У Києві відкрилася фотовиставка з нагоди роковин розстрілу мирного протесту у м. Жанаозен, Казахстан. Виставка триватиме з 16.12.2014 по 21.12.2014.
Організатор Фундація «Відкритий Діалог» закликала до солідарності з казахстанським народом у його боротьбі за свободу. На відкритті також виступили казахстанські та білоруські опозиційні активісти.
Фото з виставки зображують події у Жанаозені у 2011 році та на Майдані у 2013 році. Організатори проводять паралель між двома розстріляними протестами, метою яких була боротьба за свободу. З лампадок викладено «16.12», це дата Дня незалежності Казахстану і дата розстрілу мирних протестувальників.
«Наша акція є жестом солідарності. Наші народи мають спільну мету – це боротьба за свободу. Співпраця між недемократичними режимами на пострадянському просторі зараз набуває вражаючих масштабів, і Україна не є винятком. Закликаємо українську владу йти демократичним шляхом і не співпрацювати з авторитарними режимами. До нашої фотовиставки увійшли знімки протестів у Жанаозені 2011 року та на Майдані 2013 року. Такою паралеллю ми ще раз звертаємо увагу до того, що всі недемократичні режими будь-якою ціною намагаються втримати владу, навіть якщо на шальці терезів – сотні людських життів,» – коментують організатори.
«Назарбаєв розстріляв мирний мітинг у Жанаозені. 17 осіб було вбито. 108 – поранено. Десятки кинули за грати. Ось так він чинить з людьми, що вийшли на мирні акції протесту, які хочуть підвищення заробітної плати і дотримання своїх прав. Будь-які спроби мирного відстоювання своїх прав у Казахстані переслідуються. За час диктатури Назарбаєва дуже багато людей було вбито. Режим переслідує всіх, хто мислить інакше і хоче змін у країні. Незважаючи на те, що наші культури такі різні, за багато років співпраці український та казахстанський народи стали багато у чому схожі. Весь світ зараз дивиться на Україну, на Майдан, які тут будуть зміни. Казахстан теж дивиться. Казахстанська опозиція готує зміни у країні. І дасть Бог, ми переможемо. У Казахстані буде свій Майдан і своя демократія», – сказав на відкритті виставки Айдос Садиков, казахстанський журналіст та опозиційний активіст.
Організатори акції також звернули увагу на смерть 24-річної Асем Кенжебаєвої, яка у грудні 2011 року зазнала катувань в слідчому ізоляторі в м. Жанаозен. Після цього вона мала серйозні проблеми зі здоров’ям, а 13.12.2014 померла, залишивши п’ятирічного сина. Нагадали також про долю опозиційних активістів і політиків, що досі знаходяться за ґратами. На щастя, нещодавно під тиском міжнародної спільноти казахстанська влада випустила з-під арешту профспілкову активістку Розу Тулетаєву та правозахисницю Зинаїду Мухортову.
16.12.2011 у казахстанському місті Жанаозен та у селищі Шетпе поліція розстріляла мирний протест нафтовиків, який тривав близько семи місяців. Згідно з офіційними даними, загинуло не менше 17 осіб, поранено – 108. Незалежні джерела називають значно більші цифри.
Пізніше учасники протестів зазнали переслідувань: тортури під час допитів, «вибивання» зі свідків неправдивих показань, непропорційно високі вироки. Протестувальники, що публічно повідомили про катування, досі відбувають багаторічні тюремні терміни. Поліцейські, що стріляли по активістах і мешканцях міста, вже на волі – їх випустили достроково. Практикується застосування каральної психіатрії відносно опозиційних активістів. Єдиний і незмінний президент Нурсултан Назарбаєв робить усе можливе, щоб вберегти свою диктатуру від суспільних коливань і невдоволень.
Подружня пара Айдос і Наталія Садикови протягом кількох років страждали від переслідувань на батьківщині через свою журналістську діяльність. Вони були змушені залишити Казахстан, оскільки Наталі загрожує тюремне ув’язнення за звинуваченням у наклепі.
Реальною причиною порушення кримінальної справи проти Наталії Садикової є її професійна діяльність, а також діяльність її чоловіка Айдоса. Казахстанська влада порушила кілька кримінальних справ проти Айдоса Садикова, змусила його до психіатричного лікування, а також він був ув’язнений протягом майже двох років у колонії за звинуваченнями, які правозахисники визнали політично мотивованими.
