Євросоюз став однією з перших юрисдикцій, яка запроваджує комплексні правила щодо криптоактивів. Україна заявила про прагнення стати «піонером» впровадження європейської версії «Положення про ринки криптоактивів». Як третя країна у світі за використанням криптовалют, Україна не перший рік веде роботу над регулюванням криптоактивів, проте на практиці чітких правил для функціонування індустрії в країні так і немає. Водночас діалог із законодавцями ЄС допоміг врахувати думку як індустрії, так і громадянського суспільства, і, як наслідок, вплинув на регулювання криптоактивів в Україні. Такий підхід роботи з регуляторами в ЄС та на інших міжнародних майданчиках має стати системною практикою для масштабування глобального використання біткоїна в різних сферах.
У червні 2023 р. набули чинності «Положення про ринки криптоактивів» (Markets in Crypto Assets Regulation, MiCA) і супутнє йому «Положення про перекази коштів» (Transfer of Funds regulation, TFR), яке зобов’язує постачальників послуг із переказу криптоактивів супроводжувати перекази криптоактивів інформацією про їхніх відправників та одержувачів [1], [2]. Ці два нові європейські регламенти закладають основу нової нормативної бази для криптоактивів не лише в ЄС, а й за його межами. Так, українська влада заявила про прагнення першими впровадити «найважливіші норми MiCA» в рамках стандартизації законодавства відповідно до вимог ЄС.
1. Дорогою до стандартів MiCA: нормативно-правове регулювання в Україні
Україна не перший рік веде роботу над регулюванням криптоактивів, проте на практиці чітких правил для функціонування індустрії в країні так і немає. Така політика призвела до недоотримання до державного бюджету України щонайменше 3 млрд гривень (близько $81 млн) податків від діяльності локальних криптовалютних бірж за оцінками фахівців Бюро економічної безпеки. Щоб розуміти чому так вийшло, необхідно окреслити причини, через які ухвалений Верховною Радою на початку 2022 року закон «Про віртуальні активи» так і не запрацював:
1. Закон набуде чинності, коли буде ухвалено зміни до Податкового кодексу України в частині оподаткування операцій із криптовалютами.
Наразі існує законопроєкт № 7150 від 13.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами», який зареєстрований у Верховній Раді.
До цього часу Верховна Рада України його не розглянула і навряд чи розглядатиме як основний, оскільки наразі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підготувала альтернативний законопроєкт про зміни до Податкового кодексу. Відповідно маємо ситуацію, за якої закон формально ухвалено, проте фактично не введено в дію, оскільки він недоопрацьований з точки зору оподаткування. 20.07.2023 НКЦПФР повідомила про завершення етапу публічних консультацій щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обігу віртуальних активів в Україні», а також направлення тексту цього законопроєкту до профільних органів для узгодження перед внесенням на розгляд Верховною Радою України.
2. З огляду на отримання Україною 23.06.2022 статусу кандидата на членство в ЄС, норми українського законодавства щодо криптовалютної індустрії в будь-якому разі необхідно адаптувати до європейських стандартів, зокрема щодо регулювання обігу віртуальних активів.
У ЄС таким спеціалізованим законодавчим актом щодо функціонування ринку криптоактивів є MiCA та TFR, ухвалені у червні 2023 р., тобто більш ніж через рік після ухвалення аналогічного закону в Україні. Відповідно під час розроблення та ухвалення Закону України «Про віртуальні активи» ніхто не враховував і не міг враховувати підхід Європейського Союзу до регулювання цієї індустрії.
Зміни до закону, які враховують вимоги MiCA, також напрацьовує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) разом із Консультативною радою при НКЦПФР, до складу якої входять представники профільних державних органів, представники криптобізнесу, профільних некомерційних організацій і експерти в цій індустрії, зокрема, представники юридичної фірми «Астерс».
3. Закон не набув чинності, але вже потребує оновлення внаслідок стрімкого розвитку крипто-індустрії, технологічних змін у цій сфері. Така ситуація може спричинити певні труднощі для крипто-компаній та нерезидентів, які бажають отримати ліцензію на здійснення діяльності в Україні та офіційно здійснювати свою діяльність у чітко визначеному правовому полі.
Хоча сфера використання та здійснення діяльності з обігу віртуальних активів досі так і не набула своєї спеціалізованої нормативно-правової бази, використання віртуальних активів в Україні офіційно не заборонено законом. Ба більше, на їхній обіг можуть поширюватися як загальні норми цивільного законодавства щодо використання та охорони прав власності, пов’язаних із такими активами, так і будь-які інші вимоги законодавства (наприклад, вимоги щодо боротьби з відмиванням грошей, фінансового моніторингу, оподаткування тощо).
2. Регуляторний параліч українського криптовалютного ринку
Незважаючи на те, що Україна посіла третє місце у світі за використанням криптовалют за 2022 рік і зібрала понад $225 млн у криптодонатах для боротьби з неспровокованим російським військовим вторгненням в Україну, відсутність регуляторної ясності, де-факто, паралізувала розвиток індустрії в країні.
Наразі основною проблемою українських користувачів біткоїнів і стейблкоїнів є доволі спірне відключення провайдерів послуг криптоактивів від банківського сектора. Ситуація загострилася в березні 2023 р. через проблеми з переказами з криптобірж на банківські рахунки, пов’язані з різними обмеженнями з боку НБУ. Прямої заборони на переказ або зняття коштів з акаунтів криптобірж НБУ не визначено. Однак, такі обмеження стали побічним результатом низки постанов, які здебільшого були запроваджені з іншою метою:
- 24.02.2022 з початком повномасштабного неспровокованого військового вторгнення Росії, НБУ ухвалив постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою запровадив низку заборон та обмежень, пов’язаних, зокрема, з поповненням електронних гаманців електронними грошима, здійснення валютних платежів.
Згодом, постанова систематично доповнювалася і змінювалася у той чи інший спосіб. Зокрема, постановою № 18 від 20.04.2022 НБУ зобов’язав банки зупиняти (повертати) вхідні та вихідні перекази, отримані внаслідок купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту для отримання прибутку від зміни валютного курсу, а також переказів з електронною валютою. У НБУ пояснили так: «платіжні картки також використовуються для оплати операцій «quasi cash», які переважно здійснюються, щоб обійти чинні обмеження Національного банку, зокрема для інвестування за кордон, яке в умовах воєнного стану заборонено. Отже, відповідні операції слід трактувати як такі, що призводять до непродуктивного виведення капіталу з країни. Як наслідок, Національний банк частково обмежив можливості здійснення таких операцій».
На той момент справді виникли численні схеми «вимивання» іноземної валюти з країни, зокрема за допомогою обмінних операцій, пов’язаних із криповалютами (внаслідок курсової різниці в українських обмінниках і курсу обміну на криптобіржах). Тож у певному сенсі це був необхідний крок для збалансування валютного ринку та підтримання стійкості економіки в умовах війни.
- 21 липня 2022 року НБУ запровадив нові обмеження на перекази коштів за кордон або на особисті рахунки громадян (p2p), зокрема: (1) зменшив щомісячний ліміт на p2p-перекази громадян за кордон з гривневих платіжних карток українських банків зі 100 000 грн (в еквіваленті) до 30 000 грн (в еквіваленті); (2) встановив щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих платіжних карток у 100 000 грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у гривні;
Такі заходи також були спрямовані на запобігання відтоку грошей з України, однак, опосередковано це зумовило негативні наслідки для криптоіндустрії, а також негативно вплинуло на діяльність індивідуальних волонтерів, які вели збір коштів за допомогою біткоїна та купували в Європі гуманітарну допомогу і захисне спорядження для українських військових (бронежилети, турнікети, квадрокоптери, прилади нічного бачення і т.д.).
- 01.03.2023 було опубліковано чергову постанову НБУ № 4 «Про внесення поправок у процедуру авторизації діяльності операторів фінансових платіжних послуг» та коментарі до цього документа. Згідно з роз’ясненням НБУ, нові правила були спрямовані на розв’язання проблем, пов’язаних із маніпуляціями з оплатами та міскодингом платежів у сфері азартних ігор (прим. вид шахрайства в банківській мережі, що полягає в заміні призначення платежу).
Введення нових процедур і обмежень знову ж таки зачепило і крипто-індустрію, адже операції з обміну фіатних грошей на криптовалюту, а також виведення криптовалюти в традиційні гроші банки стали розцінювати як високоризикові (high-risk). Відповідно, банки стали блокувати такі операції, щоб не мати додаткових проблем з регулятором.
І хоча прямої згадки криптовалют і криптобірж у роз’ясненні нових правил НБУ немає, вони значним чином вплинули як на операторів платіжного ринку, так і на українських власників біржових криптогаманців, адже це означає втрату можливості вільно знімати з них кошти, виводячи фіатні гроші на українські банківські картки, або ж відправляти кошти на гаманці з банківських рахунків для подальшого їхнього обміну на віртуальні активи.
Наразі є можливість вносити гроші на криптогаманці та виводити криптовалюту у фіат переважно за допомогою p2p-операцій, за яких користувачі між собою обмінюються фіатом і цифровими активами (а не купують їх на біржових платформах).
- 01.06.2023 НБУ в листі № 25-0005/38228 зобов’язав банки-еквайєри звітувати щодо обсягів безготівкових платежів клієнтами, суб’єктами господарювання, надавачами платіжних послуг, з якими у банку укладено договори (додаткові механізми нагляду та звітування, що також опосередковано впливають на платіжні послуги).
Так, банки мають звітувати щодо: переказу коштів між рахунками фізичних осіб (P2P-переказів); оплат в інтернеті (сервіси інтернет-еквайрингу); переказу коштів з картки на розрахунковий рахунок компанії або виплат на картки клієнтів з рахунку компанії (сервіси С2A та/або А2С). При цьому, оскільки в листі окремо не вказується поріг, з якого транзакція має відслідковуватися, то ймовірно, до звіту потраплятимуть операції на будь-які суми.
За повідомленням НБУ, аналіз такої інформації дасть змогу виявити проблематику використання послуг банків для обслуговування тіньового ринку (зокрема, обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу), а також дасть змогу виявляти випадки провадження банками та небанківськими фінансовими установами діяльності, що може містити ознаки порушення законодавства України у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
І хоча ці зміни безпосередньо не стосуються обігу віртуальних активів, однак, знову ж таки, за їхнього невизначеного статусу та за можливого запровадження будь-яких обмежень у використанні p2p-переказів, це також може вплинути на вже згаданий спосіб внесення коштів на крипто-гаманці користувачів.
3. Як діалог з європейськими регуляторами може допомогти українській криптоіндустрії
В основу законопроєкту, який розробляє НКЦПФР, покладено регламент Європейського парламенту та Ради ЄС щодо ринків віртуальних активів (МіСА). Тож у законопроєкті враховано більшість положень, які необхідні для наближення українського законодавства до європейського (зокрема, підхід регулювання аналогічний до європейського підходу в частині тлумачення та типологізації криптовалют, механізмів авторизації проєктів і легалізації юридичних осіб, що займаються господарською діяльністю, пов’язаною з обігом віртуальних активів, а також визначаються правила діяльності постачальників відповідних послуг).
Певні положення законопроєкту адаптовані з урахуванням чинного законодавства, зокрема: ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» для узгодження понятійного апарату, ЗУ «Про платіжні послуги» для гармонізації положень про токени електронних грошей тощо.
Відповідно, за результатами ухвалення законопроєкту Верховною Радою України, українська модель має повністю відповідати загальноєвропейській моделі.
Утім, необхідно враховувати таке:
По-перше, МіСА за своїм змістом є більш загальним регуляторним актом, на базі якого розвиватимуть інші аспекти обігу криптоактивів. Тож, щоб завершити процес упровадження в економіку, і зокрема, в банківську сферу віртуальних активів та технологій, на базі яких вони побудовані, необхідно адаптувати банківське, фінансове та цивільне законодавство України.
По-друге, у червні 2023 року разом із набранням чинності МіСА було ухвалено «Регламент щодо переказу коштів» в ЄС (TFR), який передбачає відстеження переказів криптоактивів на рівні з традиційними грошовими переказами. Фактична імплементація закону спиратиметься на «travel rule», яке передбачає, що будь-яка інформація про джерело активу та його бенефіціара повинна «подорожувати» разом із транзакцією і зберігатися в обох сторін транзакції. Нові правила охоплюватимуть транзакції на суму понад 1000 євро, коли задіяні гаманці, які управляються постачальниками послуг криптоактивів. Водночас варто зазначити, що правила не застосовуватимуться до p2p переказів, які здійснюються без постачальника послуг.
Важливо зазначити, що законодавчий пакет ЄС щодо протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) ще не завершено — у квітні 2023 р. Європейський парламент ухвалив доповідь щодо пропозиції «Регламенту Європейського парламенту та Ради щодо запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей або фінансування тероризму» (AMLR). Регламент з ПВК/ФТ включає заходи, що зобов’язують організації запобігати і розкривати випадки відмивання доходів і фінансування тероризму, знижувати й управляти ризиками невиконання та ухилення від цільових фінансових санкцій, а також сприяти прозорості бенефіціарної власності юридичних осіб і механізмів. Наразі AMLR проходить законодавчу процедуру трилогу — це неформальні міжвідомчі переговори, в яких беруть участь представники Європейського парламенту, Ради Європейського Союзу та Європейської комісії.
Ще на етапі написання законопроєктів у ЄС представники індустрії, громадянського суспільства проводили консультації з європейськими регуляторами.
Завдяки численним зустрічам з депутатами Європарламенту (МП) і різними політичними групами Європарламенту, Європейської комісії та Європейської ради, починаючи з вересня 2022 р., а також поданню письмових рекомендацій, біткойнери й активісти Building True Change Coalition (BTC Coalition) під керівництвом Фундації «Відкритий Діалог» домоглися включення поправок, частково або повністю, до остаточного проєкту Положення про ПВК/ФТ, що був внесений на розгляд Європарламенту 14.04.2023, зокрема:
- включити в регулювання механізми захисту від зловживання законами про ПВК/ФТ з боку авторитарних режимів для політичних переслідувань;
- визнати криптоактиви на кшталт біткоїна як засіб платежу та фандрейзингу. Зокрема, для надання гуманітарної допомоги, особливо в момент неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну, захисту прав людини в авторитарних країнах, роль майнінгу біткойнів як покупця відновлюваної енергії;
- гарантувати права доступу до фінансових послуг і володіння/користування банківським рахунком для неурядових і гуманітарних організацій, активістів, біженців, шукачів притулку та осіб, асоційованих із ними;
- посилити контроль за фінансовими системами третіх країн, які допомагають Росії обходити санкційний режим. Зокрема, представники BTC Coalition надали свідчення про використання банківських систем Казахстану, Киргизстану, Туреччини для допомоги в обході міжнародних санкцій Росії [1], [2], [3], [4], [5], [6].
Аналогічно, у червні 2023 р. після серії зустрічей з BTC Coalition Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у Франції ухвалила резолюцію про транснаціональні репресії. ПАРЄ виділила одним із критеріїв визначення транснаціональних репресій «переслідування авторитарними режимами за межами своїх країн активістів і політичних опонентів за допомогою зловживання червоними повідомленнями Інтерполу, процедурами екстрадиції та іншими формами міждержавної правової допомоги, як-от заходи щодо боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму». У звіті ПАРЄ як приклади розглядає деякі випадки скоєних транснаціональних репресій авторитарними режимами на території 46 країн Ради Європи, включно з Україною. Рекомендації стосуються всіх країн, які взаємодіють з країнами Ради Європи.
У резолюції ПАРЄ підкреслюється, що «зловживання на політично вмотивованих підставах механізмами міждержавного правового співробітництва, як-от заходи по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, може призвести до порушення права на справедливий суд […] і права на власність, […]. Це […] може призвести до фінансової ізоляції осіб, які перебувають під політичним переслідуванням, і неурядових організацій, і фактично позбавити їх можливості здійснювати свою правозахисну діяльність і брати участь в економічному та соціальному житті». Наступний крок — розробити систему протидій транснаціональним репресіям, включно з протидією фінансовій ізоляції, спираючись на досвід активістів, які використовують біткоїни в авторитарних країнах для захисту прав людини.
У липні 2023 р. Парламентська асамблея ОБСЄ за результатами представлення свідоцтв членів BTC Coalition також внесла поправку, яка рекомендує парламентам 57 країн, включно з Україною, США та Канадою, розробити механізми запобігання зловживанням ПВК/ФТ з боку авторитарних режимів і відобразити у відповідних нормативних актах використання криптоактивів, як-от біткойни та стейблкоїни, для захисту прав людини та надання гуманітарної допомоги:
161. Наполегливо закликає держави-учасниці ОБСЄ забезпечити, щоб механізми протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) не використовувалися як інструменти транснаціональних репресій для придушення інакомислення або переслідування правозахисників, борців із корупцією, дисидентів у вигнанні та діаспорних спільнот, беручи до уваги потенційні ненавмисні наслідки орієнтованих на профілактику норм ПВК/ФТ і їхні побічні ефекти, включно з можливістю посилення фінансової ізоляції і подальшої зловмисної експлуатації суворих положень ПВК/ФТ і пов’язаних з ними норм, і далі наполегливо закликає відобразити їх у відповідних нормативних актах використання криптоактивів, як-от біткойни і стейблкоїни, для захисту прав людини і надання гуманітарної допомоги.
Українським біткойнерам і користувачам криптопослуг варто активно брати участь у наданні відгуків Європейському управлінню з цінних паперів і ринків (ESMA) та Європейському банківському управлінню (EBA). З липня 2023 р. консультації охоплюють процес авторизації, управління, конфлікту інтересів і розгляду скарг застосування MiCA. Заходи підлягають схваленню Європейською комісією, Європейським парламентом і Європейською радою. Про це говорив також Ігаль Нево, член OECD’s Blockchain Expert Policy Advisory Board під час Crypto | Verse Conference 31.05.2023. Ігаль Нево закликав українських представників криптобізнесу активно брати участь в обговоренні майбутнього регулювання для взаємної вигоди кожної зі сторін.
Крім того, до 18.08.2023 FAFT оголосила публічні консультації у зв’язку з проблемою надмірного застосування превентивних заходів ПВК/ФТ щодо сектору неурядових організацій у деяких країнах, визнаючи негативний вплив, який це може мати на законну діяльність неурядового сектору. Прикладом такого зловживання є випадок політично вмотивованого запиту у 2020 р. з боку Росії та Білорусі до криптобіржі KUNA.IO, з метою отримати персональну інформацію про своїх опонентів, звинувачуючи їх у фінансуванні екстремізму та відмиванні грошей. У випадку з Білоруссю йдеться про фонд BYSOL. Це фонд, який надає фінансову допомогу тим, хто був звільнений за протести або став жертвою репресій з боку білоруської влади.
На відміну від китайських платформ, KUNA.IO відмовилася передавати інформацію про білоруських користувачів за політично вмотивованими запитами.
Обі Нвосу, колишній CEO регульованої біткоїн-біржі Coinfloor у Великій Британії, представники Blockchain Association України та активісти з Венесуели, Того, Росії, Білорусі, Палестини, Афганістану, Казахстану, Туреччини, Польщі, Бельгії як BTC Coalition представляли свої свідчення регуляторам у ЄС, США, Великій Британії та міжпарламентським асамблеям для превентивних заходів і захисту персональних фінансових даних, ролі біткоїна в захисті прав людини та гуманітарній допомозі та ролі майнінгу біткоїнів як покупця відновлюваної енергії.
Такий проактивний підхід кінцевих користувачів біткоїна та стейблкоїнів допомагає комплексно будувати діалог з регуляторами з ЄС, а також регуляторами таких країн, як Україна, які прагнуть стати піонерами впровадження правил ЄС. Чіткі правила, що враховують інтереси всіх учасників ринку, допоможуть як індустрії, так і волонтерському руху, що використовує біткоїни для збору коштів і купівлі гуманітарної допомоги для армії та жертв російської військової агресії. Такий підхід має стати системною практикою для масштабування глобального використання біткоїна в різних сферах.
Головне фото: Shutterstock
