У вівторок 28.10.2014 набуло чинності рішення міського суду Софії про відмову екстрадувати до Росії французького активіста, що виступає на захист демократії – Миколу Коблякова. Це відбувається внаслідок сміливого жесту болгарського прокурора, який на розгляді, що відбувся тиждень тому, відмовився підтримувати російські звинувачення, вказавши на їх політичну мотивацію. Після трьох місяців арешту у Болгарії Кобляков може повернутися додому до Парижу.
– Суд майстерно вийшов з незручної політичної ситуації, – говорить Войцех Монджчицкі, представник польської «адвокатури», який був присутнім на засіданні в якості спостерігача від Фундації «Відкритий Діалог». – Хоча він врахував аргументацію прокурора, рішення ґрунтувалося на правовій слабкості доказів. Тим самим суд уникнув дискусії про політичний характер справи. Здивуванням для усіх став голос прокурора, який встав на захист демократичних стандартів. Тішить, що молода демократія, якою є Болгарія, здійснила те, що не змогли зробити Італія або Франція, – додав він, маючи на увазі гучні справи Алми Шалабаєвої та Мухтара Аблязова, коли держави старої демократії підтримали авторитарні режими Росії та Казахстану.
Кобляков – один з засновників товариства Russie-Libertés, яке поширює у Франції інформацію про ідеї демократичних змін у Росії та критикує правління Путіна. Він був співавтором представленого у французькому парламенті звіту про корупцію в Росії. Під час візиту президента Росії з нагоди річниці висадки союзників в Нормандії 6 червня поточного року, вийшов зустрічати російську делегацію з прапором України. Таким чином він хотів показати, що підтримує країну, яка потерпає від російській агресії.
Росія внесла Коблякова до списку розшукуваних Інтерполом у зв’язку зі справою ТОВ «Станкоімпорт» 2004-2005 років, активи якого він нелегально перевів на себе. Заяви представників товариства та постанови французьких судів неодноразово вказували на безпідставність звинувачення. Російська сторона, вимагаючи від Інтерполу переслідування Коблякова, приховала, що їй відоме місце його проживання (більше десяти років він живе та працює у Франції). Також було заявлено, що він є громадянином Росії, хоча має також французький паспорт і за необхідності може відповідати перед французьким судом.
Після видачі «червоного циркуляра» Інтерполом Кобляков без перешкод здійснював ділові поїздки Європою, відвідав Грецію, Великобританію, Німеччину, Португалію, Литву та Чехію. І тільки у Болгарії був заарештований. З’явилися побоювання, що це не випадково – в цій країні Росія має значний вплив, зокрема у судовій системі. Затримання та судовий розгляд саме у Болгарії могли б допомогти Росії досягти необхідного результату. Передбачалося, що затримка видачі судом рішення продиктована очікуванням призначення нового уряду, зокрема зміною міністра юстиції. На останніх парламентських виборах зміцнилися проросійські сили.
Всупереч цим побоюванням під час розгляду 21 жовтня проти екстрадиції виступив… прокурор Валентин Кирилов. Він послався на звіти неурядових організацій, зокрема Freedom House та Human Rights Watch, які описують політичні репресії в Росії, корупцію та відсутність незалежності судів, а також порушення права на справедливий процес. Він заявив, що за таких умов було б недоречно екстрадувати до Росії будь-кого, а зокрема – опозиційного діяча. Прокурор послався на норми міжнародного права, які забороняють екстрадицію за політичними переконаннями та в ситуації ризику порушення прав людини у країні, що видає запит.
Суд врахував аргументи прокурора та відмовив у екстрадиції. У обґрунтуванні вироку було сказано, що звинувачення проти Коблякова розпливчасті та дуже слабо мотивовані, а дії, в яких він звинувачується, не є злочином згідно болгарського законодавства. Також було відзначено, що слабкі звинувачення, що стосуються подій десятирічної давнини, свідчать про те, що існували інші причини, з приводу яких Росія вимагала екстрадиції.
