16.01.2014 на засіданні Верховної Ради було затверджено ряд законопроектів, згідно з якими стають можливими заочне ведення кримінального провадження, кримінальна відповідальність за наклеп і екстремізм, посилення відповідальності за участь у масових акціях протесту. Громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону, будуть визнані іноземними агентами, також буде введена цензура в Інтернеті, а для того, щоб купити SIM-карту необхідно буде надавати посвідчення особи. Всі ці рішення були прийняті з грубими порушеннями регламенту шляхом підняття рук і без попереднього обговорення. Звернімо увагу на те, що президент України Віктор Янукович підписав законопроекти вже на наступний день .
Головним питанням на порядку денному Верховної Ради було голосування за проект Державного бюджету на 2014 рік. Проект неодноразово критикували як за нереалістичність його макропоказників, так і за антисоціальність. Від прийняття бюджету постраждають найбільш незахищені категорії громадян: інваліди, онкохворі діти, чорнобильці, афганці. Скорочено фінансування медичної сфери, освіти і науки. Водночас збільшено видатки на утримання Адміністрації президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Міністерства внутрішніх справ . Це свідчить про цілеспрямований рух української влади до створення антисоціальної поліційної держави.
Незважаючи на спроби опозиції блокувати голосування, бюджет був прийнятий без обговорення і розгляду внесених поправок. Після цього відбулося голосування по законопроектах, додатково включених в порядок дня. Серед них — законопроект «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» авторства депутатів Володимира Олійника та Вадима Колесніченка; законопроект «Про відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» авторства Володимира Пилипенка та Валерія Писаренка; законопроект щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів, ініційований Кабінетом міністрів; законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо заочного кримінального провадження авторства Лева Миримського; законопроект про зміни в Регламенті Верховної Ради (щодо спрощення процедури зняття недоторканності з депутатів) авторства Володимира Олійника . Перший поставлений на голосування законопроект набрав 225 голосів з мінімально необхідних 226. Усі наступні голосування відбувалися шляхом підняття рук, при цьому на табло щоразу висвічувалося 235 голосів «за». Прийняття законопроектів відбувалося моментально, без обговорення і підрахунку піднятих рук . Всупереч Регламенту Верховної Ради, що передбачає підписання законів спікером не раніше, ніж через 2 дні після голосування і неправомірність підписання в разі порушення процедури голосування, спікер Володимир Рибак підписав закони в день прийняття і направив їх на підпис президенту .
Прийняті закони порушують цивільні права і обмежують свободи громадян, а також передбачають посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з протестною активністю.
1. ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ МИРНИХ ЗБОРІВ
1.1 Порушення порядку організації або проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій (зокрема біля органів влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій, жител) їх учасниками тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), що складає близько 300 євро або адміністративний арешт на строк до 10 діб. Раніше за це передбачалося попередження або штраф від 10 до 20 НМДГ (15-20 євро). За повторне порушення накладається штраф від 200 до 500 НМДГ (300-750 євро), а раніше — від 20 до 100 НМДГ (30-150 євро).
1.2. Блокування доступу до оселі відтепер карається штрафом від 50 до 100 НМДГ (75-150 євро) або виправними роботами на строк до 2 років чи обмеженням волі на строк до 3 років. Раніше за подібні дії відповідальність не передбачалася.
1.3. Безпрецедентним нововведенням є заборона на участь у зборах, мітингах, а також інших масових акціях[2] в масках, шоломах або інших засобах маскування з метою уникнення ідентифікації особи. Також забороняється наступне: носити одяг, що нагадує форму, спецзасоби для самозахисту (наприклад, газові балончики індивідуального захисту) і мати в наявності відкритий вогонь, піротехніку. Перераховані порушення караються штрафом у розмірі 150-250 НМДГ (225-375 євро) або адміністративним арештом на строк до 15 діб.
1.4. Встановлення наметів чи інших малих архітектурних форм, сцени, звукопідсилюючої апаратури без дозволу органів внутрішніх справ караються штрафом в 250-300 НМДГ (375-450 євро) або адміністративним арештом до 15 діб.
1.5. За дозволи на проведення масових акцій, видані з порушенням, штраф зріс з 20-100 НМДГ (30-150 євро) до 300-600 НМДГ (450-900 євро), а також можливе застосування адміністративного арешту на термін до 10 діб. При цьому, зі статті виключені слова «посадовими особами», тобто незрозуміло, кого саме будуть притягати до відповідальності.
1.6. Зросло покарання за умисне знищення або пошкодження майна, а також за блокування транспортних комунікацій та за групове порушення громадського порядку. За ці дії загрожує штраф від 150 до 250 НМДГ (225-375 євро) або арешт до 6 місяців чи позбавлення волі до 2 років. Організація масових заворушень карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (раніше — від 5 до 8 років). Публічні заклики до погромів, підпалів, захоплення будівель, а також блокування доступу до житла, підприємствам, організаціям (нововведення) карається обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі від 2 до 6 років (раніше накладався штраф або арешт до 6 місяців чи обмеження волі до 3 років).
1.7. Захоплення державних або громадських установ карається обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі від 3 до 6 років (раніше — арешт до 6 місяців чи позбавлення або обмеження волі від 3 до 5 років). Запроваджена відповідальність за блокування органів державної та місцевої влади у вигляді обмеження або позбавлення волі до 5 років.
2. ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА СПРАВЕДЛИВЕ СУДОЧИНСТВО
2.1 У разі неприбуття обвинуваченого за викликом правоохоронних органів, проти нього може бути здійснено заочне кримінальне провадження. Якщо обвинувачений проживає за кордоном, він зобов’язаний прибути за викликом не пізніше, ніж через 7 днів. У режимі відеоконференції можуть здійснюватися не тільки допит чи розпізнавання, але й інші процесуальні дії (не уточнюється, які саме).
2.2 При розгляді адміністративних правопорушень належним підтвердженням факту вручення повістки є не тільки підпис особи, яка одержала повістку або відеозапис вручення повістки, а й будь-які інші дані, що підтверджують факт вручення повістки. Раніше в протоколі здійснювався запис у разі відмови від підписання протоколу особою, що залучаються до відповідальності. Відтепер цей факт також повинен бути підкріплений свідченнями очевидців або відеозаписом.
2.3 Прояв неповаги до суду, що полягає в злісному ухиленні від з’явлення до суду, тягне за собою накладання штрафу в розмірі 20-300 НМДГ (30-450 євро) або адміністративний арешт до 15 діб (раніше — лише штраф у розмірі 20-100 НМДГ (40-150 євро) .
2.4 Відповідно до прийнятої статті про невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України, невиконання таких вимог тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50-100 НМДГ (75-150 євро), а повторне порушення — штраф у розмірі 100-150 НМДГ (150-225 євро).
2.5 У Регламент Верховної Ради внесено зміни, згідно з якими подання про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання або арешт народного депутата позачергово включається в порядок денний дня сесії Верховної Ради і розглядається позачергово без висновків комітетів Верховної Ради. У разі відсутності депутата на пленарному засіданні, прийняття рішення про притягнення до відповідальності приймається без пояснень депутата. Ці нововведення значно спрощують притягнення депутатів до кримінальної відповідальності і можуть бути використані з метою боротьби з представниками парламентської опозиції.
3. ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
3.1. Згідно з новими змінами, за наклеп вводиться кримінальна відповідальність (раніше передбачалася адміністративна відповідальність). Навмисне поширення наперед неправдивих відомостей, що принижують будь-чию честь і гідність, карається штрафом до 50 НМДГ (75 євро) або громадськими роботами строком до 200 годин чи виправними роботами терміном до 1 року. Наклеп у ЗМІ та Інтернеті карається штрафом від 50 до 300 НМДГ або громадськими роботами строком 150-240 годин чи виправними роботами терміном до 1 року. Публічне звинувачення у скоєнні тяжкого злочину карається випробувальними роботами або обмеженням волі строком від 1 до 2 років.
3.2. Також введено поняття екстремістської діяльності. Виготовлення, розповсюдження, зберігання, демонстрація екстремістських матеріалів і екстремістські висловлювання тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 800 НМДГ (225-375 євро). У разі повторного порушення загрожує штраф у розмірі 1000-3000 НМДГ (1500-4500 євро) або позбавлення волі на строк до 3 років. Визначення екстремізму в законі є досить широким, а прийняття подібної норми, фактично, узаконює цензуру, зокрема, в соціальних мережах.
3.3. Крім цього, публічні заклики до повалення конституційного ладу або захоплення державної влади караються обмеженням або позбавленням волі на строк до 5 років замість 3 років, як це було раніше, а подібні дії, вчинені службовою особою, групою осіб або повторно — на строк від 3 років до 7 років (раніше — до 5 років).
3.4. Здійснення діяльності інформаційного агентства без державної реєстрації карається штрафом в розмірі 600-1000 НМДГ (900-1500 євро) з конфіскацією майна і грошових коштів. Повторне порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000-2000 НМДГ (1500-3000 євро). До таких же розмірів збільшені і штрафи за інші види господарської діяльності без реєстрації.
4. ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ
4.1. Згідно з нововведеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, може в односторонньому порядку без рішення суду обмежувати доступ абонентам операторів телекомунікацій до Інтернет-ресурсів, а за невиконання рішень Комісії штрафи зросли від 100-300 НМДГ (150-450 євро) до 200-400 (300-600 євро). Надання Інтернет-послуг відтепер підлягає обов’язковому ліцензуванню.
4.2. Тепер для придбання SIM-карти та отримання телекомунікаційних послуг необхідним є укладення договору між оператором та споживачем. Це дозволяє ідентифікувати кожного абонента і збирати інформацію про місце їх перебування, їхні контакти і зміст розмов.
4.3. Збір і поширення інформації про співробітників правоохоронних органів і членів їхніх сімей відтепер карається штрафом від 200 до 400 НМДГ (300-600 євро).
4.4. Збір, зберігання і розповсюдження інформації про суддів та членів їхніх сімей, згідно з прийнятими змінами, карається штрафом від 300 до 500 НМДГ (450-750 євро) або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом до 6 місяців, або позбавленням волі до 2 років.
4.5. Несанкціоноване втручання в роботу державних електронних інформаційних ресурсів або об’єктів національної інфраструктури, згідно з нововведеннями, карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з конфіскацією технічних засобів, за допомогою яких здійснювалося втручання.
5. ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА УЧАСТЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
5.1. У законодавстві з’явилося визначення «іноземного агента». Таким є громадське об’єднання, що використовує у своїй діяльності кошти або майно іноземних громадян і організацій. Такі організації, будучи неприбутковими, і, наприклад, навіть займаючись благодійністю, зобов’язані платити податок на прибуток в Україні. Для здійснення діяльності така організація зобов’язана отримати дозвіл уповноважених органів. При поширенні своїх матеріалів такі організації зобов’язані робити позначку про те, що ці матеріали розповсюджуються іноземним агентом. Також іноземні агенти зобов’язані регулярно публікувати звіти про свою діяльність.
5.2. Релігійні та громадські організації не можуть здійснювати екстремістську діяльність. Виходячи із широти трактування екстремізму, це порушення можуть «приписати» багатьом організаціям.
6. ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЛЯ АВТОВЛАСНИКІВ
6.1. Рух водіями в колонах, що складаються більш, ніж з 5 транспортних засобів, без узгодження з підрозділом Міністерства внутрішніх справ, у разі створення перешкод для дорожнього руху, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 40 до 50 НМДГ (60-75 євро) або позбавлення права на керування транспортним засобом на строк від 1 до 2 років з оплатною конфіскацією транспортного засобу чи без неї.
6.2. За керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати ним або позбавлена такого права, загрожує накладення штрафу в розмірі 50-100 НМДГ (75-150 євро) з оплатною конфіскацією транспортного засобу чи без неї (раніше передбачався штраф у розмірі 30-50 НМДГ (45-75 євро).
Прийняті закони суперечать Конституції України, зокрема статті 22, згідно з якою конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих обмеження запропонованих прав і свобод не допускається . Таким чином, ці закони не можна вважати чинними і вимагати від громадян їх виконання. Прийняття цих законів не тільки свідчать про цілеспрямовану політику повернення до авторитарного минулого країни, а й ставить під сумнів легітимність нинішньої влади як такої.
Закони викликали категоричне обурення і незгоду громадян України, а також були розкритиковані правозахисними організаціями, громадськими активістами і міжнародною громадськістю, на думку якої вони не відповідають демократичним стандартам і фактично узаконюють перетворення політичного режиму України в диктатуру. (додаткова інформація тут і тут). Українська влада продемонструвала відмову від європейських цінностей і кардинальну зміну курсу подальшого розвитку країни. Влада показала своє небажання мирно врегулювати ситуацію, що склалася в країні і піти на компроміс.
У зв’язку з цим Фонд «Відкритий Діалог» настійливо рекомендує представникам Європейського Союзу та США жорстко відреагувати на дії української влади і ввести санкції проти чиновників, що підтримують режим Януковича, а саме: припинити співпрацю з компаніями, що належать лояльним до влади бізнесменам і політикам, накласти арешт на їх рахунки та активи, а також заборонити в’їзд на територію ЄС І США.
Щоб отримати детальнішу інформацію, будь ласка, звертайтесь:
Людмила Козловська, Фонд «Відкритий Діалог».
[email protected]