• Дата

Які кроки має намір зробити ЄС у справі Аблязова – задають питання польські євродепутати

  • 22.01.2015
  • Автор: Редакція

Ян Олбрихт, Яцек Саріуш-Вольські і Ярослав-Лешек Валенса звернулися з письмовим запитом до Верховного представника з питань загальної зовнішньої політики і політики безпеки у зв’язку зі справою про екстрадицію Мухтара Аблязова. У відповіді Федеріка Могеріні зняла з себе відповідальність, заявивши, що справа Аблязова не належить до юрисдикції ЄС.

Євродепутати звернули увагу на «типово політичний» характер справи Аблязова. Запити про екстрадицію казахстанського дисидента і основного противника президента Назарбаєва були подані казахстанськими слідчими органами, що підтримуються Росією та Україною. Звертається увага на те, що у провадженні виявлені порушення,зокрема,непрозорі контакти французької прокуратури з українською, російською та казахстанською сторонами. На думку депутатів незрозумілим залишається також те, наскільки обґрунтованою є участь слідчих органів України та Росії у справі.

Верховному представнику було поставлено питання, чи обізнаний він щодо останніх подій, що викликають занепокоєння, а також про те, які кроки він має зробити спільно з Європейською службою зовнішньополітичної діяльності (ЄСЗД), щоб не допустити екстрадиції Аблязова. Водночас депутати поцікавилися, – чи обґрунтованим є підписання розширеної угоди про партнерство і співпрацю між ЄС і Казахстаном, який порушує права людини.

У своїй відповіді Верховний представник Федеріка Могеріні заявила, що справа Аблязова регулюється не законодавством ЄС, а угодами між державами-членами та третіми державами. «Комісія не має повноважень, які дозволяють втручатися в цю справу» – говорить Могеріні. Незважаючи на це, вона стверджує, що ЄС моніторить ситуацію з правами людини в Казахстані: «Питання, що стосуються прав людини, порушуються постійно і на усіх рівнях, особливо в рамках щорічного діалогу з прав людини». Вона посилається також на нову угоду між Казахстаном і ЄС і заявляє, що в ній міститься «ряд ключових статей, що стосуються прав людини, верховенства закону та демократії», а також що вона «позначить рамки і можливості співпраці між ЄС та Казахстаном з питання дотримання прав людини».