Історія ДВК демонструє, що політична опозиція в Казахстані практично повністю відсторонена від боротьби за владу, що суперечить правилам демократичних країн. У Казахстані опозиційний рух насамперед приречений на боротьбу за власне виживання.
У протистоянні зі своїми опонентами влада країни не нехтує жодними методами – від кримінального переслідування (Мухтара Аблязова, Галимжана Жакіянова) до фізичного усунення (Алтинбека Сарсенбаєва, Заманбека Нуркадилова. У будь-який момент опозиційна партія може бути оголошена екстремістською та заборонена за рішенням суду. Спочатку таким чином була ліквідована НП «ДВК», а потім і її правонаступниця НП «Алга!».