Наприкінці квітня — на початку травня 2023 року ми організували третю гуманітарну місію на першу лінію фронту російсько-української війни. Цього разу, після Куп’янська/Херсона і Бахмута, ми доставили допомогу в район Авдіївки, де українці зараз ведуть найважчі бої з російським агресором.
Конвой складався з 6 автомобілів з 10 тоннами допомоги для українського цивільного населення та армії за участю 8 осіб — Голови Ради нашої Фундації Бартоша Крамека, Наталії Мельниченко, що виступала в ролі співкерівника, відповідального за контакти і необхідні дозволи з української сторони, Лукаша Кренчiка — співкерівника, організатора місії та водія в одній особі — і решти 5 водіїв.
Хоча основною метою поїздки була передача 4 транспортних засобів (2 автобусів і 2 пікапів, які було попередньо підготовлено й пофарбовано в камуфляжні кольори) ЗСУ в Києві, саме українська столиця стала останнім пунктом місії — автомобілі були потрібні нам для доправи допомоги до прифронтової зони, і ми передали їх українським військовослужбовцям лише на зворотному шляху до Польщі.
Зупинка 1: Харків
Після трьох днів у дорозі та забравши з Києва інструкторів з надання першої допомоги в бойових умовах відповідно до стандартів НАТО, ми прибули до Харкова. Там пані Аліна Пустильник і пан Андрій Стешенко зі школи «SpecAeroMedic» провели для учасників місії тренінг комплексної підготовки з надання допомоги пораненим в умовах бойових дій (TCCC ASM). Для Лукаша Кренчiка та Наталії Мельниченко це була чудова нагода освіжити знання, отримані ними в грудні 2022 року перед місією в Бахмут.
Того ж дня до хостелу, де проживали учасники місії, прибули представники благодійної організації «Українське життя» («Улік»), що опікується доглядом за лежачими хворими на території Харківської області та керує центром у Куп’янську, де проходять лікування люди похилого віку та військовослужбовці, які не здатні пересуватися самостійно. Для усіх них ми привезли півтисячі упаковок підгузків для дорослих та урологічних прокладок, подарованих Фондом «Знаки пам’яті».
Зупинка 2: Ізюм
Ми вже вдруге відвідуємо Тетяну та Анатолія Василевських, подружню пару, яка керує пунктом допомоги для постраждалих мешканців цього міста, звільненого від російської окупації. У січні 2023 року ми привезли їм електрогенератори, цього разу — близько 2 тонн продуктів харчування, предмети гігієни, свічки та сірники. Левову частку допомоги пожертвували жителі Варшави та Жирардува в рамках великодньої кампанії.
Пан і пані Василевські зустріли нас із розпростертими обіймами і типовою українською гостинністю — вони пригостили нас свіжими пиріжками, теплим молоком і вручили пакет із домашнім дріжджовим хлібом на дорогу. Зі свого боку онука пані Тетяни та пана Анатолія — 12-річна Мілана — на знак подяки за нашу допомогу подарувала членам Фундації браслети ручної роботи.
«Росіяни залишили місто восени, але наслідки окупації відчуваються і сьогодні», — згадує пані Тетяна. «Зруйнована інфраструктура, заводи та фабрики не відновлені й досі, і люди, які не втекли, не мають тут роботи. Це призводить до бідності та голоду, тому місто було розділене на 33 квартали, і в кожному з них є такий пункт допомоги, як наш. І допомога від Вас — це найкраще, що ми отримали до цих пір», — додала вона, знизавши плечима.
Місто та довколишні села справді сильно постраждали. За словами пана і пані Василевських, останній ракетний обстріл був здійснений двома місяцями раніше, на щастя, його відбили українські засоби протиповітряної оборони.
Зупинка 3: Слов’янськ
Це також не перший візит Фундації у це місто. Під час першої місії, до Куп’янська та Херсонської області, ми мали змогу прогулятися вулицями зруйнованого міста–примари та зробити про нього фоторепортаж. Цього разу перебування було набагато коротшим, але інтенсивнішим — ми швидко й ефективно передали військовослужбовиці Валентині з 56-ї окремої мотопіхотної бригади (так званої Маріупольської бригади) 30 коробок одягу для військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в госпіталях, та 100 комплектів підсумок для магазинів для тих, хто зараз бореться з російським агресором.
«Армія все ще потребує великої кількості речей», — зазначила пані Валентина. «Насамперед не вистачає нового обмундирування, а також усього іншого спорядження, як-от наколінників, захисних окулярів й тактичних рукавичок, не кажучи вже про каски. Дякую Вам за допомогу, яку Ви вже надали, а хлопці будуть вдячні за подальшу», — додала вона.
Зупинка 4: Покровськ
Ми прибули в село, розташоване всього за кілька десятків кілометрів від лінії фронту, на прохання заступника голови Авдіївської військової адміністрації (АВА), яка бореться з наслідками бомбардувань у цьому районі. АВА звернулася до нас із проханням надати 200 вогнегасників, які ми доправили на тимчасовий склад, розташований на території дитячого садка. Восени 2022 року там сталася трагедія, після якої заклад має вигляд примари — зруйнований ігровий майданчик, дірки в стінах, сліди від куль. «Прилетів «Смерч». На парашуті. Парашут зачепився за верхівки дерев, і снаряд вибухнув у повітрі, розкидавши осколки, — пояснює Євгеній Вдовенко, заступник голови АВА, показуючи місце вибуху. — У той момент загинуло семеро людей».
Зупинка 5: База «Птахів Мадяра»
Місія була б незавершеною, якби ми не відвезли безпілотники в розвідувальну групу Збройних сил України «Птахи Мадяра», з якими ми вже встигли подружитися. Цей підрозділ, який ми відвідували в жовтні 2022 року на Херсонському напрямку та в січні 2023 року на Бахмутському напрямку, цього разу працює на Авдіївському напрямку, де нині точаться найважчі бої.
На секретну базу «Птахів», крім дронів, ми передали 50 вогнегасників і кілька картонних коробок із продуктами харчування від Тернопільського фонду. У коробках були вітальні листівки, що особливо зворушило хлопців. Вони провели нас до свого командного центру, який навдивовижу розрісся і вдосконалився з часу нашого першого візиту, а потім до кімнати, де інженери працюють над створенням і вдосконаленням безпілотників, а 3D-принтери невпинно виготовляють деталі та кріплення для них. Учасник нашої місії, піротехнік Роберт Терела, поділився з військовослужбовцями своїм досвідом та ідеями про те, як ще краще протистояти російським військам, що атакують. Зустріч закінчилася відвідуванням імпровізованої їдальні, де «Птахи» пригостили всіх традиційним українським борщем.
Зупинка 6: Київ
Українська столиця стала останнім пунктом, в якому ми передали допомогу в рамках нашої місії. У Києві ми зустрілися з представниками 20-ї Президентської бригади, яким ми передали ключі від трьох автомобілів (четвертий мав прибути найближчим часом), купівлю, обслуговування, адаптацію до фронтових умов і матеріально-технічне забезпечення яких проспонсорувала компанія ТОВ ISS World Services Poland. Військовослужбовці цієї бригади вже за кілька днів мали вирушити до Бахмута, щоб взяти участь в обороні міста від російських загарбників.
Загалом під час місії ми передали:
- Пакунків з продовольчими товарами для цивільних осіб (110 шт).
- Пакунків з продовольчими товарами для військових (120 шт).
- Дрони DJI Mavic 3 (3 шт.).
- Вогнегасники (250 шт.).
- Зарядні пристрої (100 шт.).
- Цивільний одяг (300 шт.).
- Налобні ліхтарики (100 шт.).
- Підгузки та прокладки для дорослих (260 уп.).
- Шолом (1 шт.).
- Тактичні навушники (8 шт.).
- Автомобілі (4 шт.).
Читайте також:
