Гарячі теми:

Справа Мухтара Джакішева- Життю політв’язня загрожує небезпека

Вступ

Засудження колишнього президента компанії «Казатомпром» Мухтара Джакішева в 2009 році стало наслідком переділу сфер впливу між політичними елітами в Казахстані. Переслідування Джакішева розпочалося одразу ж після того, як були висунуті звинувачення проти опозиційного політика Мухтара Аблязова, з яким Джакішев підтримував дружні стосунки. Влада звинувачували Джакішева в тому числі в лобіюванні інтересів Аблязова.
Матеріали справи засекречені, і громадськість досі не знає, на підставі яких доказів був засуджений Джакішев. Обвинувальні свідчення давали залежні від слідства свідки. Влада обмежували адвокатів у допуску до обвинуваченого і до матеріалів справи. Джакішев міг померти під час розгляду справи, оскільки суддя і слідчі ігнорували критичний стан його здоров’я і відмовляли в наданні належної медичної допомоги.

В лютому 2014 МухтараДжакішевапобили конвоїри під час етапування в іншу колонію, яка знаходиться у віддаленій Карагандинській області за 1000 км від дому родини в Алмати. Дочка Мухтара Джакішева Айгерім впевнена, що переведенням до колонії з більш суворими умовами утримання влада хотіла «зломити дух» її батька. Через надмірно високий артеріальний тиск Джакішев перебуває під постійною загрозою інсульту та ішемії.

26.03.2014 Комітет ООН з прав людини закликав казахстанську владу перевести Джакішева в колонію з кращими умовами утримання і надати йому належну медичну допомогу. Проте дотепер Джакішев знаходиться в колонії суворого режиму з важкими умовами утримання, а його рідні не впевнені в якості медичної допомоги, що надається в тюрмі.

Востаннє Айгерім Джакішева бачилася з батьком у вересні 2014 року. За наявною у неї інформацією, нових проявів агресії щодо Джакішева в колонії не було. Однак він продовжує перебувати в медичному відділенні колонії. Сім’я Джакішева побоюється за його життя. «Поки він в ув’язненні, він на милості влади. Вони вже були жорстокі і відмовили йому в лікуванні – можуть вчинити так ще раз», – каже Айгерім Джакішева про долю свого батька..

Хронологія переслідуваннія Мухтара Джакішева

В 1998-2009 рр. Мухтар Джакішев обіймав посаду президента національної атомної компанії «Казатомпром», за винятком періоду з жовтня 2001 по лютий 2002 року, коли він був віце-міністром енергетики і мінеральних ресурсів Казахстану. За словами Галим Назарова, колишнього директора казначейства «Казатомпрома», Джакішев очолив «Казатомпром», коли компанія була на межі банкрутства, і зумів зробити з неї світового лідера з видобутку урану.

2.1. Арешт і вирок стосовно Джакішева 

01.04.2009 депутат пропрезидентської партії Тетяна Квятковська закликала владу провести розслідування щодо Мухтара Джакішева, звинувативши його в «продажі за безцінь» уранових родовищ. Квятковська заявила, що ці дії нібито були пов’язані з лобіюванням інтересів опозиційного політика Мухтара Аблязова. За словами представника Комітету національної безпеки (КНБ) Кенжебулата Бекназарова, депутат Квятковська володіла інформацією про незаконні дії Джакішева, оскільки була допущена до державних таємниць: «А в тому, що хтось працює на КНБ, нічого ганебного немає!». На підставі заяви депутата Квятковської Генеральна прокуратура Казахстану почала перевірку компанії «Казатомпром». Прикметно, що лише за два тижні до цього, 10.03.2009, Генеральна прокуратура звинуватила Мухтара Аблязова в корупції.

21.05.2009 за поданням Генеральної прокуратури Мухтар Джакішев був звільнений з посади президента «Казатомпром». Цього дня з’явилася інформація про те, що він затриманий і перебуває у слідчому ізоляторі (СІЗО) КНБ.

У справі «Казатомпрому» проходило 2 обвинувачуваних – Мухтар Джакішев і його охоронець Талгат Кистаубаєв.

Проти Мухтара Джакішева було відкрито декілька кримінальних справ за трьома статтями Кримінального кодексу Республіки Казахстан (КК РК):

  • ст. 177 частина 3, пп. «А», «б» КК РК – шахрайство в особливо великому розмірі, вчинене організованою групою;
  • ст. 176 частина 3, пп. «a», «б» КК РК – розтрата ввіреного чужого майна у великому розмірі, вчинена організованою групою;
  • ст. 311 частина 5 КК РК – отримання хабара в особливо великому розмірі.

24.05.2009 затриманий охоронець Джакішева Талгат Кистаубаєв. Йому висунули звинувачення за двома статтями:

  • ст. 176 КК РК – привласнення ввіреного чужого майна;
  • ст. 307 КК РК – зловживання посадовими повноваженнями.

23.05.2009 зявилася інформація про затримання трьох віце-президентів «Казатомпрому» – Дмитра Парфьонова, Аскара Касабекова і Малхаза Цоцора. 01.06.2009 КНБ заявив, що ці люди проходять по справі як свідки і знаходяться під державним захистом. Вони перебували на конспіративній квартирі, їх обмежували в контактах з сімями. Журналісти зазначали, що їх обвинувальні свідчення були схожі на завчений текст. При цьому покази в деяких моментах не збігалися. Так, Малхаз Цоцорія свідчив, що Джакішев нібито взяв під свій контроль близько 20% уранових родовищ, а Дмитро Парфьонов і Аскар Касамбеков назвали цифру 60%. Свідки були залежні від слідства, оскільки КНБ гарантував їм звільнення від кримінальної відповідальності в обмін на «правдиві свідчення» і співпрацю зі слідством.

12.03.2010 Мухтар Джакішев був засуджений до 14 років в’язниці суворого режиму за звинуваченнями в розтраті ввіреного майна (ст. 176 частина 3, пп. «A», «б» КК РК) і отриманні хабара (ст. 311 частина 5 КК РК). Апеляційні інстанції залишили вирок без змін.

Його охоронець Талгат Кистаубаєв був засуджений до 5 років позбавлення волі в колонії загального режиму за звинуваченнями у привласненні ввіреного майна (ст. 176 КК РК) і зловживанні посадовими повноваженнями (ст. 307 КК РК).

21.06.2012 Мухтару Джакішеву був винесений вирок у другій кримінальній справі. Джакішев відмовився брати участь у судовому розгляді на знак протесту проти проведення суду в закритому режимі. Суд назвав Джакішева винним у шахрайстві (ст. 177 КК РК), а також у розтраті ввіреного майна (ст. 176 КК РК) і засудив його до 10 років позбавлення волі. Шляхом поглинання більш м’якого вироку більш суворим, ці 10 років увійшли до раніше винесеного вироку. Таким чином, за двома кримінальними справами Джакішев був засуджений до 14 років позбавлення волі.

2.2. Неналежне поводження під час етапування  до іншої колонії 

12.02.2014 зявилася інформація про переведення Мухтара Джакішева з колонії ЛА 155/12 в селищі Зарічний поблизу Алмати в колонію АК 159/6 в населеному пункті Долинка у віддаленій Карагандинській області. Тут в 1930-1959 роках розміщувався один з найбільших сталінських ГУЛАГів (ГУЛАГ – головне управління таборів). Переведення в Долинку відбулося під приводом ремонту в колонії селища Зарічний. Правозахисники раніше заявляли, що в цій колонії до ув’язнених неодноразово застосовували тортури.

Мухтара Джакішева били по нирках під час етапування. Про це дізналася дружина Джакішева під час зустрічі з ним 18.02.2014. Лікарі колонії діагностували у Джакішева «нефроптоз (опущення) правої нирки». За словами Айгерім Джакішевої, її батько ніколи не страждав хворобами нирок. За результатами візиту в колонію до Мухтара Джакішева 04.04.2014, правозахисниці Бахит Туменова і Жеміс Турмагамбетова повідомили: «Скарг на неналежне поводження з боку співробітників закладу немає, права дотримуються повною мірою. Під час етапування, з його слів, хтось ззаду вдарив його в спину». Туменова уточнила: «Після прибуття етапом з Алмати в Караганду він спіткнувся від стусана в спину, який завдав йому один із солдатів. Однак він не розгледів, хто саме його штовхнув»

Голова Комітету кримінально-виконавчої системи (ККВС) МВС Бауржан Бердалін заявив, що підстав для порушення кримінальної справи немає, оскільки в ході дослідчої перевірки факти незаконних дій стосовно Джакішева не підтвердилися: «Жодних тілесних ушкоджень не виявлено» . Айгерім Джакішева впевнена, що її батько не став би безпідставно турбувати сімю заявами про побиття, і вважає, що перевірка ККВС не була проведена належним чином.

Айгерім Джакішева повідомляє, що в колонії погані умови утримання: немає гарячої води, в туалетних кімнатах відсутнє опалення, температура повітря взимку сягає -40° C. 26.03.2014 Комітет ООН з прав людини звернувся до уряду Казахстану із закликом «задля уникнення непоправної шкоди» розглянути можливість переведення Джакішева в колонію, «що забезпечує умови, більш відповідні до стану його здоров’я». В колонії селища Долинка Джакішев вже втрачав свідомість через високий тиск. Лікарі колонії роблять Джакішеву ін’єкції, щоб тиск не піднімався до критичного рівня .

Справа проти мухтара Джакішева має ознаки політичного замовлення 

Казахстанські правозахисники та громадські активісти включили Джакішева до списку казахстанських засуджених, яких за критеріями Amnesty International та Парламентської Асамблеї Ради Європи можна вважати політичними в’язнями .

3.1.Тісний звязок з Аблязовим та конфлікт між елітами як мотиви кримінального переслідуваннія

За словами Айгерім Джакішевої, її батько намагався триматися подалі від політичної боротьби, зосереджуючись на роботі в енергетичній галузі. Однак є усі підстави вважати, що Джакішев став жертвою боротьби між політичними елітами в Казахстані, яка посилилися в той час.

Мухтар Джакішев вчився в університеті разом з Мухтаром Аблязовим, який згодом став відомим опозиційним політиком. За словами Аблязова, вони були близькими друзями і «мріяли зробити Казахстан красивим, квітучим і вільним». У 2002 році Мухтар Аблязов був засуджений до 6 років позбавлення волі за звинуваченнями в перевищенні посадових повноважень і незаконному підприємництві. Міжнародна громадськість визнала вирок політично вмотивованим. Джакішев відвідував Аблязова в тюрмі, незважаючи на те, що це могло викликати невдоволення з боку влади.

13.05.2003 президент Назарбаєв підписав указ про помилування Аблязова. Однією з умов його звільнення була відмова від політичної діяльності. Мухтар Джакішев був гарантом виконання Аблязовим умов його звільнення.

Однак у 2009 році на той момент голова БТА Банку Мухтар Аблязов вкотре потрапив в опалу президента Назарбаєва у зв’язку з продовженням ведення опозиційної діяльності та фінансуванням опозиції. Після того, як Аблязов залишив Казахстан, Джакішев особисто зустрічався з ним в Лондоні за дорученням Назарбаєва, щоб переконати його повернутися в країну. За словами Аблязова, Назарбаєв пропонував закрити кримінальні справи в обмін на вибачення і передачу акцій БТА Банку родині президента. Аблязов зазначив, що арешт Джакішева і подальший процес у його справі стали наслідком того, що Джакішев не зміг забезпечити усунення Аблязова з політики після 2003 року і переконати його повернутися в Казахстан у 2009 році.Про дружбу з Аблязовим як про можливу причину переслідування Джакішева повідомляли політолог Расул Жумали і політик Володимир Козлов, який зараз також є одним з казахстанських політв’язнів.

Ще однією причиною переслідування Мухтара Джакішева міг бути перерозподіл сфер впливу в урановій промисловості Казахстану. За словами Джакішева, він виступав проти перетворення казахстанської уранової промисловості на сировинний придаток російського ядерного комплексу. Перебуваючи під арештом, він висловлював стурбованість з приводу збільшення російського впливу на «Казатомпром» і призупинення підписання угод з Китаєм і Японією: «Кому це вигідно? Це вигідно росіянам, звичайно. Поки я тут сиджу, все те, що нам не вигідно, робиться».

Опозиційний політик Володимир Козлов звертав увагу на те, що після відставки Джакішева компанію «Казатомпром» очолила людина з оточення Назарбаєва – Володимир Школьнік. 29.05.2014 Володимир Школьнік підписав з головою державної російської компанії «Росатом» Сергієм Кірієнко проект про будівництво на території Казахстану атомної електростанції. Проект був розкритикований екологами та експертами, які підкреслювали небезпеку такого будівництва для навколишнього середовища і відсутність економічної вигоди для Казахстану. Крім того, з моменту арешту Джакішева його план з переходу від експорту урану до виробництва ядерного палива дотепер залишився нереалізованим.

3.2. Влада засекретила справу  і позбавили  Джакішева права на захист

Справа Мухтара Джакішева велася під грифом «таємно». Під час слідства і судового процесу адвокатів обмежували у допуску до обвинуваченого і до матеріалів справи під приводом нібито відсутності у них дозволу на роботу з секретною інформацією. Приводом для засекречення справи стала інформація щодо уранових активів. Однак казахстанські журналісти зазначають, що Джакішева звинуватили в незаконному продажі уранових активів в період до 2008 року – тоді, коли уряд Казахстану офіційно надавав інформацію щодо уранових ресурсів Міжнародному агентству з атомної енергії та іншим інститутам. Також адвокати стверджували, що звинувачення по частині «розтрати ввіреного чужого майна» і «отримання хабара» не містили секретних даних. Однак Генеральна прокуратура відмовилася зняти гриф «таємно» зі справи.

Під час слідства сторона захисту постійно стикалася з перешкодами:Хронологія переслідуваннія Мухтара Джакішева 

У грудні 2009 року справу Джакішева було передано в Сари-Аркінский районний суд Астани. Судовий розгляд пройшов з грубими порушеннями міжнародних стандартів справедливого суду:

  • Мухтару Джакішеву було відмовлено в праві розгляду справи судом присяжних, а також в допиті деяких свідків захисту.
  • В січні 2010 року основний адвокат Джакішева Нурлан Бейсекеєв захворів. Підсудний звернувся до інших адвокатів – Даніяра Канафіна та Олександра Розенцвайга, однак суддя не допустив їх до роботи. Натомість Джакішеву був наданий державний адвокат Болат Ісатай, хоча підсудний не погодився з ним працювати і вимагав від суду його відсторонення.
  • Судовий процес і винесення вироку відбулися в закритому режимі. Була зачитана тільки результативна частина вироку суду без зазначення підстав і доказової бази. Ні адвокатам, ні громадськості не був наданий текст вироку. Адвокати змогли ознайомитися з текстом вироку тільки в присутності поліцейських, при цьому вони не можуть повідомляти подробиці звинувачень, оскільки дали підписку про нерозголошення державної таємниці. Такі дії грубо порушили ч. 3 ст. 29 КПК РК, згідно з якою, незалежно від того, чи є судовий розгляд відкритим або закритим, «вирок суду та постанови, ухвалені у справі, у всіх випадках проголошуються публічно».

Право на захист було грубо порушено не тільки щодо Мухтара Джакішева, але і стосовно його охоронця Талгата Кистаубаєва:

Джакішев зазнав смертельної небезпеки внаслідок ненадання медичної допомоги 

До арешту Мухтар Джакішев проходив обстеження у німецьких лікарів, які діагностували у нього вторинну артеріальну гіпертонію 3 стадії з нападами транзиторної ішемічної атаки, що означає високу ймовірність інсульту. За такого діагнозу підвищення тиску може супроводжуватися порушеннями зору, слуху, мови.

Адміністрація СІЗО і суд не забезпечували Джакішева необхідною медичною допомогою та систематично ігнорували його клопотання про госпіталізацію, у зв’язку з чим він міг не дожити до закінчення судового процесу. В СІЗО артеріальна гіпертонія у Джакішева розвинулася до критичної стадії. За час розгляду кримінальної справи Джакішев переніс 14 випадків гіпертонічної кризи.

19.03.2010 в Казахстан прибули швейцарські кардіологи Лео Фінсен і Фраческо Конті, які мали мандат від Всесвітньої організації проти тортур для моніторингу ситуації зі станом здоров’я Мухтара Джакішева. Однак суддя не вийшов до швейцарських експертів. Їх також не допустили до Джакішева в СІЗО і відмовилися прийняти в МЗС. Лікар Лео Фінсен не міг зрозуміти такого ставлення з боку казахстанської влади: «В Європі нормальна практика: якщо направляються з організації проти катувань до ув’язнених, їх пропускають до них».

Висновки та рекомендації 

Мухтар Джакішев постраждав через втрату до нього лояльності з боку президента Нурсултана Назарбаєва. Новітня історія Казахстану підтверджує, що всі представники політичної та фінансової еліти, які свого часу отримали великий вплив або виступили в опозиції до президента, були усунені. Вони були або відправлені до в’язниці (Галимжан Жакіянов, Володимир Козлов), або стали політичними емігрантами (Акежан Кажегельдін, Мухтар Аблязов, Віктор Храпунов), або загинули за загадкових обставин (Заманбек Нуркаділов, Алтинбек Сарсенбаєв).

Справа Джакішева показує, що може трапитися з успішним підприємцем в Казахстані, якщо він втратить політичну лояльність правлячої еліти. На цьому прикладі іноземні інвестори можуть простежити можливі ризики співпраці з казахстанською владою.

Про можливу політичну мотивацію судового рішення у справі Мухтара Джакішева заявляли Freedom House та Human Rights Watch. Комітет ООН з прав людини розглядає скаргу адвокатів Джакішева. Проведення судових засідань у закритому режимі дозволило приховати від громадськості факти грубих порушень міжнародних зобов’язань Казахстану в області прав людини:

  • застосування тортур у вигляді ненадання медичної допомоги, що загрожувало життю Джакішева;
  • позбавлення права на захист і на справедливий і відкритий судовий розгляд;
  • порушення режиму утримання в слідчому ізоляторі.

Переслідування з боку казахстанської влади зазнав також охоронець Джакішева Талгат Кистаубаєв. Тут можна провести аналогію зі справою охоронця Аблязова Олександра Павлова, екстрадиції якого вимагає казахстанська влада з метою отримання обвинувальних показань проти опозиційного політика.

Приклад Талгата Кистаубаєва підтверджує, що тортури і несправедливий суд є методами отримання свідчень проти політичних опонентів в Казахстані. За наявною інформацією, влітку 2013 року Талгат Кистаубаєв вийшов на свободу.

Вже 5 років Мухтар Джакішев знаходиться в місцях ув’язнення. Правозахисники стурбовані його долею, враховуючи тривожну інформацію про його здоров’я і тривалий період до кінця тюремного терміну. Згідно з висновком лікаря і правозахисниці Бахит Туменової, Мухтар Джакішев потребує постійного медичного нагляду, прийому лікарських препаратів, повноцінному сні та індивідуальному підході до фізичних навантажень.

Фундація «Відкритий Діалог» зазначає, що умови утримання у віддаленій колонії Карагандинської області загрожують життю Джакішева. 16.04.2014 заступник голови КВВС Жанат Кешубаєв повідомив, що Джакішев «задоволений» умовами утримання в колонії. Однак через неоголошені тюремні порядки Мухтар Джакішев не може відкрито висловлювати своє невдоволення умовами утримання або повідомляти про незаконний обіг. Пенітенціарна система Казахстану закрита, а адміністрація колонії в помсту за критику може створити для ув’язненого ще більш нестерпні умови утримання.

Фундація «Відкритий Діалог» звертається до компетентних органів Республіки Казахстан з вимогами:

  • Вчасно надавати Мухтару Джакішеву належну медичну допомогу, забезпечити для нього усі рекомендовані медиками умови утримання, а також можливість обстеження незалежними кваліфікованими лікарями за його вибором.
  • Відповідно до статті 68 Кримінально-виконавчого кодексу Республіки Казахстан, негайно перевести ув’язненого в колонію за місцем проживання.
  • Привести до відповідальності співробітників конвойної служби, винних у побитті Джакішева.
  • Забезпечити Мухтару Джакішеву можливість безперешкодно зустрічатися з родичами, адвокатами та правозахисниками.
  • Надати для публічного ознайомлення матеріали звинувачень проти Джакішева і переглянути кримінальну справу у відкритому режимі відповідно до міжнародних стандартів справедливого суду.
  • Враховуючи критичний стан здоров’я Мухтара Джакішева, закликаємо президента Казахстану помилувати ув’язненого за клопотанням Уповноваженого з прав людини в Республіці Казахстан.

Ми звертаємося до представників Європарламенту, Єврокомісії, БДІПЛ ОБСЄ, дипломатичних місій ЄС і США в Казахстані із закликом контролювати умови утримання і дотримання прав Мухтара Джакішева в колонії; порушувати питання про його справу під час офіційних візитів; клопотати про зустрічі з політв’язнем.

09.10.2014 в Брюсселі президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу і президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявили про успішне завершення переговорів щодо нової Угоди про партнерство між ЄС і Казахстаном. Висловлюємо занепокоєння, що в своїй заяві за результатами зустрічі Жозе Мануель Баррозу не сказав нічого про необхідність виконання резолюцій та рекомендацій Європейського парламенту щодо поліпшення ситуації з дотриманням прав людини в Казахстані. Ми закликаємо ЄС не закривати очі на проблему систематичного погіршення ситуації з правами людини в Казахстані. Зміцнення відносин ЄС і Казахстану не може відбуватися незалежно від прогресу в політичних реформах і виконання Казахстаном міжнародних зобов’язань з прав людини.

Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, звертайтеся:
Ігор Савченко – [email protected]
Жанар Касимбекова – [email protected]
Фундація «Відкритий Діалог»