• Дата

Реформа кримінально-процесуального законодавства в Казахстані посилює тиск на права і свободи громадян

  • 11.04.2013
  • Автор: Ігор Савченко

Зміни кримінально-процесуального законодавства істотно розширили права органів кримінального переслідування. Реформа не усунула, а в окремих випадках – посилила проблеми порушення права на захист в судовому процесі, права на свободу мирних зборів і мітингів, права на свободу слова і поширення інформації.

Генеральна прокуратура Казахстану розробляє новий Кримінальний кодекс (КК), Кримінально-процесуальний кодекс (КПК), Кримінально-виконавчий кодекс (КВК) і Кодекс про адміністративні правопорушення (КпАП).Триває перегляд практично усіх ключових законодавчих актів, що стосуються покараннягромадян і процедури цього покарання.

Ініціатором реформування кримінального законодавства стала Генеральна Прокуратура Казахстану за дорученням президента Нурсултана Назарбаєва від 06.01.2012 р. Через півтора роки з моменту початку реформи влада планує затвердити внесені зміни. Як заявив експерт робочої групи Генпрокуратури з розробки КК Руслан Токтагулов, новий КК планується винести на розгляд парламенту вже в серпні 2013року, а ввести в дію 01.07.2014 р.. На думку правозахисників, прискорені темпи реформування кримінальногозаконодавства недопустимі, оскільки позбавляють можливості обговоренняекспертами і представниками громадянського суспільства наслідків реформи длясуспільства Казахстану.

08-09.11.2012 р. відбувся Семінар Європейського Союзу і Республіки Казахстан з прав людини «Вклад і участь громадянського суспільства в кримінально-правових реформах в Казахстані». За підсумками обговорення, учасники семінару звернулися до Президента Казахстану і Генерального прокурора, висловивши стурбованість «поспішністю прийняття нових редакцій Кримінального, Кримінально-процесуального і Кримінально-виконавчого кодексів Республіки Казахстан за відсутності необхідного широкого обговорення з громадянським суспільством і експертами». Правозахисники також запропонували направити тексти проектів кодексів на експертизу у Венеціанську комісію і Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Як заявив Микола Хавронюк, що представляє Центр політико-правових реформ (Україна), «питання про розробку нової редакції КК є політичним і, якщо відповідні державні органи приймають таке рішення, вони беруть на себе відповідальність і за усі можливі негативні наслідки такого кроку».

Автори реформи виділили головні завдання:

Проекти кодексів були винесені на громадське обговорення. Детальну експертизу нових кодексів проводили експерти з Казахстану, України, Росії:

Також було проведено декілька науково-практичних конференцій, семінарів і «круглих столів» за участю правозахисників, адвокатів і журналістів. Проте, принципові зауваження і пропозиції від правозахисників, адвокатів, журналістів, представників громадянського суспільства були проігноровані. 

Нижче детально опишемо найбільш суперечливі пункти Кримінального кодексу (вказані тільки ті пункти статей, які  зазнали змін)

Найбільшу тривогу викликає ігнорування владою вимоги міжнародної та казахстанської спільноти декриміналізувати статтю за наклеп і відмінити статтю про «збудження соціальної ворожнечі» (оскільки цей термін не має конкретних певних правових рамок). Зокрема, Резолюції Європейського Парламенту від 15.03.2012і 22.11.2012закликали Казахстан:

  • внести поправки до кримінальної статті про «збудження соціальної ворожнечі» відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини;
  • завершити переслідування політичної опозиції і незалежних ЗМІ в країні, а також звільнити усіх осіб, взятих під варту за політично мотивованими звинуваченнями;
  • припинити використовувати законодавство щодо боротьби з тероризмом як привід для заборони діяльності опозиції і перешкоди висловлюванню думок.

У таких умовах виникають нові загрози політично мотивованих переслідувань в Казахстані.

Скасування стадії дослідчої перевірки і порушення кримінальної справи в новому КПК.

  • Новий КПК дозволяє на підставі однієї заяви проти фізичної особи порушити проти неї кримінальну справу. З моменту реєстрації заяви і до моменту визнання особи підозрюваним поліція проводить повноцінні слідчі заходи: обшуки, затримання, прослуховування телефонних переговорів, збір доказів. Скористатися допомогою адвоката особа може тільки після виникнення у неї статусу підозрюваного. У зв'язку з цим, голова Республіканської колегії адвокатів Казахстану Ануар Тугел наполягає на тому, що адвокат повинен вступати в процес на самих ранніх стадіях судочинства.
  • Стаття 190 нового КПК передбачає, що у разі «визнання провини» підозрюваним досудове розслідування може бути закінчене в прискореному порядку. Крім того, проект КПК не змінив норму про санкціонування арешту. Таким чином при вирішенні питання про видачу санкції на арешт прокурорам не треба допитувати затриманого і доводити обґрунтованість звинувачень. А оскільки суд, який видає санкцію на арешт, не може втручатися в розслідування справи, часто підозрюваних заарештовують без достатніх на це підстав.
  • Глава 31 нового КПК передбачає, що за дорученням органу досудового розслідування або з санкції прокурора можуть проводитися «негласні» (секретні) слідчі дії: аудіопрослуховування, відеозйомка, перехоплення інформації в телекомунікаційних мережах, прослуховування телефону, контроль пошти, зняття інформації з комп'ютера, проникнення до оселі. Отримані в результаті цих заходів відомості автоматично стають доказами, без додаткової перевірки. Авторитетний експерт Олександр Гінзбург відзначає, що таким чином відбувається  злиття кримінального процесу і оперативно-розшукової діяльності, що «відкидає кримінальний процес в далекі часи інквізиційного характеру». Тим більше, автори нового КПК в цьому питанні ніяк не аргументують свої пропозиції і не посилаються на міжнародний досвід. Юрист Лейла Рамазанова повідомила Фундації «Відкритий Діалог», що норми про «негласне» проникнення до оселі, «негласний» обшук і конфіскація майна за відсутності вироку про винність суперечать положенням Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
  • Генеральна Прокуратура обґрунтовує свої пропозиції необхідністю скоротити час розслідування злочинів. Враховуючи численні факти фальсифікації звинувачень і застосування тортур при розслідуванні Жанаозенських подійтакі нововведення до КПК можуть призвести до обмеження права на захист і  «вибивання» свідчень.

 Перекваліфікація безлічі адміністративних правопорушень у розряд кримінальних.

  • Новий КК вводить додаткову категорію кримінально карних дій – кримінальні проступки. До них віднесли найбільш серйозні адміністративні правопорушення, які раніше не передбачали покарання у вигляді позбавлення волі.До кримінального законодавства введено понад 200 статей, що передбачають арешт до 60 діб.Правозахисник Євген Жовтіс переконаний, що неприпустимо розглядати позбавлення волі як один з основних способів попередження дрібної злочинності. Рівень безпеки в суспільстві не стає вищим, оскільки часто з в'язниці виходять озлоблені люди, схильні до насильства: «Це означає, що наша кримінальна політика репресивна. ...І в результаті, як мені здається, ми все більше і більше наближаємося до моделі поліцейської держави».

Останні кримінальні переслідування опозиційних політиків і цивільних активістів, колишніх чиновників різного рівня, а також заборона діяльності незалежних ЗМІ і  опозиційних об'єднань підтверджують наявність проблеми верховенства права у Казахстані. Поки ще триває громадське обговорення реформування кримінально-процесуальної системи Казахстану і є можливість пропонувати поправки до розроблених урядом кодексів.

Тому ми закликаємо міжнародні правозахисні організації і уряди  демократичних держав звернутися до влади Казахстану, відзначаючи необхідність приведення кримінального законодавства у відповідність до міжнародних договорів в області прав людини. Зокрема – переглянути статті Кримінального кодексу, які використовуються як інструмент боротьби з інакомисленням, опозиційними політиками і об'єднаннями.

Свої листи і пропозиції можна відправляти за такими адресами:

  • Президентові Казахстану Нурсултану Назарбаєву (Адміністрація Президента, будівля «Акорда», Лівий берег річки Ішим, Астана 010000, Казахстан, факс +7 7172 72 05 16).
  • Генеральному Прокуророві Асхату Даулбаєву (Будинок міністерств, під'їзд №2, вул. Оринборг, 8, м. Астана 010000, факс +7 7172 50 25 34).
  • Міністрові внутрішніх справ Казахстану Калмуханбету Касимову (проспект Тауелсіздік, 1, м. Астана, 010000, телефон +7 7172 72-20-50, +7 7172 71-52-30).