Варшавського суддю Томаша Яскловського притягують до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з ухваленим ним рішення, несприятливим для однієї з правих газет. Скаргу на нього подав Томаш Сакевич, котрий програв справу, яку вів суддя. Це вже другий варшавський суддя, якому загрожують неприємності через вироки, винесені щодо Gazeta Polska.
Суддя Томаш Яскловський з Окружного суду Варшави отримав дисциплінарне стягнення у зв’язку з ухваленням рішення за позовом Бартоша Крамека із Фундації «Відкритий Діалог». Крамек бере участь в акціях протесту проти чинної влади і за це зазнавав цькування у проурядових ЗМІ. Він також зазнав нападок з боку влади.
Крамек і ФВД вживають заходів для захисту свого доброго імені. Вони подали до судів низку позовів щодо захисту особистих прав та виграють їх. Одним із них став позов Крамека до тижневика Gazeta Polska та його головного редактора Томаша Сакевича (на фото зверху під час іншого судового процесу). Крамек подав позов проти видання за обкладинку, на якій у серпні 2017 року його було зображено у вигляді солдата вермахту.
Це був фотомонтаж. Обличчя Крамека було додано в історичну фотографію, на якій німецькі солдати відсувають прикордонний бар’єр під час вторгнення до Польщі у вересні 1939 року. Він був зображений разом із Ришардом Петру та Гжегожем Схетиною, особи яких також були додані на фото за допомогою фотомонтажу. Під фотографією був заголовок: «Ми знаємо плани осіннього перевороту. Нова вереснева кампанія».
Сакевич виправдовувався в суді тим, що обкладинка була смішною та сатиричною за своєю суттю. Проте Окружний суд Варшави ухвалив, що на Крамека звели наклеп. Суд зобов’язав Сакевича вибачитися і виплатити Крамеку компенсацію у розмірі 15 000 злотих, а також 10 000 злотих на користь громадської організації. Вирок був винесений суддею Томашем Яскловським.
Вирок було правомірно залишено чинним спочатку Апеляційним судом Варшави, а потім Верховним судом. Вердикт Верховного суду був винесений у лютому 2023 р., а в червні суддя Яскловський несподівано отримав чотири дисциплінарні повідомлення. Повідомлення дисциплінарному інспектору подав Томаш Сакевич.
Це вже другий суддя Окружного суду Варшави, який зазнав цькування за несприятливі для Gazeta Polska рішення. Першим суддею, який зазнав цькуваннь, був Анджей Стеркович, проти якого газета розгорнула злісну кампанію. Внаслідок цього суддя був притягнутий до кримінальної відповідальності. Про його справу розповідається далі у статті.
Чому суддя перебуває під слідством?
Суддю Томаша Яскловського переслідує місцевий дисциплінарний інспектор Апеляційного суду у Варшаві. Його звуть Адам Яворський, і він є нео-суддею, який раніше був депутатом міської ради Варшави та мав стосунок до партії «Право та Справедливість».
Він висунув проти судді чотири дисциплінарні звинувачення. Два з них пов’язані зі справою Крамека проти Gazeta Polska, а два інших — із позовами щодо кредитів CHF, які суддя вів. Складається враження, ніби їх поєднали разом лише для того, щоб звинувачення виглядали серйознішими.
У такий спосіб інспектор звинуватив суддю в здійсненні дисциплінарного проступку за статтею 107(1)(1), в якій йдеться про явне і грубе порушення закону. За словами інспектора, суддя нібито зробив це в усному обґрунтуванні рішення, яке не відповідало формальним вимогам. Друге звинувачення стосується злочину, передбаченого статтею 107(1)(5), тобто посягання на гідність суддівської посади. Вся суперечка розгорілася навколо того, що сказав суддя у залі суду. Судові засідання було записано, тому відомо, що говорив суддя. Як випливає із матеріалів справи, він просто виконував процесуальні дії.
Проте дисциплінарний інспектор кваліфікував такі дії як дисциплінарний проступок. На його думку, суддя порушив кодекс суддівської етики. Інспекторові не сподобалися висловлювання судді щодо порядку ведення судового процесу.
До них, зокрема, належать:
● Відхилення клопотання про заслуховування свідків, викликаних Gazeta Polska, як-от депутата із партії «Право і Справедливість». Суддя вирішив, що справа, що стосується обкладинки, є простою з погляду доказів, оскільки необхідно лише визначити, чи входить фотомонтаж у рамки журналістської критики, і відхилив клопотання. Він сказав: «На мою думку, ці свідки тут не потрібні. Заслуховування сторін [відповідача та позивача. — Ред.] також не є необхідним».
● Винесення рішення. Звертаючись до сторін щодо їхніх клопотань про подання доказів, що призвело б до затягування судової процедури, суддя заявив: «Я можу винести рішення сьогодні. Мені байдуже, але я можу і не виносити жодного рішення». У результаті суддя відхилив клопотання.
Звідки взялися такі твердження? Суддя Яскловський двічі виносив рішення у справі про обкладинку. Перше рішення було скасовано з формальних підстав Апеляційним судом, який ухвалив, що суддя не врахував усі моменти в усному обґрунтуванні рішення. Це призвело до початку дисциплінарного провадження щодо судді.
Коли справа була повернута до суду, вона знову повернулася до судді Яскловського. Таке визначення принаймні випливає із законодавства, прийнятого партією «Право і Справедливість». Було винесено друге, ідентичне рішення. Суд ухвалив вибачитися перед Крамеком. Пізніше це рішення було залишено чинним Верховним судом.
Отже, дисциплінарний інспектор фактично переслідує суддю за вчинення законних судових дій, на які той має право.
І обґрунтованість яких, у рамках інстанційного контролю, підлягає оцінці апеляційним судом.
Суддя: «Я здійснював процесуальні дії»
Проте на тлі цієї справи негласно звучить твердження про упередженість судді. Про дисциплінарні стягнення розповів сайт Niezależna.pl, також пов’язаний із Сакевичем. Автори статті прямо звинуватили суддю в тому, що він позбавив Сакевича права голосу та робив «дивні зауваження».
На сайті обурені тим, що суддя Яскловський сказав Крамеку: «Мені трохи ніяково виносити рішення у цій справі, тому що ви виступили на мій захист». Справа в тому, що Крамек брав участь у кампаніях на захист вільних судів. Тобто на захист усіх суддів. Niezależna.pl також не сподобалося, що суддя сказав, що носить із собою Конституцію.
Але і це ще не все. Ще два звинувачення були висунуті судді у зв’язку зі справами про кредити CHF. Суддя попередив сторони процесу, що, можливо, не встигне ухвалити рішення, оскільки наступного року планує піти на пенсію. Він говорив правду. За словами дисциплінарного інспектора, в одній із цих справ він також надто пізно визнав покази свідків.
Ці два звинувачення виглядають так, ніби їх просто додали до інших звинувачень щодо рішення у справі Gazeta Polska.
Томаш Яскловський — суддя із 30-річним стажем роботи в судах. Раніше він не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Він прокоментував OKO.press переслідування за своє рішення у справі Gazeta Polska так: «Не можна карати за слова, сказані в залі суду під час винесення рішення. Я просто приймав рішення щодо клопотань, заявлених сторонами. Я не переступав жодних меж і нікого не ображав».
Суддя також додає: «Я гадки не маю, чому мене притягли до відповідальності у справах про кредити CHF. У мене 300 таких справ, крім того, є ще 300 інших справ, разом 600 [кількість справ зростає; два роки тому суддя вів 200 справ. — Прим. ред.]. А зараз мені дорікають, що я не даю можливості давати свідчення свідкам до суду».
Чим Стеркович насолив Gazeta Polska?
З аналогічними труднощами, пов’язаними з ухваленням рішень, несприятливих для журналістів Gazeta Polska, стикається суддя Анджей Стеркович із Окружного суду у Варшаві. Він також вів низку справ, що стосуються газети Сакевича, зокрема і справу проти Дороти Каня, колишньої журналістки Wprost та Gazeta Polska, а також справу проти самої Gazeta Polska та пов’язаних із нею ЗМІ.
Восени 2013 р. суддя Стеркович зобов’язав Каня та Сакевича, на той час головного редактора Gazeta Polska Codziennie, вибачитися перед прокурором Едвардом Залевським та виплатити йому компенсацію у розмірі 10 000 злотих. У статті під назвою «Тиск у справі Мачеревича», опублікованій Gazeta Polska Codziennie, Каня написала, що Залевський втручався у розслідування звіту про перевірку Військової інформаційної служби та намагався висунути звинувачення проти Антоні Мачеревича.
Стеркович вважав ці припущення такими, «що не відповідають дійсності, завдають шкоди гідності та честі прокурора та підривають довіру до всієї системи державного обвинувачення». Апеляційний суд у Варшаві залишив рішення чинним.
У січні 2014 р. Стеркович виніс рішення щодо цивільного позову, поданого проти щотижневого журналу Wprost ректором Гданського університету, професором Анджеєм Цейновим. У 2007 р. у серії статей, опублікованих у журналі Wprost, Дорота Каня звинуватила професора Цейнова у співпраці з комуністичною службою безпеки. Проте пізніше комісія, що проводила перевірку, відновила добре ім’я ректора, а кримінальний суд визнав Каня винною у наклепі на нього.
У ході цивільного процесу суддя Стеркович зобов’язав Каня і тодішнього головного редактора Wprost Станіслава Янецького вибачитися перед Цейновим і виплатити йому 150 000 злотих як відшкодування збитків. Суддя стверджував, що Каня «не дотримувалася принципу сумлінності та журналістської чесності, була недбала і недостовірна, а також поширила неправдиву та шкідливу інформацію».
Це рішення було частково змінено апеляційним судом, який залишив у силі вимогу вибачитись, але скасував вимогу щодо виплати компенсації.
Як почали переслідувати Стерковича
Рішення, винесені у справах, порушених Залевським та Цейновим проти Каня, викликали хвилю критики на адресу Стерковича з боку Gazeta Polska. Репресії проти судді повною мірою розгорнулися після приходу до влади партії «Право та Справедливість», яка розпочала свою «реформу» судової системи. У травні 2016 Gazeta Polska Codziennie провела оцінку 80-річного батька судді. Незабаром після виходу цієї статті батько Стерковича помер від серцевого нападу.
Заходи, вжиті правою медіакомпанією, виявилися ефективними. Після смерті батька суддя Стеркович почав відмовлятися від участі у судових процесах проти Gazeta Polska.
Проте газета не давала йому спокою. На початку листопада 2017 року Дорота Каня опублікувала статтю, в якій розповіла про перипетії особистого життя Стерковича, пов’язані з його розлученням та суперечками з колишньою дружиною щодо опіки над їхньою дитиною. Серед іншого, вона повідомила про справу, яка розглядалася у суді у сімейних справах і проходила у закритому режимі.
Каня написала, що суперечки між суддею та його колишньою дружиною були предметом перевірки кількох прокуратур Малопольського краю. Повідомлення було подано, зокрема, його колишньою дружиною. Справи було передано до районних прокуратур, але деякі з них були взяті на контроль відділом внутрішніх справ прокуратури.
Проте Дисциплінарна рада при Апеляційному суді у Кракові відмовилася зняти зі Стерковича недоторканність судового переслідування. Колегія не вважала, що він скоїв злочин у своїх суперечках із дружиною.
Проте прокуратура подала апеляцію до незаконної Дисциплінарної палати, утвореної партією «Право та Справедливість». У червні 2019 р. недоторканність судді було знято, що дозволило прокурору висунути проти нього звинувачення. Палата дозволила пред’явити йому два кримінальні звинувачення: вторгнення в будинок його колишньої дружини та образу співробітника поліції (яка, як стверджується, сталась під час втручання поліції).
Джерело: oko.press
Читати також: