Венеціанська комісія (Європейська комісія за демократію через право), яка складається з незалежних експертів у галузі конституційного та міжнародного права, суддів та членів національних парламентів, ухвалила, що люстрація в Україні не порушує прав людини і не суперечить нормам міжнародного права. Оцінка, зроблена консультативним органом Ради Європи, значною мірою відповідає рекомендаціям, розробленим групою експертів, що беруть участь в люстраційній програмі Фундації «Відкритий Діалог».
Існував ризик сповільнення процесу люстрації у разі негативної оцінки, тому це рішення має історичне значення – свого часу негативна оцінка Венеціанської комісії зупинила люстрацію в Албанії.
Існував ризик сповільнення процесу люстрації у разі негативної оцінки, тому це рішення має історичне значення – свого часу негативна оцінка Венеціанської комісії зупинила люстрацію в Албанії. Люстрація досі була предметом жорстоких нападів з боку осіб з середовища, пов’язаного з колишнім режимом, хоча скептично до перевірки ставиться також багато представників теперішньої влади.
Як повідомляє «Українська правда», існував план торпедувати законопроект «Про очищення влади». За цим стояли люди з оточення Януковича, які співпрацювали з керівництвом Верховного суду. Була здійснена спроба переконати членів Венеціанської комісії про катастрофічні наслідки української люстрації, через яку нібито страждають невинуваті. Проте прихильники люстрації звернулися до консультативного органу Ради Європи з проханням не робити передчасних висновків, відвідати Україну і перевірити ситуацію на місці.
Набуття чинності однієї з основних соціальних вимог Майдану не було б можливим без роботи Єгора Соболєва та Громадського люстраційного комітету. З моменту набрання чинності закону, тягар реалізації механізмів контролю взяв на себе департамент Міністерства юстиції з люстрації на чолі з Тетяною Козаченко і Дмитром Димовим. Незважаючи на багато недоліків чинного законодавства, вже саме ухвалення закону призвело до добровільної відставки багатьох державних чиновників, які боялися люстрації.
З боку Фундації «Відкритий Діалог» координатором роботи з люстраційною програмою була Агнєшка Пясецька за підтримки працівників брюссельського офісу Фундації – Анни Кой і Томаша Клосовича, а також Людмили Козловської – Президента Фундації «Відкритий Діалог» і водночас члена Громадської ради з питань люстрації, що функціонує при Міністерстві юстиції України. У рамках проекту Фундація співпрацювала, зокрема, з USAID FAIR Justice Project і низкою юристів та інших експертів, які практично здійснюють люстраційні рішення в інших посткомуністичних країнах, таких як Польща та Чехія.
Венеціанська комісія встановила наступне:
- люстрація не порушуює прав людини і не суперечить нормам міжнародного права
- українська влада має право вимагати від кандидатів на державні посади інформування виборців щодо їхньої відповідності до нових критеріїв
- судді, які гальмують розгляд люстраційних справ, перешкоджають ефективному здійсненню цього закону, і Конституційний суд також повинен пройти перевірку
У документі, опублікованому 19.06.2015, Венеціанська комісія прямо вказує, що Україна має право застосовувати так звані «автоматичні» критерії Закону, які вимагають звільнення осіб, які займали посади під час президентства Віктора Януковича або під час подій на Майдані. Водночас було встановлено, що люстрація не порушує прав людини, оскільки демократична держава має право вимагати від посадових осіб бути лояльними до конституційних принципів, на яких вона заснована. Було також відзначено, що документ відрізняється від законів про люстрацію, прийнятих в інших країнах Центральної та Східної Європи, більш широким обсягом застосування законопроекту і має дві різні мети. Перша – захистити суспільство від осіб, які через свої попередні дії можуть завдати шкоди новоствореній демократичній системі. Друга – очищення державних органів від осіб, які брали участь у масштабній корупції. Термін «люстрація» в традиційному сенсі охоплює тільки перший процес. Венеціанська комісія водночас прийшла до висновку, що ці дві мети, які здійснюються законом «Про очищення влади», є законними. Окрім того, члени Комісії дали українській владі право вимагати від кандидатів на державні посади інформування виборців щодо їхньої відповідності до нових критеріїв. У ході переговорів з українською владою і громадянським суспільством Венеціанська комісія дізналася також про проблему відкладання розгляду багатьох судових справ. Зважаючи на це, до документу був внесений окремий пункт, що судді, які гальмують розгляд люстраційних справ, перешкоджають ефективному здійсненню цього закону, і Конституційний суд також повинен пройти перевірку.
Тим не менш, Комісія далі звертає увагу на низку недоліків у законі, які вказані у кінцевих висновках. Вона рекомендує, зокрема, не проводити люстрацію суддів за цим законом. Венеціанська комісія вказує також, що критерії та процедури перевірки майна слід детально описати, що дозволило б не допустити зловживань.
