• Дата

Казахстан цензурує незалежний портал «Республіка». The Electronic Frontier Foundation стає на захист журналістів

Казахстанський режим намагається зупинити публікацію статей, присвячених переслідуванню дисидента Мухтара Аблязова і пропагандистській кампанії, ініційованій проти незалежних ЗМІ та правозахисників. Плямою на репутації «оазису демократії» – образі, який плекає Астана на Заході – є свідчення про фальсифікації кримінальних та фінансових справ у Росії, Україні та Казахстані. У оприлюднених документах розкривається схема систематичного порушення прав людини та переслідувань з метою дискредитації ключових фігур опозиції.

Про казахстанське лобі, яке намагається підкупити (навіть в країнах ЄС) посадових осіб, суддів і прокурорів та вплинути на їхні рішення, писали, окрім «Республіки», також європейські ЗМІ, такі як Der Spiegel та Mediapart. Астана в якості помсти казахстанським журналістам блокує публікації незалежного порталу respublika-kaz.info.

Медіа-група «Республіка» є одним із ворогів уряду Казахстану. Режим переслідує і залякує її за журналістські розслідування, у яких показане закулісне функціонування Акорди.

Все почалося, коли журналісти «Республіки» виявили, що їхні публікації зникли, а сервер, розміщений у США, заблокований. Було видалено 47 статей. Тоді підтримати портал вирішила американська неурядова організація з питань боротьби за громадянські свободи у цифровому просторі Electronic Frontier Foundation (EFF), яка займалася такою відомою справою, як захист Дмитра Склярова. Тепер EFF представлятиме «Республіку» на судових процесах у США.

У заяві, опублікованій 06.25.2015, EFF зазначає, що вищезгадана медіа-група є одним із ворогів уряду Казахстану. Режим переслідує і залякує її за журналістські розслідування, у яких показане закулісне функціонування Акорди. Протягом багатьох років влада намагається закрити «Республіку», тому EFF звернулася до американської судової системи з проханням не допустити використання Казахстаном недавнього рішення американського суду з метою цензурування ЗМІ Казахстану.

Справа розпочалася в березні 2015 року, коли Казахстан подав до нью-йоркського суду на десятки невідомих осіб за звинуваченням у нібито зломі урядових комп'ютерів і крадіжці тисяч повідомлень, відправлених з Gmail-акаунтів. Суд заборонив цим особам поширювати, використовувати або переглядати матеріали.

Мухтар Аблязов

казахстанський опозиціонер

засновник ДВК

Засновник опозиційної партії Демократичний вибір Казахстану. Визнаний особистим ворогом президента Н. Назарбаєва. Неодноразово ув'язнений за свою політичну діяльність. Зараз у Франції проходить судовий процес щодо його екстрадиції до Росії або України, якої так насправді прагне Казахстан.

У статтях, опублікованих на основі отриманих матеріалів, наводилися докази фальсифікації справи головного опонента казахстанського режиму Мухтара Аблязова в Росії та Україні. Ці країни на прохання Казахстану вимагають видачі дисидента з Франції. Фундація «Відкритий Діалог» повідомляла також про діяльність нової верхівки української прокуратури, яка не тільки затягує розслідування злочинів, скоєних за часів Януковича, але й була задіяна у корупційному скандалі, пов'язаному з переслідуванням Аблязова. На прохання Фундації Печерський районний суд м. Києва порушив кримінальну справу стосовно одного зі слідчих київської прокуратури, який проігнорував корупційні дії, які могли мати місце в Міністерстві внутрішніх справ України в рамках справи казахстанського опозиціонера. Окрім статей, що проливають світло на закулісні дії Астани з метою маніпулювання екстрадиційним процесом Аблязова, інші публікації показували, які методи Казахстан використовує для дискредитації опозиції та незалежних засобів масової інформації.

«Республіка», як і інші інформаційні служби по всьому світу, опублікувала інформацію на основі цих електронних листів. Згодом найняті Казахстаном адвокати вимагали від хостинг-провайдерів «Республіки» видалення цих статей. Як зазначив EFF, Казахстан пішов ще далі, стверджуючи, що рішення суду є рівносильним з вимогою видалення всієї сторінки[I3] . Уряд Казахстану також хоче судовим шляхом домогтися від Facebook і хостинг-провайдерів «Республіки» розкриття персональних даних, які будуть ідентифікувати авторів і читачів статей, опублікованих на сайті.

«Казахстан звернувся до суду США – де Перша поправка до Конституції захищає публікацію матеріалів, навіть якщо джерело придбало ці матеріали незаконно – ігноруючи наш закон (...) », – заявив Джеймі Лі Вільямс з EFF – «Журналісти «Республіки» просто зробили те, що повинні були зробити: передавали інформацію та повідомляли про події, які впливають на життя людей. Не можна дозволити Казахстанові цензурувати їхні вираження в цей спосіб».

Ці дії продовжують кампанію казахстанської влади проти «Республіки», що триває близько десяти років. Вигнана з Казахстану медіа-група вже раніше була предметом DDoS-атак, а її засновників переслідували і залякували.

Організація «Репортери без кордонів» дає низьку оцінку Астані у рейтингу свободи ЗМІ. У 2014 році Казахстан зайняв 161 місце зі 180.

Нещодавно The New York Times писав про організацію Зимових Олімпійських ігор у 2022 році, на право проведення яких претендували Китай та Казахстан. Газета звертала увагу на те, що питання дотримання свободи слова і прав людини можуть вплинути на рішення про вибір місця проведення змагань Міжнародним олімпійським комітетом. У свою чергу, протягом багатьох років організація «Репортери без кордонів» дає низьку оцінку Астані у рейтингу свободи ЗМІ. У 2014 році Казахстан зайняв 161 місце зі 180; перед ним були, зокрема, Азербайджан, Пакистан, Росія і навіть Білорусь. Крім того, переслідування ЗМІ часто посилюються під час виборчих кампаній. Перед президентськими виборами у квітні 2011 року (Назарбаєв набрав тоді 95,5% голосів) періодично блокували велику кількість веб-сайтів, у тому числі Радіо Вільна Європа, BBC і незалежне телебачення К+. Уряд також намагався змусити Google використовувати сервери, локалізовані лише в Казахстані, таким чином збільшивши можливості контролювати зміст, який з'являється у національній мережі. Однак Google відмовився і зняв свій місцевий сайт, вийшовши з казахстанського Інтернет-простору. Особливі репресії зачепили найбільші незалежні ЗМІ: відео-портал Stan TV, супутниковий канал К+, інформаційне агентство «Намистан» та газети «Республіка» і «Взгляд». Тільки вони, прориваючи інформаційну блокаду, введену урядом, поширювали новини про страйк в Жанаозені. Їм також висунули звинувачення в «екстремізмі» та «інформаційному тероризмі».

Дивитись заяви Electronic Frontier Foundation:


Дивитись публікації Mediapart про казахстанське лобі, що працює в Європі:

Дивитись також рейтинг організації Репортери без кордонів: