Воєводський адміністративний суд у Варшаві зобов’язав Управління у справах іноземців виключити Президентку Фундації «Відкритий Діалог» Людмилу Козловську з реєстру іноземців, перебування яких на території Польщі небажане.
«На нашу думку, це рішення є унікальним прецедентом. Уперше суд не тільки скасував рішення Мазовецького воєводи та Голови Управління у справах іноземців, а й фактично постановив скасувати заборону на в’їзд моєї дружини до Польщі. Це гірка перемога, оскільки вона прийшла тільки після шести років боротьби. Адміністративні суди вже п’ять разів виносили рішення про те, що докази, зібрані і засекречені Агентством внутрішньої безпеки, м’яко кажучи, нічого не варті», — каже Бартош Крамек, чоловік Людмили Козловської, з якою він спільно керує Фундацією «Відкритий Діалог». Вони займаються захистом прав людини, демократії та верховенства права в Польщі та країнах Східної Європи.
Що тепер робитиме Управління у справах іноземців?
Постанова Воєводського адміністративного суду у Варшаві може поставити крапку в судовій боротьбі Людмили Козловської за право залишитися в Польщі. Суд зобов’язав голову Управління у справах іноземців негайно виключити її ім’я з реєстру іноземців, проживання яких на території Польщі небажане, і видати активістці відповідний документ. Рішення ще не остаточне, оскільки Управління у справах іноземців має 30 днів на подання апеляції. Однак Козловська сподівається, що цього разу рішення буде ухвалено і справа матиме позитивний результат.
«Я сподіваюся, що в умовах нової політичної ситуації адміністративні органи виконають рішення суду і припинять зловмисне політичне переслідування активістів. І що міністр внутрішніх справ і адміністрації Марцін Кервінський незабаром змінить керівництво Управління у справах іноземців, однієї з багатьох установ, тісно підпорядкованих інтересам попередньої панівної партії», — каже вона. Наразі Управління очолює Ярослав Шайнер, який був висунутий прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким на цю посаду у 2019 році.
Активісти під прицілом партії «Право і Справедливість»
Справа Козловської бере свій початок у 2017 році. Відтоді активістка, Фундація та її співробітники стали об’єктом нападок з боку служб, політиків «Права і Справедливості» і ЗМІ, які їх підтримують. У той час Бартош Крамек опублікував публікацію «Нехай держава зупиниться: відключімо владу!» під час масових громадських протестів проти ухвалених урядом законів про Верховний суд, Національну раду судочинства і суди загальної юрисдикції. Посилаючись на досвід українського Майдану, Крамек закликав до громадянського опору — від масових страйків до створення наметового містечка перед будинком Ярослава Качинського. У серпні 2018 року Президентку Фундації «Відкритий Діалог» було внесено до Шенгенської інформаційної системи главою Агентства внутрішньої безпеки і позначено вищим ступенем небезпеки. «Мене вислали з Польщі на особисте прохання Маріуша Камінського і Мацея Вонсіка, які контролювали польські служби», — так говорить сьогодні Козловська про ті події. Активістці, яка виступає за демократію і має український паспорт, було заборонено в’їзд до більшості країн Європейського Союзу, включно з Польщею. Вона дізналася про це, коли приземлилася в аеропорту Брюсселя на зворотному шляху з Києва.
Відтоді Козловська бореться за відновлення своїх прав, вважаючи всю цю справу політично вмотивованим переслідуванням. Дедалі більше європейських країн стають на бік активістки, надаючи їй право залишатися на своїй території. Німеччина, Бельгія, Велика Британія, Франція та Швейцарія, зокрема, ухвалили такі рішення. «У такий спосіб вони дали зрозуміти, що не погоджуються з використанням міжнародних правових інструментів для переслідування людини, яку влада конкретної країни вважає незручною персоною. Подібний підхід уже не раз використовувала Росія, яка застосовувала міжнародні «червоні повідомлення» Інтерполу проти своїх політичних опонентів», — сказала нам активістка.
Зрештою, дані Президентки Фундації були видалені з Шенгенської інформаційної системи польською владою. Але їй все одно не дозволили в’їхати до Польщі — і так триває досі.
Це була історія в стилі Кафки — Козловській так і не пояснили причини для винесення рішення Агенцією внутрішньої безпеки у її справі, що ускладнило її захист. Документи є секретними. Як розповіла активістка виданню Wyborcza, вона знає, що в основі лежить двосторінковий звіт служб, який ґрунтується на пропаганді та фальшивих новинах із Молдови, Казахстану та Росії.
Справа кілька разів розглядалася у Воєводському адміністративному суді. Попри низку позитивних для української активістки рішень, голова Управління у справах іноземців залишав ім’я Козловської в реєстрі іноземців, проживання яких на території Польщі є небажаним. Він стверджував, що отримав нову секретну інформацію, яка вказує на те, що міркування державної безпеки виправдовують необхідність збереження даних Людмили Козловської в цьому списку.
Ситуацію не змінило рішення Вищого адміністративного суду, ухвалене рік тому, яке скасувало рішення, зокрема, глави Управління у справах іноземців у її справі, в якому наголошувалося, що зібрані на неї секретні та відкриті матеріали не дають змоги дійти висновку про те, що Людмила Козловська становить загрозу державній безпеці.
Тепер це підтвердив Воєводський адміністративний суд столиці. «Суд встановив, що Людмила Козловська жодного разу за час свого перебування в Польщі або Шенгенській зоні не вчиняла жодних дій, які могли б призвести до висновку, що вона становить загрозу для безпеки Республіки Польща або будь-якої іншої держави Європейського Союзу», — заявила адвокат активістки, Йоанна Кох.
Крамек: Необхідна комісія з політичних переслідувань
Фундація «Відкритий Діалог» сподівається, що в новій політичній реальності буде розглянуто питання про реабілітацію тих, хто зазнав переслідувань і цькування з боку колишньої влади. «Постраждав не тільки мій чоловік, а й Марта Лемпарт та інші активістки «Жіночого страйку», Павел Войтунік і деякі інші керівники спеціальних служб або незручні менеджери і підприємці, такі як Якуб Карновський, Пшемислав Крих, Пйотр Осецький або Мацей Вітуцкі. А також активісти місцевих органів влади, політики Громадянської коаліції та багато інших», — каже Козловська.
Бартош Крамек вважає, що Сейм має створити комісію з розслідування політичних переслідувань в епоху «Права і Справедливості». «Справа Pegasus» і стеження за опозицією — це лише одна нитка. Тут були замішані прокуратура, поліція, секретні служби, «ЗМІ» режиму і навіть прикордонна служба, Управління у справах іноземців та державні компанії. З 2015 року сотні і тисячі людей зазнали переслідування, і багато судових процесів все ще тривають. Очевидно, що необхідні рішучі зміни в прокуратурі, і їх слід здійснити якомога швидше», — каже активіст.
Джерело: wyborcza.pl
Інші ЗМІ:
- Notes From Poland: Суд скасував заборону на в’їзд до Польщі для Президентки української НУО, запроваджену колишнім урядом (5.01.2024)
- Wprost: Суд ухвалив рішення у справі Людмили Козловської (5.01.2024)
- OKO.press: Суд: Видалити дані Людмили Козловської зі списку осіб, яким заборонено в’їзд до Польщі (4.01.2024)
