Стеження за волонтерами, погрози та пропозиції хабарів. Фундація очікує на реакцію Агентства внутрішньої безпеки.
Російська пропаганда наносить удар по Фундації «Відкритий Діалог», яка бореться за права людини, зокрема, в Казахстані та Україні. Фундація цікавиться також російським «5 каналом», який намагався дискредитувати главу Міністерства закордонних справ Польщі Ґжеґожа Схетину.
«Ми були об’єктом атаки від самого початку. Ми звернулися до Агентства внутрішньої безпеки, але не маємо інформації, чи було щось зроблено у нашій справі», — скаржиться Бартош Крамек, голова Ради Фундації.
На думку Марціна Свєнціцького, депутата від «Громадянської платформи», який займається питаннями Сходу, загроза може бути реальною.
Матеуш Піскорський, колишній депутат від «Самооборони», який часто з’являється в російських ЗМІ, критикуючи уряд у Києві та польську участь на його боці, визнає, що російські журналісти зацікавилися Фундацією. «Мене запитували про це», — сказав він нещодавно в інтерв’ю Rzeczpospolita.
Фундація «Відкритий Діалог» займається захистом прав людини, демократії та верховенства права на пострадянському просторі. Фундація має мережу з майже півтисячі волонтерів, які беруть участь у спостережних місіях, зокрема і за виборами, моніторингу дотримання прав людини в країнах СНД, переважно в Росії, Україні та Казахстані. Лобіює інтеграцію України до ЄС. Також вона надсилає бронежилети, каски і кровоспинні перев’язувальні матеріали українським солдатам і членам Національної гвардії, які воюють на сході країни. Вони борються за звільнення, зокрема, Надії Савченко, української льотчиці, яку утримують у російській в’язниці.
Серед інших, Анджей Веловейський, колишній народний депутат, євродепутат і сенатор, військовий Армії Крайової та опозиціонер у Польській Народній Республіці, є членом Ради Фундації. До політичної команди також входить Олександра Гаєвська, радник варшавської «Громадянської платформи».
«Я дуже позитивно оцінюю діяльність Фундації», — каже Свєнціцький.
Фундація «Відкритий Діалог» скаржиться, що її діяльність піддається саботажу. «Коли ми займалися справою Мухтара Аблязова, який очікує екстрадиції і переслідується за політичними мотивами, ми отримали інформацію, що за нами стежать спецслужби Казахстану, — розповідає Крамек. — Нашу електронну пошту зламали, викрали конфіденційні дані. Одного разу у нас несподівано згоріли п’ять жорстких дисків у комп’ютерах Фундації».
Активісти Фундації стверджують, що отримували пропозиції хабаря в обмін на інформацію про осіб, які можуть вважатися вороже налаштованими до казахстанського режиму. «Ми написали офіційного листа в Агентство внутрішньої безпеки, поліцію і Генеральну прокуратуру з проханням про допомогу, але ні від кого не отримали відповіді», — нарікає Крамек. Свєнціцький не применшує значення проблеми. «Казахстанські служби здатні на все», — каже він.
Коли почався Євромайдан і Фундація почала його підтримувати, нападки посилилися. «З’явилися некрологи з ім’ям нашого волонтера, який перебував в Україні, Томека Мацейчука. У селі, де живе Марцін Рей, розклеїли листівки, що він педофіл. Ольгу Соляж, нашу волонтерку з Перемишля, звинуватили у фашизмі. Я не наївний, я знаю, що такі дії інспіровані службами», — каже Крамек. На інтернет-форумах і блогах їх звинувачують у підтримці «єврейських бандерівських вбивць».
Їх звинувачують в агентурній діяльності та фашистській ідеології. Наталія Панченко, українка, яка співпрацює з Фундацією, стала жертвою виняткового тролінгу. «Забирайся з Польщі, бандерівське бидло», — такою була найбільш лагідна з тисяч образ, які вона отримала.
До Крамека та його дружини вдома причепився агресивно налаштований чоловік. «Моя дружина сказала йому, що я його не знаю і не бажаю мати з ним жодних контактів, але це не допомогло. Він припустив, що нас можуть побити або викрасти», — розповідає він. Наприкінці жовтня вони подали заяву до прокуратури. Розслідування триває.
Свєнціцький вважає, що цим питанням повинні займатися польські служби. «Якщо є підозра на діяльність іноземної служби, то наші повинні ретельно розслідувати її», — каже він.
Агентство внутрішньої безпеки лише підтверджує, що «справа йому відома». Але не повідомляє, що воно зробило зі заявою Крамека. «Агентство внутрішньої безпеки не є адресатом такої заяви, цим займається поліція», — неофіційно повідомив нам співробітник Агентства.
Джерело: rp.pl
Читати також:
