У зв’язку з посиленням нападок на представників суддівства та прокурорів – членів асоціації «Lex Super Omnia», 26.09.2019 ми дискутували стосовно їхнього нинішнього становища.
Цей захід був частиною міжнародної конференції ОБСЄ, більш відомої під своєю англійською назвою – Human Dimension Implementation Meeting (HDIM). Конференцію щорічно організовує Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) у Варшаві. У межах цієї конференції Фундація «Відкритий Діалог» проводить заходи, присвячені проблематиці захисту прав людини, дотримання законності та верховенства права в пострадянських країнах, а з 2017 року – і в Польщі.
У дискусії взяли участь судді Вальдемар Журек і Даріуш Мазур, а також прокурор Кшиштоф Пархимович, глава асоціації прокурорів «Lex Super Omnia».
Наші учасники презентували історію політизації правоохоронних органів і нападок на систему правосуддя в Польщі, які почалися після того, як партія «Право і Справедливість» прийшла до влади.
Окрім, зазіхаючих на конституцію сумнівних законодавчих змін, які посилюють контроль законодавчої та виконавчої влади над прокуратурою та суддівством, учасники також розповіли про численні нападки та утиски, яких зазнали непокірні судді та прокурори.
Восени 2017 року почалася пропагандистська кампанія з використанням рекламних щитів. Її метою було зобразити суддів як якусь «особливу касту» корумпованих, зарозумілих і ледачих людей. Кампанія була покликана підірвати громадську довіру до суддів як професійної групи.
Відносно суддів і прокурорів, які критикують неконституційні зміни судової системи, здійснюються не лише дисциплінарні провадження (цим займаються дисциплінарні суди, підконтрольні ставленикам міністра юстиції), а й організовані міністерством персональні нападки в Інтернеті та в передачах громадського телебачення (тепер уже відверто проурядового) .
Наші гості розповіли про свої сутички із закріпленою на державному рівні машиною ненависті та її окремими аспектами.
Їхні виступи стали великою несподіванкою для іноземних учасників HDIM, які були присутніми в залі.
Цькування з офіційним статусом
Вальдемар Журек розпочав свій виступ такими словами: «Я ніколи не міг подумати, що мені доведеться на подібній конференції розповідати про те, як у Польщі нині переслідують суддів. За що в Польщі нині переслідують суддів? За розмови про конституцію, зустрічі з громадянами, інтерв’ю в пресі, під час яких судді ставлять під сумнів легальність проведених реформ». На цей момент суддя Журек зазнав вже шести дисциплінарних проваджень через вищеперелічені чинники.
Судді зіштовхуються з мовою ненависті не лише в Інтернеті, але і на вулицях, і на роботі. «Її підживлюють у першу чергу дії державних установ, які, на мою думку, отримали конкретні розпорядження щодо цього», – сказав Вальдемар Журек. Коментуючи діяльність Польського національного фонду, який за державні кошти організував так звану «кампанію на рекламних щитах» проти польських суддів, він повідомив: «Я цікавлюся устроєм судів і систем правосуддя в усьому світі, але ще ніде не бачив такого, щоб уряд – за громадські кошти – проводив офіційну кампанію ненависті, наводячи приклади, які нерідко не відповідають дійсності, намагаючись очорнити нас в очах людей і кардинально підірвати довіру суспільства до суддів».
Суддя Мазур додав: «Теоретично, ця кампанія повинна була сприяти великій реформі системи правосуддя. Насправді ж це була кампанія чорного піару, проведена партією «Право і Справедливість», яка зображувала суддів у кривому дзеркалі, повідомляючи про дисциплінарні провадженнях і судові помилки – як реальні, так і вигадані. Деякі з них існували, деякі були описані зі спотворенням фактів, а деякі – вигадані від початку до кінця. Був рекламний щит із написом «Один суддя поцупив штани з магазину». Однак у тексті не згадувалося, що на той момент, коли це сталося, суддя вже багато років був у відставці, і ба більше – боровся з психічним захворюванням. У колірній гамі [рекламних щитів] використовувалися два кольори – чорний проти білого. Судді перебували на чорній стороні, їх зображували як приклад некомпетентності, корупції та ліні. Один краківський суддя дуже влучно прокоментував усю цю кампанію: «Ситуація, в якій одна з гілок державної влади оплачує кампанію проти іншої гілки державної влади, настільки незвичайна, що навіть Джордж Оруелл або «Монті Пайтон» не змогли б до такого додуматися».
«Напевно, я – найненависніший чоловік у цій афері, очевидно, організованій заступником міністра юстиції», – сказав суддя Журек. На його телефон приходили сотні повідомлень, в яких йому погрожували, навіть смертю. Але найбільше Вальдемара Журека вразив електронний лист, у якому йшлося: «Коли ти йтимеш торговельним центром, у тебе двічі вистрелять». «З подальшого тексту листа ставало зрозуміло, що мова йде про удари по обличчю [прим. перекладача: польське слово strzał може означати як «постріл», так і «удар»],але коли я прочитав перше речення, то уявив собі, як у мене хтось стріляє».
Нападки з боку керівництва «Права і Справедливості» та членів уряду
Суддя Мазур у своєму виступі навів конкретні приклади того, як самі високопоставлені урядовці – члени «Права і Справедливості» – беруть участь у цій діяльності. Серед них, наприклад:
- прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, який порівняв польських суддів і польські суди з колабораціоністськими судами Вішіської Франції, а також сказав, що судді є корумпованою частиною «посткомуністичного устрою»;
- міністр юстиції та генеральний прокурор Збіґнєв Зьобро, «котрий в одному зі своїх публічних виступів сказав, що проти суддів, які безпосередньо застосовують положення конституції або міжнародних договорів, можуть порушити дисциплінарне провадження»;
- глава «Права і Справедливості» Ярослав Качинський, котрий говорив про «ойкофобію» (ненависть до батьківщини) поміж суддів як одну з причин судової реформи;
- Лукаш П’єбяк, тепер уже колишній заступник міністра юстиції, котрий контролював Інтернет-кампанію з розпалювання ненависті. П’єбяк заявив, що «судді, чиї вироки не відповідають позиції казначейства – це чорні вівці, яких необхідно вилучити із судової системи».
Суддя Пьотр Гонцярек прокоментував позицію та висловлювання політиків «Права і Справедливості» щодо суддів так: «Не можна розповсюджувати плітки, якщо ти – високопоставлений чиновник». А факти, як зауважив суддя Мазур, такі: незважаючи на твердження «Права і Справедливості», що нинішні польські судді корумповані, лише один з десяти тисяч суддів був звинувачений у прийнятті матеріальних благ, що підтвердив звіт Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) .
Кампанія ненависті
Суддя Даріуш Мазур описав нападки на суддів, які проводилися з 2016 року за допомогою облікового запису Justice Watch (@KastaWatch) у Твіттері. Він продемонстрував методику роботи своєрідної «фабрики Інтернет-тролів» при міністерстві юстиції, метою якої було зацькувати певних суддів, котрі негативно оцінюють судову реформу. Все це відбувалося спільно з проурядовими ЗМІ. У цьому процесі безпосередньо брали участь 12 вірних режиму суддів (котрі отримали підвищення завдяки неконституційним реформам), які на WhatsApp отримували інструкції від заступника міністра Лукаша П’єбяка в груповому чаті KASTA. Деякі з них отримали посади в міністерстві юстиції.
Шестеро з вищезгаданих осіб були членами офіційної робочої групи П’єбяка, яку скликали, аби вказувати міністру юстиції на суддів, проти яких слід порушити дисциплінарне провадження. У групі KASTA обговорювалися наступні етапи нападок на суддів, публікації в Інтернеті, а також зв’язок Емілії Шмідт (дружини одного з суддів) із групою KASTA та її діяльність. На початку 2019 року, після конфлікту з членами групи KASTA, Емілія оприлюднила подробиці своєї діяльності в групі, а в серпні 2019 року ЗМІ розповсюдили ці подробиці. Вона використовувала засекречену та конфіденційну інформацію, яку їй протизаконно повідомляли представники міністерства.
«Діяльність Емілії та всіх, хто співпрацював із нею в цій справі, як і діяльність @KastaWatch, має ознаки багатьох злочинів, зафіксованих у польському кримінальному кодексі, але правоохоронні органи не вжили жодних суттєвих дій відносно цього – лише вдавані заходи, які ні до чого не приводять», – повідомив у кінці свого виступу суддя Пьотр Гонцярек.
«Із тим, що якісь дивні люди з анонімними обліковими записами атакують суддів, можна тільки змиритися. Несподіванкою стало те, що акція, яка була організована у вищих ешелонах влади – справа рук чиновників міністерства юстиції»,– зауважив суддя Пьотр Гонцярек. «Польське громадське телебачення, яке фінансується за рахунок податків, і за яке я теж щомісяця вношу абонплату, підготувало неправдиві та наклепницькі матеріали, викопавши історію з мого приватного життя, де насправді жертвою злочину й обману був я сам, а винуватцем – хтось інший. Порушення недоторканності приватного життя – лише один із аспектів ситуації; набагато гіршим для мене було те, що цей матеріал підштовхує до однозначного висновку, ніби я в своєму приватному житті використовував якийсь вплив, аби когось засудили, ніби мої колеги, по знайомству засудили когось, хто обдурив мене», – розповів Гонцярек. «Тепер, коли цю аферу розкрили, я знаю, що той телевізійний сюжет не був випадковим. Хтось дістав документи справи, де я був потерпілим, і передав їх жінці, яка професійно займалася розпалюванням ненависницьких кампаній у ЗМІ».
Прокурора Пархимовича назвали «другом податкової мафії» у зв’язку з його роботою у Верховному Суді. «У своїх висловлюваннях у ЗМІ глава прокуратури позбавляє мене професійних досягнень. Його заяви лунають на правому порталі. Пізніше у формі ненависницької пропаганди вони потрапляють у Твіттер», – сказав Пархимович під час свого виступу.
Бездіяльність і недобросовісна робота системи правосуддя
Було також наведено багато прикладів недобросовісної роботи системи правосуддя в судових справах, про які розповідали самі судді, наголошуючи, що закон вже не захищає їх як громадян.
«Коли на перше слухання я приношу фотографію того, що залишилося від шини мого автомобіля, – прокурор, який веде слідство і теоретично повинен мене охороняти, навіть не бере у мене цей доказ. Прокуратура, перевіривши мої телефонні записи, встановлює особу людини, яка щодня надсилає мені кілька десятків повідомлень із різними текстами, але в кінцевому підсумку провадження у справі припиняють. Мій власний будинок, де живуть мої літні батьки, закидають яйцями. Прокуратура допитує моїх батьків через рік після отриманої від мене інформації», – повідомив Вальдемар Журек. Суддя Мазур додав: «Політизована прокуратура та новий формат дисциплінарних проваджень не забезпечує суддям жодної підтримки в ситуації з чорним піаром. Спецгрупа П’єбяка – центральне управління по цькуванню суддів за їхні погляди – була проектом, здійсненим в путінському стилі та характерному для авторитарної, а не для демократичної держави».
Утиск за законом
«Центральне антикорупційне бюро розпочало багатомісячну перевірку моїх майнових декларацій. Причини цієї перевірки невідомі, оскільки Бюро робить суперечливі заяви, – розповів суддя Журек. Під час цієї перевірки, яка триває вже 16 місяців, мене неодноразово допитували».
Про початок перевірки – яка на той момент вже тривала кілька місяців – судді повідомили агенти Центрального антикорупційного бюро. Вони увійшли в зачинені для сторонніх осіб приміщення Національного судової ради, заявивши співробітникам, що якщо ті не повідомлять їм місцезнаходження судді Журека, вони перевірять кожну кімнату. Суддя зауважив, що повідомлення – в отриманні якого він навіть не мав розписуватися – могли надіслати поштою. «У цьому розслідуванні така демонстрація сили відбувається щодня. До людини, яка багато років тому придбав у мене автомобіль – 1977 року випуску – додому приходять агенти ЦАБ, аби перевірити, чи дійсно така покупка була здійснена. ЦАБ дає розпорядження перевірити мою податкову звітність, але замість того, аби направити результати безпосередньо до податкового управління, надсилає їх через прокуратуру, щоб в ЗМІ з’явилася інформація про те, що моєю справою ще займається прокуратура». Суддя також додав: «Цієї весни я подав до прокуратури заяву про те, щоб мені надали назви [облікових записів] найагресивніших злостивців. До цього дня прокуратура не встановила IP-адреси цих комп’ютерів, та водночас на підставі анонімного повідомлення почала перевіряти ті справи, які веду я – чи не занадто я затягую виробництво, чи немає на мене скарг. Суддя-інспектор із суду вищої інстанції оголосив, що все в повному порядку. За два місяці його зняли з посади інспектора».
Суддя Даріуш Мазур, змальовуючи свій випадок, повідомив про утиск за законом, а саме – про те, як його звільнили із займаної в краківському суді посади координатора з питань міжнародної співпраці та прав людини. Він також наголосив на масштабах судочинства проти суддів і прокурорів – результату діяльності Відділу внутрішніх розслідувань Національної прокуратури, створеного в 2016 році. «За два роки роботи цей орган вивчив понад тисячу справ і порушив сім кримінальних справ: п’ять проти прокурорів і дві проти суддів. З огляду на те, що в Польщі більше десяти тисяч суддів і більше шести тисяч прокурорів, це число [порушених справ] є незначним і свідчить про те, що цей орган був заснований не через корумпованість судів або прокуратури, а з метою покарати тих, хто залишається незалежним від виконавчої влади».
Прокурор Пархимович заявив, що його історія – це «історія відомчої ненависті, глибокої неприязні керівництва прокуратури до незалежних прокурорів, до свободи слова, до свободи асоціацій. Перша дія відбулася навесні 2016 року. Тоді було понижено на посаді понад 100 прокурорів. Мене перевели з генеральної прокуратури на три щаблі нижче – до самого низу, в районну прокуратуру». Він розповів про те, з якими труднощами – під контролем прокуратури – створював асоціацію «Lex Super Omnia»: списки засновників копіювали, а прокурорів просили письмово доповісти начальству про їхній намір вступити до «Lex Super Omnia». «Напевно, серед усіх юристів Польщі мені докучають найбільше», – додав він. Починаючи з березня 2016 року, його вже чотири рази переводили з одного варшавського відділення прокуратури до іншого, шість разів змінювали сферу його посадових обов’язків.
Всі учасники заходу говорили про відкриті проти них дисциплінарні провадження. «У тринадцяти справах, порушених проти мене, дисциплінарний захисник проводив розслідування – це перший етап дисциплінарного провадження. Переважна більшість цих розслідувань була зосереджена на критиці роботи нинішньої прокуратури, однак насправді суть розслідувань полягає в тому, що дисциплінарні захисники намагаються цензурувати та контролювати діяльність асоціації «Lex Super Omnia», – повідомив прокурор Пархимович. «Оскільки дисциплінарні провадження не справили належного ефекту, начальник направив мене на медичне обстеження, метою якого було довести, що я назавжди став нездатним працювати в прокуратурі. Атмосфера моббінгу на робочому місці привела до того, що мені – досвідченому, витривалому прокурору – іноді вранці стає погано перед виходом на роботу».
Вплив на особисте життя
Діяльність державного апарату, спрямована проти суддів і прокурорів, які захищають конституцію, позначилася і на їхньому особистому житті. «Це вкрай обтяжливо. Проти мене порушено стільки справ, що зараз у цій боротьбі мої інтереси представляють тринадцять адвокатів, – розповів Вальдемар Журек. Коли в результаті розслідування нічого не вдається з’ясувати, починаються перевірки його дружини, яка перебуває на останніх термінах вагітності. Адвокатська контора відмовляється представляти інтереси судді у справі моббінгу, боячись переслідувань з боку держави. Прокурор Пархимович сказав, що його колеги хотіли би активніше протистояти знищенню чесної прокуратури, але їхні дружини бояться за сім’ю. «Я подав позов проти телебачення, але, будучи суддею, судитися дуже важко, оскільки для нас цей процес проходить болючіше і довше. Судді важче домогтися справедливості в суді, ніж пересічному громадянину», – зазначив суддя Гонцярек.
Гонцярек також розповів про причини, через які він почав відверто критикувати судову реформу в публічному просторі. «Нас, суддів, вчили так: суддя мовчить і в ЗМІ не висловлюється», – зазначив він. «Однак переломний момент, шок, який спонукав мене беззастережно включитися в справу, трапився тоді, коли я усвідомив, що за десять днів можна вигадати закон, який знищить Верховний Суд в Польщі. Минулого року, під час громадянської демонстрації на захист Верховного Суду, яка відбувалася під будівлею Суду, я вперше публічно виступав на мітингу і сказав: ще нещодавно я скоріше повірив би у те, що полечу в космос, ніж у те, що я – будучи суддею – виступлю на вуличній демонстрації».
Висновки
Як сказав на завершення своєї промови суддя Вальдемар Журек, судді складають присягу перед президентом Польщі. Вони присягають «стояти на сторожі закону, а для нас вищим законом є Конституція Польщі, і я буду вірний цій присязі, попри всі переслідування». У нас є спільна мета – громадяни борються та вимагають справедливого провадження в незалежному суді. Ми – юристи – боремося за свою професійну гідність. 30 років тому ми відмовилися від системи, в якій єдиним безпартійним учасником кримінального процесу був підсудний. У нинішній суперечці між юридичними й урядовими колами йдеться зовсім не про юридичні тонкощі. Мова про те, що уряд хоче створити такі умови, в яких вони могли би знову поневолити вільних людей руками юристів. Ми не хочемо на це погоджуватися. Ми хочемо, щоб наші руки і надалі були чистими», – так завершив свій виступ Кшиштоф Пархимович.
«Якщо ті, хто стоїть за цим наклепом і матеріалами, зібраними проти мене, думали, що закриють мені рота або залякають мене, – то те, що трапилося, лише зробило мене сильнішим, спонукало мене стати ще активнішим та зміцнило впевненість у тому, що про те, що відбувається – тобто про руйнування верховенства права в нашій країні – суддя, так само як і незалежний прокурор, мовчати не може. І я думаю, що краще разом з порядними та відважними людьми до самого кінця боротися за важливі речі, навіть якщо немає впевненості в перемозі, ніж разом із кар’єристами отримувати нечесні гроші або привілеї», – підсумував свій виступ Пьотр Гонцярек.
«У нас є спільна мета – громадяни борються та вимагають справедливого провадження в незалежному суді. Ми – юристи – боремося за свою професійну гідність.» – Кшиштоф Пархимовiч.
Повний відеозапис заходу можна подивитися в двох версіях:
Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, звертайтесь:
Йоанна Цупер – [email protected]
Читати:
- Фундація «Відкритий Діалог» організовує два додаткові заходи на Нараді ОБСЄ з питань людського виміру 2019
- HDIM 2019: Фундація «Відкритий Діалог» і FIDU провели захід, присвячений впливу репресивних методів, що застосовуються в Китаї, у регіоні ОБСЄ
- «Риторика ненависті як політична зброя, спрямована проти незалежних суддів і прокурорів в Польщі» – захід в рамках ОБСЄ HDIM 2019 у Варшаві
- Неправдиві звинувачення голови казахстанської делегації на конференції ОБСЄ HDIM 2019
- Фундація «Відкритий Діалог» на ОБСЄ HDIM 2019
Дивитися також:
