18 червня в Мадриді пройшов спільний семінар організації «Репортери без кордонів» і Фонду «Відкритий Діалог» у справах репресій по відношенню до журналістів в Казахстані. У семінарі взяли участь експерти Фонду, а також казахстанські юристи, журналісти і політичні активісти. Напередодні коронації нового короля Іспанії учасники висловили сподівання, що Мадрид відмовиться від політики підтримки диктаторів і однозначно стане на боці прихильників демократії.
З Міжнародного прес-центру (Auditorio del Centro Internacional de Prensa), де проходив семінар, прозвучало чітке повідомлення: не можна закривати очі на грубе переслідування ЗМІ в Казахстані. Економічні інтереси європейських держав в цій країні не звільняють їх від відповідальності за терпимість до репресій режиму Назарбаєва. Журналісти і аналітики, які взяли участь в семінарі, особливо зацікавлені в геополітичному контексті, пов’язаному з кризою в Україні і створенням Євразійського союзу. Створення нового блоку поставило незалежних журналістів з Білорусі, Росії і Казахстану в нові умови – переслідувані редакції вже не знаходять безпечного притулку в сусідніх державах.
Керівник семінару Рафаель Панадеро, журналіст радіо Cadena SER, розповів про дилему, перед якою стоїть іспанська влада в стосунках з Казахстаном. З одного боку, співпраця дає їм інвестиційні можливості, які можуть дати поштовх економіці. Проте з іншого боку, це втягує їх у морально спірні рішення, такі як спроби незаконної екстрадиції пов’язаного з опозицією Олександра Павлова. В зв’язку з цим виникає питання, що важливіше в цих стосунках – економічна дипломатія чи шанування прав людини.
Офіційна частина зустрічі була відкрита презентацією доповіді Фонду «Відкритий Діалог» «Los medios independientes y de oposición en Kazajistán a punto de ser aniquilados». Аналітик Фонду Єнджей Череп вважає, що режим уміло вибирає стратегію боротьби з критиками, щоб при цьому якомога менше страждав його імідж. Цю маску легко зняти, проте її охоче підтримують європейські друзі президента Назарбаєва.
Юрист Тамара Симахіна, яка захищає журналістів, що переслідуються державним апаратом, звернула увагу на посилення в останні місяці репресивного законодавства, що регулює діяльність ЗМІ. Вона вказала на параноїдальні кроки режиму, який, вистежуючи «єдине ЗМІ «Республіка», завдає ударів по центрах, які не мають нічого спільного з головним порталом опозиції.
Ірина Петрушова, головний редактор інформаційного порталу «Республіка», нагадала, що режим постійно відбирає у журналістів дозволи на роботу. Для багатьох з них це серйозніше, ніж еміграція, оскільки реально позбавляє можливості працювати. Вона оцінює, що в Казахстані переслідувані журналісти не мають можливості самостійно захистити себе і віддані на ласку влади. Тільки солідарні дії міжнародного співтовариства можуть врятувати деяких людей. Проте для цього потрібне розуміння природи авторитарних режимів в країнах колишнього Радянського Союзу, чого бракувало останнім часом, зокрема, Іспанії. Проте, є шанс, що російська газова блокада України, яка рикошетом вдарить по Європі, принесе протверезіння.
Соціально-політичний контекст виклав Муратбек Кетебаєв, казахстанський дисидент, якому загрожувала екстрадиція з Польщі в Казахстан за неправдивим звинуваченням у тероризмі, як і Олександру Павлову, що знаходиться під вартою в Іспанії. Він відзначив, що в Казахстані великий відгук знаходить російська пропаганда: нещодавно увійшов до обігу відомий в Росії епітет «ворог народу», яким нагороджують кожного, хто не підтримує лінію влади. Це ганьбить і наражає на небезпеку журналістів, критично налаштованих по відношенню до режиму. – Європа повинна пам’ятати, що створений Москвою Євразійський союз – це не лише економічний альянс, але, передусім, союз диктаторів, які ведуть усе більш репресивну політику, – вважає Кетебаєв. – Коли Європа інструментально підтримує Назарбаєва, Путіна або Лукашенка, вона приймає правила гри диктаторів і узаконює їхню владу.