Гарячі теми:

Реформа кримінально-процесуального законодавства в Казахстані посилює тиск на права і свободи громадян

Найбільшу тривогу викликає ігнорування владою вимоги міжнародної та казахстанської спільноти декриміналізувати статтю за наклеп і відмінити статтю про «збудження соціальної ворожнечі» (оскільки цей термін не має конкретних певних правових рамок). Зокрема, Резолюції Європейського Парламенту від 15.03.2012і 22.11.2012закликали Казахстан:

  • внести поправки до кримінальної статті про «збудження соціальної ворожнечі» відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини;
  • завершити переслідування політичної опозиції і незалежних ЗМІ в країні, а також звільнити усіх осіб, взятих під варту за політично мотивованими звинуваченнями;
  • припинити використовувати законодавство щодо боротьби з тероризмом як привід для заборони діяльності опозиції і перешкоди висловлюванню думок.

У таких умовах виникають нові загрози політично мотивованих переслідувань в Казахстані.

Скасування стадії дослідчої перевірки і порушення кримінальної справи в новому КПК.

  • Новий КПК дозволяє на підставі однієї заяви проти фізичної особи порушити проти неї кримінальну справу. З моменту реєстрації заяви і до моменту визнання особи підозрюваним поліція проводить повноцінні слідчі заходи: обшуки, затримання, прослуховування телефонних переговорів, збір доказів. Скористатися допомогою адвоката особа може тільки після виникнення у неї статусу підозрюваного. У зв’язку з цим, голова Республіканської колегії адвокатів Казахстану Ануар Тугел наполягає на тому, що адвокат повинен вступати в процес на самих ранніх стадіях судочинства.
  • Стаття 190 нового КПК передбачає, що у разі «визнання провини» підозрюваним досудове розслідування може бути закінчене в прискореному порядку. Крім того, проект КПК не змінив норму про санкціонування арешту. Таким чином при вирішенні питання про видачу санкції на арешт прокурорам не треба допитувати затриманого і доводити обґрунтованість звинувачень. А оскільки суд, який видає санкцію на арешт, не може втручатися в розслідування справи, часто підозрюваних заарештовують без достатніх на це підстав.
  • Глава 31 нового КПК передбачає, що за дорученням органу досудового розслідування або з санкції прокурора можуть проводитися «негласні» (секретні) слідчі дії: аудіопрослуховування, відеозйомка, перехоплення інформації в телекомунікаційних мережах, прослуховування телефону, контроль пошти, зняття інформації з комп’ютера, проникнення до оселі. Отримані в результаті цих заходів відомості автоматично стають доказами, без додаткової перевірки. Авторитетний експерт Олександр Гінзбург відзначає, що таким чином відбувається  злиття кримінального процесу і оперативно-розшукової діяльності, що «відкидає кримінальний процес в далекі часи інквізиційного характеру». Тим більше, автори нового КПК в цьому питанні ніяк не аргументують свої пропозиції і не посилаються на міжнародний досвід. Юрист Лейла Рамазанова повідомила Фундації «Відкритий Діалог», що норми про «негласне» проникнення до оселі, «негласний» обшук і конфіскація майна за відсутності вироку про винність суперечать положенням Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
  • Генеральна Прокуратура обґрунтовує свої пропозиції необхідністю скоротити час розслідування злочинів. Враховуючи численні факти фальсифікації звинувачень і застосування тортур при розслідуванні Жанаозенських подійтакі нововведення до КПК можуть призвести до обмеження права на захист і  «вибивання» свідчень.

 Перекваліфікація безлічі адміністративних правопорушень у розряд кримінальних.

  • Новий КК вводить додаткову категорію кримінально карних дій – кримінальні проступки. До них віднесли найбільш серйозні адміністративні правопорушення, які раніше не передбачали покарання у вигляді позбавлення волі.До кримінального законодавства введено понад 200 статей, що передбачають арешт до 60 діб.Правозахисник Євген Жовтіс переконаний, що неприпустимо розглядати позбавлення волі як один з основних способів попередження дрібної злочинності. Рівень безпеки в суспільстві не стає вищим, оскільки часто з в’язниці виходять озлоблені люди, схильні до насильства: «Це означає, що наша кримінальна політика репресивна. …І в результаті, як мені здається, ми все більше і більше наближаємося до моделі поліцейської держави».

Останні кримінальні переслідування опозиційних політиків і цивільних активістів, колишніх чиновників різного рівня, а також заборона діяльності незалежних ЗМІ і  опозиційних об’єднань підтверджують наявність проблеми верховенства права у Казахстані. Поки ще триває громадське обговорення реформування кримінально-процесуальної системи Казахстану і є можливість пропонувати поправки до розроблених урядом кодексів.

Тому ми закликаємо міжнародні правозахисні організації і уряди  демократичних держав звернутися до влади Казахстану, відзначаючи необхідність приведення кримінального законодавства у відповідність до міжнародних договорів в області прав людини. Зокрема – переглянути статті Кримінального кодексу, які використовуються як інструмент боротьби з інакомисленням, опозиційними політиками і об’єднаннями.

Свої листи і пропозиції можна відправляти за такими адресами:

  • Президентові Казахстану Нурсултану Назарбаєву (Адміністрація Президента, будівля «Акорда», Лівий берег річки Ішим, Астана 010000, Казахстан, факс +7 7172 72 05 16).
  • Генеральному Прокуророві Асхату Даулбаєву (Будинок міністерств, під’їзд №2, вул. Оринборг, 8, м. Астана 010000, факс +7 7172 50 25 34).
  • Міністрові внутрішніх справ Казахстану Калмуханбету Касимову (проспект Тауелсіздік, 1, м. Астана, 010000, телефон +7 7172 72-20-50, +7 7172 71-52-30).