Правозахисниця Людмила Козловська прокоментувала для Europa Liberă рішення парламенту, яким було анулювано звіт 2018 року, про те, що Фундація «Відкритий Діалог» нібито втручалася у внутрішні справи Молдови.
За її словами, цей звіт проти неї та Фундації намагалися використати лобісти з інших країн, щоб чинити на неї тиск.
Козловська розповіла, що у 2023 році виповнилося 5 років відтоді, як екс-лідер Демпартії Володимир Плахотнюк ініціював особисто проти неї та Фундаціїї, яку вона очолює, наклепницьку політичну кампанію. Вона зазначила, що на «псевдозвіт», який молдовський парламент ухвалив у 2018 році, «посилалися лобісти авторитарних режимів Казахстану та Узбекистану».
Я вдячна, що незалежно обраний молдовський парламент відновив справедливість.
«Було створено так звані «таємні» звіти спецслужб Польщі для внесення мене до списків небажаних осіб у ЄС, і навіть закрито банківські рахунки в Бельгії. Плахтнюка при владі немає, а його репресивні інструменти, як уже анульований звіт та пропаганда, продовжували чинити на нас тиск. Я вдячна, що незалежно обраний молдовський парламент відновив справедливість», — наголосила Козловська.
Вона зазначила, що хоч скасування звіту є запізнілим, воно все ж таки «вкрай важливе».
2 лютого 2023 року молдовський парламент анулював звіт про втручання Фундації «Відкритий Діалог» у внутрішні справи Молдови. Депутати від правлячої партії «Дія та солідарність» (PAS) зазначили, що звіт використовували як інструмент тиску на опозицію. Депутат Міхай Попшой назвав звіт сфальсифікованим.
Скандал довкола Фундації «Відкритий Діалог»
Польська Фундація «Відкритий Діалог» та її керівниця Людмила Козловська опинилися в центрі політичного скандалу в Молдові у 2018. Тоді, перебуваючи при владі, Демпартія звинуватила Фундацію та Козловську в тому, що вони нібито втручаються у внутрішні справи Молдови, підтримуючи опозиційні партії «Дія та солідарність»(PAS) та «Гідність і правда» (DA), які на той момент сформували блок ACUM. Крім того, вона [Демпартія] стверджувала, що PAS та DA отримують фінансування від Фундації та не декларують його.
У спеціальному парламентському звіті, який розслідував діяльність Фундації Козловської в Молдові, йшлося про те, що вона, зокрема, нібито лобіювала ухвалення документів, спрямованих проти Молдови і які містять критику кишинівської влади. Насправді, вона підтримувала ухвалення «закону Магнітського» та включення до списку санкцій лідера Демократичної партії Володимира Плахотнюка.
У серпні 2018 року Козловській відмовили у в’їзді до Бельгії через те, що уряд Польщі вніс її ім’я до «чорного списку» Шенгенської інформаційної системи з вимогою заборонити в’їзд до ЄС. Водночас польський уряд ніяк не пояснив причини внесення її до цього списку.
У березні 2019 року польський суд виключив її із цього чорного списку, а Козловська отримала право на постійне проживання у Бельгії.
Джерело: moldova.europalibera.org
