• Дата

Зміна податкової системи України: міф чи реальність

  • 07.07.2014
  • Автор: Віктор Мазярчук

Зміна податкової системи України: міф чи реальність

Урядом спільно з експертами розроблено Концепцію реформування податкової системи України, яку на днях презентували суспільству. Метою Концепції є визначення напрямів, механізмів і строків формування ефективної податкової системи, яка забезпечить створення сприятливих умов для зростання економічної активності суб’єктів господарювання та економіки в цілому, у тому числі за рахунок її детінізації

Концепцією реформування податкової системи передбачено:

І. Спрощення податкової системи, що передбачатиме:

1) зменшення кількості податків та зборів, які стягуються в Україні.  Зменшення кількості податків та зборів з 22 до 8 та забезпечення прозорості їх адміністрування. Витрати на забезпечення адміністрування окремих податків та зборів інколи є більшими, ніж надходження від них.

2) зменшення кількості платежів на рік, витрат часу і коштів на ведення податкового обліку і сплату податків за рахунок спрощення форм податкових декларацій та запровадження електронного документообігу між платниками і контролюючими органами (для всіх платників податків без виключень);

3) внесення змін до системи оподаткування задля детінізації економіки:

а) зміна системи ПДВ – запровадження диференційованої ставки ПДВ, що полягає у зменшенні ставки при здійсненні розрахунків між платниками ПДВ до 7%, а за реалізації неплатникам ПДВ до 17%;

б) зміна системи збирання єдиного соціального внеску – об’єднання усіх фондів соціального страхування в єдиний фонд та скорочення єдиного соціального внеску з 36,77% до 18% на перехідний період тривалістю півроку для тих платників податку, які збільшать фонд оплати праці в два рази;

4) розширення бази оподаткування за податками та зборами, які стягуватимуться для компенсації податкових надходжень від податків та зборів, що будуть скасовані, у тому числі за рахунок поступового зменшення податкових пільг та спеціальних режимів в окремих галузях, за умови одночасного введення адекватних компенсуючих механізмів державної підтримки для галузей, що користуються такою підтримкою в країнах-конкурентах – ЄС, США.

5) надання податкових пільг виключно в межах пріоритетів державної соціально-економічної політики. Спираючись на європейський досвід, доцільним є збереження пільг соціальної спрямованості, а також пільг, спрямованих на інновації, енергозбереження та підвищення енергоефективності з одночасним підвищенням рівня контролю за досягненням ефективності та відповідальності за недосягнення соціального (економічного) ефекту від користування податковими пільгами для пільговиків;

ІІ. Гармонізація  бухгалтерського та податкового обліку, що передбачатиме:

1) ведення бухгалтерського обліку та підготовку фінансової звітності на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності, за виключенням підприємств, що підпадають під визначення малого та середнього бізнесу.

2) використання фінансової звітності для цілей розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток, а саме коригування фінансового прибутку або збитку до оподаткування шляхом застосування чітко визначеного переліку коригувань, що матимуть стимулюючий або обмежуючий характер, та сутність яких відповідатиме стратегічним цілям державної політики;

3) посилення контролю з боку держави за якістю ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності через формування фахової експертизи з МСФЗ, з повноваженнями перевірки контролю якості, та запровадження функції фінансового моніторингу. Послідовна реалізація цієї Концепції починаючи з підприємств підвищеного суспільного значення, які визначаються виходячи із загального обороту, загальних активів та чисельності персоналу;

4) збільшення відповідальності керівництва підприємств за якість ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Спрощення процесу розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності та ефективний контроль держави дозволить задовольнити потреби всіх користувачів фінансової звітності (держави, інвесторів, акціонерів та управлінського персоналу)  та сприятимуть підвищенню прозорості та детінізації бази оподаткування.

ІІІ. Побудови партнерських взаємовідносин між податковими органами і платниками, щопередбачатиме:      

1) законодавчу регламентацію відповідальності сторін податкових взаємовідносин.

У Податковому кодексі необхідно передбачити види відповідальності за неправомірні дії, які можуть бути застосовані в рамках податкового законодавства не лише до платників податків, але й до контролюючих органів та їх посадових осіб, а також чіткий механізм дій платників податків у випадку, якщо їхні права порушуються.

2) побудову гармонійних відносин з платниками податків для забезпечення добровільності сплати податків та зборів. Україні необхідно імплементувати світовий принцип роботи контролюючих органів з платниками податків – роз’яснювальна робота з метою якісного інформування платників податків та запобігання можливим порушенням, замість чинного на сьогодні принципу покарання платників податків за податкові правопорушення;

3) зменшення тиску на платників податку через контрольно-перевірочні заходи. Потребує перегляду та скорочення перелік перевірок платника податків; створення окремої служби фінансових розслідувань; забезпечення права платника податків на вибір порядку здійснення перевірок щодо дотримання норм податкового законодавства: контролюючими органами або аудиторськими компаніями, що відповідають установленим  критеріям;

4) проведення податкової амністії з метою детінізації економіки;

5) покращення адміністрування ПДВ зокрема щодо розкрадання і невідшкодування ПДВ, введення ефективного режиму автоматичного відшкодування.

Для більш детальної інформації:
Віктор Мазярчук - victor.maziarchuk@odfoundation.eu
Фонд Відкритий Діалог