У вівторок 29 липня Іспанський суд дозволив представникові казахстанської опозиції Олександру Павлову вийти на свободу під заставу.
Іспанський суд дозволив представникові казахстанської опозиції Олександру Павлову вийти на свободу під заставу.
Інформація, яку надала адвокат Павлова, Марія Коста, є свідченням зміни ставлення адміністративно-судової влади до його справи. Судді, що підписалися під рішенням, дійшли висновку, що нині ризик того, що Павлов втече, “зводиться до мінімуму, якщо не дорівнює нулю”. Тижнем раніше в постанові, в якій Верховний національний суд прийняв рішення переглянути справу про надання притулку Павлову в Управлінні у справах біженців (OAR), судді ствердили, що інформація про нібито «соціальну небезпеку» Павлова із самого початку була недостовірною. Саме ця суперечлива оцінка розвідувальної служби CNI, що міститься в звіті, який багато разів розглядався, послужила підставою для задоволення судом запиту про екстрадицію в Казахстан, а пізніше – Радою Міністрів. Звільнення Павлова з-під варти для відповіді перед судом дає надію на прорив в інтерпретації справи, – поки що іспанська влада не визнавала її політичного характеру.
Павлов залишить тюремні стіни, як тільки на банківський рахунок суду надійде сума у розмірі 30 тисяч євро. Він повинен буде щотижня відмічатися в поліцейському відділенні, найближчому до місця його проживання. Також він не зможе виїхати з Іспанії, – його паспорт був вилучений на час триваючого судового процесу.
«Олександр Павлов був заарештований в Іспанії 1 червня 2013 р. на прохання влади Казахстану. Вона вимагає його екстрадиції за сфабрикованими кримінальними звинуваченнями. Справжньою причиною його переслідування є тісний зв’язок з Мухтаром Аблязовим – політичним ворогом № 1 президента Нурсултана Назарбаєва. Влада, пов’язана з диктатором сподівається, що отримає від Павлова, який був охоронцем опозиціонера, компрометуючі свідчення. Для цього вони, не коливаючись, застосують найжорсткіші законні і протизаконні засоби тиску, включаючи тортури. Павлов попросив притулку в Іспанії, побоюючись за власне життя після можливої видачі в Казахстан», – прокоментувала Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий Діалог», яка більше року вимагала звільнення Павлова.
«Фундація «Відкритий Діалог» вдячна особам і інституціям, які особливо сприяли звільненню Олександра Павлова з в’язниці: Ісабель Сантос – Голові комітету з демократії, прав людини і гуманітарних питань Парламентської асамблеї ОБСЄ, іспанським депутатам Ірен Лозано і Хосе Ігнасіо Санчесу, журналістам Хосе Марії Ірухо («El País»), Рафаелю Панадеро («CadenaSER»), іспанській філії «Amnesty International», численним депутатам Європарламенту і парламентів Польщі, Італії, Іспанії, які домагались справедливості для постраждалого громадянина Казахстану», – додала Козловська.
Хоча звільнення Павлова з в’язниці дає надію на позитивне завершення його справи про надання притулку, але повернення справи на повторний розгляд в управління, підпорядковане іспанському Міністерству внутрішніх справ, викликає побоювання можливого подальшого політичного тиску. Коло лобістів за видачу Павлова розширилося після підписання іспансько-казахстанських зовнішньоторговельних договорів, які були підписані в ході візиту прем’єр-міністра Маріано Рахоя до Астани у кінці вересня – на початку жовтня 2013 року. 19 лютого ц.р. іспанський уряд зробив спробу нелегальної таємної екстрадиції, щоб запобігти її можливому призупиненню Європейським судом з прав людини.
###
Додаткову інформацію надає:
Томаш Чувара, [email protected]; тел. 534 670 800
Фонд «ВідкритийДіалог»
Фонд «ВідкритийДіалог» створенийзініціативиЛюдмилиКозловської (яка виконуєфункціїголовиправлінняФонду) у 2009 роцівПольщі. Фонд виник на підставі досвіду і контактів, отриманих в період Помаранчевої революції в Україні в 2004 році, і в подальші роки – в рамках діяльності та міжнародного співробітництва українських студентських організацій і громадських рухів.
Статутною метою Фонду є захист прав людини, демократії та верховенства права на пострадянському просторі. Фонд реалізує свої цілі шляхом організації наглядових місій, в тому числі, спостереження за виборами та моніторинг стану дотримання прав людини в країнах СНД, на підставі яких створюються звіти і доповіді, які поширюються серед організацій ЄС, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, міністерств закордонних справ та парламентів держав-членів ЄС, аналітичних центрів та ЗМІ.
Крімнаглядовоїтааналітичноїдіяльності, Фондактивноспівпрацюєздепутатами, щозаймаютьсявирішеннямміжнароднихпитань, правамилюдиниівідносинамизкраїнамиСНД, зметоюпідтримкипроцесівдемократизаціїталібералізаціївнутрішньоїполітикинапострадянськомупросторі. Істотнуобласть діяльності Фонду становлять також програми підтримки ув’язнених і політичних біженців.
Особливу увагу Фонду зосереджено на найбільших країнах Співдружності незалежних держав: Росії, Україні та Казахстані.
Штаб-квартира Фонду знаходиться у Варшаві. Фонд має свої постійні представництва в Києві та Брюсселі, а також окремих представників у Парижі, Празі та Римі.
