Людмила Козловська, Президентка Фундації «Відкритий Діалог» (ФВД), брала участь у конференції Bitcoin Amsterdam, що відбувалася 12-14.10.2023. Під час панельної дискусії на конференції «Біткоїн без кордонів» вона поділилася своєю історією про те, як біткоїн дав їй змогу боротися за права людини, допомагати Україні під час війни та справлятися з фінансовою ізоляцією, якої зазнала Фундація «Відкритий Діалог».
У панельній дискусії, модератором якої виступив Обі Нвосу, колишній генеральний директор Coinfloor, регульованої біткоїн-біржі у Великій Британії та Європі, брали участь також Ярослав Лихачевський, співзасновник платформи «Нова Білорусь» та фонду Bysol, Ганна Чеховіч, фінансова директорка Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (ФБК) з Росії, та Бота Джардемалі, адвокатка і захисниця прав людини з Казахстану.
Президентка Фундації «Відкритий Діалог», яка відкрила панельну дискусію, розповіла про співпрацю урядів Польщі, Казахстану та Молдови за часів правління Володимира Плахотнюка, метою якої була дискредитація її та Фундації, а також позбавлення їх інструментів, які використовуються для боротьби за права людини та верховенство права в державах із фасадною демократією. Коли їх позбавили цих інструментів і вони зіштовхнулись з фінансовою ізоляцією — на допомогу прийшов біткоїн:
«У моєму випадку біткоїн використовується для порятунку життів в Україні, особливо після російського вторгнення в лютому 2022 року, оскільки ми змогли надіслати українцям 100 бронежилетів і касок, а також сотні аптечок уже наступного дня. Усе це стало можливим, бо ми змогли зібрати кошти завдяки біткоїну. Для нас це не просто валюта, а інструмент, який допомагає рятувати життя. І я вдячна всім, хто зробив це можливим», — наголосила Людмила Козловська.
Ярослав Лихачевський, який з моменту початку антиурядових та антипрезидентських протестів у Білорусі 2020 року почав разом з іншими активістами створювати цифрові інструменти для підтримки громадянського суспільства та демократизації країни, також поділився своєю історією:
«У співпраці з білоруським продемократичним рухом ми розпочали виконання місії зі створення білоруської економіки у вигнанні з наступною метою — встановити в Білорусі демократичний уряд. Біткоїн спеціально використовується для доставки гуманітарної допомоги в Білорусь і підтримки продемократичних і антиросійських активістів на місцях. Digital Belarus — це платформа, яка допомагає налагоджувати зв’язки та знаходити спонсорів для наших ініціатив. Саме тоді на платформі з’явилися збори коштів на виборчу кампанію і збори на підтримку тих, хто постраждав від режиму Олександра Лукашенка», — сказав він.
Потім перед аудиторією виступила Анна Чехович, фінансова директорка Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (ФБК). ФБК, який став мішенню для путінського режиму, поступово втратив доступ до фінансових установ і тому з 2015 року використовує біткоїн, щоб допомогти подолати фінансову ізоляцію і репресії. Тоді ж російський уряд почав блокувати банківські рахунки різних фондів, навіть тих, що дуже слабо пов’язані з ФБК. В Олексія Навального та його сім’ї також були заморожені особисті рахунки, як і в багатьох людей, які працювали в команді його фонду. Біткоїн став фінансовим інструментом, недоступним режиму Володимира Путіна.
Казахстанська адвокатка і правозахисниця Бота Джардемалі, яка отримала політичний притулок у Бельгії у 2013 році через надзвичайний ризик репресій з боку Казахстану за свою юридичну роботу проти режиму, також поділилася своєю історією:
«Протягом багатьох років я зазнавала переслідувань з боку моєї країни, Казахстану, за мою діяльність як адвоката, що виступає на захист політичних жертв режиму. Я давала поради і надавала підтримку представникам демократичної опозиції, політичним активістам і незалежним ЗМІ Казахстану. Попри політичний притулок, мені погрожували навіть у Бельгії. На прохання Казахстану в 2013 році Інтерпол опублікував червоне повідомлення про мій арешт за сфабрикованим обвинуваченням у розкраданні коштів у казахстанському банку БТА. Пізніше Інтерпол скасував це червоне повідомлення через недотримання правил боротьби з політичним шахрайством. Казахстанський режим двічі марно намагався екстрадувати мене з Бельгії. Бельгія відхилила ці запити. Казахстан доклав усіх зусиль, щоб завадити мені виконувати свою роботу».
Наразі казахстанський режим переслідує Джардемалі за те, що вона нібито відмивала гроші на території Бельгії, зловживаючи законами про ПВК/ФТ (AML/CFT) і у такий спосіб використовуючи їх як ще один інструмент транснаціональних репресій.
Тому, як наголосила Людмила Козловська, регулювання ПВК/ФТ (AML/CFT) має вирішальне значення, оскільки активісти вимагають значних змін у цій сфері: «Ми зв’язалися з понад сотнею регулювальних органів в усій Європі, пояснюючи, що ми використовуємо біткоїн з гуманітарною та правозахисною метою, і нам потрібен «банк останньої надії». Усе це означає, що наша діяльність законна. Якщо Ви подивитеся на положення ухваленого звіту про законодавство з ПВК/ФТ (AML/CFT), то побачите, що у НУО, активістів і всіх користувачів криптовалют буде “банк останньої надії”».
Ми запрошуємо Вас переглянути повний запис панельної дискусії:
Фото: Bitcoin Magazine/YouTube
