«Зібрані матеріали, як секретні, так і відкриті, не дозволяють стверджувати, що Людмила Козловська становить загрозу безпеці держави», — заявив Вищий адміністративний суд. Політично переслідувана Президентка Фундації «Відкритий Діалог» може знову подати заявку щодо надання їй права проживання у Польщі.
Остаточне рішення Вищого адміністративного суду, ухвалене в понеділок, 05.12.2022, має покласти край судовій тяганині Президентки Фундації «Відкритий Діалог» Людмили Козловської за право проживання в Польщі, яка триває уже понад чотири роки. Фундація займається захистом прав людини, демократії та верховенства права у Польщі та країнах Східної Європи.
«Нехай держава зупиниться: відключімо владу»
Витоки цієї справи лежать у подіях 2017 року. Відтоді активістка, Фундація та її співробітники стали об’єктом нападок з боку служб, політиків партії «ПіС» та ЗМІ, що їх підтримують. Саме тоді чоловік Козловської, Бартош Крамек, опублікував статтю «Нехай держава зупиниться: відключімо владу!» під час масових соціальних протестів проти законів «ПіС» про Верховний суд, Національну судову раду та суди загальної юрисдикції. Спираючись на досвід Євромайдану, Крамек підтримав ініціативу громадянської непокори — від загальних страйків до наметового містечка перед будинком Ярослава Качинського.
У серпні 2018 року Президентка Фундації «Відкритий Діалог» була внесена головою Агентства внутрішньої безпеки до Шенгенської інформаційної системи (ШІС) та відзначена найвищим ступенем небезпеки. Це означало, що продемократичній активістці, яка має український паспорт, було заборонено в’їзд до більшості країн ЄС, включно з Польщею. Вона дізналася про це, коли приземлилася в аеропорту Брюсселя повертаючись з Києва.
Відтоді Козловська бореться за відновлення своїх прав та сприймає всю цю справу як політично мотивоване переслідування. Її підтримали інші європейські країни, надавши їй право залишитись на їхній території. Такі рішення були ухвалені Німеччиною, Бельгією, Великобританією, Францією та Швейцарією. «У такий спосіб вони дали зрозуміти, що не згодні використовувати міжнародні правові інструменти для переслідування людини, яку влада іншої країни вважає незручною персоною. Такі дії уже багато разів намагалася застосувати Росія, яка використовувала міжнародні ордери Інтерполу для арешту своїх політичних опонентів», — сказала активістка.
Нарешті дані Президентки Фундації «Відкритий Діалог» були видалені з Шенгенської інформаційної системи. Польська влада була змушена видалити запис про Людмилу Козловську. Однак вона все одно не змогла в’їхати до Польщі, і так продовжується досі.
Захист без доступу до документів
Все було як у романі Франца Кафки — Козловська так і не дізналася обґрунтування рішення Агентства внутрішньої безпеки у її справі, що ускладнило процес захисту. Документи засекречено. За даними газети «Wyborcza», активістка неофіційно знає, що підставою для цього став двосторінковий звіт, підготовлений службами на основі пропагандистських матеріалів та фальшивих новин із Молдови, Казахстану та Росії.
Незважаючи на секретність справи, Президентка Фундації «Відкритий Діалог» тричі вигравала свої справи у Воєводському адміністративному суді. У січні минулого року Воєводський адміністративний суд у Варшаві вкотре скасував рішення про видворення Козловської з Польщі, а також зобов’язав Управління у справах іноземців переглянути її заяву про виключення зі списку небажаних осіб.
Але на цьому справа не скінчилась. У липні 2021 року Воєводський адміністративний суд у Варшаві виніс рішення у іншій справі, цього разу щодо рішення начальника Управління у справах іноземців, який не дозволив Козловській залишитися в Польщі як довгостроковій резидентці ЄС. Тоді суд вперше погодився з адміністративними органами, що перебування Козловської на території Польщі було небажаним.
Козловська подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду. У вівторок, 5 грудня, справу було завершено. «Для нас це величезний успіх. Вищий адміністративний суд скасував як вердикт Воєводського адміністративного суду у Варшаві, так і рішення голови Управління у справах іноземців та Мазовецького воєводи у справі Людмили Козловської», — сказала в інтерв’ю газеті «Wyborcza» адвокат Йоанна Кох, яка представляє інтереси активістки.
Вироки було оголошено суддею-доповідачем Малгожатою Мирон, але винесено колегією із трьох осіб: Малгожатою Мирон, Здзіславом Костком, Гжегожем Жонсом. Вищий адміністративний суд розглянув секретні матеріали щодо активістки. Суд заявив, що немає підстав вимагати розсекречення цих документів, але водночас ухвалив ключове рішення: зібрані у цій справі секретні та відкриті матеріали не дозволяють стверджувати, що Людмила Козловська становить загрозу безпеці держави.
Фундація «Відкритий Діалог» прокоментувала рішення суду у своїх соціальних мережах. «Вчетверте незалежний суд ухвалив, що видворення Людмили Козловської з Польщі та Європейського Союзу було незаконним і необґрунтованим, а «секретні докази», зібрані службами, не мають жодної цінності. Влада просто проігнорувала докази, зосередившись на фальшивій інформації з Молдови, Росії чи Казахстану», — йдеться у коментарі.
Після вердикту Вищого адміністративного суду Козловська може знову подати воєводі заяву на отримання довгострокової посвідки на проживання у Польщі. «Отже, ми повернулися до початку. Адміністративні органи мають розглянути її, беручи до уваги рішення Вищого адміністративного суду», — каже адвокат Йоанна Кох.
Однак, Людмила Козловська не вірить, що остаточне рішення змінить її становище. «ПіС» доклала стільки зусиль, щоб зганьбити мене і нашу Фундацію, тому я не думаю, що вони раптом передумають і перестануть нападати на нас. Швидше за все, станеться те, з чим ми вже неодноразово стикалися. Польська влада продовжуватиме зловживати положенням про секретність. Вони підготують нову секретну «інформацію» про мене, яка стане підставою для чергової політично мотивованої відмови. Такою є практика авторитарних режимів — вони йдуть на заперечення, незважаючи на факти. Проте я задоволена рішенням Вищого адміністративного суду, бо воно показує, чому варто боротися за вільні суди», — сказала Козловська в інтерв’ю «Wyborcza».
А як щодо неосудів?
Касаційна скарга Людмили Козловської також містить аргументи щодо сумнівів у складі колегії суддів Воєводського адміністративного суду, яка винесла оскаржуване рішення. Усі члени цієї колегії є кандидатами нової, політизованої Національної судової ради. На думку Фундації «Відкритий Діалог», вердикт було винесено особами, які не уповноважені виносити рішення, а Козловська була позбавлена права на незалежний, об’єктивний та неупереджений суд.
Проте Вищий адміністративний суд не розділив цих сумнівів. Суд визнав, що немає підстав вважати, що до складу колегії входили не судді. «Чи є це провалом у боротьбі за верховенство права?» — запитали ми адвоката Йоанну Кох. «Ми зосереджені на сприятливому для моєї клієнтки результаті. А боротьба за верховенство права ведеться на багатьох фронтах, зокрема й у Суді Європейського Союзу, і вона дає результати», — каже адвокат.
За словами Козловської, Вищий адміністративний суд не став порушувати тему неосудів, щоб не давати владі приводу для нападок. «Судді, які однозначно, безкомпромісно виступають проти порушення верховенства права, платять за це високу ціну — зазнають переслідувань з боку можновладців. Передбачається, що це створює певну охолоджувальну дію, щоб наступні судді не наважувалися на таке протистояння. Я розумію цей запобіжний захід, але якщо ми хочемо захистити систему правосуддя, нам потрібні сміливі люди, які цим займатимуться. Такі люди, як Вальдемар Журек чи Мацей Ферек», — сказала вона.
Джерело: wyborcza.pl