Інформація, що міститься в матеріалах Агентства внутрішньої безпеки (АВБ) і зібрана під час розслідування проти Фундації «Відкритий Діалог», була отримана з ненадійних джерел, або ж просто відома протягом багатьох років — стверджує Dziennik Gazeta Prawna.
- У 2018 році Польща внесла Людмилу Козловську до списку осіб, яким заборонено в’їзд до Шенгенської зони. Однак після того, як справу Козловської розслідували бельгійські спецслужби, Козловській видали бельгійську візу, та її ім’я було автоматично видалено зі списку.
- Проте Козловській, як і раніше, заборонено в’їзд на територію Польщі. Польська влада вважає її загрозою.
- Dziennik Gazeta Prawna отримала доступ до матеріалів справи Козловської, зібраних Агентством внутрішньої безпеки. За словами DGP, зміст досьє виставляє польські спецслужби на посміховисько.
- Більш детальну інформацію можна знайти на домашній сторінці Onet.pl.
«Матеріали, зібрані Люблінською філією Агентства внутрішньої безпеки, що займається справою Козловської, ґрунтуються на загальнодоступних інтернет-джерелах та даних, отриманих зі звіту про Фундацію «Відкритий Діалог», опублікованого парламентом Молдови», — стверджує DGP.
Нагадаємо, що в серпні 2018 року Людмила Козловська, яка є Президентом Фундації «Відкритий Діалог» і керує нею разом зі своїм чоловіком Бартошем Крамеком, була внесена польською владою до Шенгенської інформаційної системи, що призвело до її негайного видворення з ЄС. «Польський уряд помстився моїй дружині за мої дії», — заявив Onet.pl пан Крамек, який особисто брав участь у протестах проти змін у польській судовій системі.
Торік Людмила Козловська отримала статус довгострокового резидента ЄС у Бельгії після перевірки бельгійськими спецслужбами. Хоча згодом її ім’я було виключено зі списку осіб, яким заборонено в’їзд до Шенгенської зони, у Польщі її, як і раніше, вважають загрозою та забороняють в’їзд на польську територію.
Чи розкопало АВБ якийсь компромат на Козловську?
«За даними АВБ, основні звинувачення проти Фундації «Відкритий Діалог» (ФВД) та компанії Бартоша Крамека (чоловіка Козловської) Silk Road Biuro Analiz i Informacji sp. z.o.o. пов’язані з їхньою ймовірною співпрацею з такими людьми, як Мухтар Аблязов, казахстанський олігарх, та В’ячеслав Платон, молдовський рекетир», — стверджує DGP. Однак, за даними газети, ця співпраця була добре відомим фактом, який ніколи не тримався у секреті ні Козловською, ні Крамеком.
До того ж АВБ стверджує, що «виявило» через WikiLeaks, що група компаній, які пов’язані з Мухтаром Аблязовим і діють у так званих податкових гаванях, відома як Silk ROAD GROUP або, принаймні, має SILK ROAD у своїх корпоративних назвах (як компанія Крамека) — цю інформацію також можна знайти в записі Вікіпедії про Аблязов.
АВБ також посилається на те, що євродепутат від Латвії Івета Григуле застерегла НУО від отримання грошей від Аблязова. DGP нагадує, однак, що ця ж депутатка Європарламенту свого часу голосувала проти резолюції ЄП, яка засуджує російську пропаганду в Євросоюзі, і назвала колишнього авторитарного президента Казахстану «видатним стратегом». Аблязов, як наголошує газета, направив частину грошей, знятих з БТА Банку, на покращення свого іміджу, і, крім ФВД, він підтримував широке коло фондів та PR-агентств на території ЄС, але (крім Козловської) жодному члену таких організацій не було заборонено в’їзд до Шенгенської зони.
Аблязов, якого АВБ вважає загрозою, отримав політичний притулок у Франції як противник казахстанського режиму.
Під час розгляду справи Козловської офіцери АВБ співпрацювали із молдовськими службами. Інформація, надана молдованами та зафіксована у службовій записці від 24.05.2019, була «відома протягом багатьох років». Вона була представлена, зокрема, у доповіді парламенту Молдови, присвяченій втручанню ФВД у внутрішні справи Республіки Молдова та фінансуванню конкретних політичних партій у Молдові, яку було опубліковано 14.11.2018. DGP зазначає, що доповідь докладно обговорювалася, і газета вже довела, що вона була розроблена на політичне замовлення Володимира Плахотнюка, дуже впливового олігарха, який вважався найвпливовішою людиною в Молдові, і противника ФВД, який залишив країну внаслідок політичної кризи в червні 2019 року.
У своєму меморандумі за підсумками зустрічі з представниками молдовських спецслужб АВБ дійшло висновку, що «наразі точне джерело грошей в Росії (фізична особа або компанія) не може бути ідентифіковано, так само як і не може бути доведено, що будь-яка діяльність ФВД фінансувалася за допомогою незаконного процесу відмивання грошей».
Джерело: onet.pl
