Деякі українські та міжнародні засоби масової інформації повідомляли, що ім’я колишнього президента України Віктора Януковича тимчасово усунули зі списку розшуку Інтерполу після звернення юридичної контори Joseph Hage Aronson LLP від імені Віктора Януковича. Пізніше, у пресі повідомлялося, що Інтерпол прийняв рішення зняти «червону картку» для подальшого ретельного аналізу та розгляду ККФ (Комісії контролю за файлами Інтерполу) на засіданні у вересні. Тепер Україна муситиме представити додаткові докази того, що запит до Інтерполу на «червону картку» має фактичні підстави, а не політично вмотивований.
Деякі інформагенства повідомляли, що подання Joseph Hage Aronson LLP потрапило також до суду в Ліоні, де Україна також муситиме довести підстави запиту на оголошення колишнього президента в міжнародний розшук. Щоправда Joseph Hage Aronson LLP не підтвердили цю інформацію в своєму офіційному зверненні. Не було також жодних офіційних заяв від Інтерполу, і, найімовірніше, ця інформація недостовірна, оскільки Інтерпол не підпорядковується жодним судам та проти Інтерполу не можна подати позов за внесення когось до червоного списку. Тому здається малоймовірним, щоб місцевий суд в Ліоні міг вирішувати, чи ім’я Віктора Януковича повинне залишитись у списку розшуку Інтерполу та чи оголошення його в розшук взагалі було обґрунтоване.
– Янукович викреслений із баз даних Інтерполу? Неймовірно. Хіба існують різні практики для різних держав? Хто має таку силу, щоб заблокувати «червону картку» без значущої причини? Буває, що Інтерпол ігнорує адвокатів та не відповідає на їхні запити, проте у цьому випадку він «припиняє» розшук, коли об’єктивна причина яка спонукала до його започаткування лишається незмінною.
Слід запитати – якою процедурою закрито «червону картку», якщо, згідно із регламентом, усіляки клопотання розглядаються під час засідання комісії? Ці питання викликає випадок Віктора Януковича. Це ж не дрібний злочинець, а людина яку звинувачується у серйозних правопорушеннях, які, мабуть, дозволять судити його перед міжнародним трибуналом. Тим більше всі дії Інтерполу мали б бути аргументовані та підлягати регламенту інституції. – прокоментував Войцех Монджицький, юридичний радник Фундації «Відкритий Діалог»
