Гарячі теми:

В Києві в результаті сутичок за добу загинуло як мінімум 25 осіб

18.02.2014 сутички між протестувальниками і міліцією спалахнули з новою силою. Десятки людей загинуло, більше сотні отримало поранення. Лікарні переповнені. Влада,користуючись перемир’ям, мобілізувала ресурси і обрала силовий шлях вирішенняпроблеми. Без будь-яких правових підстав і підтверджень де-факто в Києві введено надзвичайний стан — шляхи до міста перекрито, вуличний рух обмежено, міський транспорт практично повністю паралізовано, на вулицях банди невідомих з вогнепальною зброєю, котрі стріляють в протестувальників і журналістів.

Черговий етап сутичок між активістами антиурядових протестів і міліцією розпочався вранці 18.02.2014. Протестувальники направились колоною до будівлі парламенту, вимагаючи від партії президента піти на компроміс і прийняти нову редакцію Конституції, котра значно урізає повноваження президента. Проте партія уряду відмовилась реєструвати законопроект опозиції.

Протестувальників зупинено за допомогою кордону міліції. Невдовзі в урядовому кварталі виникло відразу кілька осередків протистоянь. Під вечір активісти антиурядових протестів були відтиснені до Майдану Незалежності, після чого силовики почали їх штурмувати.

Всю ніч з 18.02.2014 на 19.02.2014 продовжувався штурм Майдану Незалежності. Офіційно спроба зачистити майдан проводилась під виглядом антитерористичних операцій. В результаті силовикам вдалося захопити і зруйнувати більшість барикад, котрі були збудовані мітингувальниками по периметру Майдану Незалежності. Також були захоплені будівлі Жовтневого палацу та Українського дому. Під час спроби силовиків захопити Будинок Профспілок (знаходиться безпосередньо на Майдані Незалежності) в будівлі виникла пожежа, яку так і не вдалось погасити. Всі три будівлі використовувались для прикриття протестувальників та надання їм медичної допомоги. В Будинку Профспілок також розміщувався Штаб національного спротиву — координаційний орган антиурядових протестів.

Працівники міліції жорстоко били захоплених протестувальників. В радіусі 2 км навколо Майдану виставили пости державтоінспекції. На багатьох постах чергували 3 і більше автівок. Навіть на маленьких вуличках чергують пости ДАІ з автоматами, які перевіряють салони та багажники автомобілів на наявність зброї та заборонених предметів.

Всю ніч ЗМІ інформували про групи невідомих людей, які влаштовували погроми по цілому місту, а також атакували активістів Майдану, журналістів та звичайних перехожих. Бандити застосовували вогнепальну зброю, в результаті чого загинуло як мінімум 2 особи. Згідно різнихджерел, вони стріляли в активістів з автоматів Калашнікова, про що свідчать знайдені на місці подій гільзи. В святошинському районі Києва невідомі розстріляли патруль ДАІ — загинуло 2 працівники міліції, один отримав поранення.

Вранці 19.02.2014 Міністерство охорони здоров’я України поінформувало, що за період 10:00 18.02.2014 по 06:00 19.02.2014 загинуло 25 осіб: 8 осіб померли після госпіталізації в міських лікарнях, 4 особи померло в госпіталі МВС, 13 загиблих були доставлені в Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи. Більшість поранених отримали вогнепальні поранення. Також в Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що було госпіталізовано 241постраждалого. Особи загиблих продовжують ідентифіковувати. Зокрема, загинув журналіст газети “Вісті” В’ячеслав Веремій, якого застрелили невідомі на одній із вулиць міста Києва. Крім того, журналісти повідомляють про тіла 4-х загиблих активістів, котрі знаходяться на території Михайлівського собору.

Враховуючи маштаби сутичок та свідчення очевидців, реальна кількість загиблих може бути значно вищою. Згідно слів лікаря Ольги Богомолець, київські лікарні не встигають приймати потік постраждалих, постійно підвозять нових і нових людей, через недостатню кількість місць у лікарнях, легко поранених відпускають. “В кожній лікарні близько сотні госпіталізаваних, взагальному потерпілих потрібно рахувати тисячами”, – повідомила Ольга Богомолець. 19.02.2014 прес-служба МВС України повідомила, що внаслідок подій 18-19.02.2014 загинуло 10 співробітників правоохоронних органів, 83 — отримало вогнепальні поранення. Всього постраждало 383 співпрацівники міліції та солдати внутрішніх військ, 350 з них -госпіталізовано. Під виглядом терористичної загрози ще вечором 18.02.2014 роботу припинив київський метрополітен. Це спричинило транспортний колапс в усьому місті, десятки тисяч людей були змушені добиратись з роботи пішки. 19.02.2014 функціонування метрополітену не було поновлене. Більшість офісів та установ в центрі Києва не працювали. Внаслідок подій в Києві ДАІ почала перекривати дороги в’їзду до Києва. Близько другої години ночі 19.02.2014 вантажівки з піском перекрили головні траси, що ведуть у Київ:Дніпропетровську, Одеську, Броварську, Бориспільську і Варшавську. В’їзд у місто патрулюютьбронетранспортери (БТР) та машини ДАІ. 19.02.2014 Міністр оборони України Павло Лебедєв підтвердив відправку десантних військ з Дніпропетровська до Києва. Офіційно такі заходи були прийняті “для посилення охорониосередків, де знаходяться арсенали вогнепальної зброї”. Почала також загострюватися ситуація в регіонах України. Починаючи з вечора 18.02.2014 в західних областях України були відновлені захоплення адміністративних будівель. Об’ектами атак протестувальників стали будівлі державних адміністрацій, віділеннь міліції та прокуратури.

Станом на вечір 19.02.2014 в 5 областях (Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській) були захоплені будівлі силових структур. В м. Хмельницький під час штурму будівлі Служби безпеки України по протистувальниках було відкрито вогонь. Одна жінка отримала поранення в голову. Згідно повідомлень журналістів, вона померла в реанімації. Інформація про загиблих протестувальників з’явилася по обіді 18.02.2014, проте Президент України виступив зі зверненням лише пізно вночі. Відповідальність, за те, що відбувається, Президент повністю поклав на опозицію та на радикально налаштованих активістів. Пізно вночі також відбулася зустріч між Віктором Януковичем та лідерами опозиції — Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличко та Олегом Тягнибоком.

Віктор Янукович закликав опозиціонерів відмежуватися від закликів до радикальних дій та від підтримки радикальних сил. Після зустрічі з Президентом Віталій Кличко заявив, що Віктор Янукович неадекватно сприймає ситуацію в країні. Свою оцінку подіям в Україні вже дало міжнародне співтовариство. Зокрема, Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу закликав уряди держав ЄС терміново ввести цільові санкції проти відповідальних за кровопролиття в Україні. На Думку посла США в Україні Джефрі Пайєта, відповідальність за події в Україні лежить особисто на Президентові Вікторі Януковичу.В свою чергу прес-секретар президента Росії Дмитро Пісков заявив, що офіційна Москва трактує те, що відбувається в Україні як спробу державного перевороту. В ніч з 18.02.2014 на 19.02.2014 до Віктора Януковича безуспішно намагались додзвонитись посли європейських країн, а також канцлер Німетчини Ангела Меркель. Відомо, що в цей же час Президент України мав телефонну розмову з Володимиром Путіним.

Враховуючи повноту влади, сконцентровану в руках Віктора Януковича та його оточення, Фонд “Відкритий Діалог” вважає, що вся відповідальність за розвиток конфлікту в Україні лежить на владі країни. Насильницькі дії застосовуються з обох сторін конфлікту, проте саме силові органи відповідають за їх ескалацію. Багато вбитих протестувальників мали вогнепальні поранення. Влада чинить злочин, котрий можна розцінювати як злочин людовбивства. Силові структури стали інструментами репресій громадян через їх політичні погляди. Постійне ігнорування владою України вимог протестувальників та спроби силовими методами придушити протести спровокували багаточисельні жертви і поставили країну на межу політичного, економічного та гуманітарного колапсу. Янукович перейшов межу, проігнорувавши заклики ЄС та США погодитись на компроміси в ціляк мирного врегулювання конфлікту. Ми закликаємо міжнародне співтовариство негайно застосувати всі можливі заходи, передбачені міжнародною практикою, щоб зупинити насилля в Україні.

Для отримання більш детальної інформації, будь-ласка, звертайтесь:
Людмила Козловска, Фонд “Відкритий діалог”
[email protected]