалог» і ПАРЄ: Боротьба з політично мотивованим переслідуванням реформаторів в Україні та Молдові

  • 29.06.2017
  • Автор: Паола Ґаффурінні

У вівторок, 27.06.2017, під час літньої пленарної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Фундація «Відкритий Діалог» організувала тематичну дискусію під назвою «Політичне переслідування в Україні та Молдові. Як політична корупція підриває зусилля реформаторів». Захід був організований спільно з наглядовим комітетом і членами ПАРЄ Сергієм Кіралем (Україна, ЄК) та Крістіною Зеленковою (Чеська Республіка, АЛДЄ).

На заході були присутні відомі експерти, члени ПАРЄ, представники громадянського суспільства та про-реформаторської опозиції України та Молдови, які говорили про термінову необхідність викорінення політичної корупції, реалізації антикорупційних реформ та припинення політично мотивованих переслідувань реформаторів і критиків правлячої еліти.

Відкриваючи конференцію, Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий Діалог», представила широкомасштабну програму заходу, що складалася з двох панелей, присвячених Україні й Молдові відповідно. Звертаючись до Ради Європи та її держав-членів, Козловська пояснила, що важливим питанням як для Молдови, так і для України є «різниця між рекомендаціями та їхньою реалізацією, що, на жаль, становить величезний розрив у обох країнах». Це було особливо важливим у світлі останніх подій, таких як, наприклад, «окремі випадки політично мотивованих переслідувань і кримінального переслідування осіб, які намагаються домогтися впровадження реформ або таких, що виступають проти корупції», – підкреслила Козловська.

Як повідомляється у Фундації, «вперше за кілька років міжнародне співтовариство відзначає наявність політичних в'язнів і політичних переслідувань у Республіці Молдова (...) це – яскрава ілюстрація проблеми, яку неодноразово підкреслювали ЄС і США, іншими словами, проблеми незаконного та вибіркового застосування правосуддя у якості інструменту для боротьби з політичними супротивниками в державі».

На думку Козловської, ця тенденція є актуальною і в Україні: «Небезпечна політика уряду зробила допустимими репресії про-реформістських організацій і діячів; це неприйнятно, що представники партій «Самопоміч» та «Демократичний альянс», активісти і посадові особи антикорупційних органів стали жертвами переслідувань, зокрема і кримінальних, з політичних мотивів», – повідомила вона. Козловська також стверджує, що без ефективного розслідування, що має на меті виявлення таких випадків переслідування і нападів на активістів і представників громадянського суспільства, український уряд, ймовірніше, втратить підтримку громадськості.

Крістіна Зеленкова, член ПАРЄ і колишній доповідач щодо політичних наслідків конфлікту в Україні, презентувала свій звіт і заявила про глибоку стурбованість щодо українського громадянського суспільства. Торкаючись питання про плани щодо реформування країни, Зеленкова сказала: «Ми знаємо, що це займе чимало часу, і ми не можемо очікувати, що все пройде гладко, але, наскільки я знаю, в Україні досить сильне громадянське суспільство, яке щосили намагається взяти в свої руки майбутнє своєї країни». Відносно Молдови вона повідомила: «Ситуація в країні відчайдушна, і ми повинні допомогти Молдові стабілізувати її».

Михайло Жернаков, директор Фундації «Де-юре» і член української неурядової організації під назвою «Реанімаційний пакет реформ» розповів організаторам заходу про урядову практику ухилення від реформ шляхом перешкоджання положенням неурядових організацій і здійснення тиску на них. «Існує небезпека відходу від попередніх реформ. Це те, що відбувається зараз в Україні, це нова тенденція: атакувати недержавні установи і залякувати громадських активістів (...) Парламент постійно здійснює спроби ослаблення і все більшого тиску на неурядові організації та інші органи по боротьбі з корупцією, в тому числі НАБУ», – повідомив Жернаков.

Вікторія Войціцька, депутат Верховної Ради і член партії «Самопоміч», навела приклади політично мотивованого переслідування політиків і реформаторської опозиції у своїй країні. Через свій опір олігархічній владі, особливо в енергетичній та газовій галузях, Войціцька постраждала від нещасного випадку, який розглядається як політично мотивований і який ледь не коштував їй життя. Вона пояснила, що Адміністрація Президента причетна до кількох нападів на членів партії, серед яких і мер м. Львова Андрій Садовий, і навмисного блокування роботи міських звалищ. «Ми бачимо, що Адміністрація Президента використовує урядові інституції, щоб уможливити збагачення деяких осіб і захистити свої власні інтереси (...) Якщо немає реальної боротьби з корупцією, ми не можемо говорити про права людини», – повідомила вона.

До участі у обговоренні був запрошений також Володимир Ар'єв, член «Блоку Петра Порошенка» з України. Щодо внутрішнього поділу країни Ар'єв сказав: «У нашій країні дуже напружена ситуація, але ми намагаємося дотриматися відкритого співробітництво у цій сфері (...) Я вважаю, що ми не повинні виносити нашу внутрішню політичну боротьбу на міжнародну арену, а спробувати вирішити ці проблеми».

На зустрічі також були присутні провідні представники Республіки Молдова. Говорячи про стан своєї країни, захисниця прав людини і засновниця громадянського руху #NuMaTem - # I'mNotAfraid Ана Урсакі і колишній посол Молдови в ООН і при Раді Європи Олексій Тулбуре проілюстрували незаконний вплив, який чиниться молдавським олігархом і впливовим політиком Владом Плахотнюком на молдавські судові й правоохоронні органи.

Урсакі пояснила, що через те, що оскільки вона є активним борцем за права людини і виступає в якості адвоката у багатьох кримінальних справах щодо осіб з кола Плахотюка, вона стала об'єктом кримінального провадження. Виступаючи від імені політичних в'язнів, яких вона захищала pro bono, Урсакі звернулася до учасників заходу: «Я закликаю міжнародну спільноту не закривати очі на те, що в Молдові такі особи як Григоре Петренко стверджують, що використовують право на протест». Тулбуре додав: «Організації, зокрема парламент і уряд, не діють поодинці. За підтримки менш ніж 10%, уряд запропонував перехід від пропорційної до мажоритарної системи. Ми маємо уважно розглянути рекомендації Венеціанської комісії, а також приклади України і Румунії, у яких не виграв жоден з кандидатів, висунутих опозицією».

Коли мова зайшла про критичний аналіз «європейського шляху» Молдови та України, мову взяли члени ПАРЄ Маріанне Мікко (Естонія, АЛДЄ) і Емануеліс Зінгерс (Литва, ЄНП). У зв'язку з цією темою Мікко висловилася: «Зараз більш ніж коли-небудь найважливішим для розвитку Молдови є дотримання принципу верховенства права. Якщо у мене є права, і якщо хтось їх порушує, то я йду до суду з упевненістю, що мені повернуть мої права, але, на жаль, в Молдові так не буває». Своєю чергою, Зінгеріс звернувся до представників українського уряду з наступним твердженням: «Про-реформістська опозиція повинна працювати разом з демократично обраним українським урядом на загальному шляху на Захід. Уряд має враховувати опозиційні сили, і обидві сторони повинні прислухатися одне до одного, щоб домогтися політичної чутливості проблеми у цих державних установах».

Підсумовуючи, Сергій Кіраль наголосив на необхідності звернути увагу на політичну корупцію як на небезпечне явище, що послаблює шлях України і Молдови – двох країн, які перебувають у перехідному періоді. Він також припустив, що для того, щоб допомогти державам-членам ефективно боротися з корупцією, потрібно представити спеціальний проект в рамках резолюції ПАРЄ. Кіраль виголосив заключну промову і сповістив: «Випадки корупції, про які ми чуємо сьогодні, свідчать про те, що політична корупція стає варварською і застосовується з усе більш інноваційними інструментами для боротьби з меншістю і опозицією. Ця платформа повинна допомогти нам краще зрозуміти, як ми повинні боротися з цими інструментами, і як ми не повинні розчарувати молодих демократів».

На завершення заходу сесія питань і відповідей дала змогу взяти участь членам «Блоку Петра Порошенка» та іншим важливим учасникам дискусії.

Конференція була організована в рамах чотириденної місії у Страсбурзі, в ході якої Фундація і делегація з України та Молдови мали можливість зустрітися з представниками уряду, дипломатами з Ради Європи, а також з членами ПАРЄ. Після нашого звернення, 29.06.2017, 21 член Парламентської асамблеї Ради Європи підписав письмове звернення «Влада України і Республіки Молдова закликає до припинення політично мотивованих і кримінальних переслідувань про-реформістських сил».

Переглянути повну галерею заходу

Переглянути відеозвернення наших гостей