Для початку — коротко про головне. Людмила Козловська заснувала Фундацію «Відкритий Діалог» (ФВД) у 2009 році, щоб захищати права людини та демократію, а також допомагати тим, хто зазнає політичних переслідувань у країнах Східної Європи. Вона також створила ініціативу Building True Change Coalition (BTC Coalition), метою якої є боротьба з фінансовою ізоляцією, протидія політичним репресіям і надання гуманітарної допомоги, водночас популяризуючи роль Біткоїна та стейблкоїнів.
З 2021 року вона очолює кампанію, спрямовану на запобігання зловживанню законами щодо боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму (AML/CFT) авторитарними державами. До цього Людмила ініціювала реформу Інтерполу, щоб перешкодити його використанню як знаряддя політичних переслідувань у всьому світі.
Запитання нижче покликані допомогти краще зрозуміти, як приватні блокчейни, що не потребують дозволів, (permissionless blockchain) можуть бути корисними у сфері захисту прав людини, а також які політичні виклики це породжує.
Історія та місія
Питання 1: Чи могли б Ви пояснити нашим читачам, чому Ви заснували Фундацію «Відкритий Діалог» і в чому полягає її основна місія сьогодні?
Відповідь: Це стало природним продовженням моєї громадської діяльності в Україні, яка почалася ще у студентські роки — під час Помаранчевої революції двадцять років тому. Тоді, як і зараз, ми боролися за європейський шлях розвитку для моєї країни. Раніше я також боролась проти розміщення Чорноморського флоту Росії в Севастополі. Після [Помаранчевої. — Прим. пер.] революції я прагнула й надалі підтримувати демократичну опозицію в Казахстані та інших країнах Центральної Азії, з представниками яких познайомилася під час подій 2004 року.
Саме тоді, у Польщі, куди я переїхала на навчання в аспірантурі за стипендією Міністерства закордонних справ, і виникла Фундація. Для України та ширшого пострадянського простору Польща тоді була своєрідними «воротами до Європи». Усе змінилося у 2015 році, коли до влади прийшла популістська й антиєвропейська партія «Право і Справедливість». Відтоді ми змушені були боронити права людини, верховенство права й демократію вже не лише у пострадянських державах, а й у самій Польщі.
Після нашої міжнародної кампанії на захист верховенства права та прав людини в Польщі, у 2018 році польська влада оголосила мене «загрозою національній безпеці» та заборонила в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони. Втім, інші держави ЄС і Швейцарія не визнали цю заборону, вважаючи її політично вмотивованою, і в лютому 2024 року польський суд скасував її остаточно.
Попри транснаціональні репресії, наклепницькі кампанії трьох авторитарних режимів та блокування банківських рахунків (унаслідок зловживання законами AML/CFT), Фундація продовжила роботу й залучила екстрене фінансування для України — зокрема за допомогою Біткоїна та стейблкоїнів — на суму 8,31 мільйона євро.
Саме тому одним із наших пріоритетів сьогодні є захист платіжних рішень, орієнтованих на приватність, і механізмів краудфандингу від надмірного втручання західних політиків та регуляторів. Ми демонструємо, що Біткоїн і стейблкоїни — це не загроза, а технології, які сприяють свободі та інноваціям, протидіють репресіям та є екологічно чистими. Водночас реформування системи AML/CFT — особливо так званого travel rule — залишається для нас одним із ключових завдань. За останні два роки ми підготували вісім аналітичних звітів про те, як фінансові установи третіх країн використовуються Росією та Іраном для обходу міжнародних санкцій і переслідування критиків авторитарних режимів.
Питання 2: Якими досягненнями Вашої організації ви пишаєтеся найбільше?
Відповідь: Для мене надзвичайно важливо боротися за звільнення тих, хто захищає права людини та основоположні свободи. Найціннішим за ці 15 років було спостерігати, як сотні політичних в’язнів, яких ми допомогли визволити, знову обіймають своїх близьких. Це стало можливим завдяки підтримці наших рекомендацій членами Парламентської асамблеї Ради Європи, Європейського парламенту, Європейської комісії, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Бюро демократичних інститутів і прав людини, Спеціальними доповідачами ООН, національними парламентами кількох країн ЄС, Сенатом США та Гельсінською комісією США.
Обговорення на цих майданчиках допомогли нам досягти успіху в реформуванні Інтерполу та Шенгенської інформаційної системи, аби запобігти політично вмотивованим переслідуванням, а також виграти численні справи щодо екстрадиції та надання притулку політичним біженцям у Європі. Ми були однією з перших і головних польських організацій, що підтримали Революцію Гідності в Україні у 2013–2014 роках. На міжнародному рівні ми обстоювали права переслідуваних мирних протестувальників, проводили спостережні місії з прав людини та надавали гуманітарну допомогу від початку російської агресії проти Криму та Донбасу.
Ми допомогли створити мережу з понад 10 тисяч правозахисників у Казахстані та Узбекистані, щоб розкривати факти політичних убивств, тортур і масових переслідувань мирних демонстрантів, які є наслідком зловживання законодавством про боротьбу з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму (AML/CFT) у цих країнах. Наші адвокаційні кампанії сприяли звільненню численних політичних в’язнів у Росії, Казахстані та Узбекистані, а також допомогли поваленню режиму Плахотнюка в Молдові та створенню механізмів підзвітності для їхніх переслідувачів.
Нам також вдалося захистити принцип верховенства права в Польщі, вигравши кілька судових процесів проти уряду, попри політично вмотивовані атаки. Як я вже згадувала, з лютого 2022 року нам вдалося зібрати та передати Україні гуманітарну допомогу на суму понад 8,31 млн євро (частково завдяки Біткоїну і стейблкоїнам). І нарешті, завдяки використанню Біткоїн ми змогли навчати та підтримувати інших правозахисників у світі, які стали жертвами транснаціональних фінансових репресій, а також ініціювали дискусію серед країн G7 про необхідність створення механізмів протидії політично вмотивованому «де-рискінгу» та зловживанням законами AML/CFT.
Використання Біткоїну і стейблкоїнів
Питання 3(a): Як Фундація «Відкритий Діалог» використовує або отримує користь від приватних блокчейнів, що не потребують дозволів і криптовалют?
Відповідь: Починаючи з 2018 року, коли кілька авторитарних (зокрема Росія і Казахстан) та неліберальних режимів (таких як польська партія «Право і Справедливість» і молдовський режим Плахотнюка) почали жорстоко переслідувати нас на транснаціональному рівні, використовуючи всі ресурси своїх держав, наші банківські рахунки в Бельгії закривали один за одним. Ці режими легко отримали бельгійські та польські банківські дані про мене, мою родину, нашу Фундацію, а також наших співробітників — юристів, бухгалтерів, волонтерів. Використовуючи цю інформацію, вони створили план скоординованого переслідування наших донорів, бенефіціарів допомоги та всіх, хто надавав нам послуги. Особливо тяжкою ситуація була в Казахстані, де активісти, опозиціонери та навіть члени родин наших юристів і донорів ставали заручниками, засуджувалися до багаторічних ув’язнень, зазнавали тортур або навіть були політично вбиті.
Транзакції Біткоїн (peer-to-peer) стали ефективним інструментом боротьби з фінансовими репресіями — як для нас, так і для мережі активістів, яку ми підтримуємо в авторитарних державах.
Ситуація змінилася ще більше після повномасштабного російського вторгнення в Україну, коли, з одного боку, фінансові установи та платформи краудфандингу заблокували перекази і збори коштів для будь-якої гуманітарної допомоги Україні, а з іншого — нам потрібно було рятувати життя та захищати наших близьких. Завдяки Біткоїн ми змогли зібрати кошти за лічені години. Уже на другий день війни ми доставили сотні одиниць захисного спорядження — бронежилети, шоломи, а також медичне обладнання — до Львова та Києва. Багато українців були врятовані завдяки швидкості переказів у Біткоїн і Tether — найпопулярніших криптоактивів в Україні.
Ми не маємо сумнівів, що це інструмент, який треба підтримувати, а не душити ірраціональним і упередженим регулюванням — особливо в США та ЄС, тобто в західних демократіях. Із цією метою у 2022 році ми, разом з іншими активістами, підприємцями та експертами галузі, створили Building True Change Coalition — коаліцію, яка інформує регуляторів і законодавців у ЄС, Великій Британії, США та Канаді про суспільне значення та практичне застосування Біткоїну і стейблкоїнів.
Питання 3(b). Чи планує Ваша організація надалі покладатися на Біткоїн або інші криптовалюти в майбутньому?
Відповідь: Звісно! Наша мета — сприяти впровадженню Біткоїн та рішень, заснованих на proof-of-work, як інструментів для підтримки діяльності у сфері прав людини, надання гуманітарної допомоги у світі та зміцнення енергетичної і екологічної безпеки.
З огляду на наш попередній негативний досвід із банківським сектором у країнах з авторитарними режимами, використання Біткоїн для збору коштів і переказів є набагато надійнішим, безпечнішим, швидшим і дешевшим способом — особливо у форматі peer-to-peer — ніж покладатися на банки, які вже зазнали політичного впливу й перетворилися на зброю в руках диктаторів. Так само в багатьох країнах, що переживають кризи, наша мережа активістів користується Tether як для збору коштів, так і для надання гуманітарної допомоги.
Питання 4. Якщо говорити загально, чи бачите Ви інші способи, де Біткоїн і технологія блокчейн можуть сприяти захисту прав людини у світовому масштабі?
Відповідь: Звісно. У наших численних поданнях до FATF, інституцій ЄС і FinCEN ми задокументували соціальний, екологічний та енергетичний потенціал Біткоїн і технології блокчейн. Йдеться не лише про фінансові інструменти для тих, хто зазнає фінансових репресій чи виключення з фінансової системи, а і про можливість захисту результатів виборів від фальсифікацій, зокрема із застосуванням штучного інтелекту — як це сталося у Гватемалі в серпні 2023 року.
У цих поданнях ми охоплюємо широкий спектр питань: від боротьби з транснаціональними репресіями (включно з механізмами правової співпраці) і недосконалими, дискримінаційними законами AML/CFT (які часто породжують хибні звинувачення — необґрунтовані підозри та блокування рахунків доброчесних клієнтів), до забезпечення гуманітарної допомоги та фінансової підтримки людям, які живуть під владою автократій, клептократій або в зруйнованих державах.
Щодня Біткоїн використовується для фінансування діяльності правозахисників і юристів, антикорупційних активістів, опозиційних політиків, представників переслідуваних спільнот — аби вони могли продовжувати свою боротьбу за свободу й демократію по всьому світу: у Казахстані, Білорусі, Росії, Того, Іраку, Афганістані, Венесуелі та багатьох інших місцях.
Не кажучи вже про надзвичайні ситуації та військові конфлікти, коли вирішальним є швидке й ефективне постачання гуманітарної допомоги, аби люди, що постраждали від катастроф чи українські біженці могли отримати підтримку. Це буквально технологія, що рятує життя, коли традиційний фінансовий сектор дає збій.
Політика
Питання 5. Як би Ви відповіли законодавцям, які кажуть: «Так, криптовалюти можуть бути корисними, але ж їх також використовують злочинці для відмивання грошей і уникнення покарання»?
Інакше кажучи, як, на Вашу думку, законодавці мають зберігати рівновагу між боротьбою із загрозою незаконного фінансування та правом на фінансову конфіденційність?
Відповідь: Як і будь-яку технологію чи фінансовий інструмент, криптовалюти можуть використовувати як доброчесні, так і злочинні актори. Але передусім варто поглянути на дані: у якому секторі насправді найчастіше здійснюється відмивання коштів і спроби обійти санкції? Без сумніву — у банківському.
Особливо небезпечним є так зване «правило подорожі» (travel rule), яке фактично ставить банківські установи в диктатурах і корумпованих режимах на один рівень із банками в демократичних країнах. Додам також, що, за повідомленнями, США є світовим лідером за ефективністю правоохоронних органів у сфері криптовалютного регулювання — зокрема, уже є інструменти для вилучення криптоактивів на суму 3,36 мільярда доларів. Насправді слідчим часто навіть легше простежити криптотранзакції у відкритих блокчейнах (особливо в Біткоїн) і зрештою встановити зв’язок із реальними особами чи організаціями. Важливо й те, що офіційні представники США визнають: терористичні групи надають перевагу фіатним валютам, а не криптовалютам.
Саме тому ми наголошуємо, що регулювання криптоактивів не повинно несправедливо таврувати peer-to-peer транзакції чи платформи, орієнтовані на приватність, як «високоризикові» або такі, що нібито використовуються виключно злочинцями. Дані чітко показують: здебільшого випадки відмивання коштів і фінансових злочинів відбуваються поза межами криптосектору — у традиційних фінансових інституціях.
Попри суворі вимоги щодо дотримання комплаєнсу, банки часто готові «не помічати» підозрілу діяльність, якщо операції достатньо масштабні та прибуткові. І саме в цьому полягає проблема: чинна нормативна база з AML/CFT часто надмірно контролює звичайних клієнтів чи неурядові організації, тоді як справжні фінансові злочинці діють у банківській системі на значно вищому рівні.
Ті самі проблеми стосуються і обходу санкцій, запроваджених проти Росії та інших держав-злочинців. Ці держави не потребують криптовалют, щоб користуватися наявними лазівками — вони просто створюють нові юридичні особи в третіх країнах.
На жаль, західні інституції часто демонструють або наївність, або свідому нерозсудливість щодо цього. Інколи це схоже на покарання «для галочки»: символічно карати Росію за агресію, але не настільки, щоб це вдарило по прибутках власних корпорацій. Такий половинчастий підхід не лише затягує конфлікт і робить Захід безсилим в очах світу, але й підриває ціннісні засади міжнародного порядку й коштує життів українців. Тим часом режими Китаю, Індії, Казахстану та Туреччини продовжують торгівлю з Росією, користуючись фіатними валютами та банківською системою як зброєю. Біткоїн у цих процесах не відіграє жодної ролі.
Питання 6. У Сполучених Штатах частина законодавців домагається розширення повноважень уряду щодо контролю за приватними криптотранзакціями. Міністерство фінансів, наприклад, розглядає ідею зобов’язати провайдерів некастодіальних криптогаманців збирати дані про користувачів — їхні імена, домашні адреси та адреси гаманців — нібито для податкової звітності. Деякі сенатори навіть виступили за законодавчу ініціативу, яка примушувала б розробників таких некастодіальних гаманців проводити обов’язкові перевірки користувачів за принципом KYC («знай свого клієнта») (див. DAAMLA).
Чи вважаєте Ви ці ініціативи тривожними — з огляду на Ваш попередній досвід?
Відповідь: Безперечно. Саме тому ми провели 27 особистих зустрічей з американськими посадовцями та регуляторами, зокрема з представниками FinCEN, FATF і Державного департаменту США, під час яких пояснювали наслідки дискримінаційного підходу до нових технологій. У Європейському Союзі від 2022 року ми вже провели майже триста зустрічей із законодавцями та регуляторними органами.
Одне з найчастіших запитань, які представники демократичних держав ставлять правозахисникам і опозиціонерам з авторитарних країн, звучить так: «Як ми можемо вам допомогти?» У цьому випадку відповідь цілком конкретна: потрібно прибрати негативні та дискримінаційні формулювання про Біткоїн із законодавства й нормативних актів демократичних країн насамперед у США та ЄС. Неможливо протистояти авторитарним режимам, якщо тебе повністю позбавлено доступу до фінансів; неможливо викривати схеми обходу санкцій, проводити антикорупційні розслідування чи готувати правозахисні звіти, якщо ти — мішень для режимів, які мають доступ до твоїх фінансових даних і можуть ізолювати тебе навіть у демократичних державах.
Саме тому ми вдячні політикам у Раді Європи, які готові слухати й ініціювати дискусію про те, як Біткоїн допомагає «захищати демократію від викликів, породжених штучним інтелектом».
Питання 7. Ви спілкуєтесь із законодавцями у всьому світу. Чи є серед них ті, хто особливо зацікавлений у потенціалі криптотехнологій? І навпаки — хто ставиться до них ворожо чи з найбільшим занепокоєнням?
Відповідь: Ми спостерігаємо тривожну тенденцію: авторитарні режими, такі як Китай і Білорусь, створюють небезпечний прецедент, забороняючи Біткоїн та інструменти приватних p2p-платежів. Вони виправдовують це боротьбою з відмиванням коштів, екстремізмом або «загрозами національній безпеці». Тим часом ці ж режими руйнують міжнародний порядок, зловживають правилами AML/CFT, обходять санкції, поширюють корупцію і переслідують власних громадян фінансовими методами.
На жаль, ця хвиля атак на Біткоїн поширюється і на демократичні країни — через пропаганду та нерозуміння деякими впливовими політиками соціальних, екологічних і енергетичних переваг децентралізованих рішень.
Сьогодні зростає ризик заборони майнінгу Біткоїна в Норвегії, а подібні вимоги дедалі частіше лунають і в Ісландії. До того ж Європейська комісія та Європейське управління із цінних паперів і ринків використовують відверто упереджену лексику, запроваджуючи критерії «екологічності», які мають на меті відбити інтерес до інвестицій у Біткоїн-майнінг. Ми маємо докласти серйозних зусиль у роботі з новообраними структурами ЄС після червневих виборів, щоб зупинити ці атаки.
Наша мета — об’єднатися з користувачами, розробниками та майнерами Біткоїну, аби домогтися використання нейтральної термінології щодо цієї технології в майбутньому законодавстві. Демократію не треба боятися — її навпаки потрібно впроваджувати за допомогою децентралізованих механізмів.
Питання 8. Наостанок — яку політику щодо криптовалют Ви вважаєте найважливішою для пріоритизації урядами США та інших країн у короткостроковій перспективі?
Відповідь: З огляду на широкий спектр питань, що стоять на порядку денному ЄС, США та інших демократичних держав, виділити один-єдиний аспект регулювання криптовалют неможливо. Ці питання охоплюють численні законопроєкти — від боротьби з кіберзлочинністю до екологічної безпеки та багатьох інших сфер.
Втім, ми можемо визначити три ключові принципи, які мають бути центральними для будь-якого законодавчого чи нормативного акту: ухвалення нормативних документів лише на основі перевірених фактів і доказів, відкритий і всеосяжний діалог між державою, бізнесом і споживачами, а також використання нейтральної, неупередженої термінології щодо новітніх технологій, зокрема Біткоїна.
Демократії не мусять наслідувати авторитарні режими у створенні заборон і контролю — навпаки, вони мають задавати тон у децентралізації, створюючи нові інструменти для захисту прав людини, включно з правом на приватність, у світі, де головна битва точиться вже не за території, а за дані.
Джерело: Cap Hill Crypto
Читати також:
- The Progressive Bitcoiner: Право на Біткоїн — це теж право людини: розмова з Людмилою Козловською (26.03.2024)
- TFTC: На захисті фінансової свободи: Людмила Козловська про значення Біткоїна для прав людини (29.02.2024)
- Lugano’s Plan ₿: Інтерв’ю з Людмилою Козловською: історія боротьби та перемог (23.02.2024)
- Tio: Lugano’s Plan ₿. Захист прав людини за допомогою Біткоїна: інтерв’ю з Людмилою Козловською (28.12.2023)
- Cyfrowa Ekonomia: Як Біткоїн став інструментом для НУО — інтерв’ю з Людмилою Козловською (06.10.2023)
