На радість активістів правового руху в усій Європі — і на втіху сотням жертв переслідувань у Польщі — на виборах 15 жовтня жорстокому, євроскептичному керівництву «Права і Справедливості» вказали на двері. Залишилися лічені дні до того, як на зміну прийде новий кабінет, сформований брюссельським інсайдером Дональдом Туском із демократичної опозиції.
Незважаючи на те, що після оголошення результатів виборів конфлікт між Варшавою і Брюсселем навколо верховенства права, по суті вщух, практичне перетворення Польщі на повністю правову державу буде непростим завданням — і не тільки через те, що за вісім років перебування при владі Ярослав Качинський встиг сильно деформувати систему правосуддя.
Поки провідні ліберальні правознавці та законодавці шукають найефективніші (і найменш руйнівні) способи звільнити суди від незаконно призначених суддів і, зрештою, виконати протерміновані вердикти Європейського суду та Європейського суду з прав людини, деякі НУО та громадські ініціативи вказують на очевиднішу і відчутнішу проблему.
З 2015 року польська судова система під безжальним правлінням міністра юстиції та Генерального прокурора Збігнєва Зьобро перетворилася на інструмент — скоріше молоток, ніж скальпель — правлячої коаліції.
Протягом восьми років його використовували для того, щоб переслідувати будь-якого громадянина, який критикує владу, будь-якого супротивника партії «Право і Справедливість» («ПіС») або будь-яке підприємство, яке розглядали як потенційного конкурента однієї з численних бізнес-компаній «ПіС», часто спрямованих на перекачування державних коштів у кишені лоялістів.
Правозахисники та організації, що стежать за дотриманням законності, відстежують десятки, якщо не сотні таких випадків, багато з яких були надто маловідомими, щоб потрапити в заголовки газет.
Великий, хоча й далеко не повний список щорічно публікує Фундація «Відкритий Діалог» (ФВД) у рамках свого звіту «Польська прокуратура: “Вибрані випадки зловмисного переслідування і злочинної недбалості”».
У виданні 2023 року аналізуються 73 такі випадки, розділені на вісім груп: громадянське суспільство; судді та прокурори; опозиційні політики, адвокати та голови місцевих органів влади; колишні союзники; колишні керівники служб безпеки; підприємці та виконавчі директори; журналісти, письменники та художники; випадкові жертви.
Остання категорія справ — політично вмотивована недбалість — 27 часто шокуючих, іноді відверто смішних реальних історій про те, як наближені до Зьобро замовчували неприємні для еліти події.
Однак, в ім’я справедливості стосовно героїв звіту і, що не менш важливо, аби захистити судову систему від подальших таких зловживань, команда експертів Фундації «Відкритий Діалог» включила до звіту розділ, в якому розглядаються системні проблеми, що руйнують систему кримінального правосуддя в Польщі.
Список звинувачень:
Відсутність незалежності прокуратури; вибірковий і довільний характер розслідувань; пропагандистські нападки на осіб щодо яких здійснюють дії слідчі органи; тривалий підрив права на захист і презумпції невинуватості; зловживання послугами спеціальних служб за наказом прокуратури; зловживання статусом свідків у справах; скасування обвинувальних висновків у справах, які вважають згубними для правлячої коаліції; переслідування осіб з ідеологічних мотивів; недостатня компетентність прокурорів і суддів, які займаються економічними злочинами; порушення права на справедливий судовий розгляд; поверхневий судовий контроль за досудовим утриманням під вартою; поглиблення недовіри до точності судових рішень.
Цей скорочений список має дати західноєвропейському читачеві уявлення про те, скільки патологій доведеться усунути новому уряду на чолі з «Громадянською коаліцією», щоб відновити стандарти ЄС у Польщі.
Завдання не полегшить той факт, що за 11 годин до парламентських виборів, коли поразка «ПіС» уже здавалася, м’яко кажучи, ймовірною, міністр юстиції/Генеральний прокурор домігся внесення поправок до закону про прокуратуру.
Згідно з новим законодавством, деякі з найбільш делікатних і важливих повноважень Генерального прокурора переходять у виключну компетенцію національної прокуратури.
Формально будучи підлеглим Генерального прокурора, Національний прокурор отримав величезні повноваження, що забезпечило незалежність офісу Національного прокурора в системі прокуратури. У поєднанні з тим, що термін повноважень Національного прокурора (з березня 2022 року цю посаду обіймає Даріуш Барські, соратник Зьобро) встановлений на п’ять років, а президент Польщі має право накласти вето на будь-яку спробу змістити Національного прокурора, виходить, що, якщо не буде знайдено законного способу звільнити Барські до закінчення терміну його повноважень, він може де-факто керувати системою прокуратури щонайменше до 2025 року, тобто до нових президентських виборів.
Можливо, вихід буде знайдено, а можливо, Барські сам піде у відставку. Час покаже.
Очевидно лише те, що «ПіС» створила для себе низку міцних гарантій, які навіть після політичної поразки авторитаристів у Польщі зроблять відновлення верховенства права для демократів вкрай складним.
Джерело: euobserver.com
Читати також:
