• Дата

Тортури в Казахстані

  • 10.01.2014
  • Автор: Вікторія Біляєва

Казахстан є учасником «Конвенції ООН проти тортур» та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Відповідні угоди накладають на владу держави ряд законодавчих, адміністративних, судових та інших зобов'язань про недопущення актів тортур на території країни. Проте чисельні факти підтверджують: тортури в Казахстані залишаються широко розповсюдженим явищем. Влада тільки створює видимість боротьби з тортурами, реальні ж кроки офіційної Астани жодним чином не вирішують проблему систематичного застосування тортур в поліцейських відділках та місцях позбавлення волі.

Тортури в Казахстані застосовують як до затриманих, як форму допиту з метою отримання зізнань, так і до ув'язнених у в'язницях і колоніях. При цьому проблема тортур досягла таких масштабів, що навіть влада вже не може повністю закривати на неї очі. Останнім часом прокуратура Казахстану повідомляє про кримінальні справи, порушені проти співробітників правоохоронних органів і місць позбавлення волі у зв'язку з неналежним поводженням з затриманими та підозрюваними у скоєнні злочинів та ув'язненими.

Протягом останніх років в Казахстані зростає кількість скарг на тортури, а також кількість кримінальних справ за звинуваченням у тортурах. Тільки за офіційними даними, в 2009 році в Казахстані зафіксовано 14 заяв про застосування тортур, у 2010 – 36 заяв, 2011 – 52 заяви, 2012 – 602 заяви, за 5 місяців 2013 року – 304 заяви. У 2009 році було заведено 3 кримінальні справи за фактом застосування тортур в Казахстані, в 2010 році – 10 справ, у 2011 році – 15 справ, в 2012 році – 18 справ і протягом 5 місяців 2013 року – 19 справ. За шість місяців 2013 року до Коаліції НУО Казахстану проти тортур надійшла 201 скарга на застосування  тортур та інших форм незаконного поводження. З офіційної статистики випливає, що кількість кримінальних справ, заведених за звинуваченнями в тортурах проти співробітників правоохоронних органів, мізерно мала в порівнянні з кількістю заяв про тортури. Прицьомучасто впроцесахнадспівробітниками правоохороннихорганів імісць позбавлення волі, якізастосовували тортури, використовується нестаття141-1(«Тортури») Кримінального кодексу РеспублікиКазахстан(КК РК),астаття308(«Перевищеннявлади та посадовихповноважень»).

Масштаби застосування тортур у Казахстані підтверджуються також частими випадками самокаліцтва як масового, так і індивідуального характеру з боку ув'язнених в місцях позбавлення волі. У 2012 році значно зросла кількість випадків, коли в'язні завдавали собі фізичної шкоди на знак протесту проти жорстоких тюремних умов і знущань. Відомо про  неодноразові випадки, коли в'язні вмирали, не в змозі витримати нелюдських знущань. Незважаючи на заяви очевидців та міжнародних спостерігачів про шокуючі побиття ув'язнених, представників правозахисних організацій не допускають до колоній, а влада не реагує належним чином на факти тортур. Через закритість пенітенціарної системи Казахстану заяви з боку ув'язнених про неналежне ставлення практично неможливо ефективно розслідувати.

У даному звіті наведені випадки застосування тортур, які стали відомі громадськості. Із зазначених нижче прикладів кримінальних справ стосовно співробітників правоохоронних органів і співробітників місць позбавлення волі випливає, що максимальний термін, який вони отримували за застосування тортур, складає 7 років, при цьомує випадкизасудження доумовних термінів.У той же час, наприклад, засуджені з політичних мотивів Мухтар Джакішев, Вадим Курамшин, Володимир Козлов, Роза Тулетаєва отримали, відповідно, 14 років, 12 років, 7,5 років і 5 років позбавлення волі.Таким чином, терміни, які отримують поліцейські і співробітники місць позбавлення волі, які застосовували тортури, досить незначні, особливо в порівнянні з тими термінами, які дають за політичними статтями. Застосування тортур є неприпустимим для держави, котра бере участь в безлічі міжнародних правозахисних угод і декларує прихильність до демократичних цінностей. На жаль, можна констатувати, що тортури – широко розповсюджене явище в Казахстані. Пов'язано це зокрема з недосконалістю законодавства в сфері протидії тортурам і корупцією в органах влади. Компетентні органи часто ігнорують заяви про тортури та не проводять необхідних розслідувань. Тільки після вирішення цих та інших проблем можна буде говорити про ефективність боротьби з тортурами.

Більше на тему: тортури