24.06.2025, Президентка Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська дала свідчення на слуханнях Комісії з прав людини імені Тома Лантоса в Конгресі США щодо транснаціональних фінансових репресій. На слуханні виступили кілька експертів з прав людини, а подальша дискусія зосередилася на розробці принципів та інструментів, які треба застосовувати для запобігання та боротьби з явищем, що стрімко набирає загрозливих масштабів.
Транснаціональні репресії залишаються однією з головних проблем у сфері захисту прав людини. Фундація «Відкритий Діалог» не лише неодноразово ставала об’єктом переслідувань з боку авторитарних режимів, що прагнули придушити критику за кордоном, а й до сьогодні активно протистоїть їм.
Незаконне стеження, зловмисне переслідування за межами країни, екстрадиція, зловживання механізмами Інтерполу та міжнародними механізмами правової допомоги й кібербезпеки, судові позови SLAPP, погрози, переслідування партнерів та членів сім’ї, викрадення та замахи на життя — це лише деякі з типових інструментів, які використовують авторитарні та інші неліберальні режими. Утім одним із найнебезпечніших та найбільш підступних інструментів залишається зловживання західними судовими і фінансовими системами з метою використання банківських даних як зброї. Це породжує системні наслідки: від фінансової ізоляції до фабрикації кримінальних справ, що стає можливим через зловживання правилами ПВК/ФТ (AML/CFT) у США та інших країнах Заходу.
Людмила, зокрема, представила дуже тривожний випадок переслідування казахстанського підприємця та правозахисника Барлика Мендигазієва, засновника «Freedom Kazakhstan Foundation». Унаслідок благодійної та правозахисної роботи Барлика, його брата, Бекіжана, ув’язнили та катували в Казахстані, а йому, як резиденту США (який проживає в Північній Кароліні), закрили банківські рахунки.
Козловська також розповіла, як співробітники казахстанських спецслужб намагалися прибрати з мережі звіти Фундації про порушення прав людини в Казахстані, подавши в Бельгії фальшиві скарги про наклеп. Таку ж тактику використав і киргизький «Бакай Банк» — важливий елемент схеми обходу санкцій, накладених на Росію через її вторгнення в Україну, про що ми докладно розповідали в наших звітах.
Як США та інші демократичні країни повинні реагувати на транснаціональні фінансові репресії?
- Припинити передавати авторитарним режимам розвіддані, правову інформацію та будь-які іншу конфіденційну особисту інформацію;
- Провести реформу законодавства щодо боротьби з відмивання коштів (зокрема на рівні G7, рекомендацій FATF та правил FinCEN) з огляду на його надмірні обмеження та розмиті рамки, а також запровадити дієві механізми захисту від зловживань;
- Рішуче протидіяти SLAPP-позовам, за якими стоять представники іноземних урядів та їхні агенти;
- Забезпечити реальний захист дисидентів, політичних біженців, їхніх близьких і представників діаспори, гарантуючи їхнє право на приватність і свободу слова;
- Ретельно розслідувати всі заявлені випадки зловживань — як позасудові, так і пов’язані зі зловживанням владою;
- Неухильно застосовувати закон Магнітського (Global Magnitsky Act) до всіх порушників прав людини, незалежно від їхнього статусу чи країни походження;
- Запровадити суворі санкції проти ворожих та злочинних режимів — передусім проти Росії — а також їх посередників та поплічників;
- Визнати ключову роль peer-to-peer транзакцій, зашифрованих каналів зв’язку та Біткойна як інструментів захисту прав людини й забезпечення гуманітарної діяльності.
Слухання на тему «Транснаціональні репресії: основні тенденції та політичні рішення» проводив конгресмен Джеймс П. Макговерн. На ньому виступили:
- Яна Гороховська, директорка з досліджень у сфері стратегії та дизайну, Freedom House
- Людмила Козловська, президентка Фундації «Відкритий Діалог»
- Ахмад Нурані, редактор Fact Focus
- Ріа Чакрабарті, старша директорка з питань політики, Hindus for Human Rights
- Джої Сіу, речниця Amnesty International Hong Kong Overseas
- Пауло Фігейредо, журналіст-розслідувач
У 1983 році конгресмени Том Лантос, демократ із штату Каліфорнія, і Джон Едвард Портер, республіканець зі штату Іллінойс, заснували двопартійну Конгресову групу (кокус) із прав людини (CHRC). Її діяльність була спрямована на захист усіх прав, закріплених у Загальній декларації прав людини ООН. Після смерті Тома Лантоса у 2008 році за ініціативою Спікера, CHRC було інституціоналізовано як повноцінний орган у Палаті представників Конгресу США. Комісія з прав людини імені Тома Лантоса має на меті просувати й захищати міжнародні стандарти прав людини, закріплені в Загальній декларації прав людини та інших відповідних документах із прав людини. Комісію названо на честь Томаса Пітера Лантоса, — єдиного члена Конгресу США, який пережив Голокост (1980–2008), борця проти нацизму та відданого захисника прав людини.
Відеозапис слухання:
Читайте також:
- Людмила Козловська виступить на слуханні Комісії з прав людини у Вашингтоні (14.06.2025)
- SLAPP та транснаціональні фінансові репресії в Бельгії/ЄС та США: справа проти Людмили Козловської та Фундації «Відкритий Діалог» (11.06.2025)
- Ціна викриття санкційних схем: Як «Бакай Банк» атакує Фундацію «Відкритий Діалог» у суді (4.03.2025)
- Звіти: Транснаціональні репресії проти Барлика Мендигазієва (7.03.2025 та 5.07.2024)
- Політичне переслідування Барлика Мендигазієва (11.08.2021)
У ЗМІ:
- Tom Lantos Human Rights Commission: Транснаціональні репресії: основні тенденції та політичні рішення (14.06.2025)
