• Дата

Моніторинг передвиборної ситуації в Україні (15.06.2012-15.07.2012)

  • 15.07.2012
  • Автор:

У ЦЬОМУ ВИПУСКУ:
-моніторинг виборів
-парламентські вибори 2012
Моніторинг передвиборної ситуації в Україні (15.06.2012-15.07.2012)  
Політичний відгомін «мови» 

Внутрішня політика

20.06.2012

Партія «Громадянська позиція» увійшла до складу об'єднаної опозиції.Про ценабрифінгузаявилиО.Турчинов, А.Яценюк і А.Гриценко. За словамиА.Гриценко, рішення про кількістьмісць взагальнихспискахбудеприйнятона з'їзді. Лідероб'єднаної опозиції А.Яценюк незабаром заявив, що на цьому процес об'єднання опозиції закінчений.

21.06.2012

Лідери опозиції підписали Декларацію про забезпечення чеснихі прозорихвиборів,вякій визначені принципи формування партійного спискуі списку кандидатів-мажоритарників.Уположеннях Декларації говориться, щов списки не потраплятьособи, причетнідо порушенняправ ісвободлюдинита до корупційнихдій;ті, хто мінявсвоюполітичнупозицію всупереч волі виборців.Ті, що потрапиливсписки, зобов'язуютьсянемінятисвоюполітичнупозицію упродовждії мандату, а такожсправнобрати участьу засіданнях парламентутаголосувативиключно особисто.

02.07.2012 

Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив,що навиборчих дільницях буде встановлено 34 тисячі веб-камер для моніторингу голосування.Незабаромзаступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера висловив своюособисту думку,що веб-камери на виборах будуть неефективні, оскількичерезних небуде видно,якпроставляють відмітки у бюлетенях. В той же час деякі експерти звертають увагу на те, що згідно іззакономвиборці можуть дивитися онлайн тільки процес голосування,але не підрахунок голосів.

03.07.2012

Верховна рада ухвалила законопроект В. Колесніченка «Про основи державної мовної політики» у другому читанні. Депутати від опозиції звинувачували владу в тому, що голосування пройшло з порушеннями регламенту, без урахування поправок до законопроекту. Фактично законопроект був прийнятий в редакції першого читання. Депутати від Партії регіонів зайняли Президію і не дозволили опозиції зірвати голосування. Спікер В. Литвин, який був відсутній в залі парламенту під час голосування за закон, сказав, що його не підписуватиме і подав заяву про відставку. Але депутати відмовилися ставити це питання на порядок денний.

Під Українським Домом (Національним центром ділового і культурного життя, де очікувалася прес-конференція Президента) почалися протести супротивників законопроекту, а також почали приїжджати люди, що підтримують ініціативу В. Колесніченка. З боку протестувальників і міліції були виявлені факти використання сльозогінного газу. Акції протесту розповсюдились по усій території України.

07.07.2012

Політична партія «Наша Україна», Українська народна партія і Конгрес українських націоналістів підписали декларацію про об'єднання. До декларації також приєдналися більше 30 громадських організацій, серед них «Просвіта», «Меморіал», Союз офіцерів України, інші молодіжні, громадські організації патріотичного спрямування. Національно-патріотичні сили, що підписали декларацію, підуть на вибори під брендом «Наша Україна».

11.07.2012

Колишні соратники Віктора Ющенка створюють об'єднанняна базіпартії «Українськаплат- форма «Собор» під головуванням народного депутата Павла Жебрівського.Перший заступник голови партії Українська платформа «Собор»,депутат Анатолій Матвієнко заявив, що його партія почала процес об'єднання правих політичних сил,що не увійшли до альянсу,створеного на базі партії «Наша Україна» Віктора Ющенка.

Ув’язнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко і екс-міністра МВС Ю. Луценка

17.06.2012

Глава представництва Європейськогосоюзу вУкраїні Жозе Мануель Пінту Тейшейра відзначив,що неможе отримати дозвілна зустріч зекс-прем'єромз моментуїї арешту,вже майже 10 місяців поспіль,тоді як інші представники Європарламенту отримують такі дозволи.  За його словами,   він зміг   тільки   піднятисяна9-йповерх лікарні іпоспілкуватисязохороноюбіля палати Тимошенко.

 18.06.2012

Перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що у генпрокуратури досить підстав, щоб пред'явити Юлії Тимошенко звинувачення в причетності до вбивства депутата Євгенія Щербаня у 1996 році. В той же час Ю. Тимошенко має намір звернутися з позовом на В. Януковича до судів інших країн у зв'язку з інтерв'ю президента агентству Bloomberg, в якому він заявив  про її можливу  причетність до вбивства  народного депутата Євгенія Щербаня. Про це повідомив захисник екс-прем'єра Сергій Власенко.

22.06.2012

Європейський суд з прав людини оприлюднив дату розгляду справ, що стосуютьсяекс-прем'єра Юлії Тимошенко.Згідно з інформацією наофіційномусайті суду, засіданняпризначенена28серпня цього року.

 

У Харкові відбулося перше засіданняу справі Єдиних енергетичних системУкраїни, де Ю.Тимошенко звинувачують у корупції.У зв'язку зі станом здоров'я Ю.Тимошенко інеобхідністю одержання судмедекспертизиз цього питання, судові засідання вирішували перенести кілька разів–на10 липня,потім– на 12липня інарешті– на 16серпня.Суд перенесли в супереч клопотанню Ю.Тимошенко розглядати касацію без неї.

Європейський суд з прав людини визнав арешт  екс-міністра  внутрішніх  справ  України Юрія Луценка таким, що порушує  права  людини.  Таке  рішення  було  обнародуване у вівторок в Страсбурзі в Європейському суді з прав людини за результатами розгляду скарги «відомого опозиційного політика на його арешт». Суд також зобов'язав Україну виплатити Ю.Луценко 15 тис. євро моральної компенсації. Як заявило джерело у Міністерстві юстиції, рішення у справі Юрія Луценка, прийняте Європейським судом з прав людини, ніяк не відіб'ється на тюремному терміні, і екс-голова МВС продовжить відбувати покарання в місцях позбавлення волі. Генпрокурор України Віктор Пшонка наполягає, що усі підстави для арешту в 2010 році екс-голови МВС були відповідні до рішення українського суду.

 Реакція міжнародної громадськості на політичну ситуацію в Україні

 15.06.2012

Проти України можуть ввести санкції, якщо ув’язнені лідери опозиції не візьмуть участі в парламентських виборах восени цього року,вважає депутатЄвропарламенту Вернер Шульц. Потенційними санкціями можутьбутирозглядбізнес-зв'язків В.Януковичааборозслідування корупційнихдій під час будівництва стадіону НСК «Олімпійський».

В той же час, 03.07.12 замголови німецького бундестагу Вольфганг Тирзе заявив, що чесність парламентських виборів в Україні поставлена під знак питання. Це триватиме  доти, поки політичні опоненти української влади залишаються поза виборчим процесом.

 18-21.06.2012

Європейський Союз для прийняття угоди про асоціацію чекає від України рішень зпитань колишніх членів уряду ічеснихвиборів. Підписання угоди про асоціацію до парламентських виборів – виключено. Про це заявив Гуннар Віганд – в.о. гендиректора Європейської служби зовнішньополітичної діяльності з питань Росії, Східного партнерства, Центральної Азії, регіональної співпраці і Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

 26.06.2012

Президент ПАРЕ Жан-Клод Міньйон заявив,щоорганізація направить на вибори в Україну 41спостерігача.Делегацію ПАРЕо чолить депутат швейцарського парламенту Андреас Гросс.11 липня голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко заявив, що в Україніочікуєтьсявеликакількість міжнароднихспостерігачів–більше3тис.чоловік.Це значнобільше,ніж булонавиборах в Росії, майже в 5 разів.

 05.07.2012

Міжнародна організація «Freedom House» закликає владу звільнити ув’язнених лідерів опозиції Ю.Тимошенко і Ю.Луценка та дати їм можливість взяти участь у виборах.Це, на думку організації, дозволить владі уникнути міжнародної ізоляції.Разом із тим, «Freedom House»вважає, щолегітимності майбутніх виборівзагрожують положення законодавства, згідно з якими ЦВК має повноваження вирішувати, які кандидати мають право балотуватися водномандатних округах,а окружні виборчікомісії можуть усувати спостерігачів з виборчих дільниць і відповідатимуть за підрахунок голосів.

11.07.2012

Парламентська асамблея ОБСЄ закликає Україну переглянутист.364і ст. 365 КК,гарантувати медобслуговування ЮліїТимошенко, ЮріяЛуценкаі екс-міністраоборони Валерія Іващенка,а такождопустити їхдовиборів2012року.Про цейдеться втексті резолюції, прийнятій назасіданні ОБСЄ. Також в резолюціїговориться, щоПарламентська асамблеяОБСЄвиражає стурбованістьзагальним погіршенням політичного положення вУкраїні з точкизору виконаннянеюсвоїх зобов'язаньвобластіправ людини, верховенствазакону ідемократії, і, зокрема, тривалим утриманнямпідвартоюколишньогопрем'єр-міністраУкраїни Юлії Тимошенко та випадкаминеналежного поводженняз нею.

Політичний відгомін «мови»

Нова хвиля порушення «мовного питання» стала визначальною для передвиборної і, в цілому, со-ціально-політичної ситуації в Україні за останній місяць. Ескалація цього конфлікту дещо відвернула увагу суспільства від інших важливих подій: рішення Європейського суду з прав людини щодо Ю.Луценка; від судового процесу над Ю. Тимошенко і від нових процесів об'єднання серед      опозиції.

«Мовне питання», будучи передвиборним тех- нологічним ходом, не має серйозної соціальної підмоги, оскільки не є актуальним для абсолютної більшості громадян України. В той же час, політична гра навколо цієї проблеми небезпечна для цілісності суспільства.

Передвиборна шахівниця: фігури розставлені

В той час, коли в Україні починало розпалюватися

«мовне» протистояння, передвиборна карта і співвідношення між основними політичними гравцями стали більш-менш зрозумілими. Партія А. Гриценка «Громадянська позиція» увійшла до складу Об'єднаної опозиції, чим закінчила процес об'єднання опозиційних сил.

Об'єднання Ю.Тимошенко, А.Яценюка і А. Гриценка свідчить про те, що головні опозиційні гравці намагаються створити монолітний образ, який легко ідентифікується у свідомості виборців як те, що проти влади. «Може, окремі опозиційні сили вирішили не наступати на колишні, вже добре перевірені і такі, що безвідмовно спрацьовують,граблі? Можливо, саме проведення виборів на змішаній основі істотно сприяло об'єднанню окремих опозиційних сил. Завдяки цьому можливостей для маневрів у політичних сил стає більше, оскільки потенційні втрати від «вливання» до загального списку можна компенсувати висуванцями по мажоритарних округах.

В той же час екс-президент Віктор Ющенко був виключений з Комітету опору диктатурі за систематичну, на думку лідерів опозиції, співпрацю з режимом В. Януковича. Замість цього В.Ющенко і «Наша Україна» об’єдналися з Українською народною партією і Конгресом українських націоналістів. Лідери цих партій заявили, що вони не лише разом братимуть   участь   у  виборах  під   брендом   «Наша Україна», але і збираються заснувати єдину українську політичну силу. Між тим, колишні соратники В.Ющенка формують нове правоцентристське об'єднання на базі партії «Українська платформа «Собор» під головуванням народного депутата Павла Жебрівського. У переговорному процесі  також  беруть участь В. Огризко,  В. Матчук  та  інші  колишні  члени «Нашої України« .

Як бачимо, на вибори йдуть декілька партій, орієнтованих на боротьбу з теперішньою владою, наприклад, «Об'єднана опозиція», «Наша Україна», «Свобода», «УДАР» В. Кличка. Що переважить у виборі електорату, який не підтримує теперішню владу? Можна припустити, що традиційно для української політики визначальне значення матимуть преференції щодо політичних осіб. Програмні відмінності між, наприклад, «Свободою» і «Об’єднаною опозицією» досить істотні. Але вибираючи між «Нашою Україною», «Об’єднаною опозицією» і партією «УДАР», виборці, швидше за все, орієнтуватимуться на особистості, які є лідерами цих партій. Поки ж, як показують результати проведеного у кінці червня соціологічного опитування Центру Разумкова, майже 40% українців вважають лідером опозиції Ю.Тимошенко, 20% – А.Яценюка, 4% – В.Кличка.

«Мовне питання» – нова хвиля

Політичний відгомін «мови» виявився настільки сильним, що затьмарив навіть рішення Єв- ропейського суду з прав людини щодо Ю. Луценка. Згідно з цим рішенням, арешт екс-міністра внутрішніх справ визнаний таким, що порушує права людини. Рішення Європейського суду стосувалося лише дотримання людських прав при затриманні Ю. Луценка. Чи це означає те, що в Україні офіційно з'явилися політичні ув'язнені? Питання суперечливе. Цим рішенням не можна звільнити Ю. Луценка з-під варти, і навіть політичні мотиви його переслідування тут можна визнати тільки опосередковано. Але, незважаючи на це, важливість рішення, прийнятого на  такому рівні,     є великою.  Натомість «мовні» баталії перетягнули усю увагу на себе.

Тема мови також дещо відвернула увагу громадськості від ув’язнення Ю.Тимошенко, за справу якої теж візьметься

Європейський суд – 28 серпня. А між тим вже відбулися перші засідання Харківського суду у справі Єдиних енергетичних систем України, де Ю. Тимошенко звинувачують у корупції. У зв'язку зі станом здоров'я Ю.Тимошенко і необхідністю одержання висновку судмедекспертизи з цього питання, судові засідання переносились кілька разів на 10 липня, потім – на 12 липня, і нарешті – на 16 серпня.

Може, саме це і треба керівництву країни – відвернути увагу від небезпеки своєї міжнародної ізоляції , а також від проблем в соціально-економічній сфері. І тут на виручку прийшло порушення питання про мову – дуже прогнозованої, але беззмінно ефективної теми. Адже «мовне питання» – одне з тих, що апелює до глибинних ціннісних, а в окремих випадках – цивілізаційних орієнтацій різних частин населення України. Саме у цьому інструменті «водосправи» політичної системи особливо потрібні перед виборами.

Хід «мовного» протистояння

Коротко відновимо хронологію подій, під впливом яких і пройшов останній місяць. 5 червня в першому читанні був прийнятий ініційований В. Колесніченком і С. Ківаловим законопроект «Про основи державної мовною політики», який передбачає посилення позицій регіональних мов. Ця подія спровокувала конфлікти між політиками і акції протесту на вулицях. 20 червня під час комітетських слухань було додано більше, ніж 2000 поправок до законопроекту. Але В. Колесніченко залишив засідання комітету, назвавши більшість його членів заангажованими.

3  липня     парламент     ухвалив      законопроект В. Колесніченка у другому читанні без урахування поправок до законопроекту. Фактично законопроект був прийнятий в редакції першого читання. Депутати від Партії регіонів зайняли Президію і не дозволили опозиції зірвати голосування. Опозиціонери звинувачували владу в тому, що голосування пройшло з порушеннями регламенту. Спікер В. Литвин, який був відсутній в залі парламенту під час голосування за закон, сказав, що його не підписуватиме, і подав заяву про відставку. Але депутати відмовилися ставити це питання на порядок денний.

7 липня Президент доручив Кабміну розглянути поправки до закону, а також висловив занепокоєння,  що  багато  поправок  до  закону  не  були  розглянуті перед його прийняттям. Тільки після проведення ретельної правової експертизи президент вирішить, підписувати йому закон чи ні. Фактично президент створив умови для того, щоб закон на цьому етапі був підписаний спікером, і тим самим на якийсь час зняв би з себе відповідальність. Це дозволить президентові підрахувати можливі вигоди і втрати, що його настануть внаслідок його рішення. Адже електоральні наслідки як рішення «за», так і рішення «проти» можуть бути дуже істотними. Тому зараз для Президента найбільш вигідною є саме вичікувальна позиція.

Тим часом під Українським Домом почалися протести противників законопроекту, а також почали приїжджати люди, що підтримують ініціативу В. Колісниченка. З боку протестувальників і міліції були виявлені факти використання сльозогінного газу . Акції протесту поширилися на усій території України. За станом на 13 липня під Українським Домом протестувало приблизно 300 чоловік, більше 10 повідомили про своє голодування.

Таку невелику кількість протестувальників можна пояснити тим, що «мовне питання» не є основним серед пріоритетів українців. Про це стверджують результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова і Фондом «Демократичні ініціативи». Проблема статусу російської мови серед актуальних для українців питань стоїть на 31 місці і важлива тільки для 4% опитаних. Причому з кожним роком зберігається динаміка спаду інтересу до цього питання. Найбільш українців цікавлять питання безробіття, економічної кризи, зростання цін, соціального захисту, корупції і т.п. На цьому тлі не викликає здивування  те,  чому  зараз  мало хто  вірить в «червону ганчірку» «мовного питання», порушеного політиками.

«Мова» як технологія

Сутички навколо мовного питання мають більше  технологічну, ніж ідеологічну підставу. Результати опитування Центру Разумкова підтверджують: 65% населення України вважають прийняття цього закону передвиборчим ходом Партії регіонів з метою підвищення популярності. Більше того, сама Партія регіонів своїми робочими документами, що потрапили до уваги громадськості, фактично підтверджує, що закон про мови – це передвиборча технологія.

Треба враховувати те, що ціннісні питання не можна змінити одномоментно ухваленням того або іншого закону. Законом неможливо нав'язати, якою мовою людина думатиме або спілкуватиметься з іншими людьми. Більше того, ухвалення цього закону недостатньо навіть для нормування існуючого мовного простору. Для цього потрібна багаторічна робота з будування й трансформації цінностей через систему освіти, культуру, соціальний розвиток. Тим більше, існує велика вірогідність того, що після виборів цей закон буде, як мінімум, переглянутий, а можливо, як вважають деякі експерти, і скасований Конституційним Судом.

В цілому, ухвалення законопроекту В.Колісниченка в другому читанні мобілізувало невелику радикальну частину опозиційного електорату і, можна припустити, ще більше консолідувало поміркований електорат, який виступав проти влади. Цією дією влада спробувала зміцнити авторитет в очах своїх виборців, показавши, що вони виконують свої обіцянки. Але в той же час влада закрила багато шляхів для залучення нового електорату на свій бік.

Ризикуючи єдністю суспільства

Чим ближче вибори, тим більше для українських політиків політичні цілі стають важливіші за цінності громадські. Назовні піднімаються проблеми, які не можуть об'єднати суспільство, а навпаки – радикалізують окремі його верстви. Адже мова – це одна з основ ідентифікації, вона віддзеркалює історичні, етнічні, культурні, ціннісні відмінності між різними частинами України.

Замість того, щоб об'єднувати суспільство на основі політичних інститутів і соціально-економічних пріоритетів, українські політики традиційно     перед     виборами     дістають «мовну карту» - і починають грати на розколі суспільства. Адже політики розуміють, що не зважаючи на те, яке рішення буде прийнято, це рішення не відповідатиме ціннісним орієнтаціям великої частини населення України. Тому що в українців    немає загальних критеріїв «українства». Для мешканців Західної України українець визначається через мову, культуру, релігійну та етнічну ідентичність. Замість того, для мешканця Донбасу мати паспорт громадянина України достатньо для того, щоб назвати себе «українцем».

Але слід пам'ятати, що загальна ідентичність не означає «подібності». І в короткостроковій перспективі об'єднати українців можна не стільки загальними цінностями, а загальними цілями. Але, як і раніше, політики перед виборами оголяють старі рани суспільства і віддаляють процес його консолідації.

Фонд «Відкритий Діалог» створений людьми, які вважають європейські цінності – свободу особистості, права людини, демократію і самоврядування – не просто декларацією, а повсякденною реальністю, в якій може і повинна жити людина 21-го століття. Місія Фонду – ділитися польським досвідом трансформації та демократизації з нашими міжнародними партнерами, особливо східними (зокрема, з України, Російської Федерації і Центральної Азії). Ключові напрямки діяльності Фонду: захист прав людини, міжнародні відносини, підтримка і розвиток громадянського суспільства і освітніх програм. Наша мета – взаєморозуміння і довіра між ЄС та іншими країнами.

Сайт: www.odfoundation.eu  
Адреса: 3 Maja Str. 18/4, 20-078 Lublin, Poland
Тел. / факс: + (48) 507 739 025
E-mail: odfoundation@odfoundation.eu

FB:

#ODF