Вищий адміністративний суд ухвалив, всупереч твердженням служб, підпорядкованих «ПіС», що Козловська не становить загрози національній безпеці. Суд скасував негативний вердикт суддів воєводського адміністративного суду. Це вже 4-е рішення на користь активістки, але вона, як і раніше, не може повернутися до Польщі.
У серпні 2018 року Голова Управління у справах іноземців на прохання служб вніс Людмилу Козловську — Президента Фундації «Відкритий Діалог», українку, яка вже багато років мешкає в Польщі та Бельгії, — до Шенгенської інформаційної системи (ШІС) та відзначив її найвищим ступенем небезпеки. Це спричинило її депортацію та заборону на в’їзд до країн ЄС. Чому так? Тому що Агентство внутрішньої безпеки, яке підпорядковується партії «ПіС», вважає Козловську загрозою для безпеки країни, приховавши, з чим саме це пов’язано.
Раніше, 2017 року, її чоловік, Бартош Крамек, Голова Ради Фундації «Відкритий Діалог» відкрито закликав до громадянської непокори проти партії «Право і Справедливість» у знаменитому маніфесті «Нехай держава зупиниться: відключімо владу!». З цього моменту він став публічним ворогом партії «ПіС» та її пропагандистів. Жертвами нападів стали також Фундація та її співробітники.
Згодом країни ЄС, після проведення власної перевірки, допустили активістку на свої території, вважаючи, що вона не становить жодної загрози. Протягом року її дані було видалено із ШІС. У Шенгенській зоні Польща стала єдиною країною, яка заборонила їй в’їзд.
Протягом останніх 4,5 років у цій справі триває судова тяганина. Двічі ухвалювалися сприятливі для Козловської рішення щодо її включення до списку іноземців, перебування яких на території Республіки Польща небажане. Незважаючи на це, контрольовані «ПіС» органи влади — Мазовецький воєвода та Голова Управління у справах іноземців — відмовили їй у дозволі на проживання в ЄС. 2019 року Воєводський адміністративний суд скасував ці рішення. Наступний раунд відмов від чиновників, підпорядкованих партії «ПіС», був схвалений колегією Воєводського адміністративного суду, яка складається з трьох нео-суддів — вони визнали перебування Козловської в Польщі небажаним, обґрунтувавши це дуже лаконічно. Козловська подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду.
«… не становить загрози національній безпеці»
05.12.2022 Вищий адміністративний суд у складі трьох суддів (Малгожати Мирон, Здзіслава Костка, Гжегожа Жонса) скасував останній несприятливий для активістки вердикт нео-суддів та, відповідно, рішення Мазовецького воєводи у її справі. Суд також ухвалив, що Голова Управління у справах іноземців має відшкодувати Козловській 1 407 злотих за витрати на судовий розгляд.
Вердикт є остаточним. Жоден представник Управління у справах іноземців не з’явився ні на слухання, ні на оголошення вироку.
«Це, безперечно, величезний успіх», — сказала адвокат активістки Йоанна Кох. «Це важливе рішення, бо воно означає касацію вироку неосуддів. І це показує, що навіть у мене, іноземки, є можливість виграти справу проти «ПіС», яка використала проти мене весь державний апарат. Без незалежних суддів у мене не було б шансу», — сказала Козловська.
В усному пояснювальному меморандумі суддя-доповідач Малгожата Мирон заявила, що суд взяв до уваги секретні документи у справі. Це дуже важливо, оскільки ні Козловська, ні її законні представники не знають, що містять ці документи — їм не дозволено ознайомитись із цими матеріалами. Очевидно, що це суттєво ускладнює їхню роботу. «Право [Козловської. — Прим. ред.] на захист обмежено, але це обмеження повністю підтверджено у нормативних актах», — зазначив Вищий адміністративний суд. І також звинуватив Воєводський адміністративний суд у встановленні «неправильної фактичної ситуації». «Зібрані матеріали, як секретні, так і відкриті, не дозволяють стверджувати, що Людмила Козловська становить загрозу безпеці держави. (…) Це твердження є перебільшенням».
Інакше кажучи, заборона на в’їзд активістки до Польщі не має жодних підстав. Як зазначив Вищий адміністративний суд, суд нижчої інстанції навіть не спробував детальніше розглянути питання державної безпеки, порушення якої мало стати підставою для відмови Козловській у видачі посвідки на проживання.
Нео-судді — це нормально
Проте Вищий адміністративний суд відхилив претензії Козловської щодо складу суду у Воєводському адміністративному суді. «Сам факт того, що можлива процедура відбору кандидатів у судді Національною судовою радою може порушувати закон, не означає, що такий суддя чи така особа, яка стала суддею, не є суддею за змістом Конституції, якщо відповідне призначення їм дав президент», — пояснила Малгожата Мирон. Вона додала, що справа кожного судді має розглядатися індивідуально та «дуже ретельно», а не «en bloc».
Активістка також клопотала про зміну положення про секретність документів, що були підставою для її видворення з Польщі, щоб мати змогу ознайомитися з ними. Скаргу щодо цього також було відхилено Вищим адміністративним судом. «Це обмежує нашу можливість ефективно захищатися та відповідати на ці звинувачення. Ми орієнтуємося у темряві, не маючи доступу до матеріалів справи», — наголошує Йоанна Кох.
Козловська та Кох не знають, як Президент ФВД загрожує безпеці нашої країни, але вони можуть здогадуватися, які відомості могло зібрати Агентство внутрішньої безпеки — «фальшиві новини з Молдови, Казахстану та Росії». Щоб їх спростувати, активістка та адвокат зібрали документи, які доводять, що Людмила не загрожувала безпеці країни. Що то були за документи? Наприклад, звіт про так званий молдовський звіт — Козловська та ФВД своїми антикорупційними та проопозиційними діями викрили колишню молдовську верхівку. Тому тодішня влада Молдови розпочала розслідування щодо ФВД. Однак, коли олігарх Володимир Плахотнюк втратив владу та втік із країни, розслідування було припинено, і звинувачення нікому не висунули.
Козловській також було надано право перебувати у Бельгії. «Це означає, що ця країна також мала оцінити для себе потенційну загрозу безпеці Шенгенської зони і не побачила її», — пояснює Йоанна Кох. Декілька країн ЄС (Німеччина, Франція) та пов’язаних з ЄС країн (наприклад, Великобританія, Швейцарія) також видали їй візи та запросили її виступити з промовою про порушення прав людини в Польщі, зокрема в їхніх парламентах.
«Вони продовжуватимуть (…) знищувати нас»
Адвокат Кох зазначає, що після цього вироку Козловська опинилася у вихідній точці, 4,5 роки тому. По-перше, Мазовецький воєвода — у першій інстанції розгляду адміністративної справи — має ухвалити рішення щодо посвідки на проживання Козловської. У можливій другій інстанції це робитиме вже Голова Управління у справах іноземців. У першій інстанції на це відводиться місяць. «Але це лише теорія. Для того, щоб знову заблокувати перебування Людмили, потрібно буде зібрати нові матеріали», — каже її адвокат. Аналогічну інформацію було наведено в усному обґрунтуванні рішення суддею-доповідачем.
«Ми знаємо, що наступні рішення можуть бути негативними, про що свідчить досвід, накопичений на сьогоднішній день. Але ми також віримо, що органи державного управління візьмуть до уваги судові рішення», — наголошує Кох.
Козловська визнає, що сам собою вердикт нічого не змінив у її ситуації.
Рішення Вищого адміністративного суду не вичерпує всіх процедур, які «ПіС» може використовувати проти неї.
«Вони зроблять усе, щоб мене не впустити. Наприклад, вони створять ще один секретний документ, щоб це тривало безкінечно», — вважає вона. Козловська також вважає, що лише зміна уряду в Польщі дозволить їй в’їхати до країни, де вона прожила так довго, мову та культуру якої вона так добре знає.
Звідки такий песимізм? Вона зазначає, що «ПіС» та їхні служби вже переслідували Фундацію у різний спосіб за виступи на європейському форумі про порушення урядом верховенства права — від податкової перевірки до спроби усунути правління Фундації Міністерством закордонних справ.
Чоловік Людмили, Бартош Крамек, був звинувачений прокуратурою міністра Зьобро, зокрема, у наданні неправдивих відомостей про надання консультаційних послуг, зазначених у рахунках-фактурах та відмиванні 5,3 млн злотих. Його протримали під вартою кілька тижнів та хотіли продовжити арешт, на що суд не погодився. У нього відібрали паспорт, через що він майже півроку не міг зустрітись із дружиною. Внаслідок переслідувань ФВД була змушена перенести частину своєї діяльності до Брюсселя.
Навіть там правителі Польщі переслідували активістів. Служби, що підпорядковуються партії «ПіС», серед іншого, переслідували Фундацію в Європі, використовуючи механізми, створені для відстеження організованої злочинності. За що? Тому що на сторінці сатиричного вебсайту «Sok z Buraka», порушили питання: «Здрастуйте @pisorgpl, чому Качинському зробили щеплення поза чергою?». У Бельгії з цієї причини було закрито банківські рахунки Фундації, анульовано карти, розірвано контракт. Найголовніше, що це безневинне питання було поставлене ще до того, як ФВД взяла під контроль «Sok z Buraka».
Європарламентарі «ПіС» також вимагали позбавити Козловську та членів ФВД акредитації у Європарламенті.
«Тому вони продовжуватимуть знищувати нас за будь-яку ціну», — коментує активістка.
ФВД перебуває у списку публічних ворогів правлячої партії Польщі, зокрема й тому, що Фундація подала 20 позовних заяв проти дуже важливих членів політичного альянсу «Об’єднані праві» (наприклад, Ю. Брудзинського, П. Які, М. Каміньського) та їхніх пропагандистів (наприклад, TVP, Gazeta Polska) через неправду, яку вони повідомляють у ЗМІ про ФВД. Томаш Сакевич, головний редактор журналу Gazeta Polska, уже двічі програв суд, євродепутат Домінік Тарчинський програв один раз, як і Мацей Вонсік, заступник міністра Міністерства внутрішніх справ та адміністрації.
Резолюція проти держав, що зловживають ШІС
За боротьбу за права людини в Казахстані та Молдові, а також за підтримку санкцій проти Путіна ФВД вже зазнавала репресій з боку цих країн. «Однак польське переслідування було найсуворішим. Польща — країна-член ЄС, тож пояснити, чому нас тут репресують, — велика проблема. Полювання на нас велося багатьма мовами, і це був удар по нашій репутації», — пояснила Президент ФВД. Вона навела приклад: нещодавно Фундацію в останній момент позбавили ґранта, ймовірно, під впливом інформації про ФВД, яку розповсюджують ЗМІ, контрольовані партією «ПіС» або керівниками секретних служб Польщі. «Раніше я допомагала людям, які опинилися у скрутній ситуації, а тепер я сама перебуваю в такій ситуації з 2018 року», — зазначає вона.
Випадок із видворенням Козловської з ЄС шляхом внесення її до ШІС дозволив оприлюднити факт зловживання цією процедурою з боку держав. У такий спосіб, іноземці, яких переслідують за політичними мотивами, видворяються з Шенгенської зони, позбавляються можливості в’їзду до неї та не мають ефективних процедур оскарження.
Справа Козловської стала настільки відомою, що сприяла ухваленню в жовтні 2022 року резолюції Ради Європи щодо захисту іноземців від таких переслідувань. «Мета рекомендацій, що містяться в ній, полягає, зокрема, в тому, щоб надати іноземцям або їхнім представникам хоча б частковий доступ до секретних файлів, що стосуються їх самих. Без цього важко оскаржити неправдиві звинувачення, підготовлені спецслужбами з політичних мотивів», — вважає Козловська.
Кілька днів тому у Швеції найманці лідера Чечні Рамзана Кадирова вбили Тумсо Абдурахманова, блогера та біженця з Чечні (це була, принаймні, перша версія — нині надходять відомості про його зникнення, і навіть ця інформація офіційно не підтверджена шведською поліцією).
У будь-якому разі, Польща відмовила йому у притулку. «Його перебування в нашій країні було також заблоковано секретним висновком Агентства внутрішньої безпеки, згідно з яким він становив загрозу безпеці держави», — зазначив Бартош Крамек із ФВД.
Джерело: oko.press