Фундація «Відкритий Діалог» і низка інших неурядових організацій звернулися до Адама Боднара з проханням переглянути справи, порушені прокуратурою в період з 2015 до 2023 року проти опонентів тодішньої влади, і вжити заходів для закриття таких справ.
Як зазначалося на початку звернення, на проблему політизації прокуратури за Збігнєва Зьобро звернули увагу такі організації, як Венеціанська комісія, Європейський парламент, Парламентська асамблея Ради Європи та Гельсінський фонд з прав людини. Саме тому Фундація «Відкритий Діалог» звернулася до нинішнього генерального прокурора і міністра юстиції Адама Боднара із закликом провести «ефективний перегляд низки політично мотивованих справ». Автори також висловлюють сподівання, що «у випадку розслідувань, які показують так звану обґрунтовану підозру в недостатності підстав для судового переслідування, незалежні прокурори зроблять відповідні кроки для закриття цих справ».
Крім того, автори також просять «притягнути до відповідальності прокурорів і посадових осіб, винних у вищезазначених зловживаннях». Це передбачає пред’явлення обвинувачень за статтею 231 Кримінального кодексу, тобто зловживання владою, а в деяких випадках і за статтями 232-235 Кримінального кодексу (злочини проти системи правосуддя, як-от вплив на дії суду, неправдиві заяви й обвинувачення або фабрикація доказів). У зверненні зазначено, що адвокати потерпілих у найкоротші терміни подадуть відповідні клопотання про припинення розслідування.
Хто зазнав переслідування з політичних мотивів
Власне Фундація вже підготувала проєкт списку таких справ. Інші випадки політичних переслідувань були оприлюднені засобами масової інформації, організацією «Громадяни Польщі» (в рамках групи ObyPomocy), платформою «Держава “ПіС”» асоціації Paragraf-Państwo, асоціацією Lex Super Omnia і Комітетом із захисту правосуддя (що фокусується на справах переслідуваних прокурорів). Було виявлено сім основних груп людей, які постраждали від таких політичних процесів. Перша і найчисленніша — це представники громадянського суспільства, тобто активісти, які борються за права жінок, ЛГБТ або правозахисники, які працюють на кордоні з Білоруссю. Крім них, жертвами таких проваджень стали деякі судді та прокурори, опозиційні політики та чиновники місцевих органів влади, керівники та співробітники спецслужб, підприємці та менеджери, які обіймають керівні та менеджерські посади в державних компаніях і центральних органах державного управління, журналісти та письменники, а також так звані невезучі — люди, що випадково вступили в конфлікт із колишнім керівним табором чи його представниками, як-от спортивний менеджер Цезарі Кухарський чи учасник ДТП із прем’єр-міністеркою Беатою Шидло Себастьян Кошчельник.
«Юридичне переслідування» і стратегічні позови проти участі громадськості (SLAPPs)
Хоча в багатьох випадках навіть не було пред’явлено обвинувачення (і, отже, ці справи можуть бути припинені за рішенням прокуратури на підставі статті 322 Кримінального процесуального кодексу), вони все одно призводили до безлічі неприємностей і труднощів для переслідуваних осіб: від шкоди репутації, проблем із в’їздом в іншу країну, доступом до банківських послуг до тимчасової втрати свободи в результаті довільних арештів і затримань. Часом це завдавало глибокої травми безпосереднім учасникам, їхнім родичам і колегам, а також спричиняло негативні наслідки для компаній та організацій, якими вони керують.
Автори звернення також зазначають, що у вищезазначених справах можна виявити безліч повторюваних механізмів, що свідчить про системний характер проблеми. Серед них, зокрема, висування безпідставних звинувачень, як-от таких, що суперечать здоровому глузду і логіці; проведення незрозумілого розгляду «справи» (тобто без пред’явлення звинувачення конкретній особі); атаки на репутацію свідків і підозрюваних у ЗМІ (насправді пропагандистських), що підтримують попередню владу та тісно співпрацюють з прокуратурою. Крім того, іноді свідків представляли як підозрюваних, а підозрюваних або обвинувачених — як винних. Їх демонізували в очах громадськості.
Ще одне твердження авторів звернення — зловживання з боку спецслужб, особливо Центрального антикорупційного бюро та Агентства внутрішньої безпеки, які здійснювали незаконне стеження, порушуючи закон. Нескінченні досудові розгляди, що тривають роками, утримання під вартою, що продовжується для чинення тиску на затриманого, іноді неодноразово за одними й тими ж звинуваченнями, і демонстративні затримання. Зловживанням піддавалися і механізми міжнародної правової допомоги. Деякі судові розгляди мали репресивний характер і були спрямовані на представників певних соціальних і професійних груп з метою їхнього залякування. Мали місце випадки відкритих погроз, зокрема на адресу членів сімей переслідуваних, випадки здирництва, корупції та використання впливу («кришування»).
Усе це означає, що зазначені дії прокуратури являють собою «правове переслідування», а у випадку з критиками попереднього уряду ще й кваліфікуються як стратегічні судові позови, спрямовані проти участі громадськості (SLAPPs). В останній категорії Польща посідає ганебне перше місце в європейському рейтингу, а особливістю країни останніми роками стала значна кількість подібних дій з боку державних органів. Під зверненням підписалася ціла низка неурядових організацій, а також відомі приватні особи та ідейні лідери на чолі з колишнім президентом Польщі Лехом Валенсою.
Джерело: rp.pl
Інші ЗМІ:
- Onet: Звернення до Адама Боднара. «Політично вмотивовані справи мають бути закриті» (12.02.2024)
- Gazeta Wyborcza: Звернення до Адама Боднара із закликом припинити політичні розслідування та відновити репутацію жертв (12.02.2024)
- Bankier: Звернення щодо перегляду Міністерством юстиції «політично вмотивованих переслідувань» з 2015 по 2023 рік (12.02.2024)
- Gazeta Wyborcza: Треба притягнути «ПіС» до відповідальності за переслідування правозахисників. Потрібне розслідування (2.02.2024)