Гарячі теми:

Судові процесі у справі Володимира Козлова

1. Вступ

Судові тяжби щодо звинувачення лідера казахстанської опозиції Володимира Козлова в «збудженні соціальної ворожнечі», «закликах до скидання конституційного ладу» і «керівництві злочинною організацією» абсолютно прогнозованого закінчилися ув’язненням політика на тривалий термін. Незважаючи на численні заяви казахстанських і міжнародних спостерігачів про несправедливість і політичну вмотивованість кримінальних звинувачень, усі судові інстанції Казахстану відмовилися пом’якшити обвинувальний вирок Володимиру Козлову. Опозиціонер має провести 7,5 років в ув’язненні. Таким чином казахстанська влада засвідчила свою рішучість у боротьбі з політичним плюралізмом і іншомисленням в країні.

16.12.2011 у м. Жанаозен Мангістауської області поліція розігнала із застосуванням вогнепальної зброї мирну демонстрацію нафтовиків компанії «Озенмунайгаз»  і членів їх сімей. Поліція стріляла у мирних громадян, а також неповнолітніх, у тому числі з автоматичної зброї (АКМ-47). 17.12.2011 на залізничній станції селища Шетпе нафтовики зупинили пасажирський потяг і вимагали припинити розстріл мирних жителів в Жанаозені, вивести війська з міста, увімкнути електрику та стільниковий зв’язок. Поліція також застосувала вогнепальну зброю до демонстрантів у смт. Шетпе. В результаті тих подій тільки за офіційними даними загинуло не менше 17 осіб, поранено – 108. За даними громадських активістів і незалежних журналістів кількість вбитих складає 70 осіб, а поранених – 500-800. 04.05.2012 співробітники поліції повідомили, що під час масових заворушень у Жанаозені їм видавалася незареєстрована зброя без розписки про отримання. Половина зброї не була повернена до збройового складу. 28.05.2013 Генеральний прокурор Казахстану Асхат Даулбаєв підтвердив, що жодна одиниця зброї, вилученої в ході заворушень в Жанаозені, не була зареєстрована у гільзотеці Міністерства внутрішніхсправ (МВС).

Казахстанська прокуратура інкримінувала Володимиру Козлову те, що він з опозиційними  політиками Мухтаром Аблязовим і Муратбеком Кетебаєвим створив організовану злочинну групу для надання підтримки страйкуючим нафтовикам і тим самим спровокував трагедію. За звинуваченням у організації та участі у масових заворушеннях до кримінальної відповідальності притягнуто 37 нафтовиків, з яких виправдали трьох. 13 нафтовиків були засуджені до термінів ув’язнення від 3 до 7 років; 16 осіб засуджені на термін ув’язнення від 2 до 3 років умовно, а 5 – амністовано. Верховний Суд Республіки Казахстан звільнив з-під варти 6 нафтовиків, але залишив без зміни вироки відносно інших 7 засуджених, передусім тих, які свідчили про застосування до них тортур і жорстокого поводження з боку слідчих органів (побої, спричинення задухи, загрози зґвалтування або завдання шкоди родичам). Факти численних заяв про застосування тортур з боку слідчих органів до засуджених нафтовиків і свідків, що проходять у справі Жанаозенської трагедії, були  проігноровані судом.

Всупереч закликам Європейського парламенту і Верховного комісара ООН з прав людини Наві Піллей, уряд Казахстану не забезпечив проведення повного і об’єктивного розслідування Жанаозенських подій. 28.05.2012 п’ятеро співробітників поліції були засуджені за ч. 4 ст. 308 Кримінального кодексу «Перевищення влади або посадових повноважень» без додаткової кваліфікації за ст. 100 «Вбивство, здійснене при перевищенні заходів, необхідних для затримання особи, що скоїла злочин». При цьому, як заявила Amnesty International, поліцейських, які стріляли в мирних жителів на ураження, було значно більше.

Замість цього, головними винуватцями трагедії влада назвала Володимира Козлова, опозиційну партію «Алга!» і 34 недержавні ЗМІ, які найширше висвітлювали Жанаозенські події. На підставі вироку Володимиру Козлову їх діяльність була заборонена, оскільки вони нібито «збуджували соціальну ворожнечу». Казахстанські посольства в повідомленні для своїх європейських колег відзначали: «Розслідування показало, що трудові спори були спровоковані зовнішніми силами, є свідчення, що ця трагедія стала результатом спланованих дій. Нас можуть звинуватити в обмеженні свободи ЗМІ і примусі опозиції до мовчання, але суд виніс свою ухвалу, що ґрунтується на справедливому і прозорому судовому слуханні. Є явні докази провини».

Ув’язнення Володимира Козлова, заборона опозиційної партії «Алга!», а також закриття ряду незалежних ЗМІ завдали відчутного удару опозиційному руху в Казахстані, який опинився на межі зникнення. Республіка Казахстан, що раніше неодноразово декларувала свою прихильність демократичним принципам і свободам, сьогодні стає в один ряд з іншими авторитарними державами Центральної Азії.

Звіт підготовлений на основі інформації, зібраної членами спостережної Місії з захисту прав людини в Республіці Казахстан, які в якості міжнародних спостерігачів були присутніми на судових процесах у справі Володимира Козлова. Спостерігачі побували в Казахстані в період з 16.08.2012 по 05.08.2013. До складу місії увійшли представники Фундації «Відкритий Діалог» Ігор Савченко, Катерина Савченко та Енджей Череп. Крім того, за підтримки Фундації «Відкритий Діалог» на судових засіданнях у справі Володимира Козлова виступав свідком євродепутат Пьотр Борис, судові засідання відвідали в якості спостерігачів депутати польського сейму Тадеуш Возняк, Томаш Маковські, Марцін Свєнціцьки, Адам Рибакович і Петро Цеслиньскі; депутати  італійського парламенту Даніель Дель Гроссо, Алессандро Ді Батиста, Манліо Ді Стефано, Скальюсі Емануеле та Сибіліа Карло. На розгляді наглядової скарги у Верховному Суді були присутніми представники посольств ЄС, Бельгії, США, Фінляндії, Франції та Великобританії.

В якості незалежних спостерігачів на судових процесах виступали також представники казахстанського громадянського суспільства: правозахисники Євген Жовтіс, Жеміс Турмагамбетова, Галім Агелеуов, Зауреш Батталова; незалежний журналіст Жанар Касимбекова; представник Комуністичної партії Казахстану Актота Єлюбаева; соратники Володимира Козлова по партії «Алга!» Михайло Сізов, Марат Жанузаков, Ерлан Калієв та Валентина Махотіна.

Звіт базується на міжнародних документах в галузі прав людини, які ратифіковані Казахстаном: Міжнародний пакт про громадянські і політичні права і Загальна декларація прав людини. Також звіт посилається на законодавчі акти Республіки Казахстан: Конституцію Республіки Казахстан, Кримінальний кодекс Республіки Казахстан (КК РК), Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Казахстан (КПК РК) і Кримінально-виконавчий кодекс Республіки Казахстан (КВК РК).