Одинадцять членів Європарламенту звернулися до Президента Франції Франсуа Олланда з проханням не допустити екстрадиції одного з лідерів казахстанської опозиції Мухтара Аблязова. 17 вересня прем’єр-міністр Франції, Мануель Вальс, ігноруючи попередження і докази політизації судових справ проти казахстанського дисидента, у приголомшливому рішенні, підписав указ про видачу Аблязова російським правоохоронним органам. Проти рішення вже протестували російські захисники прав людини, у тому числі Людмила Алексєєва, Лев Пономарьов та Гаррі Каспаров, а також світові та європейські правозахисні організації, такі як Human Rights Watch, Amnesty International, FIDH і АСАТ. Депутати Європейського парламенту, у тому числі Голова підкомітету з питань прав людини (DROI), віце-президенти кількох фракцій і члени Делегації Комітету з парламентського співробітництва ЄС-Росія, ЄС-Казахстан та ЄС-Україна, мають сумніви, чи буде Москва гарантувати безпеку Аблязову і висловили надію, що влада Франції змінить невдале рішення і забезпечить дисидентові міжнародний захист.
Недарма, депутати Європарламенту називають справу Аблязова терміновою, вимагають приділення їй найбільшої уваги. Казахстанський дисидент, колишній міністр енергетики, а потім бізнесмен, який ініціював і фінансував створення першої в історії Казахстану масової партії, яка прагнула до демократичних змін, може бути екстрадований до Росії. Попри визнання справи політично мотивованою (Казахстан розшукує Аблязова вже декілька років через його опозиційну діяльність, при цьому часто використовуючи посередників, таких як Росія чи Україна часів президентства Віктора Януковича), Франція визнала гарантії, дані російським судом, надійними. Таким чином, Франція, з тривалими лібертаріанськими традиціями, проігнорувала голоси політиків, правозахисників і міжнародних організацій, які займаються цим питанням. Тому одинадцять депутатів Європейського парламенту звернулися до президента Олланда, просячи особистого втручання.
Раніше, 11 березня, автори звернення до президента Олланда писали до прем’єр-міністра Франції Мануеля Вальса і переконували, що Аблязов в даний час є єдиним серйозним політичним супротивником, який загрожує статусу правлячого залізним кулаком президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
Казахстан переслідує також колег Аблязова та членів його сім’ї, намагаючись дістатися до них в десятках країн Європейського Союзу. Проте, на відміну від Франції – Австрія, Чехія, Іспанія, Польща, Швейцарія та Великобританія визнали подібні справи політично вмотивованими.
Посилаючись, зокрема, на той факт, що у справі Аблязова заангажованими є і слідчі, і судді, які знаходяться у безпрецедентному американському списку Магнітського, депутати Європарламенту переконували президента Олланда, що гарантії Росії і України не можуть серйозно сприйматися. Жодна з цих країн не забезпечить справедливого судового розгляду справи опозиціонера. Існує також ризик тортур і передачі його в Астану, яка, як довели юристи Аблязова, у тому числі Марк Фейгін і місцеві активісти, стоїть за усім цим. Саме Казахстан ініціював кампанію переслідування противника Назарбаєва і його оточення та спонсорує її.
Саме тому члени Європейського парламенту, посилаючись на французьку традицію дотримування прав людини, попросили врахувати викладені ними аргументи, скасувати рішення від 17 вересня, та забезпечити Аблязову міжнародний захист.
Звернення до президента Олланда, доведене також до відома прем’єр-міністра Мануеля Вальса, міністра юстиції Крістіана Тобіри і міністра закордонних справ Лорана Фабіуса, підписали:
• Елена Валенціано, голова підкомітету з прав людини DROI (S&D, Іспанія);
• Марью Лаурістін, ініціатор листа (заступник голови S&D, Естонія; член делегації Комітету з парламентського співробітництва ЄС-Україна);
• Фернандо Маура Барандіаран (заступник голови ALDE, Іспанія);
• Брандо Беніфе (S&D, Італія; член делегації Комітету з парламентського співробітництва ЄС-Казахстан);
• Крістіан Сілвіу Бушой (ЄНП, Румунія);
• Ана Марія Гомес (S&D, Португалія);
• Ліза Яконсарі (S&D, Фінляндія, заступник голови делегації Комітету з парламентського співробітництва ЄС-Росія);
• Тунне Келам (ЄНП, Естонія);
• Хуан Фернандо Лопес Агілар (S&D, Іспанія);
• Джулі Уорд (S&D, Великобританія);
• Ренате Вебер (Зелені/ОДВ, Румунія).
