Все для фронту. Все для перемоги. Як Токаєв допомагає Путіну і обдурює Україну і Захід

8 Березня 2023 | Автор: Коаліція правозахисних громадських організацій #ACTIVISTSNOTEXTREMISTS

Executive summary

Минув рік від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Увесь цей час казахстанський режим Назарбаєва-Токаєва безкарно допомагає Росії обходити санкцій і фінансувати війну проти України. 28 лютого 2023 року в день першого офіційного візиту до Казахстану Державного секретаря США Ентоні Блінкена, відбулася ще одна не менш важлива зустріч — Генерального секретаря ОДКБ Імангалі Тасмагамбетова з міністром промисловості та торгівлі Російської Федерації і за сумісництвом Головою Міждержавної комісії з військово-економічного співробітництва ОДКБ Денисом Мантуровим. Тоді як Держсекретар США Блінкен наголосив на «твердій підтримці» існуючих тільки на папері «політичних та економічних реформ Президента РК Касима-Жомарта Токаєва», Тасмагамбетов і Мантуров від імені Казахстану та Росії публічно заявили, що «найбільш затребуваним напрямком взаємодії у форматі ОДКБ є військово-економічне співробітництво». Казахстанська влада кулуарно і через пропагандистські ЗМІ намагається ввести в оману західні та український уряди, що Тасмагамбетов діє в рамках ОДКБ «за дорученням президента Росії» або ж «для лобіювання власних бізнес-інтересів, що лежать у сфері військово-промислового комплексу». Цю пропаганду можна легко спростувати, якщо врахувати, що кожен із шести десятків ухвалених на цей час у рамках Організації документів зі статусом міждержавних договорів (угоди, протоколи) є ратифікованим державними органами на чолі з Токаєвим особисто, і приблизно 30% таких договорів регламентують саме питання розвитку військово-економічного співробітництва.

Тому Тасмагамбетов саме від імені уряду Казахстану, а не з власної ініціативи, запропонував російському міністрові «реалізувати практичні заходи для взаємодії підприємств військово-промислового комплексу держав-членів ОДКБ для спільної розробки та виробництва озброєння і військової техніки, створення сервісних центрів з технічного обслуговування та ремонту у зв’язку з геополітичною ситуацією та зростаючою напруженістю». Важливо зазначити, що з усіх країн ОДКБ такий військово-промисловий потенціал для ремонту і виробництва зброї є тільки у Казахстану. Білорусь, як і Росія, перебуває під санкціями, економіки Таджикистану, Киргизстану і Вірменії навіть сумарно в кілька разів менші за економіку Казахстану. Водночас Казахстан не перебуває під санкціями і має можливість вільно ввозити в країну західні комплектуючі необхідні для виробництва і ремонту озброєння.

Всупереч публічним заявам про підтримку територіальної цілісності України, на державному рівні Казахстан вважає, що Крим є частиною Росії. 2 березня 2023 року Сенат Казахстану ухвалив протокол, який на державному рівні визнав окуповану територію Криму як «вільну економічну зону Росії». Протокол Сенату дозволяє «рівні умови стягнення податку на додану вартість» в окупованому Криму, як однієї з «вільних економічних зон Росії» (нарівні з Калінінградом та Магаданом), щодо товарів із Казахстану та інших країн Євразійського економічного союзу, а також із третіх країн. Міністр фінансів Казахстану Ерулан Жамаубаєв не зміг відповісти на запитання журналістів «Чий Крим?», посилаючись на ухвалений Сенатом Казахстану протокол, який «стосується трьох ВЕЗів [вільних економічних зон Росії]… одна з яких Крим».

У день візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Казахстану 28 лютого 2023 року стало відомо ще про одну значущу подію: уряд Казахстану за указом Президента Токаєва дозволив передати частки трьох уранових підприємств у Казахстані від нідерландських компаній «Росатом» на користь компанії «Росатом», що зареєстрована в Росії. Це дозволило Росії зберегти контроль над урановими проєктами в Казахстані та забезпечити превентивне виведення активів з-під контролю нідерландського та європейського законодавства. Режим Назарбаєва-Токаєва допоміг Росії провести реструктуризацію уранових активів і зберегти статус найбільшого виробника збагаченого урану у світі. Вкотре Путін і режим Назарбаєва-Токаєва діють на випередження, щоб допомогти Росії уникнути наслідків західних санкцій.

Казахстан є найбільшим виробником урану у світі, частка якого становить близько 45% від загальносвітового обсягу видобутку урану. З урахуванням васальної залежності режиму Назарбаєва-Токаєва від Путіна (подібно до васальної залежності Лукашенка від Путіна) тепер Росія контролює щонайменше 60% світового ринку видобутку урану.

Усе це відбувається на тлі численних повідомлень міжнародних ЗМІ, правозахисників, громадянського суспільства та опозиції Казахстану про допомогу режиму Назарбаєва-Токаєва російському бізнесу в умовах санкцій проти Росії. Режим Назарбаєва-Токаєва зловживає інструментами міждержавного співробітництва і лобіює в США, Євросоюзі та Україні зняття антиросійських санкцій.

Цей звіт є третім у серії звітів [1], [2] про те, як режим Назарбаєва-Токаєва, ставлячи під загрозу міжнародні зусилля зі встановлення миру в Україні, допомагає Росії обходити міжнародні санкції, що дає змогу вести тривалу війну проти України.

Політична підтримка Росії владою Казахстану відображається не тільки в проросійському голосуванні в ООН, а й у забороні проведення мирних акцій на підтримку України та фабрикації кримінальних справ проти українців для виправдання військової пропаганди Кремля.

Громадяни Казахстану масово зазнають політичних переслідувань за підтримку України. Одночасно з цим у Казахстані відбувається вербування найманців для участі у війні в Україні у складі збройних сил Росії та приватної військової компанії «Вагнер».

Завдяки зусиллям режиму Назарбаєва-Токаєва, Росії вдається обходити нафтове ембарго і ембарго на золото, тим самим компенсуючи частину своїх фінансових втрат. Сім’я експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва заробляє на війні Росії проти України, допомагаючи російській компанії «Polymetal», світовому гіганту в галузі видобутку золота і срібла, збувати свою продукцію на азіатських і європейських ринках.

Динаміка взаємодії між режимами двох країн вказує на планування і реалізацію заходів, що сприяють перебудові транспортно-логістичних шляхів Росії і Казахстану, з метою забезпечення стійких і довгострокових поставок підсанкційних товарів з Казахстану і через територію Казахстану в Росію. Зокрема, влада Казахстану створює спільно з підсанкційними Віктором Вексельбергом і компанією «Wildberries» транспортно-логістичні хаби в Казахстані для подальшого паралельного імпорту підсанкційних товарів до Росії.

Можна констатувати, що завдяки зусиллям режиму Назарбаєва-Токаєва в Казахстані, поряд із Туреччиною, Об’єднаними Арабськими Еміратами та Сербією, налагоджено систему, що забезпечує реекспорт у Росію електронних пристроїв, устаткування та електронних компонентів, зокрема й підсанкційних товарів, які використовуються у військових цілях. Наприклад, Казахстан збільшив експорт у Росію напівпровідників у 2022 році в 308 разів — до $3,7 млн [1], [2]. Однак Казахстан, на відміну від Ірану, Китаю, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів і Сербії, користується абсолютною безкарністю і навіть не зазнає публічної критики з боку США, ЄС і України.

Влада Казахстану демонструє диктаторським режимам по всьому світу успішний приклад лобіювання в США, Євросоюзі та Україні зняття антиросійських санкцій, шляхом дезінформації та зловживання інструментами міждержавного співробітництва. Наприклад, режим Назарбаєва-Токаєва врятував від міжнародних санкцій Євразійський банк розвитку — ключовий інвестиційний банк Євразійського економічного союзу.

Політика США, Євросоюзу та України щодо Казахстану дозволяє режиму Назарбаєва-Токаєва безкарно уникати вторинних санкцій за масштабну політичну, фінансову і технологічну підтримку Росії у війні проти України. Тривалі спроби США, Євросоюзу та України переконати режим Назарбаєва-Токаєва дотримуватися санкцій є контрпродуктивними і будуть лише далі переконувати владу Казахстану в можливостях безкарно допомагати Росії обходити санкції.

Сумарна допомога режиму Назарбаєва-Токаєва Росії у 2022 році та зростаючі темпі допомоги у 2023 році, включно зі здатністю обходити нафтове ембарго за поточної фіксованої ціни на нафту, призводить до зниження впливу міжнародних санкцій на економіку Росії. Так, у 2023 році МВФ прогнозує зростання ВВП Росії на 0,3% (за минулим прогнозом очікувався спад на 2,2%), а у 2024-му — на 2,1%.

Такі дії влади Казахстану сприяють формуванню негативних геополітичних і геоекономічних умов, які дадуть змогу Росії вести тривалу і руйнівну війну проти України. Перспективи встановлення справедливого і сталого миру в осяжному майбутньому в таких умовах виглядають примарними. Цей звіт, як і попередні, покликаний сприяти радикальній зміні підходу країн Заходу та України щодо насамперед Казахстану, а також інших диктаторських режимів.

Рекомендації:

Вжити термінових заходів для запобігання обходу антиросійських санкцій через Казахстан, інші країни Центральної Азії та Туреччину. Як показує практика, спроби переконати диктаторські режими дотримуватися антиросійських санкцій є контрпродуктивними.
Запровадити вторинні санкції щодо фізичних та юридичних осіб, включно з державними діячами та компаніями, які сприяють обходу антиросійських санкцій.
Міжнародні корпорації, як Meta, мають вжити необхідних заходів для запобігання використанню російськими збройними силами і приватними військовими компаніями їхніх платформ (Facebook, Instagram, WhatsApp) для реклами та рекрутингу громадян Казахстану і громадян інших країн для участі у війні проти України.
Надати політичну та фінансову підтримку незалежному громадянському суспільству та опозиції Казахстану, які систематично документують і публікують факти участі режиму Назарбаєва-Токаєва в обході антиросійських санкцій.
Покласти край випадкам зловживання інструментами міждержавного співробітництва, що використовуються диктаторськими режимами, як-от Казахстаном, для лобіювання питань зняття антиросійських санкцій і переслідування представників опозиції та їхніх близьких за кордоном.

Звіт складено коаліцією міжнародних і казахстанських правозахисників #АктивістиНеЕкстремісти на основі публічних даних та експертних оцінок.

1. Токаєв допомагає Путіну у вербуванні казахстанців до армії «Вагнер»

10 грудня 1994 року Росія підписала договір оренди землі у Казахстану терміном до 2050 року для космічного комплексу «Байконур», який використовується Росією як у цивільних, так і військових цілях. ЄС і США повинні приділяти особливу увагу комплексу «Байконур», особливо після зустрічі 28 лютого 2023 року генерального секретаря ОДКБ Імангалі Тасмагамбетова з міністром промисловості і торгівлі Російської Федерації Денисом Мантуровим.

На зустрічі Тасмагамбетов і Мантуров від імені Казахстану і Росії прямо заявили, що «найбільш затребуваним напрямком взаємодії у форматі ОДКБ є військово-економічне співробітництво». Тасмагамбетов особливо наголосив, що «необхідна реалізація практичних заходів щодо формування багатосторонньої кооперації підприємств військово-промислового комплексу держав–членів ОДКБ зі спільного розроблення та виробництва озброєння і військової техніки, створення сервісних центрів з їхнього технічного обслуговування та ремонту».

Ще до публічної заяви російська адміністрація Байконура, за фактом, уже реалізує озвучений план. Так, 7 лютого 2023 року, російська влада Байконура ухвалила рішення про виплату грошової винагороди понад 3.5 тисячі доларів за «добровільне укладення» контракту з російськими збройними силами для участі у війні проти України. Управління спеціального представника Президента Казахстану в Байконурі спробувало спростувати повідомлення про залучення громадян Казахстану до участі у війні проти України, заявивши, що постанова адміністрації Байконура поширюється тільки на громадян Росії. Однак, різні інформаційні видання повідомляли, що Росія вербує громадян Центральної Азії на війну проти України шляхом погроз і грошової винагороди [1], [2], [3]. Крім того, Указ Президента Росії передбачає примусовий характер призову в армію громадян Росії, тому пропозиція російської адміністрації Байконура про грошову винагороду свідчить про те, що вона адресована саме громадянам Казахстану.

Російська приватна військова компанія «Вагнер» також проводить рекламну кампанію в казахстанському сегменті інтернету (таргетована реклама Facebook/Meta для мешканців міста Житикара Костанайської області Казахстану) для залучення громадян Казахстану для участі у війні проти України. Такі дії можливі тільки за умови мовчазної згоди влади Казахстану, оскільки місто Житикара є адміністративно-територіальною одиницею Казахстану. Згідно із законодавством Казахстану, участь в іноземних збройних конфліктах є кримінальним злочином.

Однак правоохоронні органи і спецслужби Казахстану, які ведуть постійне стеження за публікаціями в соціальних мережах, не помічають, як через соціальні мережі в Казахстані відбувається рекрутинг бойовиків для участі у війні проти України.Для порівняння представляємо рапорт співробітника поліції начальнику Управління по боротьбі з екстремізмом Департаменту поліції Акмолинської області Казахстану. У цьому рапорті співробітник поліції доповідає, що під час моніторингу соціальних мереж він виявив, що на сторінці громадського активіста Марата Жанузакова у Facebook було опубліковано фото і відео акції на підтримку України. У зв’язку з цим співробітник поліції просить дозволити надіслати матеріали адміністративної справи в Управління поліції міста Кокшетау для притягнення громадських активістів до адміністративної відповідальності за нібито «порушення закону про мирні зібрання».

Поширення агітаційних і рекламних матеріалів, спрямованих на рекрутинг бойовиків для участі у війні проти України, також є сферою відповідальності соціальних платформ, через які такі матеріали поширюються. У зв’язку з цим вкрай важливо, щоб міжнародні корпорації, такі як Meta, вжили необхідних заходів для запобігання використанню російськими збройними силами та приватною військовою компанією «Вагнер» своїх платформ (Facebook, Instagram, WhatsApp) для реклами та рекрутингу громадян Казахстану та громадян інших країн для участі у війні проти України.

2. У Казахстані забороняють мирні акції на підтримку України і переслідують українців

З 24 лютого 2022 року до 25 лютого 2023 року влада Казахстану заборонила щонайменше 63 антивоєнні акції та акції солідарності з Україною по всьому Казахстану. Яскравим прикладом є справа громадського активіста Равката Мухтарова, який у грудні 2022 року подав повідомлення на проведення 25 лютого 2023 року мирної акції на підтримку України. Акімат (адміністрація) міста Алмати відмовив активісту з формулюванням про «існування загрози порушення громадського порядку під час проведення мирних зібрань на заявлену тему».

Влада Казахстану також переслідує за політичними мотивами учасників мирних акцій, які виступають на підтримку України. 8 лютого 2023 року суддя спеціалізованого адміністративного суду міста Кокшетау призначила штраф у розмірі 107 205 тенге (238 доларів) громадській активістці Гаухар Шакеновій за звинуваченням у «порушенні закону про мирні зібрання» за те, що вона взяла участь у відео-челенджі на підтримку України [Додаток 1].

26-27грудня 2022 року Токаєв здійснив візит до Росії для участі в «неформальному саміті» СНД. Як «подарунок» російській пропаганді, 27 грудня 2022 влада Казахстану масово поширила повідомлення, що поліцейські затримали в Казахстані вісім громадян України за нібито «організацію нарколабораторії». Російська пропаганда часто називає українців «наркоманами» і «бандерівцями». Під час свого візиту до Росії Токаєв зробив такий «подарунок» російській пропаганді, виставивши громадян України нібито «організаторами нарколабораторії». Троє громадян України — Ярослав Скотаренко, Віталій Новіков, Павло Горовецький — повідомили правозахисній Фундації «Відкритий Діалог», що поліцейські катували їх, щоб змусити дати неправдиві свідчення проти себе, оскільки під час обшуку поліцейські не знайшли ні наркотиків, ні інших заборонених предметів.

3. США, Євросоюз і Україна заплющують очі на співпрацю Казахстану і Росії

Політика США та ЄС із загравання з диктаторами в обмін на короткострокові економічні чи політичні вигоди стала однією з причин, чому Володимир Путін вирішив, що повномасштабне вторгнення в Україну залишиться безкарним. Однак ні США, ні ЄС не зробили необхідних висновків зі своїх помилок і не змінили принципи співпраці з диктаторськими режимами.

Наприклад, 28 лютого 2023 року під час візиту до Казахстану Державного секретаря США Ентоні Блінкена публічно не було порушено питання військово-економічного співробітництва між Казахстаном і Росією. Навпаки, МЗС Казахстану опублікувало спільну заяву, в якій згадує, що Державний секретар США Блінкен наголосив на «твердій підтримці політичних та економічних реформ Президента РК Касима-Жомарта Токаєва, підтвердивши готовність до співпраці в галузі демократичного розвитку, зміцнення верховенства права та розширення ролі громадянського суспільства». Така заява представника США лише заохочує владу Казахстану й надалі імітувати реформи в країні та допомагати Росії нарощувати військово-політичний потенціал.

Того ж дня, 28 лютого 2023 року Генеральний секретар ОДКБ Імангалі Тасмагамбетов під час зустрічі з міністром промисловості та торгівлі Росії Денисом Мантуровим заявив, що для Казахстану і Росії «найбільш затребуваним напрямком взаємодії у форматі ОДКБ є військово-економічне співробітництво».

ЄС також не розглядає серйозно масштаби допомоги Казахстану в обході санкцій Росією, хоча формально під час підготовки десятого пакету санкцій ЄС щодо Росії, Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про підготовку заходів, спрямованих на закриття лазівок в обході санкцій. Однак керівництво ЄС, схоже, не усвідомлює повною мірою масштабів допомоги, яку надає Казахстан Росії в питанні обходу санкцій.

Розслідування відомих ЗМІ (The New York Times і The Economist), численні публікації міжнародних правозахисних організацій, опозиції та громадянського суспільства Казахстану про факти допомоги режиму Назарбаєва-Токаєва Росії в обході санкцій та фінансуванні війни проти України залишилися «непоміченими» урядами ЄС, США і навіть України [1], [2].

«Зростання торгівлі Росії з сусідами і союзниками — це одна з причин, чому її економіка залишається стійкою після введених санкцій», — писала американська газета The New York Times у січні 2023 року.
«Жорсткі санкції Євросоюзу і США, запроваджені в лютому минулого року після вторгнення Росії в Україну, мали ізолювати російську економіку. Але, оскільки заходів дотримується тільки половина світу, реальність виявилася складнішою. Дружні країни, такі як Туреччина, Казахстан, Індія та Китай, сприяють імпорту заборонених товарів, яких потребує Росія. Це дозволило Росії уникнути економічної катастрофи», — писав британський журнал The Economist у лютому 2023 року.
4 березня 2023 року в публікації Bloomberg з посиланням на неназваного високопоставленого європейського дипломата, згадуються факти, як «Росія, схоже, успішно обходить санкції Європейського Союзу і «Групи семи» (G7), щоб отримати найважливіші напівпровідники та інші технології для своєї війни в Україні». Bloomberg наводить як приклад Казахстан, який збільшив експорт у Росію напівпровідників у 2022 році в 308 разів — до $3,7 млн [1], [2].
Під час зустрічі з Президентом Єврокомісії в лютому 2023 року, Президент України Володимир Зеленський заявив про «уповільнення санкційного режиму» ЄС, а також наголосив, що «спільним європейським завданням» є скорочення можливостей Росії в обході санкцій. Президент Зеленський підкреслив, що Росія «збільшила темп адаптації до санкцій».

Викликає здивування, що навіть Україна і країни Східної Європи, включно з країнами Прибалтики, не поспішають розгледіти причини «адаптації» Росії до санкцій і не намагаються перешкоджати розгортанню в Казахстані головної тилової бази російської військової машини в рамках Євразійського економічного союзу [1], [2], [3], [4], [5].

Одним із яскравих прикладів подвійних стандартів ЄС, США та України щодо питання обходу санкцій різними країнами є реакція на допомогу підсанкційній російській авіакомпанії «Аерофлот».

1 лютого 2023 року «Аерофлот» відновив рейси в Казахстан. Реакції з боку ЄС і США на ці дії не було. Нагадаємо, на тлі санкцій з боку США і Євросоюзу компанія «Аерофлот» не здійснювала польотів до Казахстану з 8 березня 2022 року до 1 лютого 2023 року [1], [2]. Євросоюз зобов’язав лізингодавців повернути літаки, проте влада Росії відмовилася це робити. США заборонили поставки запчастин для американських літаків Boing, які перебувають у лізингу в «Аерофлоту». Однак реакції з боку ЄС і США на відновлення рейсів «Аерофлоту» в Казахстан не було.

Водночас щодо інших держав США та ЄС зайняли жорстку позицію в питанні допуску російських авіакомпаній на їхню територію.

Газета The Wall Street Journal повідомила, що «США чинять тиск на Туреччину, щоб турецька влада заборонила російським авіакомпаніям літати до Туреччини і з неї на літаках американського виробництва».
Речник Європейської служби зовнішніх зв’язків прокоментував можливість відновлення авіасполучення між Росією і Грузією: «Ми знаємо про нещодавні дискусії щодо можливого відновлення прямого авіасполучення між Росією і Грузією. Через незаконну агресію Росії проти України Євросоюз запровадив санкції щодо російської авіації і заборонив польоти в, з або через Росію. Євросоюз закликає Грузію приєднатися до санкцій, запроваджених Євросоюзом та іншими країнами проти Росії в авіаційній сфері, і зберігати пильність щодо будь-яких можливих спроб обійти санкції. Санкційний режим ЄС розглядає можливість введення санкцій проти тих, хто бере участь або підтримує можливий обхід санкцій ЄС проти Росії».
Державний Департамент США також прокоментував можливе відновлення польотів між Грузією і Росією: «Багато західних країн, зокрема США, забороняють російським літакам входити в їхній повітряний простір. Ми були б занепокоєні відновленням польотів між Росією і Грузією, враховуючи, що компанії в аеропортах Грузії можуть потрапити під санкції, якщо вони обслуговуватимуть літаки, які підлягають додатковому контролю імпорту та експорту. Уся західна спільнота дистанціювалася від цього жорстокого режиму — зараз не час розширювати взаємодію з Росією».

США і Євросоюз чинять тиск на Туреччину і Грузію, але при цьому ігнорують відновлення польотів підсанкційної російської компанії «Аерофлот» до Казахстану, де обслуговуватимуться вироблені в країнах Заходу літаки. Влада Казахстану дозволяє підсанкційній російській авіакомпанії «Аерофлот» вільно літати в Казахстан, з Казахстану і через повітряний простір Казахстану, а також обслуговувати літаки цієї авіакомпанії в аеропортах Казахстану, допомагаючи у такий спосіб російському бізнесу.

Замість протесту на дії Казахстану, 16 лютого 2023 року Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Президентом Казахстану подякував «за гуманітарну підтримку України» [1], [2].

Результати такої політики ЄС, США та України прямо відбиваються на стані російської економіки. Навесні 2022 року різні організації та агентства прогнозували падіння економіки Росії 2022 року понад 10%, але економіка Росії скоротилася лише на 2,2% за оцінкою Міжнародного валютного фонду і на 3,5% за оцінкою Світового банку [1], [2]. У 2023 році падіння економіки Росії прогнозується на рівні 3,3% за оцінкою Світового банку, а Міжнародний валютний фонд і зовсім прогнозує зростання російської економіки на 0,3%. У 2024-му очікується зростання на 2,1%. І це на тлі, здавалося б, масштабних санкцій з боку Заходу.

Такі показники економіки РФ стали можливими через відчуття тотальної безкарності за системну підтримку в обході санкцій Росії з боку другого «слона» економіки Євразійського економічного союзу — Казахстану.

4. Як Токаєв допомагає Путіну обходити санкції

Порятунок Євразійського банку розвитку від міжнародних санкцій

17 січня 2023 року стало відомо, що Казахстан викупить частину російської частки в Євразійському банку розвитку на суму близько 42 мільйони доларів. У результаті російська частка в банку зменшиться з 66% до 45%. Це дасть змогу уникнути західних санкцій стосовно Євразійського банку розвитку, оскільки частка Росії стане меншою за 50%.

У серпні 2022 року американське агентство Bloomberg повідомляло, що Росія може зменшити свою частку в Євразійському банку розвитку, щоб убезпечити його від західних санкцій. Євразійський банк розвитку зі статутним капіталом у 7 мільярдів доларів є ключовим банком Євразійського економічного союзу, який опікується інвестиційними проєктами в країнах-членах ЄАЕС. Виведення банку з-під санкційних ризиків дозволяє зберегти в руках Путіна фінансове джерело та інструмент для забезпечення підтримки російської економіки.

Щоб відвернути увагу громадськості від купівлі Казахстаном частки в Євразійському банку розвитку, було проведено інформаційну операцію. Того ж дня, 17 січня 2023 року, різні новинні видання повідомили, що Казахстан посилив міграційні правила для росіян та інших іноземців. Українські та російські блогери й експерти пов’язали зміну Казахстаном міграційних правил для росіян із начебто побоюваннями щодо потенційного напливу росіян у зв’язку з можливою мобілізацією. Насправді такі зміни ускладнюють процедуру отримання резидентства для мігрантів із Росії, які бажають втекти від примусової мобілізації.

18 січня 2023 року додатковий «інформаційний фон» узяв на себе депутат від казахстанської провладної партії «Акжол» Азамат Абільдаєв. Він заявив, що «підтримує Путіна, війну Росії проти України» і, що «в Україні при владі перебувають нацисти». Важливо підкреслити, що депутати в Казахстані не є незалежними, тому Абільдаєв озвучив те, що йому сказали озвучити в адміністрації Токаєва. Голова партії «Акжол» Азат Перуашев заявив, що «це приватна думка депутата Абільдаєва, а не позиція партії» і що його буде виключено з партії. Зауважимо, що Абільдаєв погодився з рішенням партії.

Казахстан допомагає Росії врятувати активи «Росатома» від санкцій і зберегти статус першого у світі виробника збагаченого урану

28 лютого 2023 року, у день візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Казахстану, стало відомо, що уряд Казахстану за указом Токаєва дозволив провести реструктуризацію російських уранових активів на території Казахстану. У такий спосіб Казахстан вкотре допомагає Росії врятувати важливі активи від потенційних західних санкцій.

Постановою уряду Казахстану, великі частки трьох уранових підприємств у Казахстані було дозволено передати від нинішніх нідерландських компаній російській державній компанії «Ураніум Уан Груп»:

Дозволити компанії Uranium One Netherlands B.V. здійснити відчуження 50% частки участі в ТОВ «Каратау» на користь АТ «Ураніум Уан Груп».
Дозволити компанії Uranium One Utrecht B.V. провести відчуження 30% частки участі в ТОВ «Спільне підприємство «Хорасан-U (Хорасан-У)» на користь АТ «Ураніум Уан Груп».
Дозволити компанії Uranium One Rotterdam B.V. здійснити відчуження 70% частки участі в товаристві з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна гірничо-хімічна компанія» на користь АТ «Ураніум Уан Груп».

Uranium One Netherlands B.V., Uranium One Utrecht B.V. і Uranium One Rotterdam B.V. — є компаніями, зареєстрованими в Нідерландах. Вони належать російській державній корпорації з питань атомної енергії «Росатом». Саме через ці нідерландські компанії російська держкорпорація «Росатом» володіла частками участі в уранових родовищах у Казахстані. Акціонерне Товариство «Ураніум Уан Груп» — це дочірня компанія «Росатома», зареєстрована в Росії.

Україна намагається переконати Захід ввести санкції проти російської державної корпорації «Росатом». У разі введення таких санкцій Нідерланди могли конфіскувати нідерландські компанії «Росатома» і взяти контроль над урановими активами в Казахстані, які їм належать.

Згідно з чинним у Казахстані Законом «Про надра і надрокористування», для перереєстрації права власності на частки участі казахстанській юридичній особі, що володіє правом надрокористування на видобуток урану, потрібен дозвіл уряду Казахстану. Цікаво, що Казахстан не скористався своїм пріоритетним правом на придбання відчужуваних часток в уранових родовищах, яке є в держави згідно зі статтею 43 Закону «Про надра і надрокористування».

«Росатом» зараз посідає друге місце у світі з виробництва урану, видобуваючи близько 7 тис. тонн на рік (15% світового ринку). Понад 60% цього обсягу «Росатом» видобуває в Казахстані через п’ять спільних підприємств з «Казатомпромом». «Росатом» — перший у світі на ринку послуг зі збагачення урану з часткою в 38%. Фактично, влада Казахстану сприяла збереженню Росією статусу першого у світі виробника збагаченого урану і другого у світі виробника урану.

Казахстан, де видобувається 45% від загальносвітового обсягу видобутку урану, є найбільшим виробником урану у світі. З урахуванням васальної залежності режиму Назарбаєва-Токаєва від Путіна (подібно до васальної залежності Лукашенка від Путіна) зараз Росія контролює щонайменше 60% світового ринку видобутку урану.

Режим Назарбаєва-Токаєва допоміг Путіну зберегти контроль над урановими проєктами в Казахстані та дозволив зробити превентивне виведення активів з-під контролю нідерландського та європейського законодавства. Таким способом Путін і режим Назарбаєва-Токаєва діють на випередження, щоб допомогти Росії уникнути наслідків західних санкцій.

Зростання грошових переказів фізичних осіб з Росії до Казахстану

У 2022 році обсяг грошових переказів з Росії до Казахстану збільшився на 579 відсотків (майже в 6 разів). Це найбільший показник серед країн Центральної Азії. Влада Казахстану створила ідеальні умови для розквіту «паралельного імпорту»: росіяни купують у Казахстані ті товари, які не доступні в Росії через західні санкції. Росіяни переказують кошти на рахунки посередників у Казахстані, а ті закуповують необхідні товари і відправляють їх до Росії без перешкод з боку влади Казахстану.

Паралельний імпорт

26 січня 2023 року Російська служба BBC випустила репортаж під назвою «Все вигребли. Як паралельний імпорт із Казахстану допомагає росіянам не помічати війну» про паралельний імпорт у Росію з Казахстану різних товарів, включно з підсанкційними. І хоча експорт з Казахстану в Росію за минулий рік зріс лише на 15%, за окремими категоріями товарів зростання виявилося фантастичним — у кілька десятків або сотень разів. Таке аномальне зростання свідчить про налагоджену систему паралельного імпорту товарів у Росію з Казахстану, включно з підсанкційними товарами і компонентами для зброї.

Дослідницька компанія Euromonitor International опублікувала доповідь із висновками, що незважаючи на введені санкції, європейські товари продовжили надходити в Росію через сусідні країни, як-от Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Грузія, Вірменія, Білорусь. Експорт товарів з ЄС до Росії з березня по листопад 2022 року впав на 47% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Але водночас експорт європейських товарів із ЄС у сусідні з Росією країни збільшився на 48%. Основне зростання експорту з Євросоюзу до Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Грузії, Вірменії, Білорусі склали підсанкційні товари — 95%. У грошовому еквіваленті зростання збільшилось втричі (з 500 млн євро в листопаді 2021 року до 1,5 млрд євро в листопаді 2022 року).

Наприклад, Казахстан збільшив імпорт смартфонів із Чехії з нуля в 2021 році до 164 млн євро в 2022 році; турбореактивних двигунів із Польщі — на 219% (до 140 млн євро); ноутбуків із Чехії — на 280% (до 67 млн євро).

Експерти з Литви підтверджують зростання експорту товарів з Литви в сусідні з Росією країни, такі як Білорусь і Казахстан, включно з товарами, що потрапили під санкції. Аналітик Вайдотас Земліс-Балявічюс навів статистичні дані під час засідання парламентського Комітету національної безпеки і оборони Литви: «Експорт у Росію скоротився на 35%, але в сусідні з Росією країни зріс у 2 рази. Загальний експорт зріс на 5%. Це означає, що початок війни сприяв експорту з Литви». Коментуючи зростання експорту підсанкційних товарів із Литви в сусідні з Росією країни, експерт пояснив: «Щомісяця ми експортуємо в сусідні країни чверть мільярда, а раніше цей показник був 50 млн. Це означає, що експорт у сусідні країни зріс у 5 разів».

Схема допомоги Путіну для обходу ембарго на золото

Російська група компаній «Polymetal» є найбільшим виробником срібла і другим найбільшим виробником золота в Росії. Вона входить до десятки найбільших у світі компаній з видобутку золота і до п’ятірки — з видобутку срібла. «Polymetal» володіє вісьмома родовищами золота в Росії, а також володіє двома родовищами золота в Казахстані.

Структуру власності групи компаній «Polymetal» (російська компанія «Polymetal» та/або «Polymetal») організовано так: інвестори-акціонери (фізичні та юридичні особи) володіють акціями материнської компанії «Polymetal International plc», заснованої та зареєстрованої на острові Джерсі. А «Polymetal International plc» своєю чергою володіє компаніями в Росії та в Казахстані, які є безпосередніми власниками родовищ «Polymetal International plc».

У 2021 році виручка російської компанії «Polymetal» склала 2,89 млрд доларів, з яких третину (984 млн доларів) принесли казахстанські активи (родовища золота в Кизилі та Варваринському).

«Polymetal International plc» не перебуває у списку санкцій Заходу, але у її дочірніх російських підприємств є проблеми з виплатою дивідендів материнській компанії «Polymetal International plc». Материнська компанія зі свого боку не може виплатити дивіденди своїм акціонерам. Острів Джерсі, на якому засновано і наразі зареєстровано «Polymetal International plc», визнано недружньою юрисдикцією в рамках контрсанкцій Росії.

Крім цього, країни «Великої сімки», Євросоюз, Австралія, Швейцарія, Нова Зеландія ввели ембарго на імпорт російського золота [1], [2], [3], [4].

25 січня 2023 року російська компанія «Polymetal» повідомила, що планує перереєструвати материнську компанію з острова Джерсі в Казахстан. Щоб обійти санкційні обмеження, «Polymetal» планує розділити активи «Polymetal» на казахстанські та російські. У такий спосіб російські акціонери «Polymetal» зможуть отримувати доходи від продажу в західні країни казахстанського золота.

Водночас, у зв’язку із західним ембарго на російське золото, компанія компенсує втрату західного ринку продажем золота на азійських ринках. Зокрема, Національний банк Казахстану купує для своїх резервів золото у компанії «Polymetal». Про це повідомив глава компанії «Polymetal» Віталій Несіс: «Раніше ми продавали більшу частину золота через російські банки в Лондон, а в Казахстані ми продавали Національному банку Казахстану. Зараз у Казахстані ми продовжуємо продавати золото Національному банку, а російське золото купує низка країн Азії».

Перереєструвавши свою материнську компанію в Казахстані, «Polymetal» зможе отримати вільніший доступ до фінансових послуг, які недоступні в Росії з огляду на санкції та контрсанкції.

Важливо додати, що одним з акціонерів російської компанії «Polymetal» є зять експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Тимур Кулібаєв. У 2014 році компанія «Polymetal» купила у Тимура Кулібаєва компанію «Altynalmas Gold» за суму близько 618,5 мільйона доларів: 318,5 мільйона доларів було виплачено грошима, а 300 мільйонів доларів виплачено за рахунок випущених акцій. Тож купівля Національним банком Казахстану золота в «Polymetal» є не лише допомогою режиму Назарбаєва-Токаєва в обході ембарго на золото, а й зумовлена особистою зацікавленістю сім’ї експрезидента Казахстану, яка отримує дивіденди від продажу золота компанією «Polymetal».

Купуючи золото у російської компанії «Polymetal» і дозволяючи їй перереєструвати материнську компанію в Казахстан, режим Назарбаєва-Токаєва навмисно підриває зусилля Заходу щодо зниження фінансових можливостей Росії для ведення війни проти України. Також Казахстан допомагає Росії обходити ембарго на золото.

Оновлена схема допомоги Путіну в обході нафтового ембарго

Першу телефонну розмову з іноземними лідером у 2023 році Токаєв провів 3 січня — з президентом Росії Володимиром Путіним. Сторони обговорили «конкретні питання в нафтогазовій та енергетичній сферах». Дзвінок відбувся через кілька днів після публікації звіту «ТАЄМНИЦЯ ПУТІНА І ТОКАЄВА. ЯК ТОКАЄВ ДОПОМОГАЄ ОБІЙТИ НАФТОВЕ ЕМБАРГО» (дата публікації: 30 грудня 2022 року). А вже 4 січня 2023 року уряд Росії доручив Міністерству енергетики та Міністерству закордонних справ Росії провести переговори з Казахстаном для внесення змін до угоди про транспортування російської нафти через Казахстан до Китаю. Отже, під час дзвінка 3 січня 2023 року, Путін і Токаєв обговорили питання про початок транспортування додаткових обсягів російської нафти через Казахстан до Китаю. Додатковий обсяг може скласти 10 мільйонів тонн нафти на рік.

Ухвалені в грудні 2022 року правила Євросоюзу щодо стелі цін на російські нафтопродукти передбачають два винятки, які дають змогу Росії обходити нафтове ембарго через Казахстан та інші країни. Винятки стосуються нафтопродуктів, вироблених із російської нафти в третіх країнах (як-от в Казахстані), а також сумішей нафтопродуктів російського і неросійського (наприклад, казахстанського) походження. Відповідно, при змішуванні нафтопродуктів вироблених з російської нафти у Казахстані, а також російських нафтопродуктів, вироблених у Росії, у співвідношенні, приміром, 51% до 49%, такі нафтопродукти зможуть поставляти на європейський ринок, як «казахстанські».

Тому висновки звіту «ТАЄМНИЦЯ ПУТІНА І ТОКАЄВА. ЯК ТОКАЄВ ДОПОМОГАЄ ОБІЙТИ НАФТОВЕ ЕМБАРГО» залишаються далі актуальними:

Використання Казахстану, як альтернативного джерела постачання нафти і нафтопродуктів до Євросоюзу вище за казахстанські наявні щорічні обсяги поставок, буде підривати політичні цілі міжнародних санкцій — позбавити Росію коштів для ведення війни проти України.
За рахунок допомоги в обході нафтового ембарго, Казахстан може компенсувати 20% втрат Росії в експорті нафти і нафтопродуктів до Євросоюзу.

Однак винятки з правил Євросоюзу щодо стелі цін на російські нафтопродукти ще більше підривають зусилля зі зниження фінансових можливостей Росії для ведення війни проти України, адже дозволяють змішувати нафтопродукти російського і неросійського походження для продажу на європейському ринку, а також продавати нафтопродукти, вироблені з російської нафти, в таких країнах як Казахстан.

Допомагаючи Росії в обході нафтового ембарго, режим Назарбаєва-Токаєва намагається обдурити Захід і Україну, нібито розвиваючи альтернативні маршрути постачання казахстанської нафти в обхід Росії, щоб у такий спосіб «знизити залежність» від Росії.

Основний обсяг експорту казахстанської нафти (понад 90%) проходить через територію Росії. Альтернативний маршрут через Азербайджан-Грузію-Туреччину дозволяє експортувати 1,5 млн тонн казахстанської нафти на рік, а в перспективі — близько 5 млн тонн на рік. Тому заяви про нібито диверсифікацію маршрутів експорту нафти — це прийом задля дезінформації Заходу та України.

5. Токаєв надає підтримку російському бізнесу в Казахстані

З початком вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, багато великих міжнародних компаній пішли з російського ринку. Демократичні країни ввели масштабні санкції щодо цілої низки секторів російської економіки. Російський бізнес почав шукати шляхи продовження роботи в умовах санкцій. Казахстанський режим Назарбаєва-Токаєва став «рятувальною шлюпкою» для російського бізнесу.

Підтримка російської мережі ресторанів швидкого харчування

16 травня 2022 року американська корпорація McDonald’s повідомила, що продає свій бізнес у Росії. На заміну McDonald’s прийшла російська компанія, яка вже 12 червня 2022 року відкрила свої ресторани під брендом «Вкусно — и Точка».

5 січня 2023 року мережа ресторанів McDonald’s офіційно припинила роботу в Казахстані у зв’язку «з обмеженнями поставок» м’ясної продукції та напівфабрикатів із Росії. 16 січня 2023 року стало відомо, що російська компанія під брендом «Вкусно — и Точка» подала на реєстрацію своїх товарних знаків у Казахстані. Хоча ще за кілька днів до цього, 9 січня 2023 року, компанія заявляла про відсутність планів відкривати ресторани в Казахстані [1], [2]. 17 січня 2023 року компанія заявила, що подала заявку на реєстрацію товарних знаків «для захисту бренду». У компанії додали: «Наразі в нас немає відповідних домовленостей із керівництвом компанії, яка керувала бізнесом McDonald’s у Казахстані».

Однак, дії компанії «Вкусно — и Точка» з реєстрації товарного бренду в Казахстані вказують на плани компанії замінити корпорацію McDonald’s, яка пішла з казахстанського ринку. Реєстрація російської компанії в Казахстані за підтримки влади Казахстану і подальше відкриття ресторанів дасть змогу компанії «Вкусно — и Точка» отримувати додаткові доходи від надання послуг у Казахстані.

Токаєв допомагає Путіну в побудові логістики для обходу санкцій

Як приклади того, як режим Токаєва-Назарбаєва допомагає вибудувати логістичний ланцюжок для обходу санкцій за рахунок державних ресурсів, пропонуємо звернути увагу на такі угоди:

Казахстанський національний оператор поштового зв’язку «Казпошта» інвестує в російську компанію «Яндекс». Про плани співпраці було оголошено на конференції з цифровізації в Казахстані в лютому 2023 року. Інвестиції «Казпошти» підуть на технологічні рішення компанії, країна-власник якої веде загарбницьку війну проти України. З огляду на те, що «Казпошта» є державною компанією, то стає очевидним, що підтримка російського бізнесу є генеральною лінією, яку проводить режим Назарбаєва-Токаєва.
Підсанкційна «Wildberries» будує логістичний центр в Алмати. Російська компанія «Wildberries» планує інвестувати до 100 млн доларів у будівництво логістичного центру в місті Алмати, який є найбільшим транспортно-логістичним хабом у Центральній Азії. «Wildberries» — це найбільший російський онлайн-рітейлер. Компанія «Wildberries» та її засновник Тетяна Бакальчук перебувають під санкціями України та Польщі [1], [2]. Відкриття «Wildberries» логістичного центру в Казахстані відкриває шлях російським клієнтам компанії до купівлі необхідних товарів, які вільно імпортують до Казахстану, а також дасть змогу обійти санкції України та Польщі.
Здача аеропорту стратегічної важливості для транспортного коридору підсанкційних товарів із Казахстану в Росію. 10 лютого 2023 року стало відомо, що російська компанія АТ «Ретранс», пов’язана з російським олігархом Віктором Вексельбергом, викупила міжнародний аеропорт у місті Уральськ у Західному Казахстані, у безпосередній близькості від кордонів із Росією. Віктор Вексельберг перебуває під санкціями Великої Британії, США, Японії та Канади. Купівля російською компанією, пов’язаною з Віктором Вексельбергом, який потрапив під санкції, міжнародного аеропорту в Казахстані, вказує на створення транспортного хаба в Казахстані для постачання в Росію підсанкційних товарів.

6. Токаєв лобіює зняття антиросійських санкцій в США, ЄС та Україні

Міжнародні санкції було запроваджено проти найбільших російських банків та олігархів. Авторитарні режими Казахстану та Узбекистану, зловживаючи інструментами міждержавного співробітництва, лобіюють зняття санкцій з підсанкційних компаній та олігархів. Влада Казахстану використовує державні органи і компанії, щоб лобіювати в США, ЄС та Україні послаблення або зняття санкційних заходів щодо банків, олігархів і фінансових інструментів [1], [2], [3], [4].

Операція зі зняття санкцій з підсанкційних банків

8 лютого 2023 року стало відомо, що Міністерство фінансів США зніме санкції з підсанкційного «Сбербанку Казахстан» (Bereke Bank). Сбербанк Казахстан потрапив під санкції США 6 квітня 2022 року, як дочірній банк «Сбербанку Росії». У лютому 2023 року Міністерство Фінансів США заявило, що отримало «надійні обіцянки», що «Bereke Bank не братиме участі в порушенні санкцій».
У липні 2022 року США зняли санкції з Eco Centre Bank («Альф Банк» Казахстан). «Альфа Банк» Казахстан, як і «Сбербанк Казахстан», потрапив під санкції США 6 квітня 2022 року. Представники Агентства Республіки Казахстан з регулювання та розвитку фінансового ринку їздили до США, де «роз’яснювали» деталі угоди Управлінню з контролю за іноземними активами (OFAC), щоб домогтися зняття санкцій з «Альфа Банк» Казахстан.

Влада Казахстану застосовує простий метод, щоб домогтися виведення підсанкційних банків зі списку санкцій. Казахстанська юридична особа викуповує акції дочірнього російського банку в Казахстані, який потрапив під санкції, і перейменовує його, а державні органи Казахстану лобіюють у США виведення банку зі списку санкцій.

Такі підривні дії влади Казахстану формують небезпечний тренд для України, тому що це дає змогу авторитарним режимам домагатися зняття антиросійських санкцій і сприяти підтримці російської економіки завдяки довірі країн Заходу та зловживанню інструментами міждержавного співробітництва.

Міністерство Фінансів США продовжує довіряти «обіцянкам» Казахстану, навіть незважаючи на публічну заяву Генерального секретаря ОДКБ Імангалі Тасмагамбетова, що для Казахстану та Росії найбільш затребуваним напрямком взаємодії у форматі ОДКБ є військово-економічне співробітництво. Зокрема, Тасмагамбетов наголосив на необхідності реалізації практичних заходів щодо формування багатосторонньої кооперації підприємств Військово-промислового Комплексу держав ОДКБ зі спільного розроблення та виробництва озброєння і військової техніки, створення сервісних центрів з їхнього технічного обслуговування та ремонту.

Операція зі зняття санкцій з російського олігарха

У жовтні 2022 року Україна ввела санкції щодо Тимура Турлова і його компанії «Фрідом Фінанс Україна». Коментуючи потрапляння до санкційного списку України, Тимур Турлов заявив: «Ми опинилися в цьому санкційному списку випадково, з усім російським списком підприємців Forbes за 2021 рік. Адже минулого року я в цьому списку теж був, і тоді я ще мав російське громадянство… Наступного року мене не буде в цьому списку, у мене ж уже казахстанське громадянство. Уточню, наша антивоєнна позиція раніше була публічно озвучена, наша гуманітарна місія була досить масштабною від самого початку війни в Україні… І про це знає уряд України… Наші юристи дають вкрай сприятливий прогноз, що скоро ми покинемо санкційний список. Можливо, це станеться наприкінці поточного року або на самому початку 2023 року».

В інтерв’ю американському виданню Bloomberg, Тимур Турлов повідомив, що він збирається відкрити в Україні банк і очікує зняття санкцій з боку України [1], [2]. Тимур Турлов народився в Росії, але в червні 2022 року змінив російське громадянство на казахстанське. У червні 2022 року стало відомо, що Freedom Finance, яка належить йому, обговорює спільно з Центральним банком Росії відкриття в Казахстані окремої біржі для торгівлі активами «російських інвесторів». Ба більше, релоковані в Казахстан російські співробітники його компанії зможуть і далі обслуговувати російських клієнтів [1], [2].

Тому якщо Україна зніме санкції з Тимура Турлова і його компанії, це створить небезпечний прецедент — створення можливості російським олігархам після отримання казахстанського громадянства вести бізнес в Україні. Саме таку схему зараз розробляє Тимур Турлов. Крім того, це дасть змогу російським олігархам отримувати казахстанські паспорти і домагатися зняття санкцій у ЄС і США під приводом зміни громадянства і пропозицій формальної допомоги Україні. А це вже створення загрози для національної безпеки України і демократичних країн, оскільки дасть змогу російським олігархам з іноземним громадянством діяти в інтересах Росії на території України і західних країн, а також отруювати їхні демократичні інститути корупційними схемами.

7. Операції з дезінформації України та країн Заходу

Росія і Казахстан організовують операції з дезінформації України і Заходу з метою збереження Казахстану, як «економічного тилу» Росії для обходу санкцій. В інформаційному просторі створюється образ Казахстану, який співчуває і підтримує Україну, але нібито «змушений балансувати» через загрози «потенційної агресії» з боку Росії. Це дозволяє режиму Назарбаєва-Токаєва просувати брехливу пропаганду на Заході та в Україні, щоб уникати санкцій.

Токаєв демонструє Ірану, як обманювати Україну та Захід

Режим Назарбаєва-Токаєва виступає активним і успішним прикладом, як дурити Захід і Україну та уникати вторинних санкцій. Одним із найбільш «успішних учнів» режиму Назарбаєва-Токаєва є Іран, який використовує різноманітні прийоми з дезінформації України та Заходу з метою уникнення санкцій.

19 січня 2023 року міністр закордонних справ Ірану заявив, що Іран визнає територіальну цілісність України і не визнає анексію Криму та інших чотирьох областей України. Водночас загальновідомо, що Іран постачає Росії дрони-камікадзе, якими Росія атакує цивільну інфраструктуру в Україні. Токаєв, на відміну від Ірану, який заявляє, що не визнає анексію Криму, говорив, що «анексія — це занадто сильне слово стосовно Криму» (фактично визнавши Крим російським). 2 березня 2023 року міністр фінансів Казахстану Ерулан Жамаубаєв фактично визнав Крим «вільною економічною зоною» Росії. Слова міністра Жамаубаєва було виголошено в контексті ухвалення Сенатом Казахстану протоколу, який на державному рівні визнав як «вільну економічну зону Росії» окуповану територію Криму. Протокол Сенату дозволяє «рівні умови стягнення податку на додану вартість» в окупованому Криму, як однієї з «вільних економічних зон Росії» (нарівні з Калінінградом і Магаданом), щодо товарів з Казахстану та інших країн Євразійського економічного союзу, а також із третіх країн.

США, Євросоюз і Україна продовжують вірити заявам Токаєва про нібито «невизнання Донецьких і Луганських Народних Республік» і «дотримання санкцій». Зокрема, посол США в Казахстані заявив, що США «приймають позицію мультивекторної політики» Казахстану, а також нагадав, що Казахстан «чітко дав зрозуміти свою позицію» щодо територіальної цілісності України. Посол США в Казахстані додав, що США «вважають», що Казахстан «реалізує висловлений намір» не порушувати санкцій.

Позитивне сприйняття Україною, США та Євросоюзом таких заяв з боку режиму Назарбаєва-Токаєва дозволяє Казахстану покращувати свою репутацію в очах демократичних країн. Як результат, Казахстану досі вдається уникати міжнародних санкцій.

Казахстан демонструє іншим диктаторським режимам успішний приклад лобіювання в Євросоюзі та США зняття санкцій з Росії. За прикладом режиму Назарбаєва-Токаєва, Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв домагається зняття європейських санкцій з російського олігарха узбецького походження Алішера Усманова. Британська газета The Financial Times дізналася, що влада Узбекистану звернулася до Євросоюзу з проханням зняти санкції з Алішера Усманова та його сестри Гульбахор Ізмайлової у зв’язку з тим, що запроваджені санкції «обмежили можливість мільярдера інвестувати частину своїх статків у країну походження». Влада Узбекистану готова надати «юридичну підтримку Усманову в потенційному судовому розгляді проти Брюсселя, якщо ЄС відмовиться знімати санкції», — повідомила газета The Financial Times 9 січня 2022 року. А у вересні 2022 року, Євросоюз зняв санкції з сестри Алішера Усманова Саодат Нарзієвої. Здійснюючи такі деструктивні дії в ЄС і США, диктатори різних країн сприяють зняттю обмежувальних заходів з російських олігархів, які, як заявив Президент США, «наживаються на цьому жорстокому режимі».

Як Токаєв маніпулює Заходом і Україною

9 січня 2023 року казахстанські ЗМІ повідомили, що Казахстан «денонсує» угоду з Росією щодо взаємної конвертації тенге і рубля. Насправді, угода була підписана ще 1995 року і втратила свою актуальність. Казахстан денонсував угоду про взаємну конвертацію валют також із Киргизстаном, Білоруссю та Монголією. Уже понад два десятки років конвертація валют відбувається за ринковими законами (на основі попиту і пропозиції).

Схожі дії влада Казахстану здійснювала і в липні 2022 року. 8 липня 2022 року Токаєв підписав указ про вихід Казахстану з валютного комітету СНД, що було широко висвітлено пресою. Це була операція з дезінформації з метою відвернути увагу від факту, що режим Назарбаєва-Токаєва допомагає Путіну красти українське зерно з окупованого Бердянська. Валютний комітет СНД було ліквідовано 2013 року, а Токаєв підписав указ про ліквідацію вже давно неіснуючого комітету тільки 2022 року.

1 лютого 2023 року казахстанські та російські ЗМІ опублікували новину, що Казахстан планує закрити торгове представництво Казахстану в Росії [1], [2]. Дехто сприйняв цю новину, як спробу Токаєва «віддалитися» від Росії. Міністерство торгівлі Казахстану пояснило це рішення тим, що були «створені інституційні умови для роботи в російському напрямку». Це свідчить про те, що інтеграційні процеси в рамках Євразійського економічного союзу дають змогу бізнесу з Казахстану працювати в Росії та розв’язувати питання, що виникають, за допомогою посольства Казахстану в Росії та Євразійської економічної комісії. Відповідно, жодної необхідності в торговому представництві немає.

8. Протидія Токаєва щодо викриття його допомоги утіну в обході санкцій

22 грудня 2022 року коаліція міжнародних і казахстанських правозахисників #АктивістиНеЕкстремісти опублікувала звіт про те, як Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв допомагає Путіну обходити санкції. Правозахисники також викрили операції з дезінформації Путіна і Токаєва щодо України, США та Євросоюзу.

Публікація звіту з викриттям масштабних заходів з обходу санкцій та операцій із дезінформації призвела до негайної реакції з боку Росії та режиму Назарбаєва-Токаєва. Вранці 23 грудня 2022 року у казахстанських користувачів Facebook та Instagram виникли проблеми з доступом до своїх акаунтів у зв’язку з тим, що звіт було опубліковано саме в соціальних мережах [1], [2]. В ефірі в російського пропагандиста Володимира Соловйова, політолог Євген Сатановський заявив, що в Казахстані нібито розташовані американські біолабораторії і «тому пряме зіткнення, безумовно, буде».

23 грудня 2022 року глава третього департаменту Міністерства закордонних справ Росії Олександр Стерник пригрозив країнам Центральної Азії, що згортання зв’язків із Росією загрожуватиме «економічними витратами».

26 грудня 2022 року міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді заявив японському телеканалу NHK: «Ми не приєднуємося до санкцій проти Росії, однак водночас дотримуємося принципу, згідно з яким економіка республіки не буде використана різними підприємствами з метою обходу обмежувальних заходів».

28 грудня 2022 року Токаєв підписав закон «про контроль специфічних товарів», який передбачає введення контролю за експортом, імпортом і реекспортом специфічних товарів. Дія закону поширюється і на країни Євразійського економічного союзу (Росію, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан, Вірменію). У такий спосіб влада Казахстану імітує, що буде нібито контролювати і не допускати експорту і реекспорту в Росію товарів, які можуть використовуватися у військових цілях. У березні 2022 року міністр торгівлі Казахстану оголошував про створення «путівника заборонених товарів». Влада Казахстану намагається переконати Захід і Україну, що вживає всіляких заходів для нібито «дотримання санкцій».

29 грудня 2022 року російський терорист Ігор Гіркін заявив: «Вишенькою на торті стали недавні заяви президента Токаєва, що Казахстан не стане для Росії лазівкою для обходу санкцій. У перспективі Казахстан представляє для нас, як і раніше, черговий фронт, який може виникнути в будь-який момент. Казахстан відверто маневрує в ряди наших ворогів і супротивників. Навіть не виключаю, що наступного року ми отримаємо зіткнення на російсько-казахстанському кордоні».

Створюючи інформаційний шум з метою відволікання уваги від звітів, Путін і режим Назарбаєва-Токаєва, з одного боку, хочуть обдурити Україну і Захід, що Росія нібито може напасти на Казахстан, тому не можна вводити вторинні санкції проти режиму Назарбаєва-Токаєва, а з іншого боку, що Казахстан нібито дотримується санкцій. Путіну важливо зберегти Казахстан як чорний хід для обходу санкцій, тому він організовує разом із владою Казахстану операції з дезінформації України та Заходу.

Занепокоєння влади Казахстану можливістю широкого поширення звітів виразилося в переслідуванні казахстанськими дипломатами Президентки Фундації «Відкритий Діалог» Людмили Козловської в Парламентській асамблеї Ради Європи у Страсбурзі під час зимової пленарної сесії 23-27 січня 2023 року. Ймовірно, Станіслав Василенко, дипломат МЗС РК, переслідував, фотографував і записував на відео Людмилу Козловську впродовж кількох днів пленарної сесії в будівлі ПАРЄ.