Президент Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська звернулася з заявою до голови Європейського парламенту Мартіна Шульца у справі президентських виборів у Казахстані. Офіційні казахстанські ЗМІ останнім часом наводили позитивні відгуки депутатів Європарламенту, які спостерігали за президентськими виборами. Тим часом доповіді міжнародних організацій викривають дійсний стан казахстанської «демократії». Тому Президент Фундації «Відкритий Діалог» запитує Шульца, чи діяли члени парламенту в рамках офіційної місії ЄС і яких заходів установа має намір вжити, щоб захистити свій імідж представника демократії.
За виборами, які вп’яте поспіль виграв Нурсултан Назарбаєв, отримавши 97,7% голосів при явці 95.22% – такі офіційні дані наводить казахстанська влада – здійснювали моніторинг міжнародні спостерігачі, зокрема члени Європейського парламенту. Інформацію про участь євродепутатів у спостереженні за президентськими виборами подали офіційні державні засоби масової інформації в Казахстані. У заяві європейські політики висловили нібито позитивну думку про вибори, вихваляючи «перемогу демократії в Казахстані та високий рівень виборчих процедур».
Козловська звертає увагу на післявиборчу заяву Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), що функціонує при ОБСЄ, у якій зафіксовані, зокрема, відсутність реальної опозиції, а також узурпація влади чинним президентом, обмеження свободи слова і засобів масової інформації.
Президент Фундації «Відкритий Діалог» посилається на рейтинг Freedom House, у якому Казахстан з кожним роком займає все гірші позиції. Про порушення прав людини та основних свобод, а також про ризик тортур в Казахстані повідомило також у своїй останній доповіді за 2015 рік Human Rights Watch. На думку Козловської, репресії, яких зазнають активісти, зокрема Володимир Козлов, Вадим Курамшин, Арон Атабек і Мухтар Джакішев, не залишають сумнівів про те, якою є ситуація з дотриманням прав людини в Казахстані.
За даними Фундації, аналітики якої уважно стежили за виборами, перегони нагадували спектакль, розіграний в умовах фасадної демократії. Вибори, під час яких у Назарбаєва не було реальних конкурентів, тільки закріпили його авторитарну владу. Тим часом політичні опоненти і критики режиму перебувають у в’язниці або переховуються за кордоном, незалежні засоби масової інформації зазнають переслідувань, а активісти страждають від погроз.
У заяві Президент Фундації нагадує також про роль ЄС. Людмила Козловська стверджує, що Євросоюз, який залишається головним інвестором у Казахстані, не може ігнорувати той факт, що незаконні дії Астани залишаються непоміченими і не мають політичних наслідків. «Європарламент повинен не лише зайняти рішучу позицію у зв’язку з погіршенням ситуації прав людини в Казахстані, але й підтвердити своє ставлення діями його членів», – вважає Козловська.
