• Дата

Політв'язень Володимир Козлов переведений в колонію за місцем проживання

  • 09.04.2014
  • Автор:

20.03.2014 казахстанський політичний в'язень Володимир Козлов був переведений з віддаленої колонії в Північно-Казахстанській області в колонію за місцем проживання в Алматинській області. Намагаючись «зберегти обличчя» у взаєминах із Заходом, влада Казахстану пішли на незначні поступки і полегшила умови утримання опозиційного політика.

Майже 1,5 роки казахстанська влада утримувала Володимира Козлова в Північно-Казахстанській області, за 1700 км від сім'ї, тим самим грубо порушуючи ст. 68 Кримінально-виконавчого кодексу, згідно з якою засуджений повинен відбувати покарання в колонії за місцем останнього проживання до засудження. Через значну відстань дружина політв'язня Алія Турусбекова зазнавала серйозних труднощів під час візитів в колонію. У січні 2014 Алія Турусбекова народила дитину, тому можливість відвідувати чоловіка у віддаленій колонії ускладнилася. Міністерство внутрішніх справ та Комітет кримінально-виконавчої системи без законних підстав залишали без задоволення численні запити про переведення Володимира Козлова в колонію за місцем проживання. Чиновники Євросоюзу неодноразово висловлювали свою стурбованість політикою Казахстану щодо політичних в'язнів. Казахстанська влада не дозволила представникам Головної колегії адвокатів Польщі та Делегації ЄС в Астані відвідати Володимира Козлова в колонії з метою моніторингу умов утримання та дотримання прав засудженого.

Тепер Володимир Козлов відбуватиме термін в селищі Зарічне Алматинської області в колонії загального режиму ЛА-155/14. Правозахисниця Жеміс Турмагамбетова, яка відвідала Володимира Козлова у цій колонії, повідомляє, що політик почувається добре і перебуває в піднесеному настрої. До 05.04.2014 Володимир Козлов перебував на карантині (спеціальне відділення в колонії, де новоприбулі ув'язнені проходять медичний огляд та знайомляться з правилами внутрішнього розпорядку). Після виходу з карантину політв'язень збирається просити про тривале побачення з сім'єю. Дружина Володимира Алія Турусбекова з нетерпінням чекає, коли він зможе побачити свого новонародженого сина: «Мене турбує тільки одне – кажуть, що в колонії в Зарічному важкі умови для побачень: кімната очікування дуже маленька, і родичам доводиться довго чекати на відкритому повітрі. Навряд чи я зможу з двомісячною дитиною стояти там цілий день».

Тиск представників Європейського Союзу на казахстанську влада може врятувати життя і здоров'я тих, кого переслідують за політичними мотивами.

За останні кілька місяців влада Казахстану у відповідь на активну критику з боку ЄС і США зробила кілька формальних кроків для полегшення умов утримання осіб, які засуджені або переслідуються з політичних мотивів.Так, 04.12.2013 політичний в'язень Арон Атабеков був етапований з колонії м. Каражал в м. Караганда, де зараз очікує переводу в одну з колоній, яка знаходиться ближче до постійного місця проживання його сім'ї. До 24.12.2013 Алмі Шалабаєвій, дружині опозиційного політика Мухтара Аблязова, і їхній дочці Алуа Аблязовій було дозволено покинути територію Казахстану.

Також влада Казахстану звернула увагу на долю кількох робітників-нафтовиків, засуджених в 2012 році за звинуваченням в організації та участі в масових заворушеннях у Жанаозені. У січні 2014 після кількох місяців розгляду суд задовольнив прохання активістки страйкового руху нафтовиків Рози Тулетаєвої про переведення її в менш суворі умови – в колонію-поселення. Роза Тулетаєва пережила жорстокі тортури на етапі слідства, однак суди апеляційних інстанцій проігнорували ці заяви і відмовилися її звільнити. 24.03.2014 з Уральська в колонію-поселення в Актау (ближче до місця проживання сім'ї) прибули засуджені нафтовики Максат Досмагамбетов і Нарин Джарілгасінов. Двоє нафтовиків були умовно-достроково звільнені: у січні на волю вийшов Талгат Сактаганов, а в лютому був звільнений Танатар Каліев, який раніше неодноразово повідомляв про тортури з боку поліцейських під час розслідування справи про заворушення в Жанаозені.

Такі дії казахстанської влади свідчать про спроби зняти напруженість у співпраці з ЄС і США, зокрема і з західними інвесторами. Для влади Казахстану особливо важливо не поглиблювати проблеми міжнародного іміджу напередодні проведення в Астані виставки ЕКСПО-2017, а також у зв'язку з наміром створити в Казахстані банк низькозбагаченого ядерного палива для атомних електростанцій, про що заявив президент Назарбаєв у Гаазі на Саміті з ядерної безпеки.

Однак на тлі тісної економічної співпраці з ЄС казахстанська влада стикається з критикою з боку Заходу щодо грубих порушень прав людини, репресій активістів і ЗМІ, а також переслідувань з політичних мотивів. 03.02.20114 французький Геополітичний центр з вивчення злочинності назвав Нурсултана Назарбаєва переможцем у номінації «кращий диктатор року» (серед інших «фіналістів» антипремії – президент Зімбабве Роберт Мугабе і колишні президенти Тунісу, Єгипту та Гаїті: Бен Алі, Хосні Мубарак, Жан-Клод Дювальє).

У своїй резолюції від 13.03.2014 Європейський парламент заявив, що ситуація з правами людини в Казахстані «ще більше погіршилася після жорстоких поліцейських репресій проти мирних демонстрантів і нафтовиків, їх сімей та прихильників у Жанаозені 16.12.2011». Європарламент закликав Казахстан як члена Ради з прав людини ООН«Гарантувати захист прав людини, скасувати статтю 164 Кримінального кодексу про «розпалювання соціальної ворожнечі», припинити репресії і прибрати адміністративні перешкоди, які були поставлені на шляху незалежних ЗМІ, звільнити політичних в'язненів, у тому числі адвоката правозахисників Вадима Курамшина, профспілкову активістку Розу Тулетаєву і опозиційного політика Володимира Козлова, а також скасувати всі запити на екстрадицію опозиційних політиків».

Казахстанська влада дуже чутлива до візитів моніторингових місій Європарламенту. В якості спостерігачів на судових процесах у справі Володимира Козлова були присутні депутати польського сейму та італійського парламенту. Спостережні місії були організовані за підтримки Фонду «Відкритий Діалог». У відповідь на незручні запитання щодо політичних переслідувань в країні казахстанські чиновники звинувачували Фонд «Відкритий Діалог» в «упередженості» і «дискредитації іміджу Казахстану». Така реакція лише підтверджує ефективність спостережних місій, тому візити членів Європарламенту і тиск на Казахстан в питанні дотримання прав людини повинні продовжуватися.

Однак, за повідомленнями активістів громадянського суспільства Казахстану, на жаль, візити деяких європейських делегацій носять формальний характер, або ж взагалі використовуються для підтримки іміджу казахстанського режиму. Наприклад, з 25.03.2014 по 29.03.2014 представники підкомітету з прав людини Європарламенту під керівництвом Елізабет Йеггле зустрічалися з казахстанськими чиновниками. Офіційні ЗМІ в Казахстані широко процитували «позитивні досягнення Казахстану», в тому числі в галузі прав людини, відзначені депутатом Європарламенту Йеггле. Також депутат раніше заявляла, що повністю підтримує президента Назарбаєва в його «прагненні до миру і стабільності, до розвитку громадянських свобод і верховенства закону, і інших основ розвитку країни».

Казахстанські чиновники були раді «запевнити» європейську колегу в «бажанні вдосконалити» механізми забезпечення прав людини в Казахстані, при цьому не посилаючись на конкретні приклади політичних переслідувань опозиційних політиків, активістів і незалежних ЗМІ.

28.03.2014  в 21.00 була запланована вечеряЕ. Йегглез правозахисниками та представниками неурядових організацій (НУО). За словами запрошеної на зустріч Алії Турусбекової, дружини політв'язня Володимира Козлова, у голови делегації Елізабет Йеггле не склалася змістовна розмова з казахстанськими правозахисниками. Правозахисники намагалися донести до делегації Європарламенту інформацію про репресивну політику казахстанської влади по відношенню до НУО та активістів. Однак за словами Турусбекової, євродепутат Е. Йеггле зазначила, що «і в її країні влада рідко прислухається до думки народу і думки НУО (...) і взагалі, її сильна сторона – це сільське господарство та економіка (...). Такими словами вона дала зрозуміти усім, що громадські права і свободи, а тим більше політичні, її не дуже-то й цікавлять ...». Після цього, посилаючись на втому, вона залишила зустріч. З урахуванням того, що правозахисники та активісти, які борються з казахстанською диктатурою, часто ризикують своєю свободою і безпекою, відстоюючи європейські демократичні цінності, така поведінка з боку депутата Європарламенту, що представляє делегацію підкомісії з прав людини, є просто неприпустимою.

У відповідь на міжнародну критику казахстанська влада йде на певні поступки по відношенню до ув'язнених і тих, кого переслідують за політичними мотивами, зокрема, були змінені умови утримання політичного в'язня Володимира Козлова. Однак заяви про «демократичні успіхи» Акорди далекі від реального стану справ в плані забезпечення незалежності судової системи та покращення ситуації з правами людини. Казахстанська влада продовжує репресувати незалежні ЗМІ і заарештовувати опозиційних активістів. Переслідування з релігійних мотивів та силові розгони демонстрацій стали повсякденною практикою в Казахстані за останній рік.

Поряд з цим, Європейський парламент має у своєму розпорядженні ефективні інструменти тиску на недемократичні режими, дуже часто будучи єдиним порятунком життів і доль багатьох переслідуваних за політичними мотивами. Тиск європарламентарів зробив можливим переведення Володимира Козлова в колонію за місцем проживання, а раніше призвів до звільнення багатьох активістів, правозахисників і журналістів у Казахстані.

У зв'язку з цим ми звертаємося до депутатів Європейського парламенту з проханням більш ретельно відбирати делегатів для правозахисних місій, здійснювати візити до виправної установи ЛА-155/14, в якій зараз перебуває Володимир Козлов, і далі чинити тиск на казахстанський режим з метою звільнення Володимира Козлова та інших політичних в'язнів в Казахстані. Наголошуємо на необхідності вимагати від компетентних органів Республіки Казахстан:

  • За участю міжнародної громадськості об'єктивно розслідувати трагічні події в Жанаозені і численні факти застосування тортур до звинувачених і свідків у справі про заворушення в Жанаозені.
  • Забезпечити якнайшвидше переведення Володимира Козлова в колонію-поселення Алматинської області з менш суворими умовами утримання, а також подальше звільнення та реабілітацію опозиційного політика.
  • Звільнити і реабілітувати нафтовиків Жанаозена, які перебувають в ув'язненні: Розу Тулетаєву, Максата Досмагамбетова, Нарина Джарілгасінова, Шабдана Уткілова, Каната Жусіпбаева.
  •  Внести поправки до ст. 164 КК РК відповідно до міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини.

 Довідка: Лідер опозиційної незареєстрованої партії «Алга!» Володимир Козлов під час страйку нафтовиків у Жанаозені в 2011 році представляв інтереси страйкарів в Європейському Парламенті, Європейській Комісії та ОБСЄ. Казахстанська прокуратура інкримінувала Володимиру Козлову те, що він разом з опозиційним політиком Мухтаром Аблязовим створив організовану злочинну групу для надання підтримки нафтовикам, які страйкували, і тим самим спровокував Жанаозенську трагедію 16-17.12.2011 року. 08.10.2012 Мангістауський обласний суд засудив Володимира Козлова до 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна за звинуваченнями в розпалюванні соціальної ворожнечі (ст. 164 п. 3 КК РК), закликах до повалення конституційного ладу (ст. 170 п. 2 КК РК), створенні та керівництві злочинною організацією (ст. 235 п. 1 КК РК). Судове засідання було проведено з грубими порушеннями міжнародних стандартів справедливого судового процесу. Міжнародні правозахисні організації та уряди демократичних держав визнали Володимира Козлова політичним в'язнем. На підставі вироку Володимиру Козлову в Казахстані була заборонена діяльність звинувачених в екстремізмі опозиційної партії «Алга!» і 34 недержавних ЗМІ, які найбільш широко висвітлювали Жанаозенські події.

 31.03.2014 було опубліковано лист Володимира Козлова з колонії, в якому він розмірковує над останніми подіями в Україні, аналізує інтеграцію режимів Казахстану, Росії та Білорусі в рамках Митного союзу, а також реагує на гучне рішення іспанського уряду щодо екстрадиції Олександра Павлова в Казахстан. Політв'язень Володимир Козлов зазначає: «Прийняття рішення про видачу людини в країну, в якій тортури – основний метод розслідування, а порушення прав і свобод повсякденні і повсюдні – це пособництво політичному канібалізму. Прихована «виборча» демократія, заснована на економічній зацікавленості, яку демонструє Іспанія, є набагато гіршою, ніж цинічна «керована» демократія, проголошена в РК, бо друга купує першу, разом з колишньої репутацією і кліше «зроблено в Європі», а продажність – негідна якість. Батьківщина Сервантеса не повинна ставати місцем, де політичним людожерам продають їх опонентів».

Для отримання більш детальної інформації, будь ласка,  звертайтесь:
Ігор Савченко - igor.savchenko@odfoundation.eu
Людмила Козловська - lyudmylakozlovska@odfoundation.eu
Фонд «Відкритий Діалог»

Більше на тему: Козлов, Турусбекова, Зарічне

FB:

#ODF