• Дата

Казахстан: голова громадської організації по боротьбі з корупцією засуджений за звинуваченням у наклепі

  • 14.07.2014
  • Автор: Вікторія Біляєва

Президент казахстанського громадського фонду «Народний антикорупційний комітет» Мусагалі Дуамбеков був засуджений до року обмеження волі за «наклеп» після публікації серії журналістських розслідувань. Всупереч вимогам міжнародного співтовариства, казахстанська влада відмовилися декриміналізувати статтю про «наклеп». Навпаки, покарання за цією кримінальною статтею стає жорсткішим, а репресії щодо журналістів і громадянських активістів за «наклеп» посилюються.

Мусагалі Дуамбеков – казахстанський політик і громадський діяч. З 2005 року – голова Республіканської екологічної партії «Менін Казахстані». У 2011 році був кандидатом в президенти Республіки Казахстан. Заявив, що не претендує на перше місце і підтримує політику президента Нурсултана Назарбаєва. Згодомзнявсвоюкандидатуруз виборів.З 2012 року Мусагалі Дуамбековє президентом громадського фонду «Народний антикорупційний комітет».

На початку 2014 року Мусагалі Дуамбеков опублікував серію журналістських розслідувань, де звинуватив родину бізнесмена Мукашева в незаконному підприємництві, а також у застосуванні до жителя Астани Алібека Іскакова самоуправства, насильства і тортур. 13.05.2014 Алматинський районний суд № 2 міста Астана під головуванням судді Асем Рамазанової засудив Мусагалі Дуамбекова до 1 року обмеження волі за звинуваченням у наклепі, поширеному в ЗМІ (стаття 129 чинного КК РК). Протягом року Дуамбеков без дозволу влади не зможе виїхати за межі Астани, що істотно перешкоджає його громадській діяльності. Суд також зобов'язав Дуамбекова спростувати відомості про родину Мукашевих. 11.07.2014 апеляційний суд залишив без зміни вирок Дуамбекову. Громадський активіст оскаржуватиме дане рішення у касаційній інстанції.

Через спричинений справою стрес Дуамбеков почав страждати від проблем зі здоров’ям. Лікарі діагностували в нього нейродерміт та виразку шлунку. Дуамбеков просив суддю апеляційної інстанції про перенесення суд у зв’язку з необхідністю проведення операції на шлунку, проте суддя відхилив клопотання.

Переслідування Мусагалі Дуамбекова за правозахисну діяльність

16.08.2013 відбувся брифінггромадського фонду«Народнийантикорупційнийкомітет», на якомуМусагаліДуамбековразом з активістамизаявив про порушення трудових правпрацівників цегельного заводу ТОО «Астана Дар-Буд». За інформацією Дуамбекова, завод функціонував в селищі Акмолі поблизу Астани з 2008 по 2011 рік і був нелегальним, оскільки:

  • Згідно з довідкою районної архітектури та акімату, завод не вводився в експлуатацію.
  • Згідно з довідкоюз податкової інспекції, завод несплачувавподатокнадоданувартість, пенсійні відрахуваннята природоохоронніплатежі. Керівництво заводуу відомостяхвказувало, щозавод непрацює.
  • При цьому чеки та договори підприємства, якими володіє Дуамбеков, підтверджують, що завод продавав цеглу за готівковим розрахунком.
  • Зі слів працівника Алібека Іскакова, на заводі нелегально працювали громадяни Китайської Народної Республіки та Узбекистану.

Незважаючи на вищезгадані порушення, завод виконував підряди на будівництво, зокрема державних об'єктів на соціальне замовлення. Активісти «Народного антикорупційного комітету» повідомили, що керівник нелегального заводу Айгуль Мукашева протягом трьох років невиплачувалазарплатупрацівникам.

Громадський активіст Мусагалі Дуамбеков захищав права одного з працівників заводу Алібека Іскакова та його батька Єрсена Іскакова. Нижче наводимо основні тези журналістського розслідування Дуамбекова, на підставі якого активіста притягнули до кримінальної відповідальності за «наклеп»:

  • У 2011 році працівник Алібек Іскаков вирішив залишити завод у зв'язку з тривалою невиплатою заробітної плати. Після цього він був затриманий поліцією на підставі заяви про крадіжку електродвигуна.
  • Погрожуючи посадити Алібека Іскакова у в'язницю, Айгуль Мукашева примусила його батька Єрсена Іскакова написати боргову розписку на 3,6 млн. тенге (14400 євро) і віддати у заставу автомобіль. При цьому Єрсен Іскаков повідомляє, що, коли він підписував розписку, «брати Айгуль Мукашевої утримували Алібека на території заводу, били і давали мені слухати його крики».
  • Мусагалі Дуамбеков зазначає, що цивільний суд визнав родину Мукашевих винними в примусі Єрсена Іскакова до підписання угоди і скасував боргову розписку та заставу автомобіля. Крім того, за словами Дуамбекова, проти сім'ї Мукашевих кілька разів порушувалися кримінальні справи за звинуваченнями у побитті й утриманні в неволі, але Генеральна прокуратура закривала їх у зв'язку з недоведеністю.

Журналісти та активісти – під загрозою потрапити за грати у зв'язку з професійною діяльністю

Стаття 129 КК РК визначає поняття «наклеп» як «поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають його репутацію». На думку Міжнародного фонду захисту свободи слова «Аділ соз», у справі Мусагалі Дуамбекова не можна говорити про очевидну і навмисну брехню, оскільки Дуамбеков при поширенні інформації посилався на джерела. Зокрема, Дуамбеков засновував своє розслідування на наступних джерелах:

  • Інформаціяпро нелегальнийхарактері діяльностізаводуотриманавід районноїархітектури, акіматута податковоїінспекції;
  • Інформація про невиплату заробітної плати отримана від Алібека Іскакова та інших працівників заводу;
  • Інформаціяпро побиттяАлібекаІскаковаотриманавідйого батькаЄрсенаІскакова. СамАлібекпри зустрічі зДуамбековимпідтвердив, що йогобили.

Мусагалі Дуамбеков не визнає своєї провини у наклепі. Він повідомив нам, що готовий відмовитися від деяких слів щодо рабства, викрадення, побиття як «важких літературних виразів». Дуамбеков запропонував таку відмову як варіант примирення, але сім'я Мукашевих не погодилася на це. Громадський активіст вважає, що судовий процес довів достовірність опублікованих ним фактів.

Також Фонду «Відкритий Діалог» Мусагалі Дуамбеков висловив припущення, що ця кримінальна справа може бути замовною у зв'язку з його громадською діяльністю по боротьбі з корупцією. За його словами, замовником даної справи могла бути прокуратура, так як Талгат Мукашев, брат керівника заводу Айгуль Мукашевої, є прокурором спеціалізованої природоохоронної прокуратури Карагандинської області. Крім того, Дуамбеков повідомляв, що сім'я Мукашевих не раз «лякала» сім'ю Іскакова іменами друзів-високопоставлених чиновників.

Міжнародні та казахстанські правозахисні організації (Human Rights Watch, Article 19, «Адил соз») неодноразово критикували статтю за наклеп, а також посилення покарання за даною статтею у новому Кримінальному кодексі Республіки Казахстан. 03.07.2014 президент Назарбаєв підписав новий Кримінальний кодекс. Новий Кримінальний кодекс, крім позбавлення волі на строк до 3 років, передбачає істотне збільшення штрафів за наклеп (до 17900 євро). За повідомленнями правозахисників, щорічно в Казахстані проходить 20-30 судових процесів за звинуваченням у наклепі. Міжнародний пресозахисний фонд «Адил соз» тільки в період з 2001 по 2012 рік зафіксував 65 кримінальних справ за обвинуваченням у наклепі, з них 16 завершилися винесенням вироку, 3 з яких – до позбавлення волі.

Крім того, казахстанська прокуратура підтримала внесення в новий Кримінальний кодекс статті «про поширення чуток», яка передбачає до 12 років позбавлення волі. Стаття буде застосовуватися, «коли поширюються неправдиві чутки і це тягне порушення громадського порядку і безпеки». Також влада пропонує притягати до кримінальної відповідальності за «заподіяння майнової шкоди шляхом поширення неправдивої інформації за відсутності ознак розкрадання». Дані норми наражають на небезпеку усіх журналістів і громадських активістів, які проводять критичні стосовно влади розслідування, зокрема про проблеми корупції.

У січні 2014 коаліція неурядових організацій Казахстану «20-ши бап» («20-я стаття») запропонувала виключити повністю статтю «Наклеп» з нового Кримінального кодексу. Кримінальна відповідальність за наклеп суперечить стандартам ОБСЄ та ООН, а також статті 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Казахстанські правозахисники пропонують розглядати звинувачення в наклепі тільки в рамках Цивільного кодексу.

Фонд «Відкритий Діалог» закликає владу Казахстану забезпечити об’єктивний розгляд касаційної скарги Мусагалі Дуамбекова, а також встановити законність винесення йому обвинувального вироку. Вважаємо за необхідне провести належну перевірку заяв Мусагалі Дуамбекова щодо діяльності сім'ї Мукашевих, яка могла бути пов'язана з корупційними схемами. В інтересах казахстанської держави заохочувати громадські ініціативи щодо боротьби з корупцією, контролем над владою і дотриманням законності.

У 2010 році за підсумками Універсального періодичного огляду з прав людини Казахстан прийняв ряд рекомендацій щодо перегляду кримінальної відповідальності за наклеп. Зокрема, Казахстан прийняв рекомендацію Фінляндії: «23. вивчити можливість декриміналізації дифамації та образи честі і гідності державних посадових осіб, а також скасування кримінальних покарань за наклеп». У план казахстанського уряду з реалізації рекомендацій держав-членів ООН на 2011-2014 рік був включений пункт з розгляду на міжвідомчій комісії питання щодо переведення кримінальної відповідальності за наклеп в громадянську площину.

Ми звертаємося до компетентних органів Республіки Казахстан, наполягаючи на вимогах припинити практику тиску та переслідування журналістів і громадських активістів; забезпечити їм право на професію, право на вільне вираження думок і поширення інформації відповідно з Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Загальною декларацією прав людини і Зобов'язаннями ОБСЄ у сфері людського виміру.

Ми також закликаємо уряди демократичних держав звернути увагу на невиконання Казахстаном прийнятих в рамках УПО рекомендацій і вимагати від казахстанської влади реального виконання міжнародних зобов'язань, зокрема щодо перегляду положень про криміналізацію наклепу.

Підтримати наші звернення можна, звернувшись за адресами:

  • Президентові Казахстану Нурсултану Назарбаєву - Адміністрація Президента, будівля «Акорда», Лівий берег, Астана 010000, Казахстан, факс +7 7172 72 05 16;
  • Уповноваженому з прав людини в Республіці Казахстан Аскару Шакірову – 010000, м. Астана, Лівий берег, Будинок Міністерств, 15 під'їзд; e-mail: ombudsman-kz@mail.ru, факс: +7 7172 740548;
  • Голові Комітету карно-виконавчої системи МВС РК Бауржану Бєрдаліну - 010000, м.Астана, вул. Б.Майліна 2. Тел. +7 7172 72-30-26, +7 7172 72-30-37. Форма для звернень: http://kuis.kz/kz/otinishter;
  • Міністрові внутрішніх справ РК Калмуханбєту Касімову - 010000, м. Астана, проспект Тауелсиздик, 1. Тел. +7 7172 72 24 93, +7 7172 71-51-89, e-mail: oraz-n@mvd.kz;
  • Генеральному прокуророві РК Асхату Даулбаєву - 010000, м. Астана, Будинок Міністерств, під'їзд №2, вул. Оринборг, 8, Тел.: +7 7172 71-26-20, +7 7172 71-28-68;
  • Міністрові закордонних справ Республіки Казахстан Єрлану Ідрісову - 010000, м. Астана, Лівий берег, вул. Кунаєва, 31. Тел.: +7 (7172) 72-05-18, +7 (7172) 72-05-16, e-mail: midrk@mfa.kz;

 

Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, звертайтеся:

Вікторія Біляєва - viktoriia.biliaieva@odfoundation.eu
Ігор Савченко - igor.savchenko@odfoundation.eu

Більше на тему: Казахстан, Дуамбеков