Гарячі теми:

Заява українських громадських організацій у зв’язку з масовими обшуками та затриманнями правозахисників та журналістів у Білорусі

Влада Республіки Білорусь продовжує атакувати громадянське суспільство. 16 лютого режим диктатора Олександра Лукашенка наніс удар по найвідоміших правозахисних організаціях – Правозахисному центру “Вясна” та Білоруській Асоціації Журналістів (БАЖ). Обшуки пройшли в офісах цих організацій, а також у квартирах понад чотири десятки правозахисників та журналістів по всій країні. 

Зокрема, зранку обшуки розпочалися у голови Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця, прес-секретаря БАЖ Бориса Горецького, юриста БАЖ Олега Агєєва та в офісі БАЖ (після обшуків офіс організації був опечатаний); вдома у гомельської журналістки-фрілансерки Лариси Щирякової, гомельського журналіста Анатолія Готовчиця, активіста і волонтера Валерія Слепухіна, мінської правозахисниці з ПЦ “Вясна” Наталії Сацункевич, членів могилівського відділення цієї організації Олексія Колчина і Бориса Бухеля, керівників мозирської і свєтлогорської філій ПЦ “Вясна” Володимира Телепуна й Олени Маслюкової, в офісі ПЦ “Вясна” у Мінську; у прес-секретарки Білоруського будинку прав людини імені Бориса Звозкова Євгенії Паращенко, могилівського журналіста Олеся Буракова, вітебської правозахисниці Ірини Третьякової, координатора кампанії “Правозахисники проти смертної кари” Андрія Полуди, брестських волонтерок Катерини Бажко й Анни Богданович, членів незалежної профспілки РЕП Ігоря Комлика, Андрія Комлік-Яматіна та в офісі цієї організації, юристки Христини Ріхтер, у батьків правозахисника і співзасновника ініціатив BY_help і BYSOL Андрія Стрижака в Річиці, а також в інших правозахисників і журналістів. На дзвінки не відповідають брестський правозахисник Володимир Величкін, керівник РЕП Геннадій Фединич і голова профспілки Василь Завадський.

Цьому передувала хвиля дискредитаційних статей та телевізійних сюжетів у провладних засобах масової інформації, де правозахисників та незалежних журналістів називали “екстремістами, які прикриваються Декларацією прав людини” і фактично звинувачували у підготовці “державного перевороту”.

Можна зробити висновок, що білоруська влада давно готувалася завдати нищівного удару по громадянському суспільству, яке залишалося чи не єдиним запобіжником від структурного свавілля в країні. Ймовірно, найближчим часом мішенями репресій стануть й інші активні представники білоруського суспільства. 

На наших очах режим Лукашенка демонстративно й грубо порушує усі взяті Республікою Білорусь зобов’язання у сфері прав людини. Якщо його не зупинити, злочини проти прав людини у Білорусі стануть ще більш брутальними та масовими, що у підсумку принесе страждання не тільки білоруському народові, а й підірве усю систему колективної безпеки у Європі. 

Нагадуємо, що “Декларацією про правозахисників” країни-члени ООН визнали, що діяльність правозахисників є запорукою колективного миру та сталого розвитку. Тиск на правозахисників є неприпустимим порушенням зобов’язань білоруського уряду в сфері прав людини, взятих перед світовим співтовариством. У ситуації, що склалася, обов’язком усіх демократичних країн є вжити всі необхідні дії для того, щоб припинити незаконний тиск на правозахисну та журналістську спільноти Білорусі та запобігти ще більш брутальним та масовим порушенням.  

Ми звертаємося до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ України, Президента України із закликом:

  • Вимагати від державних органів Білорусі негайно припинити переслідування правозахисників та незалежних журналістів;
  • Публічно засудити репресії та політичний тиск з боку білоруської влади на правозахисників та незалежних журналістів;
  • Закликати уряди країн-партнерів запровадити жорсткіші економічні санкції та посилити міжнародну ізоляцію режиму Олександра Лукашенка;
  • Відмовитися від економічної співпраці з державними підприємствами Республіки Білорусь та комерційними структурами, афілійованими з білоруською владою;
  • В разі відсутности належної реакції білоруської влади, розглянути питання про розрив дипломатичних відносин з Республікою Білорусь.

  1. Восток SOS
  2. Центр прав людини ZMINA
  3. Центр громадянських свобод
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Інститут масової інформації
  6. Асоціація УМДПЛ
  7. Національна спілка журналістів України
  8. ГО “Детектор медіа”
  9. БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
  10. Правозахисний центр ДІЯ
  11. Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”
  12. ГО “Вектор прав людини”
  13. ГО «Платформа прав людини»
  14. Transparency International Ukraine 
  15. Проєкт “Без кордонів”
  16. Харківський інститут соціальних досліджень
  17. Донбас SOS
  18. Освітній Дім прав людини у Чернігові
  19. Автомайдан
  20. Українська Гельсінська спілка з прав людини
  21. ГО “Ліберально-Демократична Ліга України”
  22. ГО “Сильні громади”
  23. Фундація «Відкритий Діалог»
  24. ГО “Харківський антикорупційний центр”
  25. Харківська правозахисна група
  26. ГО «Докудейз»
  27. Лабораторія журналістики суспільного інтересу
  28. ГО «Платформа Публічної Дипломатії»
  29. ГО “КримSOS”
  30. Free Belarus Center
  31. Незалежна медіа-профспілка України