У рамках низки заходів, що присвячені у Варшаві першій річниці початку Євромайдану – проєвропейських громадських виступів, які увійшли до історії України як «Революція гідності», ми дискутували про те, чи повторить Майдан помилки Помаранчевої революції.
На питання, чи приречений Майдан як рух на поразку, намагалися відповісти запрошені гості. Серед доповідачів були присутніми: Андрій Ілларіонов, колишній радник Путіна з економічних питань та в минулому його особистий представник в стосунках з країнами G7, а нині – непримиренний критик режиму та співробітник американського дослідницького інституту Катону; Руслана Лижичко, співачка та неформальний посол Євромайдану у світі; Володимир Парасюк, сотник, про якого говорять, що він «змінив хід історії», а також Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий Діалог». Зустріч відкрив Андрій Дещиця, посол України в Польщі. Дискусію вів Міхал Кацевич з Newsweek Polska.
Андрій Ілларіонов розповів, серед іншого, про те, як росіяни стежили за спалахами та ходом протестів в Україні. На вулиці Москви двічі вийшло по 50 тис. осіб, протестуючи проти війни, тоді як на контрдемонстраціях, організованих владою, з’явилося лише декілька тисяч демонстрантів. У Росії діє також 15 комітетів солідарності з Майданом. На думку Ілларіонова, Путін боїться європеїзації України, оскільки це могло б активізувати вимоги змін у самій Росії. Як стверджує колишній радник Путіна, думки про силове рішення проблеми з’явилися в Кремлі вже у 2004-2005 рр. Проявом прийняття нового курсу стала хоч би зміна в офіційних виступах президента – замість «в Україні» Путін почав говорити «на Україні», що однозначно прирівнюється визнанню України територією, а не державою. Ілларіонов також порівняв виступ президента РФ про захист російськомовного населення з промовою Гітлера у 1938 році. Це не Путін, а Захід втратив контакт з реальністю, проігнорувавши агресора, відзначив він. Ілларіонов також був проти того, щоб називати конфлікт другою «холодною війною». Конфлікт, який спричинив зміни кордонів та багатотисячні жертви – це приклад «гарячої» війни, переконаний він. Доповідач закликав також до більшої рішучості по відношенню до Росії, оскільки програш України стане запрошенням до чергових нападів.
Руслана Лижичко розповіла про віру, яку українці покладали на Ющенка та Тимошенко, тому у 2004 році вони розійшлися по домівках. Сьогодні вони вже не зроблять цієї помилки і стежитимуть за владою. Майдан народився як опір корупції та вираження громадської волі приєднання до європейських цінностей. Як помітила співачка, сьогодні у Верховній раді України 10% депутатів – це активісти Майдану, а в наступній їх буде ще більше – 50%.
Володимир Парасюк заявив, що в Україні – війна, а не антитерористична операція. Парасюк сьогодні є депутатом Верховної Ради, а також бійцем батальйону «Айдар». На його думку, українцям не можна відмовити в запалі, але військової техніки постійно бракує. Україна віддала цілий арсенал зброї в обмін на гарантії від США та Великобританії, а тим часом гарантії виявилися такими, що існують тільки на папері. – Польщі властиві європейські якості, суспільство розвивається, а в Україні є люди, в яких залишилися лише основні інстинкти: їсти, спати та вижити, – констатував він.
Слово у дискусії узяла також Президент Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська, яка також є членом Люстраційної ради при Міністерстві юстиції України. На її думку, втеча Януковича не розв’язала проблеми несправної системи – Янукович поїхав, а система залишилася. Правосуддя в Україні вона назвала бізнесом. Козловська також підкреслила необхідність впровадження люстраційного закону, попри те, що сам закон ще вимагає поправок.
Повну дискусію можна подивитися тут.
