Завдяки останній резолюції Ради Європи Президент Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська сподівається, що їй вдасться ефективно оскаржити заборону на в’їзд до Польщі і дізнатися про причини її видворення польською владою. «Рада Європи виступає на захист іноземців, яких переслідують з політичних мотивів», — сказала Козловська в інтерв’ю журналу «Wyborcza».
«Сьогодні Європейський Союз не має механізму ефективного захисту правозахисників, коли країна прагне їх знищити. Я особисто відчуваю це на собі вже п’ять років, але завдяки нещодавно вжитим заходам Ради Європи я починаю бачити можливість зміни цієї ситуації та покращення захисту від переслідувань», — сказала українка Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий Діалог», яка займається захистом прав людини, демократії та верховенства права у Польщі та в країнах Східної Європи.
Заборона на в’їзд до Польщі без пояснення причин
З 2017 року активістка, Фундація та її співробітники стали мішенню для політиків «ПіС» та ЗМІ, що їх підтримують. Тоді чоловік Козловської, Бартош Крамек, під час масових соціальних протестів проти законів «ПіС» про Верховний суд, Національну раду судової влади та спільні суди опублікував статтю «Нехай держава зупиниться: відключімо владу!». Посилаючись на досвід українського Майдану, Крамек рекомендував методи громадянської непокори — від загальних страйків до наметового містечка перед будинком Ярослава Качинського.
Це викликало хвилю нападок на Фундацію «Відкритий Діалог», і в 2018 році голова Агентства внутрішньої безпеки вніс Козловську до Шенгенської інформаційної системи (ШІС) та надав їй найвищого рівня небезпеки. Це означало, що активістці, яка має український паспорт, було заборонено в’їзд до більшості країн ЄС, включно з Польщею. Вона дізналася про це, коли приземлилася в аеропорту Брюсселя.
З того часу Людмила Козловська бореться за відновлення своїх прав. Її підтримали інші європейські країни, надавши їй право перебувати на їхній території. Такі рішення були ухвалені Німеччиною, Бельгією, Великобританією, Францією та Швейцарією. «Відтак вони дали зрозуміти, що не згодні використовувати міжнародні правові інструменти для переслідування людини, яку влада іншої країни вважає незручною персоною. Такий спосіб дій уже багато разів намагалася застосувати Росія, яка використовувала міжнародні ордери Інтерполу задля арешту своїх політичних опонентів», — сказала Козловська.
Зрештою, після майже річної боротьби дані Президента Фундації «Відкритий Діалог» були видалені з Шенгенської інформаційної системи. Польська влада була змушена видалити запис про Людмилу Козловську. Однак вона, як і раніше, не може в’їхати до Польщі, хоча рішення про її видворення з країни було скасовано Воєводським адміністративним судом у Варшаві, який вважає, що для заборони на в’їзд Козловської до Польщі недостатньо доказів. «Досі я не дізналася, чим було обґрунтовано рішення Агентства внутрішньої безпеки. Неофіційно я знаю, що підставою для цієї дії був двосторінковий звіт про мене та нашу Фундацію, підготовлений на основі пропагандистських матеріалів та фальшивих новин з Молдови, Казахстану та Росії», — сказала вона в інтерв’ю «Wyborcza».
Рада Європи на захисті прав іноземців
Протягом багатьох років Фундація «Відкритий Діалог» домагалася в інститутах ЄС та Раді Європи зміни положень Шенгенської інформаційної системи, щоб людина, на яку накладено заборону на пересування територією, могла оскаржити її та дізнатися про причини прийнятого рішення.
Про це йдеться у прийнятій минулого тижня резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, яка закликає держави-члени припинити зловживання Шенгенською інформаційною системою шляхом необґрунтованого занесення в неї людей, зокрема, з політичних мотивів. Вона також закликає до створення ефективних правових механізмів для осіб, внесених до ШІС. «Резолюція була підготовлена у співпраці з усіма основними європейськими інституціями на основі доповіді Ради Європи про ШІС. Вона містить глибоке розуміння становища іноземців, які завжди мали менше прав, тому Рада Європи просить забезпечити можливість ефективного захисту, особливо у разі переслідування з політичних мотивів», — пояснила Козловська. Тепер резолюція має бути переведена до законодавства ЄС Європейським парламентом або реалізована на рівні національних парламентів держав-членів.
«Відкритий Діалог» захищає свою репутацію у суді
Водночас у польських судах тривають судові розгляди, порушені Козловською та Крамеком проти політиків правлячого режиму та пов’язаних із ними ЗМІ. Це понад 20 справ, серед яких справи проти Вітольда Ващиковського, Йоахіма Брудзинського, Патріка Які, Христини Павлович, Яцека Саріуш-Вольського, Ришарда Чарнецького, Шимона Шинковського, Домініка Тарчинського, Томаша Сакевича, Вітольда Гадовського та TVP, групи «Fratria» — яка є видавцем пов’язаного з «ПіС» сайту wPolityce.pl та тижневика «Sieci». Загалом активісти вимагають майже 1,7 млн злотих.
«Тисячі текстів, що ганьблять нас багатьма мовами, були створені на основі заяв цих людей», — сказала Президент Фундації. «Це відбилося на всіх аспектах нашого життя, а захист доброго імені потребує великої самовіддачі та ресурсів. Атака польського уряду вплинула навіть на наш бізнес у Бельгії, оскільки банківські рахунки Фундації було закрито», — додала вона.
Декілька днів тому у штаб-квартирі Ради Європи Фундація «Відкритий Діалог» організувала дискусійну панель на тему верховенства права в Польщі. На день пізніше в будівлі з’явилося близько 20 аматорських плакатів із зображеннями Людмили Козловської та правозахисниці з Казахстану Ботагоз Жардемалі, які інформують про те, що активістки незаконно перебувають у штаб-квартирі Ради. «Якщо ви бачите цих людей, викличте охорону», — повідомлялося на плакатах. «Ми поки не впевнені, хто це зробив, але розглядаємо це як маленьку помсту за резолюцію, прийняту Радою Європи», — сказала Людмила Козловська.
Джерело: wyborcza.pl