Гарячі теми:

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

Джерело: ccl.org.ua

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних організацій

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених, а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди сім’ї. 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

  • Звернутися до Російської Федерації з вимогою вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.
  • Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 
  • Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.
  • Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.
  • Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.
  • Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

Центр громадянських свобод (Україна)
Регіональний центр прав людини (Україна)
Український інститут прав з людини (Україна)
Меджліс кримськотатарського народу (Україна)
Інститут масової інформації (Україна)
Детектор медіа (Україна)
Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)
Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)
Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)
Українська фундація правової допомоги (Україна)
Український центр запобігання катувань (Україна)
Донбас SOS (Україна)
Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)
Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна);
Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)
Конгрес національних громад України (Україна)
Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)
Корпус справедливості (Україна)
Центр протидії корупції (Україна)
Інститут релігійної свободи (Україна)
БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)
Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня” (Україна)
Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)
Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»
Молодіжна організація “СТАН” (Україна)
Асоціація Політичних Наук (Україна)
Територія успіху (Україна)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)
Школа громадських проектів (Україна)
Віра.Надія.Дія (Україна)
Тернопільська правозахисна група (Україна)
ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)
Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)
Правозахисна ініціатива (Україна)
Громадська організація “Театр змін” (Україна)
Платформа прав людини (Україна)
Центр “Ейдос” (Україна)
Центр досліджень визвольного руху (Україна)
ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)
ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)
UkraineWorld (Україна)
ГО “Україна без тортур” (Україна)
Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада” (Україна)
Інститут “Республіка” (Україна)
Міжнародна федерація за права людини (Франція)
Громадський контроль (Росія)
Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)
Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)
Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”
Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)
Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)
Меморіал-Німеччина (Німеччина)
Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)
Assemblée Européenne des Citoyens, France
Німецько-російський обмін (Німеччина)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Центр «Нова Європа» (Україна)
Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)
Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)
Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)
Права людини мають значення (Німеччина)
Група прав меншин (Угорщина)
Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)
Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)
Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)
Австрійська Гельсінська група (Австрія)
Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)
Асоціація Promo-LEX (Молдова)
Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан)
Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)
Гельсінський фонд з прав людини (Польща)
Центр участі та розвитку (Грузія)
Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)
Італійська федерація за права людини (Італія)
Товариство підтримки України (Латвія)
Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце” (Португалія)
Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)
Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія)
Волонтерська Сотня м. Брешія (Італія)
Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)
Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)
Лондон-Євромайдан (Великобританія)
United Help Ukraine (США)
AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)
Спілка української культури і солідарності (Туреччина)
Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)
Українці в Монголії (Монголія)
Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)
Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)
Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)
Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина)
Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)
Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)
Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)
Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)
Асоціація Святої Ольги в Сіднеї (Австралія)
Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)
Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)
Громада українців, м. Вільнюс (Литва)
Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)
Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)
Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)
ГО “Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)
“Ти потрібен Україні” (Україна);
“Сильніші разом” (Україна);
“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)
ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)
Мережа правового розвитку (Україна)
ГО “Природні Права Україна” (Україна)
Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)
ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)
ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)
Восток SOS (Україна)
ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)
БФ “Право на захист” (Україна)
Інститут політичної освіти (Україна)
Український інститут майбутнього (Україна)
Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”
“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)
Громадська організація “Докудейз” (Україна)
Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)
ГО “Група впливу” (Україна)
Центр економіко-правової аналітики (Україна)
ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)
Медійна ініціатива за права людини (Україна)
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)
БО “Фонд оборони країни” (Україна)
ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна)
ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)
DEJURE Foundation (Україна)
ГО “Група 30-го листопада” (Україна)
ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)
ГО “Центр св. Климента” (Україна)
ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)
ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)
БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)
Центр демократії та верховенства права (Україна)
ГО “Форпост” (Україна)
ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)
Крим SOS (Україна)
Офіс громадянських свобод (Таджикистан)
Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)
Truth Hounds (Україна/Грузія)
Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)
Черкаський правозахисний центр