Ціна викриття санкційних схем: Як «Бакай Банк» атакує Фундацію «Відкритий Діалог» у суді

Завантажити звіт

Короткий зміст

Характер провадження: У звіті розглядається цивільний позов, поданий у Бельгії одним із найбільших комерційних банків Киргизстану («Бакай Банк» або «Позивач») проти Фундації «Відкритий Діалог» (ФВД). Цей цивільний позов є явним прикладом стратегічного судового позову проти участі громадськості (SLAPP).

У жовтні 2024 року «Бакай Банк» подав цивільний позов у Бельгії проти Фундації «Відкритий Діалог» (ФВД) щодо двох публікацій Фундації на вебсайті ФВД.

«Бакай Банк» стверджує, що матеріали ФВД опубліковані у 2023 році містять неправдиві твердження про участь банку в схемах, що допомагають обійти міжнародні фінансові санкції проти Росії. Зокрема, «Бакай Банк» вимагає видалити його назву зі звітів Фундації, заявляючи про шкоду репутації та відсутність фактичних підстав для звинувачень. «Бакай Банк» стверджує, що, хоча справа є цивільним позовом, публікації Фундації можуть підпадати під кваліфікацію кримінальних злочинів — наклепу (перший звіт, стаття 443 Кримінального кодексу) та навіть завідомо наклепницький виказ (другий звіт, стаття 445 Кримінального кодексу). За словами позивача, Фундація навмисно адресувала другу публікацію Європейському парламенту та Європейській комісії, що, на його думку, є обтяжуючою обставиною.

Обставини цивільного позову: позов «Бакай Банку» стосується двох конкретних звітів ФВД, опублікованих у травні та липні 2023 року. Перший звіт має назву «Поплічники Росії у війні проти України. Казахстан і Киргизстан — надійний тил російської армії». Звіт був опублікований 09.05.2023 і все ще доступний на вебсайті Фундації.

Другий звіт має назву «Подання експертних висновків для Європейського парламенту та Європейської Комісії щодо обходу санкцій». Звіт був опублікований 03.07.2023 і так само доступний на вебсайті Фундації.

Дії «Бакай Банку» мають на меті домогтися видалення цих двох публікацій, у яких наводяться докази того, що Казахстан та Киргизстан причетні до обходу міжнародних фінансових санкцій, накладених на Росію через її агресію проти України. У цих публікаціях ФВД пояснюється, що банки цих країн допомагають обходити санкції, зокрема надаючи нерезидентам доступ до фінансових послуг за допомогою їхніх банківських карток. Опубліковані Фундацією звіти висвітлюють аномалії в економічній діяльності Киргизстану, зокрема різке збільшення банківських операцій та видачі кредитних карток протягом 2022 року, що збігається з припиненням діяльності Visa та MasterCard в Росії. Звіти ФВД базуються на економічних статистичних даних, журналістських розслідуваннях та інформації місцевих киргизьких ЗМІ, які свідчать про те, що деякі киргизькі банки, зокрема «Бакай Банк», сприяли обходу санкцій російськими громадянами. «Бакай Банк» заперечує ці висновки, стверджуючи, що пожвавлення банківської діяльності було спричинене законними факторами, такими як поява великої кількості російських ІТ-фахівців.

Позиція Фундації. Фундація «Відкритий Діалог» відкидає звинувачення в наклепі та порушенні прав позивача. Звіт Фундації «Поплічники Росії у війні проти України. Казахстан і Киргизстан — надійний тил російської армії», що був опублікований 09.05.2023, на підставі даних світової економіки надає докази того, що такі країни, як Казахстан і Киргизстан, стали ключовими економічними центрами для обходу фінансових санкцій, накладених на Росію. У звіті висвітлено вкрай аномальне зростання темпів імпорту та експорту цих двох країн у 2022 році.

Публікації Фундації ґрунтуються на перевірених і загальнодоступних джерелах, а також на думках місцевих киргизьких експертів. Звіти ФВД мають на меті інформувати західну громадськість, а також інституції, відповідальні за введення санкцій, такі як Європейська комісія, Рада Європи, Державний департамент США, Управління з контролю за іноземними активами США, Офіс впровадження фінансових санкцій Великої Британії, а також моніторингові організації, експертів, журналістів, західних політиків та уряди про ефективність застосування санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну. Метою цих звітів було підвищення рівня обізнаності про проблеми, пов’язані із санкціями, викриття випадків обходу санкцій та захист суспільних інтересів, а не навмисне нанесення шкоди діловій репутації «Бакай Банку». Фундація діяла в рамках своєї місії щодо забезпечення прозорості та підзвітності в глобальній системі санкцій та допомоги в ліквідації лазівок у її механізмах.

Відшкодування збитків. «Бакай Банк» вимагає від Фундації фінансової компенсації за репутаційну та матеріальну шкоду, яку, за його твердженням, він зазнав унаслідок начебто наклепницьких публікацій. Позивач вимагає 1 050 000 євро відшкодування, розділених на дві категорії: матеріальні та моральні збитки. Щодо матеріальних збитків, «Бакай Банк» заявляє про втрати в розмірі 1 000 000 євро, посилаючись на істотне зменшення прибутків, спричинене завданою шкодою діловій репутації внаслідок звинувачень із боку Фундації — однак без подання жодних доказів. Крім того, позивач звернувся до суду з проханням накласти на Фундацію значні штрафні санкції в разі невиконання можливого майбутнього рішення суду. Зокрема, йдеться про штраф у розмірі 10 000 євро за кожен день зволікання з видаленням нібито наклепницьких матеріалів; ще 10 000 — за кожен випадок, коли рішення не надсилається до відповідних установ; й окремо — 10 000 євро за кожен день відмови публікувати рішення суду на головній сторінці сайту ФВД протягом 30 днів поспіль.

Хід судового розгляду. Позивач звернувся з проханням вжити тимчасових заходів, але суддя Tribunal de l’Entreprise Francophone de Bruxelles відмовився розглядати це клопотання на даному етапі. Фундація відмовилась від тимчасового видалення публікації. Сторони обмінюються висновками та очікують на слухання, яке має відбутися у 2025 році.

SLAPP. Позов «Бакай Банку» проти Фундації — це класичний приклад стратегічного судового позову проти участі громадськості (SLAPP), що має на меті придушити критику через залякування, цензуру та тиск на відповідача. Його кінцева мета — змусити відповідача відмовитися від своєї позиції та виснажити його фінансові ресурси за допомогою судових процесів. Подібні позови, як правило, не мають значної правової ваги, але використовуються як спосіб обмеження свободи слова та участі в суспільному житті. У цивільній справі «Бакай Банк проти ФВД» чітко простежуються характерні ознаки SLAPP-позову:

1. Непропорційний, надмірний або необґрунтований характер позовних вимог або їх частини, зокрема надмірна вартість судового розгляду: вимога «Бакай Банку» щодо стягнення компенсації в розмірі 1 050 000 євро без надання доказів матеріальних збитків є непропорційною. Крім того, штрафні санкції розмірі 10 000 євро за кожен день невиконання потенційного судового рішення є надмірними та необґрунтованими.
2. Залякування, тиск або погрози з боку позивача чи його представників до або під час розгляду справи: включення суттєвих фінансових санкцій за невиконання рішення — зокрема, вимоги опублікувати рішення суду на сайті Фундації в помітному місці — є нічим іншим, як інструментом тиску, спрямованим на дискредитацію та психологічне виснаження відповідача.
3. Недобросовісні процесуальні тактики, такі як зловживання процесуальними механізмами та затягування розгляду справи: майже півторарічна затримка з поданням позову після публікації звітів є показовим прикладом стратегічної недобросовісності — спробою деморалізувати Фундацію, обмежити її ресурси та завадити майбутнім розслідуванням.
4. Використання дисбалансу сил, такого як фінансова перевага або політичний чи соціальний вплив, для тиску на відповідача: Як комерційний банк із великими ресурсами, «Бакай Банк» використовує свою фінансову силу проти ФВД, некомерційної організації, для здійснення надмірного тиску.
5. Частково або повністю безпідставний характер позову: Позивач оскаржує ретельно досліджені та задокументовані висновки Фундації, не надаючи суттєвих контраргументів, що ставить під сумнів законність його правових вимог.
6. Необдуманий та/або зловмисний характер позову: Позов спрямований проти законної аналітичної діяльності Фундації з розслідування питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема контролю за дотриманням міжнародних санкцій. Такий тиск не лише порушує право на свободу слова, а і служить інструментом залякування, що цілком відповідає природі SLAPP-позовів.

Цей звіт підготовлено в контексті судового розгляду справи, порушеної «Бакай Банком» проти Фундації «Відкритий Діалог» у Бельгії. Розгляд справи в бельгійському суді ще триває, а інформація, наведена в цьому звіті, відображає аналіз і висновки, доступні на момент його підготовки. Документ було фіналізовано до подання Фундацією остаточної позиції до суду, тому він може не враховувати подальші події в справі. Метою звіту є надання обґрунтованого бачення порушених питань, однак його не варто сприймати як остаточний юридичний висновок щодо справи.

1. Вступ

1.1. Передумови та контекст

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну в лютому 2022 року спонукало демократичні держави Заходу ввести безпрецедентні економічні санкції проти Росії. Мета санкцій — обмеження можливості Росії фінансувати свій військово-промисловий комплекс. Ці санкції передбачали відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, обмеження доступу до світових ринків та запровадження торговельних заборон на товари подвійного призначення та продукцію, пов’язану з оборонною сферою. Однак ефективність цих санкцій була значною мірою нівельована — Росія навчилася обходити санкції за допомогою третіх країн, насамперед тих, які підтримують тісні політичні та економічні зв’язки з Кремлем.

Фундація «Відкритий Діалог» (ФВД) — правозахисна організація, заснована у 2009 році в Польщі, — активно здійснює моніторинг та фіксацію порушень, пов’язаних з обходом санкцій. У рамках своєї діяльності із захисту прав людини, демократії та верховенства права в пострадянському просторі, ФВД оприлюднила серію звітів, що викривають, як країни на кшталт Казахстану та Киргизстану стали інструментом у схемах обходу санкцій, організованих Росією.

У жовтні 2024 року «Бакай Банк», один із найбільших комерційних банків Киргизстану, подав цивільний позов у Бельгії проти Фундації «Відкритий Діалог» стосовно двох звітів опублікованих на сайті Фундації, у яких стверджувалося, що банк бере участь у схемах обходу санкцій. Цей судовий позов є яскравим прикладом стратегічного судового позову проти участі громадськості (SLAPP) — позову, що має на меті придушити критику через залякування, цензуру та тиск на відповідача. Його кінцева мета — змусити відповідача відмовитися від своєї позиції та виснажити його фінансові ресурси за допомогою судових процесів.

1.2. Ціль та зміст звіту

У цьому звіті розглядається цивільний позов, поданий «Бакай Банком» проти Фундації «Відкритий Діалог» у Бельгії, з акцентом на його природу як SLAPP-позову, спрямованого на замовчування законної аналітичної діяльності з питань, що становлять суспільний інтерес. У звіті аналізуються:

1. Історія та діяльність Фундації, зокрема її робота у сфері спостереження за обходом санкцій;
2. Політична та економічна ситуація в Киргизстані, зокрема зв’язки країни з Росією та триваючі репресії проти незалежних ЗМІ;
3. Деталі судового позову «Бакай Банку» проти Фундації «Відкритий Діалог», включно з конкретними звинуваченнями та фінансовими вимогами;
4. Зміст та контекст звітів Фундації, які є предметом судового розгляду;
5. Відповідь ФВД на звинувачення та додаткові докази на підтвердження своїх висновків;
6. Міжнародне значення та зацікавленість громадськості у викритті практик обходу санкцій;
7. Характеристики, що визначають цей позов як справу SLAPP.

Документуючи цю справу, звіт прагне привернути увагу до загроз, з якими стикаються громадські організації та медіа, що займаються законною розслідувальною діяльністю — особливо у випадках викриття практик, які сприяють продовженню агресії Росії проти України. Також у звіті наголошується на необхідності посилення правового захисту від SLAPP-позовів у Європі та за її межами, щоб гарантувати, що інформація, яка має суспільну значущість, не замовчувалася за допомогою різноманітних юридичних прийомів.

2. Роль Фундації «Відкритий Діалог» у виявленні випадків ухилення від санкцій союзниками Росії

2.1. Діяльність та місія Фундації «Відкритий Діалог»

З моменту заснування у 2009 році в Польщі, статутні цілі ФВД включають захист прав людини, демократії та верховенства права на пострадянському просторі.^1,2,3,4 Фундація реалізує свої статутні цілі, організовуючи спостережні місії, здійснюючи моніторинг, зокрема поодиноких випадків порушення прав людини. Вона також виступає за вдосконалення міжнародного законодавства у сфері прав людини — зокрема, за ухвалення Глобального Закону Магнітського та включення до програм фінансової допомоги ЄС та міжнародних програм умов щодо дотримання демократичних принципів у недемократичних державах і гібридних режимах.

Фундація має великий досвід у сфері захисту прав політичних в’язнів та біженців. ФВД є однією із засновниць коаліцій громадянського суспільства #LetMyPeopleGo та #ActivistsNotExtremists. Обидві кампанії були спрямовані на звільнення політичних в’язнів, захист громадянських прав та просування механізмів притягнення до відповідальності за грубі порушення прав людини високопосадовцями Росії та Казахстану, а також поліцейськими, співробітниками спецслужб, прокурорами, суддями, місцевими виконавчими органами — виконавцями наказів.

Фундація публікує аналітичні звіти за підсумками своєї роботи і використовує їх у своїй комунікації з ЄС, ОБСЄ, Радою Європи, ООН, іншими правозахисними організаціями, міністерствами закордонних справ та парламентами, а також ЗМІ. Фундація активно співпрацює із членами парламентів, які займаються зовнішньою політикою, правами людини та відносинами з країнами, які перебувають під моніторингом. Зокрема, Фундація закликає до реформування Інтерполу, Шенгенської інформаційної системи (SIS) та законодавства у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (AML/CFT), щоб унеможливити використання цих інструментів авторитарними й гібридними режимами для переслідування політичних опонентів за межами їхніх країн.

2.2. Робота пов’язана з Україною та виявленням схем обходу санкцій

У 2013–2014 роках Фундація організувала правозахисну місію на підтримку українського громадянського суспільства в його боротьбі за європейську інтеграцію під час Революції Гідності на київському Майдані. Після російської агресії у 2014 році гуманітарна програма Фундації, започаткована на Майдані, набула ширшого масштабу для допомоги постраждалим від війни на сході України^1,2. У 2014–2016 роках Фундація очолювала у Варшаві великий центр підтримки під назвою «Український світ», який надавав допомогу мігрантам у повсякденному житті і сприяв польсько-українській інтеграції.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фундація започаткувала програму надання гуманітарної допомоги для забезпечення захисним спорядженням та іншими необхідними ресурсами українських військових, а також для підтримки біженців у Польщі.

Метою ФВД є забезпечення прозорості та підзвітності в застосуванні глобальних санкцій проти Росії. Ці санкції запроваджені низкою західних демократичних країн, зокрема Європейським Союзом (ЄС), Сполученими Штатами Америки та Великою Британією. Вони спрямовані на те, щоб змусити Росію дотримуватися міжнародного права, припинити агресію в Україні та покласти край порушенням прав людини. Вони також мають на меті покарати організації та осіб, які допомагають Росії у військових діях або порушеннях прав людини. Обмежувальні заходи можуть бути у вигляді торговельних обмежень, секторальних санкцій або фінансових санкцій. Наприклад, відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT та обмеження їх доступу до світових ринків є однією із західних санкцій, спрямованих на ослаблення економіки Росії.

Фундація працює над виявленням та усуненням будь-яких лазівок у чинній системі санкцій. Для цього ФВД досліджує, як Росія отримує підтримку від інших країн, таких як Казахстан, Киргизстан, Туреччина та інші, щоб обійти ці міжнародні санкції. У співпраці з представниками опозиції Казахстану, правозахисниками та інформаторами з країн Центральної Азії, ФВД опублікувала вісім звітів на цю тему:

1. 22.12.2022, звіт «Таємний союзник Кремля. Як Токаєв допомагає Путіну обійти санкції»;
2. 30.12.2022, звіт «Таємниця Токаєва й Путіна: як обійти нафтове ембарго»;
3. 08.03.2023, звіт «Все для фронту. Все для перемоги. Як Токаєв допомагає Путіну й обдурює Україну й Захід»;
4. 25.04.2023, звіт «Бенефіціари російської війни проти України. Як режим Назарбаєва-Токаєва допомагає Путіну»;
5. 09.05.2023, звіт «Поплічники Росії у війні проти України. Казахстан і Киргизстан — надійний тил російської армії»;
6. 03.07.2023, звіт «Подання експертних висновків до Європейського Парламенту та Європейської Комісії щодо обходу санкцій»;
7. 15.08.2023, звіт «Десятирічна війна Росії проти України. Як прискорити перемогу України»; та
8. 25.11.2023, звіт «Діаманти не вічні: Чому алмазне ембарго не діє проти Росії».

Звіти Фундації мають на меті інформувати західну громадськість, а також інституції, відповідальні за введення санкцій, такі як Європейська комісія, Європейська рада, Державний департамент США, Управління з контролю за іноземними активами США, Офіс впровадження фінансових санкцій Великої Британії, а також моніторингові організації, експертів, журналістів, західних політиків та уряди про ефективність застосування санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну. Метою публікацій було донести до широкого загалу інформацію про проблеми, пов’язані із санкціями, викрити випадки їх обходу та захистити інтереси суспільства.

Метою звітів Фундації є усунення лазівок та попередження спроб третіх країн, таких як Киргизстан, або організацій чи окремих осіб послабити ефективність західних санкцій.

Як член Реєстру прозорості ЄС, Фундація прагне сприяти прозорості та підзвітності у своїй адвокаційній діяльності. Публікуючи на своєму вебсайті подання експертних висновків до Європейського парламенту та Європейської комісії, ФВД надає політикам, громадськості та громадським організаціям доступ до інформації про важливі питання, такі як обхід санкцій проти Росії. У своїх звітах Фундація закликає інституції ЄС розслідувати порушення та, за необхідності, розширити санкції, зокрема вторинні санкції, на осіб та організації в Казахстані та Киргизстані, які, як стверджується, допомагають Росії у веденні війни.

3. Контекст: політичні та економічні реалії Киргизстану

3.1. Від радянської республіки до стратегічного партнера: економічні та політичні зв’язки Киргизстану з Росією

Держава Центральної Азії, Киргизстан, здобула незалежність після розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Киргизстан межує із Казахстаном на півночі, Узбекистаном на заході, Таджикистаном на півдні та Китаєм на сході та південному сході. «Суттєвими перешкодами для розвитку Киргизстану є корупція, застаріла інфраструктура, високий рівень безробіття та масове зубожіння населення».

Незважаючи на те що Киргизстан не має безпосереднього кордону з Росією, він підтримує міцні економічні та політичні зв’язки зі своєю колишньою метрополією. Киргизстан є членом кількох регіональних та міжнародних організацій, до яких також входить Росія, що підкреслює їх тісні політичні, економічні та військові зв’язки. Після розпаду Радянського Союзу Киргизстан став членом Співдружності Незалежних Держав (СНД), організації колишніх радянських республік. Росія визначає вектор розвитку СНД, і Киргизстан бере активну участь у її ініціативах.

Іншою важливою організацією є Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) — військовий союз, подібний до НАТО, який спрямований на взаємну оборону та співпрацю в галузі безпеки. Росія відіграє провідну роль в ОДКБ, надаючи гарантії безпеки Киргизстану та іншим державам-членам.

Киргизстан і Росія є членами Шанхайської організації співробітництва (ШОС) — політичного, економічного та безпекового альянсу, до якого входять Китай та інші регіональні держави. ШОС зосереджується на регіональній стабільності, боротьбі з тероризмом та економічній співпраці.

Киргизстан є також членом Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) — регіонального економічного блоку, метою якого є сприяння економічній інтеграції. У рамках ЄАЕС Киргизстан і Росія разом із Вірменією, Білоруссю та Казахстаном працюють над спрощенням руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили між країнами-членами.

Зрештою, Киргизстан є членом Митного союзу, створеного в рамках Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Митний союз спрощує торгівлю між своїми державами-членами, включно з Киргизстаном і Росією, через скасування внутрішніх митних зборів і нетарифних торгових бар’єрів. Подібно до того, як Європейський Союз (ЄС) функціонує як єдиний ринок, Митний союз забезпечує вільний рух товарів між країнами-членами без прикордонних перевірок або додаткових податків на імпорт і експорт. У рамках Митного союзу Киргизстан і Росія застосовують спільний зовнішній тариф на товари, що імпортуються з країн, які не є членами союзу. Після проходження митного оформлення в одній країні-учасниці союзу, ці товари можуть вільно транспортуватися через інші країни-члени без додаткових митних перевірок. Така система значно спрощує бюрократичні процеси, скорочує витрати та затримки в торгівлі, що полегшує киргизьким підприємствам експорт товарів до Росії та ввезення російських товарів до Киргизстану.

Росія є другим за величиною торговельним партнером Киргизстану, на її частку припадає 27,4 % загального товарообігу Киргизстану з усіма країнами. У 2022 році зовнішньоторговельний оборот Киргизстану з Росією зріс на 40,3 % порівняно з 2021 роком, а експорт із Киргизстану до Росії зріс на 245 % — з 393 млн доларів США до 963 млн доларів США у 2022 році. Росія є найбільшим експортним ринком для Киргизстану із загальною часткою 44,1 %, що робить Киргизстан економічно залежним від Росії.

3.2. Репресії проти незалежних ЗМІ: замовчування випадків обходу санкцій та корупції в Киргизстані

Важливо враховувати внутрішньополітичну ситуацію в Киргизстані за президентства нинішнього глави держави Садира Жапарова. Киргизстан довгий час вважався «островом свободи» в Центральній Азії, де діяли незалежні ЗМІ, незалежні депутати та активне громадянське суспільство. Однак за президентства Садира Жапарова Киргизстан перетворюється на авторитарну державу. Уряд ввів суворі обмеження на мирні зібрання, особливо пов’язані з протестами проти війни Росії в Україні, та розпочав політичні переслідування громадських активістів і правозахисників.

У грудні 2024 року Європейський парламент у своїй терміновій резолюції зазначив, що «упродовж останніх років демократичні стандарти та права людини в Киргизстані погіршилися до тривожного рівня». У резолюції ЄП зазначається, що «незалежні ЗМІ, такі як «Kloop», «Temirov Live», «Айт Айт Десе» та «Радіо Азаттик», журналісти та блогери і далі зазнають репресій» і «як судова влада, так і позасудові розправи все частіше використовуються для придушення політичних опонентів і критиків громадянського суспільства».

Ця заява збігається із заявами правозахисників та повідомленнями ЗМІ:

• Влада Киргизстану безпідставно обмежила право на мирні зібрання, у тому числі право на проведення мирних мітингів на тему війни Росії проти України.^1,2 Десятки громадських активістів та правозахисників зазнали політичних переслідувань за участь у мирних акціях на підтримку України.^1,2,3 У квітні 2023 року Первомайський суд Бішкека продовжив заборону на проведення мирних зібрань у центрі Бішкека, а Верховний суд залишив цю заборону в силі.^1,2
• У країні було закрито або заблоковано доступ до незалежних ЗМІ, таких як «Радіо Азаттик», що ще більше обмежило свободу вираження. Крім того, посилилися політичні репресії, почалися затримання критиків і правозахисників. Ці дії значно обмежили простір для об’єктивної журналістики та критики, що дало змогу уряду Киргизстану уникнути публічного осуду, зокрема за зростаючу підтримку Росії в обході міжнародних санкцій.
• «У липні 2024 року Верховний суд остаточно затвердив ліквідацію організації, яка стоїть за незалежним новинним порталом «Kloop», що здобув низку міжнародних журналістських нагород. Це стало очевидним актом помсти за його критичні публікації та ще одним серйозним викликом для свободи преси. Незважаючи на ліквідацію, «Kloop» заявив про намір продовжувати роботу на інших платформах».
• У спільній заяві, оприлюдненій 06.09.2024, Human Rights Watch, Amnesty International та ще шість міжнародних правозахисних організацій розкритикували рішення про ліквідацію «Kloop» як неприпустимий напад на свободу ЗМІ та закликали до його скасування. У заяві підкреслюється, що «Kloop» — це незалежне розслідувальне медіа, відзначене міжнародними нагородами, яке також співпрацює з глобальною мережею журналістських розслідувань — Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності (ПРКОЗ).
• «Влада Киргизстану продовжила репресії проти незалежних ЗМІ та журналістів, які критикують владу. У резонансній справі в червні 2024 року перед судом постали 11 діючих та колишніх журналістів «Temirov Live», відомого проєкту, що викриває корупцію серед високопосадовців. Їх затримали під час облав у січні того ж року за звинуваченнями в закликах до масових заворушень і їх організації — обвинувачення, які правозахисні організації одностайно назвали політично вмотивованими. На початку жовтня 2024 року Махабат Тажикбеккізи, директорка «Temirov Live», та Азамат Ішенбеков були засуджені до позбавлення волі, ще двоє — отримали умовні терміни. Семеро обвинувачених були виправдані. Попри ці виправдувальні вироки, сам факт засудження — особливо ув’язнення журналістів — став серйозним ударом для незалежної журналістики. До того ж засновник «Temirov Live», Болот Теміров, досі перебуває у вигнанні після того, як його незаконно позбавили громадянства та депортували з країни у 2022 році».
• «У вересні 2024 року Міністерство культури та інформації пригрозило заблокувати новинний портал «Нові обличчя», якщо він не видалить статтю про ймовірні зв’язки між передвиборчою кампанією президента Жапарова у 2021 році та покійним лідером російських найманців Євгеном Пригожиним. Міністерство також попередило «Радіо Азаттик», киргизьку службу «Радіо Свобода», не висвітлювати цю новину, що спричинило додаткову стурбованість з приводу зловживання цим законом для захисту високопоставлених держслужбовців від громадського контролю».
• «Уряд почав впроваджувати закон про НУО, який прирівнює їх до «іноземних агентів». Закон, незважаючи на широку критику з боку громадянського суспільства, міжнародних правозахисних організацій та міжнародної спільноти було прийнято навесні 2024 року. Згідно із цим новим законом, розробленим за російським зразком, організації, що фінансуються з-за кордону й займаються в широкому сенсі «політичною діяльністю», мають реєструватися як «іноземні представники», що піддає їх стигматизації та пильному державному нагляду».

3.3. Від порушень правил торгівлі до банківських обмежень: як Киргизстан сприяв обходу російських санкцій

Банківський сектор Киргизстану складається з 23 комерційних банків, що працюють через 317 відділень на території країни. П’ять найбільших банків контролюють майже 70 % ринку, водночас державні банки володіють приблизно 33,4 % загальних активів. Станом на грудень 2022 року трьома найбільшими банками Киргизької Республіки за загальними активами були «Айил Банк», «РСК Банк» та «Бакай Банк» — позивач.

Киргизстан став ключовим посередником для Росії в обході міжнародних санкцій, введених після її вторгнення в Україну. За даними експертів, ця країна Центральної Азії різко збільшила обсяг торгівлі з Росією: експорт зріс більш ніж удвічі — з 393 млн доларів у 2021 році до понад 1,07 млрд доларів у 2022 році. Такий стрибок свідчить про те, що Киргизстан сприяє реекспорту до Росії товарів, які Москва більше не може закуповувати безпосередньо через санкції. За повідомленнями, російські компанії відкрили підприємства в Киргизстані, щоб обійти обмеження, використовуючи доступ країни до міжнародних ринків. Такі товари, як електроніка та обладнання, імпортуються до Киргизстану, а потім реекспортуються до Росії. Як зазначає один з експертів: «Киргизстан став транзитним центром для товарів, які Росія більше не може придбати легально». Ця зростаюча тенденція привернула увагу Європейського Союзу, який активно прагне закрити лазівки у своїй системі санкцій. У червні 2023 року ЄС оголосив про заходи, спрямовані проти компаній із третіх країн, які підозрюються в наданні допомоги Росії. Підкреслюючи масштаби участі Киргизстану, інший експерт зазначає: «Стрімке зростання торгівлі не можна пояснити внутрішнім попитом Киргизстану — очевидно, що ці товари призначені для Росії». Роль Киргизстану піднімає важливі питання щодо ефективності санкцій для ізоляції Росії, з огляду на те, що треті країни відіграють таку важливу роль у підтримці її економіки.

У січні 2025 року Міністерство фінансів США наклало санкції на фінансову установу «Керемет Банк», що базується в Киргизькій Республіці, за координацію схеми ухилення від санкцій за участю російських держслужбовців.

4. Судовий позов «Бакай Банку» проти Фундації «Відкритий Діалог»

4.1. Хронологія подій, що стали причиною позову

20.09.2024 Фундація отримала лист від бельгійської юридичної фірми «Fieldfisher», в якому зазначалося, що її клієнт, комерційний банк «Бакай Банк» (Киргизстан), вимагає до 30.09.2024 видалити дві конкретні публікації, у яких згадується «Бакай Банк». У листі від адвокатів «Бакай Банку» [матеріали можуть бути надані за зверненням до Фундації «Відкритий Діалог»] також містилася вимога до ФВД: «публічно вибачитись перед нашим клієнтом, опублікувавши заяву про спростування, як це зробили «The Economist» і «Kloop»». «The Economist» та «Kloop» про які йдеться в листі, є двома місцевими медіаплатформами в Киргизстані. Адвокати «Бакай Банку» також вимагали, щоб Фундація надіслала заяву про спростування, написану банком, усім установам, яким ФВД надіслала одну зі своїх публікацій, та «офіційно зобов’язалася в письмовій формі не повторювати жодних зневажливих висловлювань [про «Бакай Банк»] та не висувати жодних звинувачень [проти «Бакай Банку»], доки не буде отримано офіційних доказів реальності цих звинувачень». По суті, «Бакай Банк»запропонував, щоб Фундація могла пропонувати суб’єкта для санкцій лише після того, як на нього вже офіційно накладені санкції з боку органів влади.

У листі адвокати «Бакай Банку» посилаються на дві конкретні публікації Фундації, опубліковані більше ніж за рік до листа, у травні та липні 2023 року. Перша публікація — це звіт під назвою «Поплічники Росії у війні проти України. Казахстан і Киргизстан — надійний тил російської армії». Звіт був опублікований 09.05.2023 і все ще доступний на вебсайті Фундації. Друга публікація Фундації має назву «Подання експертних висновків для Європейського парламенту та Європейської комісії щодо обходу санкцій». Висновки були опубліковані 03.07.2023 і вони так само доступні на вебсайті.

Публікації, які «Бакай Банк» вимагав видалити, містять докази того, що Казахстан і Киргизстан причетні до обходу міжнародних фінансових санкцій, накладених на Росію через її агресію проти України. У цих публікаціях пояснюється, що банки сприяють цьому обходу, зокрема надаючи нерезидентам доступ до фінансових послуг за допомогою своїх банківських карток. Звіти ФВД висвітлюють аномалії в економічній діяльності Киргизстану, зокрема різке збільшення банківських операцій та видачу кредитних карток протягом 2022 року, що збігається з припиненням діяльності Visa та MasterCard в Росії. У своїх звітах Фундація посилається на економічні статистичні дані, журналістські розслідування та місцеві киргизькі ЗМІ, щоб довести, що певні киргизькі банки, зокрема «Бакай Банк», сприяли обходу санкцій російськими громадянами.

23.09.2024 Фундація «Відкритий Діалог» надіслала «Бакай Банку» відповідь із проханням надати Фундації лист та всі супровідні матеріали англійською мовою, оскільки саме цією мовою було написано оригінальний звіт Фундації, опублікований на вебсайті www.odfoundation.eu та розповсюджений серед громадськості, а також західних регуляторних органів. Фундація пояснила, що це дасть змогу точно оцінити надану інформацію та вести більш всебічний діалог. Для того, щоб забезпечити повну прозорість Фундація запропонувала «Бакай Банку» надіслати копії листа та супровідних документів англійською мовою (1) до офісу спецпредставника ЄС із питань санкцій Девіда О’Саллівана, (2) Уоррена Райана, представникові управління Мінфіну США з боротьби з фінансуванням тероризму та фінансовими злочинами, (3) в Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) та інші відповідні органи для оцінки точності заяв, зроблених «Бакай Банком». Фундація «Відкритий Діалог» повідомила «Бакай Банк» про намір надати розгорнуту відповідь на його лист від 20 вересня до кінця листопада 2024 року. Водночас ФВД звернулася із запитом, чи бажає сам банк, аби його лист було опубліковано на вебсайті Фундації до моменту оприлюднення відповіді. Фундація також відкрито запросила «Бакай Банк» поділитися додатковою інформацією, яка могла би пролити світло на ситуацію — зокрема, інформацію щодо фінансового стану установи, складу клієнтів, динаміки зростання (особливо починаючи з 2022 року), кінцевих бенефіціарів, а також політики банку у сфері протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму (AML/CFT) та щодо дотримання міжнародних санкцій [матеріали можуть бути надані за зверненням до Фундації «Відкритий Діалог»].

23.09.2024 «Бакай Банк» через своїх адвокатів повідомив, що прийняв підтвердження Фундації про отримання останньою листа «Бакай Банку» від 20.09.2024. У відповіді позивач заявив, що звертався до Фундації французькою мовою та надав відповідні переклади додатків, оскільки саме французька є мовою країни, де зареєстрована Фундація, і мовою судів, що мають юрисдикцію над нею. За словами позивача, він не зобов’язаний надавати будь-який переклад і був відверто здивований проханням надати додаткову інформацію для підтвердження «достовірності тверджень», викладених у його листі. Банк також вказав, що Фундація мала б самостійно зібрати всі необхідні докази відповідно до законодавства перед тим, як робити будь-які звинувачення. У листі містилася порада звернутися до бельгійського юриста, який міг би надати правову консультацію щодо прав та обов’язків ФВД у межах бельгійського законодавства. Крім того, позивач наполегливо нагадав про свої попередні вимоги, а також про встановлений ним крайній термін — 30.09.2024, до якого публікації мали бути вилучені з доступу, якщо Фундація хоче уникнути судових позовів.

30.09.2024 позивач повідомив Фундацію «Відкритий Діалог» про те, що направив до суду в Брюсселі проєкт позовної заяви, ініціюючи судове провадження проти Фундації через її відмову змінити свою позицію. «Бакай Банк» вимагає видалити всі згадки про себе з публікацій Фундації, а також добивається компенсації — як матеріальної, так і моральної шкоди, якої, за його словами, він зазнав унаслідок цих публікацій.

«Бакай Банк» звернувся до суду з клопотанням про застосування тимчасових заходів проти Фундації «Відкритий Діалог», однак суддя Tribunal de l’Entreprise Francophone (Суду з комерційних справ) відмовився розглядати це питання на цьому етапі. Фундація, зі свого боку, відмовилася тимчасово видаляти публікації. Станом на момент підготовки цього звіту сторони перебувають у процесі обміну письмовими позиціями в межах підготовки до судового розгляду. Під час вступного слухання, що відбулося 21.11.2024, Бельгійський комерційний суд не задовольнив вимогу позивача щодо тимчасових заходів і зобов’язав сторони продовжити обмін висновками.

4.2. Конкретні звинувачення, висунуті «Бакай Банком» проти Фундації «Відкритий Діалог»

У своєму позові «Бакай Банк» стверджує, що Фундація «Відкритий Діалог» у своїх публікаціях спирається лише на три твердження, які «Бакай Банк» спростовує так:

• По-перше, нібито «статистика свідчить: зростання в усіх банках Киргизстану у 2022 році стало наслідком масового приїзду російських працівників, передусім у сфері ІТ. Відтак, це зростання унеможливлює виявлення фактів обходу міжнародних санкцій».
• По-друге, як стверджує «Бакай Банк», Фундація нібито спирається у своїх висновках на статтю, опубліковану в киргизькому медіа «The Economist», у якій низку киргизьких банків, зокрема «Бакай Банк», звинувачено у видачі банківських карток особам, які не проживають у Киргизстані. Водночас згідно із заявою самого «Бакай Банку», згодом ця ж платформа оприлюднила спростування від «Бакай Банку», а також видалила матеріал із публічного доступу, що, на переконання «Бакай Банку», «непрямо, але однозначно засвідчує хибність оприлюдненої інформації».
• По-третє, аргументом, на який нібито спирається Фундація у своїй публікації, є матеріал киргизького медіа «Kloop», у якому йдеться про виявлення Telegram-групи, що начебто пропонувала допомогу громадянам Росії у відкритті рахунків у двох комерційних банках Киргизстану — «Керемет Банку» та «Бакай Банку». Втім, на переконання «Бакай Банку», у згаданій статті немає жодного доказу того, що банківські рахунки справді відкривалися за допомогою інформації з Telegram-групи. На думку «Бакай Банку», ідеться (чи то про саму статтю, чи про Telegram-групу — це не уточнюється) про спробу шахрайства або навмисного введення в оману.

Відтак на переконання «Бакай Банку», відсутні будь-які докази того, що він відкривав банківські рахунки дистанційно — через месенджер Telegram — для нерезидентів Киргизстану, зокрема громадян Російської Федерації. Жоден із матеріалів, на які посилається Фундація, на думку «Бакай Банку», не дає підстав для висунення серйозних звинувачень проти нього. «Бакай Банк» стверджує, що Фундація «Відкритий Діалог» не має жодних доказів того, що саме цей банк був серед тих комерційних установ Киргизстану, які надавали громадянам Росії доступ до міжнародних фінансових операцій в обхід санкцій.

4.3. Позовні вимоги «Бакай Банку» про компенсацію збитків

«Бакай Банк» вимагає від Фундації фінансової компенсації за нібито завдану репутаційну та фінансову шкоду, яку він, на його думку, зазнав унаслідок публікацій ФВД, що містять наклеп. «Бакай Банк» вимагає від суду в Брюсселі визнати претензії «Бакай Банку» допустимими та обґрунтованими, а також зобов’язати Фундацію виконати наступне:

• негайно вилучити публікації з доступу під загрозою штрафу в розмірі 10 000 євро за кожну публікацію за кожен день невиконання вимоги;
• надіслати копію судового рішення, що буде винесено, усім установам, яким ФВД направила копії оскаржуваних публікацій, протягом 5 днів із моменту повідомлення про винесення судового рішення, у разі невиконання цього рішення накладається штраф у розмірі 10 000 євро за кожну установу за кожен день прострочення;
• розмістити повний текст майбутнього рішення у верхній частині першої сторінки свого вебсайту https://en.odfoundation.eu/ без коментарів, не пізніше ніж через 5 днів після винесення рішення. Текст рішення має бути розміщений на сайті упродовж 30 днів без перерви. У разі невиконання цього рішення стягнути штраф у розмірі 10 000 євро за кожен день прострочення;
• сплатити «Бакай Банку» компенсацію в розмірі 50 000 євро за моральну шкоду та 1 000 000 євро за матеріальну шкоду, а також компенсаційні відсотки за встановленою законом ставкою, починаючи з 20.09.2024. Фундація може сплатити компенсацію перерахувавши кошти на рахунок Фонду короля Бодуена з позначкою «BE for Ukraine»; а також
• покрити витрати на судовий розгляд, включно з судовими та процесуальними видатками.

5. Аналіз звітів Фундації «Відкритий Діалог»

5.1. Контекст звіту Фундації «Поплічники Росії у війні проти України. Казахстан і Киргизстан — надійний тил російської армії»

Перший звіт, який оскаржує «Бакай Банк», має назву «Поплічники Росії у війні проти України. Казахстан і Киргизстан — надійний тил російської армії» (оригінал англійською мовою) (травневий звіт), який був опублікований 09.05.2023 і все ще доступний на вебсайті Фундації.

Травневий звіт, зокрема, викриває роль Киргизстану в допомозі Росії в обході санкцій і містить детальний аналіз економічних і політичних зв’язків між Киргизстаном і Росією Путіна. Він розкриває, як киргизькі банки й підприємства, включно з такими структурами, як «Бакай Банк», сприяють фінансовим операціям, що дають змогу Росії обходити західні санкції.

У травневому звіті Фундація аналізує роль Киргизстану в наданні допомоги Росії в обході міжнародних санкцій, вказуючи на авторитарний курс правління президента Киргизстану Садира Жапарова. У травневому звіті окреслено конкретні механізми, за допомогою яких Киргизстан реекспортує товари, зокрема товари подвійного призначення, до Росії.

Травневий звіт наводить докази стрімкого зростання експорту товарів подвійного призначення та військового призначення з Киргизстану до Росії, що свідчить про систематичні спроби обійти санкції. У травневому звіті підкреслюється важлива роль деяких комерційних структур у послаблені західних санкцій введених проти Росії та звучить заклик до посилення міжнародного контролю та регуляторних заходів щодо цих фінансових установ. Вказавши юридичні особи, причетні до цієї діяльності, такі як «Бакай Банк», травневий звіт забезпечує необхідну для політиків демократичних країн прозорість. Це дає їм змогу розробляти більш цілеспрямовані санкції та регуляторні заходи, що дають змогу ефективно боротися з такими ухильними практиками.

Фундація зосередила свою увагу на Киргизстані, оскільки він відіграє значну роль у допомозі Росії в обході міжнародних санкцій. Як член Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) і ключовий торговельний партнер Росії, Киргизстан сприяє реекспорту до Росії товарів, що підпадають під санкції, таких як технології подвійного призначення. Відтак Киргизстан послаблює ефективність системи санкцій, запровадженої західними країнами. У травневому звіті Фундація детально описує внутрішні політичні репресії в Киргизстані, включно з утисками громадянського суспільства, ЗМІ та акцій протесту, і пов’язує ці дії із загальною стратегією економічної підтримки Росії.

Фундація «Відкритий Діалог» підготувала травневий звіт, щоби поінформувати громадськість про проблему, яка становить значний міжнародний інтерес, і не мала на меті конкретно нашкодити репутації «Бакай Банку». Цей звіт містить системний аналіз методів обходу санкцій у фінансовому секторі Киргизстану, де «Бакай Банк» згадується як елемент системного явища, а не як основний фокус звіту. Усі висновки та рекомендації Фундації у її травневому звіті базуються на перевірених, загальнодоступних джерелах та експертних думках, а також на власних знаннях місцевих експертів, що в цілому забезпечує збалансований та обґрунтований погляд на ситуацію. Крім того, у травневому звіті міститься заклик до введення персональних санкцій проти киргизьких посадовців та юридичних осіб, які сприяють обходу санкцій, введених проти Росії. Такий акцент на притягненні до відповідальності свідчить про існуючі лазівки в системі глобальних санкцій та підкреслює необхідність посилення міжнародної співпраці для того, щоб усунути ці лазівки.

Травневий звіт був опублікований 09.05.2023, інформація про «Бакай Банк» міститься в розділі 7:

7. ОБХІД ФІНАНСОВИХ САНКЦІЙ

Унаслідок західних фінансових санкцій банки Киргизстану стали альтернативним каналом для росіян, які прагнуть зберегти доступ до міжнародних платіжних систем і фінансових послуг. Деякі киргизькі банки і далі обслуговують російську платіжну систему «Мир» попри застереження США щодо її використання для обходу санкцій.

У 2022 році банки Киргизстану випустили на 39,4 % більше банківських карток. Тільки за 9 місяців 2022 року (із січня по вересень) банки Киргизстану випустили карток міжнародних платіжних систем Visa і Mastercard на 37,4 % більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Прибуток банків Киргизстану у 2022 році зріс більш ніж у 5 разів і склав близько 270 млн доларів. Рекордне зростання прибутку киргизьких банків обумовлене «зростанням операційних доходів і валютних операцій — випуском банківських карток, переведенням коштів у готівку та конвертацією валюти,» — заявив фахівець із фінансових питань Арсланбек Кененбаєв.

Ще у квітні 2022 року стало відомо, що представництво Комерційного банку Киргизстану в Москві запропонувало видавати росіянам картки Visa. Банки поквапилися спростувати цю інформацію, заявивши, що офіс у Москві «не видає картки»: «Треба зазначити, що Комерційний банк КИРГИЗСТАН надає консультаційні послуги громадянам Росії щодо реєстрації карток VISA, але процедура реєстрації та видачі картки здійснюється лише за умови особистого візиту клієнта-нерезидента до офісу Банку в Киргизстані. Картка видається тільки після надання повного пакету документів відповідно до вимог Національного банку Киргизької Республіки та обов’язкової перевірки кожного клієнта на відповідність вимогам. Відкриття рахунків для нерезидентів, у тому числі громадян Російської Федерації, є звичайною практикою в будь-якій країні».

У листопаді 2022 року фінансове видання Киргизстану «The Economist» опублікувало аналіз діяльності киргизьких банків у сфері видачі дебетових карток нерезидентам країни:

– Вісім банків Киргизстану, включно з «Бай тушум»,«Демір банк», «KICB», «Керемет банк», «РСК банк», «Finca банк», «Банк Азії», «Бакай Банк», випускали картки нерезидентам без обмежень. Водночас як зазначено в аналізі, «Finca банк», «Банк Азії» і «Бакай Банк» також випускали дебетові картки Visa.
– «Банк Компаньон», «Айил банк», «Доскредо-банк», «Банк Киргизстан» відкривали рахунки нерезидентам із певними обмеженнями й тільки після схвалення заявок. Зокрема, банк «Компаньон», «Айил банк», «Доскредо-банк» надавали дебетові картки тільки в національній платіжній системі «Елкарт», а банк «Киргизстан» давав змогу відкрити картки Visa Gold, Visa Platinum і Visa Infinite.

У грудні 2022 року киргизьке видання «Kloop» опублікувало статтю, у якій описано метод дистанційного відкриття карток Visa за допомогою посередників. У статті вказано два киргизьких банки («Керемет» і «Бакай Банк») та два казахські банки («Freedom» і «ЦентрКредит»). Журналісти виявили Telegram-канал, адміністратор якого пропонує росіянам дистанційне відкриття банківської картки в одному з перерахованих вище банків за довіреністю, після чого банківську картку відправляють замовнику разом з активованою сім-картою для отримання повідомлень від банку. Самі банки заперечують відкриття банківських карток нерезидентам за довіреністю.

У цьому уривку з травневого звіту Фундація посилається на дев’ять місцевих статей, опублікованих російською мовою. Три з них були опубліковані російськими ЗМІ, а шість — киргизькими ЗМІ.

Одним із джерел для звіту ФВД є розслідування, опубліковане розслідувальним виданням «Kloop Media», що відзначене міжнародними нагородами. Назва статті: «Visa за 35 тисяч рублів. Росіянам пропонують купити киргизькі банківські картки через Telegram». Як було зазначено раніше в цьому звіті, після публікації 29.08.2024 «Kloop Media» було ліквідовано рішенням Верховного суду Киргизстану. Human Rights Watch, Amnesty International та інші міжнародні правозахисні організації засудили рішення про ліквідацію «Kloop» як неприйнятну атаку на свободу ЗМІ та закликали скасувати це рішення.

Травневий звіт допомагає західним інституціям блокувати шляхи для обходу санкцій, завдяки достовірним, локалізованим даним, що вказують на лазівки для обходу санкцій. Оскільки ця інформація часто обмежена місцевими мовами й менш доступна для західних інституцій, Фундація забезпечує ключовим західним установам своєчасний доступ до даних, що вказують на можливу роль банків Киргизстану в допомозі Росії обходити фінансові санкції. Висновки звіту створюють підстави для подальших розслідувань, що можуть призвести до коригування санкційної політики.

Завдяки публікації детальної інформації, що доступна для широкої аудиторії, Фундація прагне привернути увагу таких західних установ, як Європейська комісія, Європейська рада, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, Державний департамент США та Офіс впровадження фінансових санкцій Великої Британії. Така безпосередня прозорість дає змогу цим органам оперативно реагувати, проводити розслідування та, за необхідності, чинити тиск, щоб негайно перекрити шляхи для обходу санкцій. Основною метою звіту є припинення підтримки, яку банки Киргизстану, як і інші організацій, надають російському ринку для обходу санкцій.

Оприлюднення Фундацією конкретних механізмів, таких як збільшення випуску банківських карток для російських клієнтів, збереження доступу до платіжної системи «Мир» та дистанційне сприяння фінансовим операціям, є сигналом для фінансових установ Киргизстану та Казахстану про те, що їхня підтримка російської економіки перебуває під пильною увагою світової спільноти. Висвітлюючи ці дії, звіт Фундації має на меті негайно притягнути ці установи до відповідальності та змусити їх припинити надавати будь-які послуги, які можуть допомогти Росії обійти санкції.

Висновки травневого звіту слугують запобіжним заходом, попереджаючи, що західні органи влади можуть застосувати вторинні санкції, якщо це буде необхідно. Ця проактивна позиція має на меті позбавити Росію поточних каналів для фінансування військових дій та зміцнити ефективність західних санкцій. Заклик Фундації до прозорості та підзвітності відображає нагальну необхідність припинення таких практик, посилюючи глобальну мету — позбавлення Росії ресурсів, які дають їй змогу продовжувати агресію.

5.2. Контекст та мета Подання експертних висновків Фундації до Європейського парламенту та Європейської комісії

03.07.2023 Фундація «Відкритий Діалог» опублікувала на своєму вебсайті документ під назвою «Подання експертних висновків для Європейського парламенту та Європейської комісії щодо обходу санкцій». Подання висновків Фундації до Європейського парламенту та Європейської комісії, має на меті висвітлити, як Росія обходить західні санкції, з особливим акцентом на ролі Казахстану та Киргизстану. Подання є, по суті, підсумком основних положень раніше опублікованих звітів Фундації, включно з травневим звітом, підготовлене для зручності Європейського парламенту та Європейської комісії^1,2,3,4,5,6.

У документі міститься ключова інформація про конкретні товари, фінансові операції та практики, які дають змогу Росії отримувати доступ до ресурсів попри санкції, введені ЄС, США та іншими демократичними країнами. У документі обговорюються економічні можливості Росії, яким сприяють практики обходу санкцій, та пропонується ввести більш ефективні санкції, зокрема цільові санкції проти політичних лідерів, олігархів та організацій у країнах, які допомагають Росії, таких як Казахстан та Киргизстан.

У поданому Фундацією документі наголошується на нагальній необхідності підтримати Україну завдяки ліквідації цих лазівок, аби позбавити Росію економічних і військових можливостей. Вказуючи на конкретні випадки, такі як постачання товарів подвійного призначення та фінансову підтримку через міжнародні платіжні системи, Фундація «Відкритий Діалог» закликає до скоординованих і негайних дій із метою посилення санкцій, які, на її думку, мають вирішальне значення для запобігання тривалому конфлікту та збереження тиску на економіку Росії.

На сторінці 6 документу Фундація в загальному зазначає, що банки в Казахстані та Киргизстані допомагають росіянам, не згадуючи конкретно банк «Бакай Банк»:

Банки надають росіянам доступ до Visa та Mastercard, всупереч чинним санкціям — з мовчазної згоди Токаєва й Жапарова. Інакше національні банки Казахстану та Киргизстану давно б притягнули ці фінустанови до відповідальності за сприяння росіянам. У випадку Казахстану державні органи виступають лобістами в США й домоглися скасування санкцій проти російських банків («Сбербанк», «Альфа-Банк») у Казахстані.

На 14-й сторінці свого Подання Фундація повторює ключові тези звітів і наводить перелік осіб та організацій, яких, на думку Фундації, треба перевірити й потенційно внести до санкційних списків — серед них і «Бакай Банк»:

Метою експертних висновків Фундації є спонукати ці інституції ЄС розслідувати та, можливо, розширити санкції, зокрема вторинні санкції, щодо осіб та організацій у Казахстані та Киргизстані, які допомагають Росії обходити санкції. Детальнішу інформацію ці інституції ЄС можуть знайти в повних звітах ФВД, зокрема в травневому звіті, оскільки експертні висновки мають на меті лише надати загальну картину ситуації.

Як член Реєстру прозорості ЄС, публікуючи на своєму вебсайті Подання експертних висновків до Європейського парламенту та Європейської комісії, Фундація надає політикам, громадськості та громадським організаціям доступ до інформації про важливі питання, такі як обхід російських санкцій. Ця відкритість спонукає європейських громадян та інституції до спільних дій.

6. Відповідь та позиція Фундації «Відкритий Діалог»

Фундація «Відкритий Діалог» категорично відкидає звинувачення в наклепі та порушенні прав «Бакай Банку». Публікації, що стали причиною судового провадження, базуються на перевірених та загальнодоступних джерелах, а також на висновках місцевих експертів ФВД.

6.1. Аномальне зростання кількості виданих банківських карток у Киргизстані

«Бакай Банк» стверджує, що статистичні дані, які свідчать про зростання прибутку всіх киргизьких банків у 2022 році, пов’язані з масовим приїздом російських працівників до Киргизстану, особливо в сектор інформаційних технологій, а не з обходом міжнародних санкцій. Однак, згідно з офіційною статистикою міграції Киргизстану, наданою Національним комітетом статистики Киргизької Республіки, у 2022 році в країні було зареєстровано 4 551 громадянина Росії в якості резидента, а загальний чистий приріст міграції за всіма національностями склав 5 917 осіб. Інше джерело вказує, що з початку війни в Киргизстані оселилося 12 582 росіянина, що є відносно низьким рівнем імміграції порівняно з іншими країнами.

У травневому звіті Фундації зазначається, що киргизькі банки видали на 37,4% більше банківських карток, що загалом становить 1,8 млн карток, виданих у 2022 році (доступні дані обмежуються першими 9 місяцями 2022 року). Киргизька медіаплатформа «The Economist» повідомляє про зростання на 39%. Нескладні розрахунки свідчать, що у 2022 році киргизькі банки випустили щонайменше 673 000 додаткових банківських карток.

Зростання кількості виданих банківських карток у Киргизстані збігається з припиненням діяльності банківських систем Visa і Mastercard у Росії через вторгнення в Україну у 2022 році. Росіяни більше не можуть користуватися своїми російськими картками за кордоном або для міжнародних онлайн-платежів. Оскільки росіяни мають лише обмежений доступ до міжнародних платіжних систем, Киргизстан та інші сусідні країни стали альтернативними фінансовими каналами, що пояснює різке збільшення випуску карток Visa й Mastercard у Киргизстані (37,4 % лише за перші дев’ять місяців 2022 року).

Співвідношення між кількістю новоприбулих громадян Росії (12 582 особи) та обсягом виданих банківських карток (673 000) є надто диспропорційним, щоб його можна було пояснити лише прибуттям ІТ-фахівців із Росії. Така розбіжність дає підстави стверджувати, що ці проблеми виходять далеко за межі задоволення потреб у банківських послугах громадян Росії, які нещодавно прибули на територію Киргизстану, як це намагається пояснити «Бакай Банк». Хоча багато громадян Росії залишають свою країну і приїжджають до Киргизстану, лише ті, хто легально зареєстрований як резиденти, можуть претендувати на законний доступ до банківських послуг. Це аномальне збільшення кількості виданих карток, безумовно, включає картки, видані нерезидентам Киргизстану. Саме ця можливість доступу до банківських послуг для осіб, які не є резидентами Киргизстану, є предметом особливої уваги в травневому звіті та ймовірно сприяє обходу Росією міжнародних санкцій. Хоча «Бакай Банк» висуває припущення щодо ІТ-фахівців із Росії, банк не розкрив суду інформацію про своє фінансове становище, клієнтську базу та динаміку зростання з 2022 року.

6.2. Нетипове зростання прибутку киргизьких банків

У 2022 році киргизькі банки продемонстрували надзвичайне збільшення прибутку. У першому кварталі 2023 року (січень-березень) прибуток комерційних банків Киргизстану майже потроївся. «За попередніми даними Національного банку, загальний прибуток комерційних банків Киргизстану за січень-березень 2023 року склав 5 млрд 414 млн сомів. […] На кінець минулого року загальний прибуток банків становив 23,1 млрд сомів, що є рекордом в історії країни. У 2021 році банки КР заробили лише 3,6 млрд сомів, у 2020 році — 2,3 млрд сомів, у 2019 році — 3 млрд сомів».

Феноменальне зростання прибутку киргизьких банків, який у 2022 році збільшився більш ніж у п’ять разів, підкреслює подальші аномалії в становищі «Бакай Банку». У статті журналу «The Economist» наведено огляд фінансових показників киргизьких банків за 2022 рік, у якому наголошується на рекордному прибутку, зафіксованому в цілому по сектору. Зокрема, три місцеві банки, згадані в публікаціях, що стали причиною конфлікту, — «Бакай Банк», «Демір Банк» і «РСК Банк» — входять до десятки найприбутковіших банків Киргизстану. Водночас чистий прибуток киргизьких банків у 2022 році зріс у середньому на 422 %, а прибуток «Бакай Банку» стрибнув на 1203 % — з 325 млн сомів у 2021 році до 4,2 млрд сомів. Киргизькі експерти, зокрема фінансовий аналітик Арсланбек Кененбаєв, чиї думки цитуються в травневому звіті, пов’язують такі високі прибутки з такими чинниками, як збільшення попиту на валютні операції — видачу банківських карток, зняття готівки та конвертацію валют. Ці показники свідчать про діяльність, яка виходить за межі потреб незначної кількості ІТ-працівників. Аномальний стрибок прибутків «Бакай Банку» на 1203 % пов’язаний радше з можливим обходом санкцій, аніж із повсякденними фінансовими потребами невеликої кількості нових учасників ринку або органічними змінами на ринку Киргизстану.

У своєму травневому звіті Фундація спеціально наголосила на тому, що в результаті західних фінансових санкцій, введених проти Росії, банки Киргизстану стали для росіян фінансовим порятунком у межах санкційної ізоляції. Цю тезу підтверджують загальні показники роботи банківського сектору Киргизстану.

Фундація «Відкритий Діалог», як моніторингова організація, сумлінно звітує про потенційно тривожні сигнали й оприлюднює інформацію, яка, на її думку, потребує незалежної перевірки з боку західних інституцій, відповідальних за санкційний режим. Мета згадки цих статистичних даних у травневому звіті — привернути увагу до незвичайного зростання банківського сектору Киргизстану після вторгнення Росії в Україну, оскільки такі тенденції можуть свідчити про недоліки санкційного режиму. Фундація не стверджує, що це зростання є результатом діяльності виключно або безпосередньо «Бакай Банку». У звіті згадуються і інші банки Киргизстану, а оприлюднені узагальнені дані є підставою для занепокоєння і закликом до подальшого розслідування.

6.3. Заява «Бакай Банку» про те, що «The Economist» «непрямо, але однозначно засвідчує хибність оприлюдненої інформації»

«Бакай Банк» стверджує, що стаття, опублікована в листопаді 2022 року в киргизькому ЗМІ «The Economist», не є надійним джерелом, і Фундація не мала би на неї посилатися. «Бакай Банк» наводить як доказ те, що 23.05.2023 цей ресурс опублікував пресреліз, підготовлений «Бакай Банком», у якому банк засудив агресію проти України та заявив про дотримання фінансових санкцій. За інформацією «Бакай Банку», оригінальна стаття, на яку посилається Фундація, була видалена з вебсайту киргизької медіаплатформи.

Однак «Бакай Банк» ніяк не відреагував на публікацію цієї статті в листопаді 2022 року; ймовірно, саме згадка про цю статтю у звіті Фундації за травень 2023 року підштовхнула банк надіслати спростування до «The Economist» того ж місяця. Такий часовий збіг свідчить про те, що справжня причина занепокоєння «Бакай Банку» — не фактична точність публікації, а те, що вона набула міжнародного розголосу завдяки звіту Фундації. Якби інформація дійсно була недостовірною, «Бакай Банк», маючи вдосталь ресурсів для моніторингу та реагування на наклепницькі матеріали, ймовірно, негайно опублікував би спростування після першої публікації статті в листопаді 2022 року.

Відповідно до статті 17 Закону «Про засоби масової інформації» Киргизької Республіки, фізичні особи або організації мають право вимагати спростування публічно поширеної інформації, яка не відповідає дійсності або завдає шкоди їхній честі та гідності. Якщо зміст публікації в засобах масової інформації порушує їхні права або законні інтереси, ці особи мають право опублікувати свої заперечення в тих самих засобах масової інформації. Таке спростування або відповідь публікуються в спеціальному розділі або в тому ж місці й тим же шрифтом, що й оригінальна стаття, а в газетах — не пізніше ніж через місяць після дати подання запиту. Отже, малоймовірно, що «The Economist» відклав би публікацію пресрелізу позивача до 23.05.2023, якби отримав пресреліз позивача незабаром після публікації статті 19.11.2022.

Натомість у пресрелізі «Бакай Банку», опублікованому 23.05.2023, не міститься жодного реального спростування інформації, опублікованої «The Economist» у жовтні. Навпаки, «Бакай Банк» виправдовує труднощі своєї діяльності в умовах санкцій, введених проти Росії: «Антивоєнні санкції автоматично впливають на нас як на компанії, що працюють у цьому регіоні; а з огляду на те, що економіки Киргизстану та Росії настільки тісно пов’язані — вимагати від нас відмовитися від будь-якої економічної чи торговельної взаємодії з Росією без будь-якої підтримки є проявом дешевого популізму, що призведе до краху економіки нашої республіки». У своїй заяві «Бакай Банк» також зазначає, що не видає дистанційно картки VISA, а видачу інших типів банківських карток не вважає забороненою. «Бакай Банк» додає, що видає банківські картки, але лише за наявності посвідчення особи клієнта. Ця заява залишається дуже однобічною і не є підставою для відкликання публікації Фундації. Відтак «Бакай Банк», здається, визнає, що видає без обмежень картки громадянам Росії, які, як стверджується, використовують Киргизстан для банківських операцій.

«Бакай Банк» стверджує, що стаття, опублікована в журналі «The Economist» у листопаді 2022 року, на яку посилається Фундація, була видалена з вебсайту «The Economist», що, на думку «Бакай Банку», непрямо засвідчує хибність публікації. Однак ця стаття все ще доступна на вебсайті «The Economist».

6.4. Твердження «Бакай Банку» про те, що стаття «Kloop» не є надійним джерелом інформації

У травневому звіті Фундації, зокрема, зазначено: «У грудні 2022 року киргизьке видання «Kloop» опублікувало статтю, у якій описується спосіб дистанційного відкриття карток Visa через посередників. У статті названо два киргизькі банки («Керемет банк» і «БакайБанк») та два казахстанські банки («Freedom» і «ЦентрКредит»). Журналісти виявили Telegram-канал, адміністратор якого пропонує росіянам допомогу в дистанційному відкритті банківської картки в одному з перерахованих вище банків за допомогою довіреності, після чого банківська картка надсилається клієнту разом з активованою SIM-картою для отримання повідомлень від банку. Самі банки заперечують відкриття банківських карток нерезидентам за допомогою довіреності».

«Бакай Банк» стверджує, що в публікації «Kloop» чітко зазначено, що банки заперечують відкриття рахунків для нерезидентів у спосіб, описаний у статті. Крім того, ані стаття «Kloop», ані звіти Фундації не містять жодних доказів того, що рахунки були фактично відкриті з використанням цього незаконного методу. Навпаки, на думку «Бакай Банку», це, ймовірно, була спроба шахрайства або дезінформації. Тому «Бакай Банк» стверджує, що Фундація не мала достатніх підстав для висунення серйозних звинувачень на його адресу на підставі цієї інформації.

У своїй атаці на Фундацію «Бакай Банк» критикує якість розслідування, проведеного виданням «Kloop» — медіаресурсом, відомим своєю незалежністю та антикорупційною спрямованістю. «Kloop» співпрацював із міжнародними медіа, зокрема «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» та Проєктом розслідування корупції та організованої злочинності (ПРКОЗ). У серпні 2024 року Верховний суд Киргизстану ухвалив рішення про ліквідацію «Kloop Media». Видання звинуватили в урядовій критиці та нібито маніпуляції інформацією для того, щоб підбурювати громадян до участі в антиурядових протестах. Це рішення суду спричинило критику з боку Human Rights Watch, Amnesty International та п’яти інших міжнародних правозахисних організацій, які назвали його недопустимим замахом на свободу ЗМІ та закликали скасувати його. У грудні 2024 року Європейський парламент у своїй терміновій резолюції зазначив, що «протягом останніх років демократичні стандарти та права людини в Киргизстані погіршилися до тривожного рівня». У резолюції ЄП зазначається, що «незалежні ЗМІ, такі як «Kloop», «Temirov Live», «Айт Айт Десе» та «Радіо Азаттик», журналісти та блогери і далі зазнають репресій» і «як судова влада, так і самопроголошені охоронці порядку все частіше застосовують силові методи для боротьби з політичними опонентами та критиками громадянського суспільства».

Стверджуючи, що «Kloop» є джерелом дезінформації, «Бакай Банк» повторює звинувачення, висунуті авторитарним режимом Киргизстану проти міжнародно визнаного незалежного інформаційного агентства. Після прочитання статті стає очевидним, що її зміст є результатом справжнього журналістського розслідування.

На сьогодні Фундація не бачить серйозних підстав сумніватися в правдивості інформації, опублікованої в статті«Kloop». Навпаки, ФВД констатує, що аналогічна інформація поширюється в мережі та є легкодоступною. Окрім джерел, на які посилається звіт, та висновків наприкінці звіту, Фундація виявила інші загальнодоступні документи, які підтверджують системний характер практики обходу санкцій у фінансовому секторі Киргизстану, зокрема в «Бакай Банку».

Фундація не стверджувала, що саме «Бакай Банк» відкривав рахунки дистанційно для нерезидентів. У звіті йшлося про те, що авторитетне киргизьке видання «Kloop» виявило адміністратора Telegram-каналу, який пропонував подібні послуги через низку киргизьких банків, зокрема й через «Бакай Банк». Зазначалося, що відкриття рахунків, ймовірно, відбувалося через довірених осіб, без особистого візиту до Киргизстану чи банківського відділення. У травневому звіті Фундації також йшлося про те, що фігуранти журналістського матеріалу, зокрема банки, публічно заперечили свою причетність до описаних практик. Цитуючи цей приклад, у травневому звіті 2023 року автори прагнули привернути увагу до потенційних недоліків киргизької фінансової системи.

7. Додаткові джерела інформації Фундації «Відкритий Діалог»

7.1 Додаткові аргументи, що підтверджують дії фінансового сектору Киргизстану, які послаблюють санкції проти Росії

Окрім джерел, наведених у травневому звіті та поданні експертних висновків, Фундація виявила додаткові загальнодоступні матеріали, які ще раз підтверджують практику фінансового сектору Киргизстану, що послаблює санкції проти Росії, зокрема діяльність «Бакай Банку». Ці додаткові джерела надали важливу інформацію та підкріпили висновки, зроблені в травневому звіті та опублікованих експертних висновках, ще раз підкресливши роль місцевих банків, зокрема «Бакай Банку», у сприянні доступу Росії до фінансових систем та товарів, що підпадають під обмеження. Різні російські та киргизькі джерела надали відповідний фактичний матеріал, на підставі якого Фундація рекомендувала включити «Бакай Банк» разом з іншими киргизькими банками до санкційного списку Заходу.

Киргизька платформа «The Economist» 31.03.2023 опублікувала статтю під назвою «Бакай Банк тимчасово скасовує вимогу щодо мінімального залишку на рахунку для іноземців у разі відкриття картки», у якій зазначалося наступне: «З 1 квітня по 30 червня 2023 року іноземці, які відкривають нові рахунки в «Бакай Банку», більше не муситимуть вносити 100 доларів США як мінімальний залишок. Варто зазначити, що нерезиденти можуть отримати пластикову дебетову картку Visa або Елкарт у будь-якому відділенні банку. У кол-центрі зазначили, що для цього достатньо мати паспорт».

У цій статті чітко зазначено, що «нерезиденти можуть отримати картку Visa або пластикову дебетову картку Елкарт у будь-якому відділенні «Бакай Банку». До того ж «Бакай Банк» був готовий надати іноземцям, які не є резидентами Киргизстану, кращі фінансові умови, ніж громадянам і резидентам Киргизстану, скасувавши вимогу щодо мінімального залишку на рахунку. Це свідчить про те, що громадяни Росії, як і інші іноземні громадяни, могли отримати доступ до міжнародних платіжних систем, таких як Visa, не будучи резидентами Киргизстану. Ця політика, яка потенційно полегшувала доступ громадян Росії до глобальних фінансових мереж, спричинила занепокоєння Фундації щодо ролі банку в обході санкцій.

Фактично, 31.03.2023 ця інформація була опублікована на вебсайті позивача як рекламне оголошення від «Бакай Банку» з пропозицією оформлення карток Visa Classic та Visa Gold для нових клієнтів-нерезидентів:

«Шановні клієнти, Ми раді повідомити про скасування вимоги до мінімального залишку для міжнародних банківських карток Visa Classic і Visa Gold, що знову видаються клієнтам-нерезидентам КР. Термін дії акції: з 1 квітня 2023 року до 1 липня 2023 року».

Пропозиція була спеціально розроблена для клієнтів–нерезидентів «Бакай Банку» — фізичних осіб, які не проживають у Киргизстані, але можуть користуватися міжнародними банківськими послугами. Це означає, що клієнти, які не були резидентами Киргизстану й подавали заявки на отримання таких карток, не мусили підтримувати мінімальний залишок на своїх рахунках. Завдяки цьому іноземним клієнтам стало простіше і вигідніше відкривати й користуватися банківськими рахунками в Киргизстані, особливо тим, хто не бажає вкладати значні суми в киргизькі банки.

Під час підготовки травневого звіту Фундація проаналізувала кілька груп у Telegram (подібних до @VisaMasterCardRussia, https://t.me/Bakai_Bank_Kyrgyzstan, https://t.me/mbank_cardand) та обговорення на онлайн-форумах у Росії, де активно рекламувалися послуги «Бакай Банку» та інших киргизьких банків серед громадян Росії, які не є резидентами Киргизстану. Ці послуги пропонувалися не тільки особам, які тимчасово відвідують Киргизстан, але й тим, хто прагне обійти вимоги щодо особистої присутності, отримуючи доступ до фінансових послуг дистанційно, без необхідності відвідувати Киргизстан або «Бакай Банк» безпосередньо.

У дописі від 14.04.2022 в Telegram-групі «Банківські картки в Казахстані та Киргизстані для громадян Російської Федерації» (@bank_cards_kz) зазначено:

«Мультивалютна банківська картка в Киргизстані («Бакай Банк») для громадян Росії та Білорусі!
Ми виготовляємо для вас 2 картки:
1) Доларова іменна картка Visa
2) Елкарт-Мир (рахунки в євро та рублях відкриваються в застосунку)
Поповнювати рахунки можна з російських карток «Мир», а також виводити кошти на ці картки з на картки Елкарт.
Від вас потрібно: сканована копія паспорта + нотаріально завірена довіреність на нашого співробітника.
Вартість: 26000 рублів
Термін виготовлення: 14–18 днів
З усіма питаннями звертайтесь до: @manager_immigration_assistance
Наш номер телефону: +7 (495) 109–25–04»

У Telegram-групі Immigration Assistance (@immigration_assistance) 17.01.2023 було опубліковано повідомлення, у якому рекламувалося дистанційне відкриття банківських карток у Киргизстані в «Бакай Банку»:

«‼️Актуальні пропозиції щодо дистанційного відкриття банківських карток у Казахстані та Киргизстані без вашої присутності:
1) Freedom Finance (Казахстан)
Тип картки: Mastercard
Мультивалютна картка в 4 валютах: долар, євро, тенге, рубль.
Вартість: 29 900 рублів (спеціальна пропозиція!)
Термін виготовлення: 2 тижні
2) Банк ЦентрКредит (Казахстан)
Тип картки: Mastercard
Мультивалютна картка в 4 валютах: долар, євро, тенге, рубль.
Вартість: 38 000 рублів
Термін виготовлення: 2 тижні
3) Бакай Банк (Киргизстан)
Тип картки: Visa (валюта — долар) та Елкарт (валюта — сом).
Вартість: 48 000 рублів (за цю ціну будуть виготовлені 2 картки в доларах та сомах)
Термін виготовлення: 2–3 тижні
З усіма питаннями звертайтесь до: @manager_ia»

На VC.ru, російській цифровій медіаплатформі для підприємців та стартапів, з’явилося кілька дописів, у яких пояснювалося, як обійти введені проти Росії санкції та відкрити банківські рахунки в так званих «дружніх юрисдикціях». «Дружні юрисдикції» для Росії — це країни, які допомагають російським громадянам та підприємствам обійти санкції, запроваджені західними країнами.

У дописі від 02.10.2022 під назвою «Як відкрити банківську картку в Киргизстані (Киргизії) — кінець вересня 2022 року» («Как открыть банковскую карту в Кыргызстане (Киргизии) — конец сентября 2022») автор Дмитро Михайлов зазначає:

«Як багато хто вже знає, російські банківські картки неможливо використовувати у світі. Так, є «світові» картки, які можуть допомогти в деяких місцях, але зараз їх усе частіше відмовляються приймати навіть у «дружніх» країнах. І за курсом обміну ви втратите дуже багато.
[…]
Чому Киргизстан?
Ну, по-перше, сюди було легше дістатися
Зараз у Казахстані занадто багато людей, кілометрові черги, щоб отримати індивідуальний ідентифікаційний номер, без якого не видають картку.
Спочатку я думав полетіти в Узбекистан, але там нещодавно ввели правило, що перед подачею заявки на картку потрібно прожити в країні 15 днів. А з моїм щастям, на 15-й день скажуть, що потрібно прожити ще 2 місяці.
Який банк мені обрати?
Насправді в Киргизстані небагато банків готові відкривати картки іноземцям без посвідки на проживання. Наразі картки відкривають лише 2 банки: «KICB» та «Бакай Банк».

7.2. Visa та Елкарт: докази видачі карток «Бакай Банком» нерезидентам країни до публікації звіту ФВД

Як зазначено у вищезазначеному дописі, ще до або під час оприлюднення травневого звіту Фундації вже існували суттєві докази. «Бакай Банк» випустив два типи карток для нерезидентів Киргизстану, які були цікаві для громадян Росії, ізольованих від міжнародних фінансових платіжних систем: Visa та Елкарт. Для цього «Бакай Банк» офіційно вимагав від нерезидентів, громадян Росії, дуже базовий пакет документів: російський внутрішній паспорт (внутрішнє посвідчення особи), російський закордонний паспорт зі штампом про перетин кордону з Киргизстаном та місцевий номер телефону. Однак, як зазначено вище, існували способи отримати картку «Бакай Банку» без поїздки до Киргизстану.

«Елкарт» — це банківська картка, випущена для внутрішніх транзакцій у Киргизстані киргизьким провайдером електронних платіжних систем АТ «Міжбанківський процесинговий центр» (Межбанковский Процессинговый Центр). Він випускає власні банківські картки та пропонує електронні платіжні послуги, аналогічні послугам MasterCard і Visa, але спеціально для використання в Киргизстані.

Російський вебсайт «Easy Cards», https://easycrds.ru, «допомагає громадянам Росії отримати банківські картки іноземних банків» і заявляє, що «наша команда допоможе вам дистанційно отримати міжнародну картку для операцій в іноземній валюті». Вебсайт «Easy Cards» є одним із багатьох сервісів, що надають такі послуги. «Easy Cards» пропонує картки чотирьох країн: Киргизстану, Казахстану, Туреччини та Вірменії.

У Киргизстані «Easy Cards» пропонує картки чотирьох банків, включно з «Бакай Банком»: «Картка від «Бакай Банку» — один із провідних продуктів, що дає змогу насолоджуватися вражаючою фінансовою свободою» (в оригіналі російською мовою: «Карта от Bakai Bank — один из лидирующих продуктов, позволяющий насладиться впечатляющей финансовой свободой»). На сайті конкретно зазначено, що поповнити картку Visa від «Бакай Банку» можна за допомогою російських банків «Тінькофф» і «МТС Банк», а також за допомогою міжнародних переказів.

Інший російський вебсайт, easypayments.online, рекламував дистанційне відкриття банківського рахунку в Киргизстані.

«Вихід VISA та MasterCard з Росії призвів до розвитку «карточного туризму» в країнах СНД: росіяни звертаються до іноземних банків, щоб відкрити рахунок. Киргизстан став одним із популярних напрямків. Кількість банківських карток, виданих у цій країні, у 2022 році зросла на 33,1 %.
[…]
Відкриття рахунку в банку Киргизстану для громадян Росії має такі переваги:
Можливість безкоштовного обслуговування.
[…]
Проста процедура реєстрації. Відкрити рахунок у Киргизстані можна дистанційно через посередника або особисто.
[…]
Які банки в Киргизстані відкривають рахунки для росіян
[…]
АТ «БАКАЙ БАНК»
Банк існує вже 25 років. Його послугами можуть користуватися як фізичні, так і юридичні особи. У 2020 році агентство Moody’s присвоїло «Бакай Банку» рейтинг, що робить його єдиним банком у Киргизстані з міжнародним кредитним рейтингом. Доступні платіжні системи: VISA та Елкарт. Залежно від тарифу, річна плата за обслуговування та комісія можуть відрізнятися.»

Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року та подальшого відключення російських банків від міжнародних платіжних систем, громадяни Росії звернулися до киргизьких банків, таких як позивач. У процесі дослідження потенційних шляхів обходу санкцій Фундація з’ясувала, що, за даними численних онлайн-джерел, «Бакай Банк» видавав два типи банківських карток — Visa та Елкарт — громадянам Росії, які не є резидентами Киргизстану. Ці картки допомогли їм отримати доступ до міжнародних платіжних систем і переказувати кошти зі своїх російських рахунків. Однак поповнити картку Visa, видану «Бакай Банком», можна безпосередньо в щонайменше двох популярних російських банках, «Тінькофф» і «МТС Банк», а також з допомогою міжнародних переказів.

Картка Visa давала змогу росіянам користуватися міжнародними платіжними послугами, доступ до яких був обмежений через санкції. Картка Елкарт, випущена в місцевій валюті Киргизстану (сом), давала їм можливість переказувати гроші зі своїх російських карток (включно з російською карткою «Мир») на випущену в Киргизстані картку Visa. Картка Елкарт виступала посередником, даючи їм змогу здійснювати платежі, переказувати кошти та знімати готівку в Киргизстані, а в кінцевому підсумку отримувати доступ до своїх коштів на міжнародній картці Visa. Двадцять одна киргизька банківська установа (включно з позивачем) із двадцяти двох випускали картки Елкарт. У березні 2022 року Елкарт було інтегровано з російською платіжною системою «Мир».

23.02.2024 Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США наклало санкції на російське АТ «Національна система платіжних карток», оператора платіжної системи «Мир» у Росії. Щоб зменшити ризик вторинних санкцій, Міжбанківський процесинговий центр, який управляє Елкарт, оголосив, що з 05.04.2024 припинить співпрацю з російською системою «Мир». Фундація переконана, що це стало можливим, зокрема, завдяки діяльності таких громадських організацій, як сама ФВД, а також міжнародних медіа, які викрили наявні лазівки та показали, як киргизькі банки, зокрема «Бакай Банк», допомагали Росії обходити західні обмеження.

Однак проблема залишається. Незважаючи на заяви «Бакай Банку», що він не відкриває картки нерезидентам Росії, багато платформ і далі рекомендують «Бакай Банк» російським клієнтам. Не всі банки Киргизстану рекламуються таким чином.

Популяризація послуг «Бакай Банку» таких як дистанційне відкриття рахунків та випуск банківських карток спричинила серйозне занепокоєння щодо можливої участі банку в схемах обходу санкцій та використанні фінансових каналів для надання росіянам несанкціонованого доступу до міжнародних платіжних систем. Ці факти переконали Фундацію в необхідності ретельнішого аналізу практик «Бакай Банку». Результати всебічного дослідження стали підставою для рекомендації включити «Бакай Банк» до санкційних списків через його ймовірну участь у наданні фінансових послуг, що можуть сприяти обходу західних санкцій проти Росії.

8. Міжнародне значення та суспільний інтерес до звітів Фундації

8.1. Реакція Заходу на обхід санкцій

Суспільний інтерес до звіту Фундації зумовлений ключовим значенням дотримання санкційного режиму та запобігання його обходу — особливо з огляду на дії Росії в Україні. Висновки ФВД вказують на можливі лазівки, які дають змогу Росії отримувати доступ до заборонених товарів і фінансових послуг, акцентуючи увагу на проблемі, що має серйозні наслідки для глобальної безпеки. Звіти Фундації, зокрема травневий, сприяють збереженню цілісності західного санкційного режиму. Як свідчать рішучі дії з боку США, Великої Британії та ЄС, наразі здійснюється широка та скоординована кампанія тиску на Киргизстан та інші країни, які допомагають путінській Росії, для того, щоб припинити будь-яке сприяння обходу санкцій.

Питання, що стосуються санкцій та їх можливого обходу, становлять значний суспільний інтерес, що обґрунтовує публікацію таких матеріалів. Крім того, міжнародна спільнота висловила рішучу реакцію та політичний тиск на владу Киргизстану, щоб припинити її допомогу Росії в обході санкцій. Після опублікування травневого звіту та експертних висновків Фундації, а також інших публікацій міжнародних ЗМІ та НУО, у яких детально описувались причини занепокоєння щодо можливої допомоги киргизьких органів влади та організацій в обході санкцій проти Росії, Сенат США офіційно порушив ці питання в листі до Киргизстану в серпні 2023 року. У цьому листі, надісланому киргизьким урядовцям, містився заклик до суворого дотримання санкцій, щоб запобігти доступу Росії до товарів та фінансових послуг, що підпадають під обмеження, через киргизьких посередників. США висловили занепокоєння щодо можливої причетності киргизьких компаній до експорту в Росію товарів, які можуть бути використані для підтримки військових дій в Україні. Цей лист свідчить про значне посилення дипломатичних зусиль США, підкреслюючи, що будь-яка допомога Росії в обході міжнародних санкцій матиме серйозні наслідки, включно з, можливо, вторинними санкціями проти киргизьких підприємств. Це втручання США підкреслює міжнародну обізнаність та занепокоєння щодо ролі Киргизстану в підтримці доступу Росії до світових ринків та товарів військового призначення.

8.2. Дії урядів США, ЄС та Великої Британії

У липні 2023 року, «через кілька годин після того, як глава національної безпеки Киргизстану заявив у четвер, що жодна компанія в його країні не порушила санкції США проти Росії, Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти чотирьох киргизьких фірм за те, що вони саме це і зробили». «Усі чотири компанії, проти яких введено санкції, були зареєстровані в Киргизстані незабаром після початку російського вторгнення в Україну, і всі вони постачають товари подвійного призначення до Росії, у тому числі фірмам, які постачають електроніку російським оборонним компаніям». «Киргизстан, хоча й невеликий за розміром порівняно з іншими країнами, є яскравим прикладом того, як одночасно діють усі чинники, що створюють надзвичайно сприятливе середовище для ухилення від санкцій».

24.08.2023 «голова Комітету Європейського парламенту в закордонних справах Девід Макалістер закликав Киргизстан забезпечити дотримання міжнародних санкцій проти Росії на тлі зростаючої стурбованості тим, що країни Центральної Азії використовуються для обходу цих заходів».

Макалістер заявив під час візиту до Бішкека 24 серпня, де він зустрівся з президентом Садиром Жапаровим: «Міжнародні санкції спрямовані не проти Киргизстану, а проти країн-агресорів, таких як Росія та Білорусь. Ми розуміємо ситуацію Киргизстану та його участь у таких організаціях, як Євразійський економічний союз (ЄАЕС) та Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ), проте засуджуємо будь-які спроби країн обходити ці санкції, включно з незаконним експортом та імпортом товарів, що входять до санкційного списку».

13.06.2024 уряд Великої Британії ввів санкції проти 50 осіб та організацій, включно з однією організацією з Киргизстану, для ослаблення військової машини Путіна, у рамках скоординованих дій із партнерами «Великої сімки» на підтримку України. Ці нові санкції були введені для того, щоб обмежити можливості Росії фінансувати та озброювати свою військову машину, а також продемонструвати підтримку України з боку Великої Британії. Це стало можливим також завдяки зусиллям представників громадянського суспільства, таких НУО, як Фундація «Відкритий Діалог», та ЗМІ, діяльність яких відіграла важливу роль у приверненні уваги до проблем обходу санкцій.

У червні 2024 року США ввели санкції проти ще двох компаній із Киргизстану — «Транзит Сервіс Бішкек» та «Нова проект». Вони були включені до оновленого Списку спеціально визначених громадян і заблокованих осіб (SDN List) на вебсайті Міністерства фінансів США.

Крім того, як зазначалося раніше в цьому звіті, у січні 2025 року Міністерство фінансів США наклало санкції на ВАТ «Керемет Банк», банк, що базується в Киргизькій Республіці, за координацію схеми ухилення від санкцій із російськими посадовцями.

9. Чому позов «Бакай Банку» є SLAPP-справою?

9.1. Джерела інформації про SLAPP: Європейська директива та резолюція Ради Європи

Позов «Бакай Банку» проти Фундації — це класичний приклад стратегічного судового позову проти участі громадськості (SLAPP), покликаного придушити критику через залякування, цензуру та тиск на відповідача. Його кінцева мета — змусити відповідача відмовитися від своєї позиції та виснажити його фінансові ресурси за допомогою судових позовів. Подібні позови, як правило, не мають значної правової ваги, але використовуються як спосіб обмеження свободи слова та участі в суспільному житті. SLAPP завдають шкоди не тільки відповідачам, але й суспільним інтересам, оскільки вони гальмують демократичний діалог і перешкоджають участі громадськості.

Джерела інформації про SLAPP: Директива ЄС та Резолюція Ради Європи. Європейська правова система визнала загрози, які становлять стратегічні позови проти участі громадськості (SLAPP), і вжила заходів для протидії їм. Два ключові документи, що стосуються проблеми SLAPP у Європі, — це:

1. Рекомендація CM/Rec(2024)2 Комітету міністрів Ради Європи державам членам щодо протидії використанню стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP), прийнята Комітетом міністрів 05.04.2024 року, має на меті боротьбу з використанням SLAPP через забезпечення безпечного та сприятливого середовища для участі громадськості. Вона визначає, що держави-члени Ради Європи мусять запровадити гарантії, які запобігають використанню правових систем у якості інструментів для залякування осіб, які беруть участь у публічних дебатах; та
2. Директива (ЄС) 2024/1069 Європейського парламенту та Ради Європи від 11.04.2024про захист осіб, які беруть участь у громадському житті, від вочевидь необґрунтованих позовів або неправомірних судових розглядів («Стратегічні позови проти участі громадськості»): Ця директива Європейського парламенту та Ради Європи стосується захисту осіб, які беруть участь у суспільних дискусіях, від явно безпідставних позовів або зловживань судовими процедурами. Вона має на меті не допустити, щоб транскордонні судові процеси стали інструментом тиску та засобом обмеження свободи слова чи придушення вільного обміну думками в публічному просторі.

9.2. Характеристики SLAPP у справі «Бакай Банку» проти ФВД

Позов, поданий «Бакай Банком» проти Фундації «Відкритий Діалог», містить кілька характерних ознак SLAPP, наведених у Рекомендаціях Ради Європи:

• Непропорційні та завищені суми позовних вимог: Вимога «Бакай Банку» про компенсацію в розмірі 1 050 000 євро без надання переконливих доказів заподіяної шкоди є прикладом непропорційного характеру типових SLAPP-позовів. Додаткове стягнення 10 000 євро штрафу за кожен день невиконання рішення лише підкреслює надмірність та абсурдність подібних вимог.
• Тактика залякування: Вимога щодо обов’язкового розміщення рішення суду проти себе на офіційному сайті Фундації є способом тиску та спробою залякати організацію. Такі заходи виходять далеко за межі усунення шкоди й мають на меті змусити Фундацію зупинити свою діяльність.
• Позов, що має ознаки недобросовісної процесуальної поведінки: Значна затримка з поданням позову — через 18 місяців після публікації звітів — свідчить про стратегічний характер позову, спрямований на виснаження ресурсів Фундації та стримування її аналітичної діяльності.
• Зловживання нерівністю сил: Використання «Бакай Банком» своїх фінансових та юридичних ресурсів для боротьби з некомерційною організацією ФВД демонструє типовий для SLAPP-справ дисбаланс сил.
• Безпідставні звинувачення: Позов ставить під сумнів висновки ретельно підготовлених і документально підтверджених звітів Фундації, не надаючи вагомих доказів на їх спростування, що вказує на ймовірну явну безпідставність претензій.
• Зловмисне судове переслідування: Позов, спрямований проти аналітичної діяльності на суспільно важливу тематику, має на меті обмежити свободу слова та відповідає характеру зловмисних і репресивних дій, притаманних SLAPP-позовам.

Заходи, яких вжив «Бакай Банк», підпадають під визначення SLAPP, метою яких є перешкоджання Фундації у виконанні її місії щодо сприяння прозорості та підзвітності в питаннях, що становлять суспільний інтерес, зокрема у сфері контролю за дотриманням міжнародних санкцій. Цей позов є типовим прикладом того, як правові системи можна використовувати для придушення та залякування тих, хто прагне брати участь у публічних дебатах та притягнути суб’єктів до відповідальності перед суспільством.

10. Рекомендації

На основі аналізу позову SLAPP, поданого «Бакай Банком» проти Фундації «Відкритий Діалог», пропонуються такі рекомендації для ЄС:

• Посилити захист від SLAPP-позовів — прискорити впровадження засобів правового захисту від стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP) у міжнародне та національне законодавство, зокрема впровадження Директиви ЄС (ЄС) 2024/1069 щодо захисту осіб, які беруть участь у публічних дебатах, від явно безпідставних позовів.
• Застосувати принципи протидії SLAPP — оцінюючи позов «Бакай Банку» проти Фундації, треба врахувати такі індикатори SLAPP, як непропорційні вимоги та затягнуті строки подання.
• Процесуальні гарантії — запровадити механізми дострокового закриття справ, які мають явні ознаки SLAPP, щоб запобігти тривалим судовим процесам, які виснажують ресурси відповідачів.

11. Висновки

Позов «Бакай Банку» проти Фундації «Відкритий Діалог» є тривожним прикладом того, як впливові фінансові установи можуть намагатися змусити замовкнути легітимну журналістику в інтересах суспільства за допомогою юридичного тиску. Ця справа ілюструє глобальну проблему SLAPP-позовів — стратегічних судових процесів, що подаються не для досягнення справедливості, а щоби поставити критиків перед фінансовими та ресурсними труднощами та змусити їх відмовитися від своєї діяльності.

Непропорційність фінансових вимог «Бакай Банку» (1 050 000 євро) у поєднанні з надмірними санкціями в разі невиконання (10 000 євро за кожен день) чітко вказує на те, що мета позову — залякати, а не добитися справедливого судового рішення. Крім того, подання позову через 18 місяців після публікації звітів Фундації свідчить про навмисну спробу виснажити ресурси організації та створити перешкоди для подальшої дослідницької діяльності.

Цей випадок треба розглядати в ширшому геополітичному контексті — війни Росії проти України та міжнародних санкцій, запроваджених у відповідь. Ефективність санкцій критично залежить від прозорості й підзвітності, які забезпечують такі організації, як Фундація «Відкритий Діалог», завдяки своїй дослідницькій роботі. Коли такі організації зазнають юридичних переслідувань за викриття можливого обходу санкцій — ефективність санкційного режиму опиняється під загрозою.

Представлені в цьому звіті докази свідчать, що звіти Фундації ґрунтувалися на достовірних джерелах і мали на меті служити суспільному інтересу, висвітлюючи потенційні недоліки в системі контролю за дотриманням санкцій. З того часу численні незалежні джерела підтвердили наявність схем обходу санкцій через фінансові установи Киргизстану, зокрема Мінфін США запровадив санкції проти одного з банків, що був згаданий у звітах Фундації разом із «Бакай Банком».

Міжнародна спільнота, зокрема Європейський Союз, який нещодавно ухвалив анти-SLAPP законодавство, має рішуче виступити проти таких зловживань правовими інструментами. Захист спроможності громадянського суспільства відстежувати та повідомляти про порушення санкцій — це не лише питання свободи слова, а і ключовий чинник збереження ефективності одного з головних інструментів у відповідь на агресію Росії проти України.

Оскільки справа розглядається в судах Бельгії, вона стане важливим тестом на готовність Європи захищати журналістику та наглядову функцію громадянського суспільства в інтересах суспільства. Її результат матиме наслідки, що виходять далеко за межі цієї конкретної справи: він може вплинути на готовність інших організацій викривати схеми обходу санкцій і, зрештою, на цілісність глобального санкційного режиму.